Спецможливості
Досвід господарств

Досвід новатора: просапні і бобові

09.12.2019
2471
Досвід новатора: просапні і бобові фото, ілюстрація
Щойно зібране поле кукурудзи біля в'їзду на територію ФГ

Завершуємо публікацію статей про досвід ФГ «Альфа», розташованого біля самого східного кордону країни, в Золочівському районі на Харківщині, яке входить до Клубу новаторів BASF. Цього разу розповімо про решту основних культур господарства — просапні та бобові.

 

 

 

 

 

Просапних культур у ФГ «Альфа», якщо подивитись на інші господарства, то ще й порівняно небагато: з 11 тис. га 2000 га соняшника і більше 3000 га кукурудзи. Були колись і цукрові буряки. З цією культурою у господарів пов’язані родинні спогади. «Колись мої предки отримали від німця — хазяїна цукрозаводу в селі Олександрівка — залізного плуга в подарунок як найбільші здавачі буряка», — говорить заступник і син голови господарства Юрій Бєлінський. Згодом цукрозавод націоналізували, перейменували в Конгресівський, а потім і роботящу родину Бєлінських розкуркулили. Та онук розкуркулених господарів став фермерувати, щойно з’явилась така можливість, і з часом його ФГ «Альфа» знову стало найбільшим постачальником буряка на завод. Однак заводом володіли вже не німці, а доморощені бізнесмени, які догосподарювались до того, що одного дня порізали обладнання й вивезли його геть. З тих пір від заводу залишилась тільки цегляна будівля і така ж цегляна труба, а здавати буряк стало нікому.

 

Кукурудза

Відводячи такі великі площі під кукурудзу, господарство повинно мати цілий конвеєр гібридів різних груп стиглості. От і в ФГ «Альфа» кукурудзу вже другий рік поспіль починають збирати на початку вересня. Цього року під ранні гібриди, підібрані так, щоб після них ще встигнути пшеницю посіяти, було відведено 1000 га.

Широкий асортимент гібридів включає не тільки різні групи стиглості, а й різних оригінаторів. ФГ «Альфа» найбільше застосовує гібриди селекції «Монсанто», «Сингенти» та «Євраліс». Найбільшу ж площу — 600 га — займав цього року високоврожайний гібрид ДКС 4590.

Урожайність, щоправда, через посуху видалась досить скромною: якщо торік літні дощі, які заважали жнивам ранніх зернових, кукурудзі тільки посприяли, і «цариця полів» у ФГ «Альфа» дала 11 т/га, то цього року — лише 7,5 т/га. А вологість зерна при збиранні становила 8%.

Важливим елементом технології вирощування кукурудзи, як відомо, є гербіциди. Грунтовий гербіцид, яким користуються в господарстві, — ацетохлор. Оскільки ця речовина знімає передусім злакові бур’яни, то після сходів площі оглядають і там, де бачать забур’яненість, вносять МайсТер Пауер. Якщо він добре спрацьовує, то на цьому гербіцидний захист закінчується, якщо ні, то використовують Пріма або ще щось.

Проти шкідників господарство бореться винятково трихограмою. Адже шкідник кукурудзи №1 на цій території — стебловий метелик, який підгризає культуру так, що верхня частина стебла разом з качаном падає. І якщо масово виляглу кукурудзу ще можна підняти кукурудзяною жаткою, то поодинокі підгризені стебла однозначно випадають. А трихограма шкодить у першу чергу стебловому метелику. Хоча й проти совок теж працює. Та шкода від совок на кукурудзі не така сильна: вона підгризає верхівку качана, яка й без того часто не виповнена.

Трихограма, як переконує Ю. Бєлінський, ефективніша та набагато дешевша за хімічні інсектициди. Не кажучи про екологічну безпеку, проявляти увагу до якої господарство має свої причини. «Обприскувачі витоптують багато кукурудзи, до того ж обробка з землі займає набагато більше часу, бо площі у нас великі. А якщо обробляти інсектицидами з повітря, то на половині площ ризикуєш зачепити якщо не село, то ставок», — пояснює заступник директора господарства. Тому обробляють проти шкідників кукурудзяні поля тільки з повітря, і тільки трихограмою.

З нею, як розповідає Юрій Бєлінський, за 7 чи 8 років використання проблем ще не було жодного разу. Замовляють її за кілька днів до внесення, а за можливості — партіями в розмірі одноденного обсягу внесення. Купують трихограму або в лабораторіях, або звертаються до фірм, які разом з послугами з повітряного внесення надають і саму трихограму. За словами Ю. Бєлінського, зберігати її можна сміливо тиждень-два — якщо в холодильнику, де можна контролювати температуру. Він додає, що важливо навіть у літак заносити її в термосі. При цьому, купуючи в різних лабораторіях, проблем з якістю ще не мали. Куплену трихограму пан Юрій завжди перевіряє на якість, але дідівським способом: накрив білим папірцем банку, поставив у тепло і якщо через 3 дні там повно мушок — значить трихограма жива.

Великі обсяги кукурудзи — валовий збір вимірюється десятками тисяч тонн — змусили встановити потужні сушарки, які разом можуть висушити до 2000 т зерна на день, і облаштувати найближчу залізничну станцію Одноробівка для маршрутних відправлень. На сьогодні це лише 4-а маршрутна станція в області. Політика «Укрзалізниці» змусила фермерського господарство збільшити потужності з навантаження: якщо до минулого року станція могла завантажити лише 5 вагонів за день, то зараз за добу спроможна завантажити ешелон (54 вагони). Для цього господарство модернізувало за свої кошти систему завантаження на залізничній станції, яка дала ще зменшити час завантаження вагона — з 50 хв до 15.

 

Соняшник

У господарстві вже давно застосовують трихограмуПід соняшник у господарстві відводять 2000 га. Торік цієї культури зібрали по 4–5 т /га. Цього року — на 5 ц/га менше, бо не було таких рясних дощів у липні.

Хоча в області вже лютує вовчок, на своїх полях ФГ «Альфа» цієї проблеми не має, лише торік можна було знайти поодинокі рослини цього паразита. Можливо, через те, що господарство вдається до різноманітних заходів безпеки. По-перше, повертає соняшник на попереднє поле лише через 5 років. Щоправда, насамперед — не через рослин-паразитів, а через те, що культура «сушить» грунт, а з вологою тут проблеми. По-друге, господарство намагається обирати гібриди, стійкі до максимальної кількості рас вовчка. І, по-третє, сіють тут тільки Clearfield-гібриди. Цього року соняшник у господарстві представлений гібридом НК Наомі.

Цікаво, що, попри те, що сіють Clearfield-гібриди, на соняшник тут вносять грунтові гербіциди. Наприклад, наступного року хочуть випробувати на кількох товарних полях новий гербіцид компанії BASF Акріс. А Євролайтнінг — лише якщо сухо або не вдалося якісно підготувати грунт. Після внесення гербіцидів соняшник обробляють лише раз, вносячи в баковій суміші і інсектицид, і фунгіцид. При цьому ніколи не обробляють соняшник, який цвіте — відповідно, бджолам не шкодять.

 

Бобові

Заступник голови господарства Юрій БєлінськийЦі культури в господарстві вирощуються передусім для сівозміни — як попередник для пшениці. Бобові представлені зараз трьома культурами — горохом, соєю та нутом. Найбільшу площу займає горох — до 600 га, з яких 80% — насінницькі посіви. Господарство орієнтується більше на насіннєвий матеріал, на товарний горох не завжди є ціна. От і зараз через низькі ціни на горох довелося скоротити площі під ним. Урожайність гороху зазвичай — 3–4 т/га. Сою в ФГ «Альфа» цього року вирощували на 400 га.

Торік на фоні ажіотажу вирішили посіяти ще одну бобову — нут. Засіяли 50 га, але через липневі дощі нут проріс на корені. Проросло приблизно 30% обсягів зібраного, тож урожай вийшов некондиційним. І хоч урожайності досягли непоганої (2,5 т/га в бункері), єдиним виходом було все зібране посіяти знову. Тож цього року нут у господарстві займав уже 200 га, на яких сівбу здійснювали підвищеною нормою. Цьогоріч вдалося уникнути проростання на корені, тож товарна врожайність склала 3 т/га.

Перед сівбою бобових тут проводять глибоку оранку і вирівнювання. Оскільки ці культури вирощують після озимої пшениці, то вирівнювати їх легко: навесні залишається тільки проборонувати — і можна сіяти.

Інокуляцію сої в господарстві проводять щороку, а от інокулювати горох виходить не завжди. Препарати для інокуляції цих культур використовують одні й ті самі, бо інокулянти для сої підходять і для гороху. Нут вирощували без інокуляції, бо для нього препаратів знайти поки що не вдалося. «Деякі продавці переконують, що їхні інокулянти для сої підходять і для нуту, але щось мені не дуже віриться», — пояснює Юрій Бєлінський.

Ефективність інокулянтів, за його спостереженнями, залежить переважно від вологості грунту. «Достатньо вологи, то й недорогий препарат нормально працює. Сухо — не спрацьовує і найдорожчий», — ділиться Ю. Бєлінський результатами застосування різноманітних інокулянтів.

Також він помітив, що ефект від інокуляції часто нівелюється грунтовими гербіцидами, які шкодять бульбочковим бактеріям. Тому на бобових у господарстві їх застосовують обережно, а на сою зовсім не вносять. Натомість бур’яни на сої тут знищують Базаграном. А нещодавно на невеликій ділянці сої випробували новий страховий гербіцид компанії BASF Корум, і залишились задоволені результатами. А от нут довелося обробити припосівним гербіцидом на основі прометрину і ацетохлору, оскільки ця культура найбільше серед усіх бобових у господарстві страждає від забур’яненості, і бур’яни цього року стали єдиною проблемою при вирощуванні нуту. Але надалі тут планують обмежуватися одним лише прометрином, а злаки забирати грамініцидами, бо ацетохлор, як і всі препарати, що містять хлор, шкодить бульбочковим бактеріям.

Горох доводиться ретельно захищати від шкідників. Тому в фазі 3–5 листків його обробляють піретроїдом проти довгоносика, який пошкоджує бульбочки на корінні, а на початку цвітіння і повторно через 2 тижні — проти брухуса, обидва рази вносячи в суміші з інсектицидом ще й фунгіциди.

Важливий елемент технології вирощування сої — десикація. Однак у господарстві вважають, що можна обійтися і без неї, коли сухо, бур’янів небагато, а посіви дозрівають рівномірно.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Наталія Савченко
Кораген®, Гранстар® Голд, Сальса®, Вінцит® Форте — назви цих високоефективних засобів захисту рослин добре знайомі більшості агровиробників і фермерів не лише України, а й багатьох країн світу. Втім, у наших рідних фермерів ці назви до... Подробнее
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее

1
0