Польща, блокуючи наші кордони, не забуває експортувати свою продукцію до України

Попри проблеми з тривалим блокуванням фермерами та перевізниками прикордонних пунктів пропуску до сусідніх країн та обстрілів вітчизняних портів військами рф, що значно ускладнює експорт нашої агропродукції, Україна залишається значним гравцем на зовнішньому ринку. За даними митної статистики, в січні – квітні нинішнього року товарів АПК за межі країни було вивезено на 8,67 млрд доларів, що порівняно з січнем – квітнем 2023-го на 2,4 % більше. На 12,6 % – до 2,63 млрд дол. – зросли обсяги імпорту.

Як повідомляє Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, частка реалізованої за кордон продукції АПК у загальних обсягах вивезених за межі держави товарів за згаданий період сягнула 64,5 % (рік тому – 63,6 %). Тобто питання з нарощуванням у інших галузях експортних поставок залишаються.

Серед проданих за кордон агротоварів, за сумою валютної виручки, у лідерах знов опинилася кукурудза, цей показник доріс до 24,2 %. До слова, чи вдасться перевершити королеві ланів цей успіх у наступному сезоні – питання. Сходи в окремих регіонах вразили весняні заморозки, тож не зрозуміло, якою буде її майбутня врожайність. За обсягами валютної виручки у трійку входять соняшникова олія (21,9 %) та пшениця (15,8 %).

Основу імпорту товарів АПК становили насіння соняшнику, морожена риба, цитрусові та продукти для годівлі тварин – разом 22,1 % від загальної вартості завезених до України товарів.

Якщо з морепродуктами або екзотичними цитрусовими, якими не в змозі самі себе забезпечувати, зрозуміло, то товари для годівлі тварин (можна припустити, немало надходить із Польщі), хай навіть – кішок та собак, час навчитися виготовляти всередині держави. І навіщо так багато завозиться насіння соняшнику, який українські аграрії щороку вирощують на 4 – 5 млн га – загадка для працівників галузі. Навіть, якщо зважати, що чимало йде як посівний матеріал.   

До речі. Продаємо більше, заробляємо менше

Середні експортні ціни навряд чи викликають оптимізм у аграріїв. Вони значно впали на кукурудзу та інші позиції. Приміром, за рік на королеву ланів скотилися на 24,2 % – до 158 доларів за тонну. Проста арифметика: у січні-квітні качанистої було експортовано 13,28 млн т (це плюс 9,6 % до аналогічного періоду торік). А вартісному еквіваленті її оцінили у 2 млрд 102 млн дол. Тобто, констатує експерт Галина Квітка, експортували більше, а виручили менше.

Вимальовується питання: чи варто Україні збільшувати площі під кукурудзою, якщо ми своїми поставками, впливаючи на світову ціну, граємо на пониження вартості вирощеного на власних полях?  

Основними партнерами за експортом аграрної та харчової продукції з України залишаються Іспанія (12,0 % від загального обсягу реалізованих на зовнішньому ринку товарів), Туреччина (8,9 %), Китай (7,5 %), Єгипет (7,4 %), Нідерланди (6,4 %) та Польща (5,2 %). За імпортом — та сама Польща (10,2 % від загального обсягу завезеної до нас агропродукції, значною мірою – сири та вершкове масло), Туреччина (9,6 %), Німеччина (7,8 %), Італія (6,6 %), США (5,1 %) та Норвегія (4 %).

Тут можна додати, що імпорт (+ 12,6 % за порівнюваний період) зростає більшими темпами, ніж експорт (+ 2,4 %). Також, варто пригадати, що на торгівельні добросусідські відносини впливає не завжди дружня позиція сусідніх держав. Так, Польща, яка сама завозить до нас немало продукції, а також Болгарія, Румунія, Угорщина та Словаччина ще рік тому обмежили імпорт до себе пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Це пояснює зменшення експорту останнього, адже частина вирощеної у нас олійної сировини прямувала до Болгарії. А тепер перед цією культурою увімкнули червоне світло.  

Тим часом. Азія у пріоритеті. Після ЄС

Пріоритетними ринками для України залишаються:

•  Азія: 32,3 % – експорту та 20,9 % – імпорту;
•  ЄС: 50,4 % – експорту та 50,4 % – імпорту.

За даними Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу, значне зниження обсягів експорту відбулося за такими видами продукції: насіння соняшнику (на 426,2 тис. т); соя (на 323,9 тис. т); пшеничне борошно (на 30,9 тис. т); сорго (на 18,7 тис. т); картопля (на 17,5 тис.т); висівки (на 15,9 тис. т); макуха соєва (на 9,57 тис. т); жито (на 5,06 тис. т); жива ВРХ (на 4,71 тис. т); солодкі води (на 4,67 тис. т); вершкове масло (на 1,99 тис. т); яловичина морожена (на 1,89 тис. т); патока (на 1,25 тис. т); огірки (на 0,71 тис. т); молоко та вершки не згущені (на 0,39 тис. т); м'ясо та субпродукти (на 0,27 тис. т); екстракти солодові (на 0,21 тис. т); бобові овочі (на 0,16 тис. т) тощо.

Підготував Валерій Друженко