Тернистий шлях до ефективного сушіння зернових або «не все те золото, що блищить»

Навіть у часи, коли інформаційний простір не просто насичений, а відверто перенасичений інформацією, виокремити найкраще рішення, яке буде саме для вас і якісно виконуватиме поставлені перед ним завдання, не завжди вдається.

Нажаль, у сільському господарстві витрати, пов’язані з реалізацією «хибних» проектів, експериментами, коливанням цін на ресурси, послугами тощо, як правило, лягають на плечі аграріїв. Але навіть працюючи в таких умовах, наші незламні фермери успішно господарюють та розвиваються.

Сьогодні для того аби вижити та зберегти свої господарства аграрії змушені кардинально переглядати свої підходи до роботи і раціонально використовувати всі задіяні у виробничому процесі ресурси. Насамперед «урізають» затрати на використання добрив, змінюють технології їхнього внесення, обробітку ґрунту, висівання, догляду за посівами тощо. Окрім цього, особливу увагу останніми роками приділяють і сушінню зерна, адже правильно закладене на зберігання збіжжя згодом можна реалізувати за більш привабливими цінами й у такий спосіб покращити рентабельність вирощування. Деякі сільськогосподарські підприємства навіть виокремили цей вид діяльності в окремий бізнес. Але невпинне зростання вартості енергоносіїв і нестабільність їхнього постачання також вимагають змін підходів до роботи.

ТОВ «Мрія» (Сумська область) має в обробітку 5 тис. га. Основний напрям діяльності — рослинництво. Вирощують такі культури, як соняшник, кукурудза, пшениця, ячмінь, сорго, гречка та соя. Через кліматичні особливості зони, де господарство проводить свою діяльність, практично весь урожай вирощуваних культур після збирання потребує досушування.

«Зерносушарка в нашому регіоні — це такий самий рівноцінний інструмент для роботи, як і трактор, обприскувач або сівалка. Без неї — аж ніяк. Адже буває так, коли всі сушать лише кукурудзу, ми змушені пропускати через сушарку всі культури», — говорить Іван Чайка, директор ТОВ «Мрія».

Першу зерносушарку господарство придбало в 2012 р. Це була модульна американська сушарка Brock SQ32, яка й сьогодні виконує поставлені перед нею завдання. Господар задоволений її роботою, але з огляду на зміни умов господарювання, розширенням сфер бізнесу згодом було вирішено придбати ще одну сушарку. «“Американка” — дуже надійна та ефективна, але з роками її стало нам просто замало. Адже, коли ми її вводили в експлуатацію, то розраховували на один об’єм сушіння. Але, розумієте, апетит приходить під час їжі. І згодом ми почали сушити не лише власне зерно, а й надавати послуги із сушіння сусідам. Тому в окремі роки зерносушарка не зупинялася навіть до середини січня. І для того, аби надавати послуги із сушіння вчасно, в оптимальні температурні та часові терміни (без зайвих витрат пального) ми вирішили придбати ще одну зерносушарку», — говорить пан Іван.

Цього разу вибір упав на вітчизняну зерносушарку, щоправда шахтного типу, яка є більш енергоефективною. Також вибору саме вітчизняного обладнання сприяла й можливість часткового повернення витрачених коштів на придбання за рахунок державної програми компенсації вартості вітчизняного обладнання.

«Через високу вартість газу та нестабільність з його постачанням було прийнято рішення нову зерносушарку комплектувати теплогенератором, що працює виключно на деревній трісці, як доступному, дешевому та, найголовніше, відновлюваному енергоносієві. Цьому рішенню також сприяв і досвід ТОВ «Завод Кобзаренка», у господарстві якого зерносушарка також працює на трісці, а його покійний директор Кобзаренко Анатолій, до речі був великим прихильником альтернативних джерел енергії, зокрема тріски, навіть планував побудувати електростанцію, яка б використовувала цей вид палива. То ж і ми вирішили спробувати», — говорить Іван Чайка.

«Таке враження, що організації, які займаються постачанням природного газу, незацікавлені в наданні якісних послуг і, відповідно, отриманні прибутку. Замість того щоб допомагати споживачам, вони постійно стромляють палки в колеса, щоб люди менше користувалися газом і не зверталися до них. Ми проходили всі ці кола пекла. Співпраця інколи доходила до абсурду, коли через недбалість чи небажання працювати, весь сезон сушіння був під загрозою. Наприклад, працюючи на природному газі, ми кожного cезону знімали лічильник і везли його на повірку. Термін виконання цієї операції нерегламентований і може затягтися на тижні, а то й місяці. Потім, після тривалого оббивання порогів, його встановлюють, видають відповідні документи і запевняють, що як тільки-но буде потрібно, пустимо газ. Але не тут-то було: коли вже потрібно сушити, виявляється, що в тебе не вистачає ще якихось дозволів. І ти тижнями бігаєш, збираєш їх, а зерно тим часом гріється, псується, втрачає якість. Тому, на мою думку, з огляду на таку ситуацію з газопостачанням, потрібно переходити на власне альтернативне паливо. Так дешевше й спокійніше!», — говорить керівник.

Звісно, робота на зрідженому паливі стабільніша, але його вартість бажає бути кращою. «До появи в господарстві правильного теплогенератора, що працює на трісці, лише на газ ми витрачали десь 12,5 млн грн у сезон. Після запуску теплогенератора на трісці весь попередній сезон сушіння, орієнтовно із такими ж обсягами, нам обійшовся лише у 2,5 млн. Адже сушка, яка працювала на зрідженому газі, була тільки на підстраховці. Крім того, хочу зауважити, що ми працювали на заготовленому власноруч паливі. Подрібнювали деревину після розчищення лісосмуг між полями, насаджень навколо доріг районного значення тощо. Тому його вартість порахувати доволі важко. Адже цей процес відбувається впродовж всього сезону, коли немає роботи в полях і виокремити це як певну статтю затрат доволі складно. Так, необхідно мати спеціалізований подрібнювач, бензопили, організувати процес відвезення, але це ніщо порівняно із витратами на газ», — говорить Іван Чайка.

Не хотілося б наврочити, але придбаний нами теплогенератор та річний досвід його експлуатаціє дає змогу впевнено заявити, що він не те що відповідає заявленим показникам продуктивності, а й навіть дещо їх перевищує. До того, теплогенератор має продуману конструкцію, приємний зовнішній вид, що говорить про те, що люди вклали в нього і кошти, і душу», — говорить директор ТОВ «Мрія».

Для безперебійного та ефективного забезпечення зерносушарки теплом господарство придбало теплогенератор NET 2000 із запасом потужності в 20 % навіть у холодну пору року. До складу теплогенератора входять пальник, бункер із автоматичною подачею палива, теплообмінник та вентилятори для нагнітання теплоагента до зерносушарки.

«Існує думка, що теплогенератори на альтернативних видах палива потребують спеціального частого обслуговування, що значно зменшує корисний час роботи. Це повна маячня! Принаймні наш теплогенератор слід обслуговувати через 4–5 діб безперервної роботи. До того ж, увесь цей сервіс триває не більше однієї години. І теплогенератор знову в роботі», — говорить Владислав Малиш, оператор зерносушильного комплексу ТОВ «Мрія».

Також у господарстві відмічають дуже низьку інертність теплогенератора в роботі. «Практично через 10–15 хв. після запуску в зерносушарку подається агент сушіння бажаної температури. Зупинка також не проблема, адже завдяки тому, що паливо до теплогенератора подається порційно, у топці завжди перебуває мінімально необхідна його кількість, що дає змогу за ті самі 10–15 хв. повністю зупинити роботу теплогенератора, використовуючи ефективно кожен кіловат тепла. Окрім зручності в експлуатації та обслуговуванні це ще й неабияка безпека. Адже ми маємо можливість швидкого реагування, наприклад, у випадку відключення світла чи інших нештатних ситуацій, коли потрібно швидко зупинити теплогенератор і не чекати, щоб паливо перегоріло у топці», — говорить оператор комплексу.

Минулого сезону за допомогою теплогенератора NET 2000 в ТОВ «Мрія» було висушено близько 12 тис. т лише кукурудзи. «Результати роботи обладнання — відмінні. Хто не вірить словам — приїздіть і переконайтеся на власні очі», — підсумовує Іван Чайка.

Завдяки можливості встановлення вентиляторів різної потужності, наші теплогенератори можуть працювати із зерносушарками різних типів та продуктивності. ТОВ «МРІЯ» цьому яскравий приклад. Адже, на вже наявне у господарстві обладнання, ми встановили лише теплогенератор, із яким, за словами пана Івана, зерносушарка нарешті вийшла на паспортну продуктивність. Які ще потрібні докази сумісності обладнання та його ефективності?

Саме через таку універсальність наших теплогенераторів ми плануємо розширювати співпрацю з наявними на ринку виробниками сушильного обладнання. Наразі ми вже розглядаємо пропозиції для реалізації спільних проєктів.

Також хочу наголосити, що всю лінійку нашого обладнання включено до списку техніки, на яку надається державна компенсація 25 % її вартості, що робить її ще доступнішою віт­чизняним аграріям.

А. Сухина,  a.sukhina@univest-media.com