Прогноз появи бур’янів на полях України в 2003 році і боротьба з ними весною 2003 року

Восени 2002 року та взимку 2002–2003 років створилися дуже сприятливі умови для проростання і перезимівлі багатьох видів озимих, зимуючих і багаторічних бур’янів. Цими бур’янами в основному будуть засмічені озимі зернові культури, передусім зріджені. Майже половина площ буде забур’янена в середньому ступені (більше 10–15 бур’янів на м2), що перевищує економічний поріг шкодочинності (3–10 шт./м2).

Зріджені посіви озимих зернових культур будуть засмічені осотами (рожевий, польовий), березкою польовою, підмаренником чіпким, пирієм повзучим, метлюгом та іншими бур’янами. З озимих та зимуючих бур’янів будуть домінувати грицики звичайні, талабан польовий, сухоребрик Лезелія, кучерявець Софії, ромашка непахуча, зірочник середній; ярих — гірчак шорсткий, лобода біла, редька дика, види щириці, ромашка непахуча, березка польова, амброзія полинолиста.
Посіви соняшнику будуть забур’янені плоскухою звичайною, мишіями, гірчаком шорстким, лободою білою, редькою дикою, осотом рожевим, суріпицею звичайною, амброзією полинолистою.
Посіви кукурудзи повсюдно будуть забур’янені плоскухою звичайною, частка якої досягатиме 50% і більше загальної забур’яненості. Крім неї, на Поліссі злісними бур’янами будуть редька дика, пирій повзучий, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, види щириці. В Лісостепу — осоти, березка польова, лобода біла, гірчиця польова, щириці, амброзія полинолиста.
У Степу, в тому числі на зрошуваних землях, найбільш злісними, крім усіх перелічених бур’янів Лісостепової зони, будуть також паслін чорний, нетреба звичайна, амброзія полинолиста, а на Півдні і в Криму — гірчак рожевий і ценхрус якірцевий.
Засміченість посівів цукрових буряків істотно залежатиме від місця їх у сівозміні. У ланці сівозміни з багаторічними травами переважатимуть багаторічні бур’яни, зокрема пирій повзучий, свинорий пальчастий, осоти, кульбаба лікарська, хвощ польовий, березка польова, гірчак шорсткий. Аналогічна картина буде і в ланці сівозміни з горохом, особливо після поверхневого обробітку грунту під озиму пшеницю. У сівозміні з кукурудзою на силос різко зросте кількість злакових бур’янів, плоскухи звичайної, а в західних районах — вівсюга. Серед дводольних бур’янів домінуватимуть лобода біла, щириця звичайна, паслін чорний та амброзія полинолиста.
Посіви гречки, в основному, будуть засмічені: плоскухою звичайною, гречкою татарською, редькою дикою, лободою білою.
На посівах проса переважатимуть: амброзія полинолиста, плоскуха звичайна, осоти, щириця лободоподібна, лобода біла. У всіх зонах України на полях, де кількість бур’янів перевищуватиме 50 шт./м2, як доповнення до агротехнічних заходів боротьби з бур’янами (оранка, передпосівний обробіток грунту, догляд за посівами) необхідно, за можливості, передбачити весь комплекс застосування гербіцидів.
В умовах нинішньої весни надзвичайно важливе значення матиме раціональний обробіток грунту. Він повинен базуватися на принципах мінімалізації вологи та енергозабезпеченні, для чого слід застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати.
А найважливіше — обробіток грунту треба провести у стислі строки, але обов’язково у період фізичної зрілості грунту. На необроблених з осені площах оранка весною недоцільна, тут, у міру дозрівання грунту, слід проводити закриття вологи дисковими лущильниками, а потім — передпосівну культивацію на глибину 6–8 см. Під кукурудзу і соняшник, що розміщуються по зяблевій оранці, доцільно провести тільки одну передпосівну культивацію, а ячмінь, наприклад, можна сіяти, обмежившись лише боронуванням зябу.
Сівбу ячменю та пересівання озимих цією культурою можна проводити сівалками СЗ–2,1 по необробленому грунту.
Площі раннього пару після дискування та масового проростання бур’янів слід обробляти чизель-культиваторами на глибину 16–18 см. Особливу увагу, як і завжди, слід приділити виробництву зерна. Треба постійно спостерігати за станом розвитку озимих, щоб своєчасно визначитись щодо прийомів догляду, підсівання чи пересівання, боротьби з бур’янами (боронування та застосування гербіцидів). У структурі ярого зернового клину в сучасних умовах перевагу слід надавати ячменю, який в умовах достатнього вологозабезпечення може дати добрий урожай. Площі кукурудзи повинні визначатися залежно від можливостей господарства. Необхідно забезпечити дбайливий догляд за посівами і, перш за все, — боротьбу з бур’янами. На зрошуваних землях під час проведення передпосівних поливань можна спровокувати активне проростання бур’янів, які знищуються передпосівною культивацією чи боронуванням під посів ярих культур або застосуванням гербіцидів. В умовах весни нинішнього року значні площі посівів озимої пшениці забур’янені різною мірою: від 5 до 10 і більше бур’янів на 1 м2, що перевищує економічний поріг шкодочинності вегетуючих бур’янів (3–10 шт./1 м2). Тому поряд з агротехнічними способами боротьби з бур’янами (боронування озимих) слід застосовувати і гербіциди.
Малорічні дводольні бур’яни у посівах озимих зернових культур знищують гербіцидами з групи 2,4-Д, обприскуючи посіви в період кущення до виходу в трубку. Для боротьби з бур’янами, стійкими до гербіцидів групи 2,4-Д, у тій самій фазі розвитку культури застосовують Діален Супер, 40% в.р.к. (0,8 л/га), або Гранстар, 75 в.г. (20–25 г/га), Базагран, в.р. (2–4 л/га). Проти багаторічних дводольних бур’янів (осот рожевий, гірчак рожевий, березка польова), а також малорічних дводольних, стійких до 2,4-Д, слід використовувати Лонтрел 300, в.р. (0,16–0,66 л/га) або суміш Лонтрелу (0,3 л/га) і амінної солі 2,4-Д (1,2 кг/га). Злісний злаковий бур’ян — метлюг звичайний, що поширений на Поліссі, — починаючи з фази другого листка до кущення (незалежно від фази розвитку озимих) знищують шляхом обприскування гербіцидом Пума Супер, 7,5% мв. е. (1 л/га).
Ярі зернові (пшениця, ячмінь, овес) з підсівом конюшини обприскують після розвитку першого трійчастого листка у конюшини і в фазі кущення зернових Базаграном, в.р. (2–4 л/га), а з підсівом люцерни у фазу 1–2 справжніх листків люцерни і кущення зернових зменшують його норму до 2 л/га.
Цей гербіцид у дозі 2–4 л/га застосовують проти однорічних дводольних бур’янів на посівах проса у фазі трьох листків.
У період випадання опадів у квітні проявлять шкодочинність однорічні злакові бур’яни (плоскуха звичайна, мишій сизий і зелений). Тому догляд за просапними культурами у конкретний період необхідно чітко диференціювати залежно від стану грунту, погодних умов, видового складу і ступеня засміченості грунту і посівів. У всіх зонах України на полях, де кількість бур’янів буде перевищувати 50 шт./м2 (сильний і дуже сильний ступінь засміченості) як доповнення до агротехнічних заходів необхідно передбачити весь комплекс застосування гербіцидів. До появи сходів треба внести такі гербіциди: на цукрових буряках під передпосівну культивацію чи боронування — Ептам у дозі 3–5 л/га або провести обприскування грунту до сівби із загортанням у грунт гербіциду Голтікс, з.п., 5–6 л/га; на кукурудзі — Трофі, 2,5 л/га, до висіву; на посівах соняшнику — обприскування грунту до висіву Трефланом, 48% к.с., у дозі 2–5 л/га, під час висіву або до сходів культури — гербіцидом Гезагард, 50% WP, у дозі 2–4 кг/га; на картоплі — до сходів — Гезагардом у дозі 3–4 кг/га; на сої — Трефланом, 48% к.с., у дозі 2–5 л/га до висіву або Галаксі Топом (1,5–2,5 л/га), обприскуючи посіви в фазі 2–4 справжніх листків культури, Півотом (0,5–1,0 г/л), Селектом (0,4–1,8 л/га) або Шогуном (0,8–1,2 л/га). За середньої засміченості (до 50 шт./м2) доцільно на всіх широкорядних посівах просапних культур поєднувати агротехнічні заходи із стрічковим внесенням гербіцидів, що дає можливість знизити норму їх внесення в 2 рази. За незначної засміченості (до 15 шт./м2) для пригнічення бур’янів досить лише одного агротехнічного заходу.
Отже, використовуйте цієї весни всі свої знання і можливості для знищення бур’янів на полях, присадибних ділянках і дачах, щоб в 2003 році до мінімуму зменшити шкодочинність бур’янів на культурні рослини. Тим самим ви зможете підвищити врожайність на 20–30 і більше відсотків, покращити якість, знизити собівартість продукції. А це, зрозуміло, позначиться на добробуті громадян України.
А.Лисенко,
д-р с.-г. наук, професор