Німецькі фермери вважають, що збанкрутують, коли прямі дотації припинять

З 2021 року виплати фермерам з бюджету ЄС у рамках Спільної с/г політики хочуть тісніше пов’язати з вимогами щодо захисту довкілля.

Але це може поставити великі ферми, що працюють за конвенційними (не органічними — ред.) технологіями на межу банкрутства, пише propozitsiya.com з посиланням на euractiv.com.

Сільське господарство стає суворим бізнесом не тільки для малих або органічних ферм. Ціни на продовольство стають занадто низькими, а на землю — зростають, фермерам дошкуляють посухи. В цій ситуації стає складно вижити навіть великим конвенційним фермам.

«У нас одна криза змінює іншу, наприклад, на молочному ринку за 8 років сталося 3 кризи, тому нам залишається жити тільки надією», — говорить фермер Баньямін Майсе, який обробляє 3500 га в землі Бранденбург на сході Німеччини, і утримує 700 корів та 20 тис. курей-несучок.

Чергової кризи він очікує в 2021 р., коли набудуть чинності чергові зміни в Спільній с/г політиці. Зміни, що пропонує Єврокомісія, передбачають перехід від прямих виплат до регресивного принципу нарахування допомоги, якщо вона перевищує 60 тис. євро на ферму, і обмеження обсягу виплат 100 тис. євро на ферму.

Беньямін Майсе вважає, що якщо пропозиції будуть втілені в життя, то це стане для його ферми катастрофою, адже він покладається на виплати з бюджету ЄС, як всі фермери. Ці виплати є значною частиною доходу фермерів, і жоден фермер не проживе без дотацій довго. Якщо система виплат не враховуватиме витрат на оплату праці, фермер боїться, що змушений буде негайно збанкрутувати.

На щастя для нього, європейські органи влади ще не дійшли згоди щодо того, як обмежувати виплати і чи обмежувати їх взагалі. Новопризначений міністр сільського господарства Єврокомісії Януш Войцеховський підтримує обмеження виплат. Міністерка сільського господарства Німеччини Юлія Кльокнер — проти. Натомість вона пропонує пов’язати виплати фермерам з досягненням конкретних цілей у напрямку підвищення захисту довкілля, біорізноманіття і протидії кліматичним змінам. На ці цілі пропонується спрямовувати 20% виплат, надавши країнам право збільшити цю частку до 30%. Таким чином, прямі виплати на гектар збережуться і після 2021 р., але вони будуть більше пов’язані зі специфічними екологічними вимогами.

Те, що для багатьох екологів — лише слабка спроба боротьби з негативними сторонами інтенсивного сільського господарства, для таких фермерів, як Беньямін Майсе, стане великою проблемою. Він не проти зробити свою ферму більш дружньою для довкілля, але впроваджувати більш високі екологічні стандарти непросто і це вимагає значних інвестицій.

Від себе можемо додати, що відкриття ринку землі в Україні відбувається саме вчасно для таких фермерів, як Майсе. Після чергової реформи системи виплат з бюджету ЄС фермерам доведеться потерпіти якихось 2 роки, щоб продати свою землю і купити в Україні після зняття заборони для іноземців у 2024 р. в кілька разів дешевше і працювати, як звикли, не переймаючись екологічними стандартами ЄС.