Корми для ефективного тваринництва
Таку назву мала цьогорічна конференція компанії «ПроАгро», яка відбулася 12 грудня та була присвячена питанням виробництва комбікормів, їхнього продуктивного використання та перспективам розвитку галузі. Ця «галузь в галузі» є невід’ємною складовою тваринництва.
Таку назву мала цьогорічна конференція компанії «ПроАгро», яка відбулася 12 грудня та була присвячена питанням виробництва комбікормів, їхнього продуктивного використання та перспективам розвитку галузі. Ця «галузь в галузі» є невід’ємною складовою тваринництва.
А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com
Конференцію, присвячену питанням розвитку кормовиробництва в Україні, компанія «ПроАгро» проводила вперше, та обговорення питань аналітичного блоку конференції компанія взяла на себе.
Кормовиробництво —
не окрема галузь
Розвиток кормовиробництва напряму залежить від розвитку галузі тваринництва, адже основні споживачі такої продукції — тварини. Тож, що більше поголів’я сільськогосподарських тварин у країні, то інтенсивніше розвивається кормовиробництво, і навпаки. Однак не можна стверджувати, що лише виробництво кормів залежить від тваринництва: це — взаємозалежність. Адже у структурі собівартості тваринницької продукції частка кормів становить понад 70%.
З огляду на те, що наразі найбільш інтенсивно та стабільно в Україні розвивається птахівництво, відповідно, найбільш затребуваними на ринку є корми для птиці.
Ситуація у свинарстві складніша: хоча поголів’я й росте, та рентабельність галузі, на жаль, — мінус 4%. Виробники скаржаться, що закупівельна ціна свинини знизилася до 18 грн/кг. За таких умов вижити дрібнотоварним виробникам складно. Тому наразі спостерігається тенденція укрупнення підприємств та їхня інтеграція з кормовиробництвом, що має забезпечити високу рентабельність тваринництва.
Чим годувати худобу
Перевитрата сировини для приготування кормів призводить до їхнього неефективного використання, що, своєю чергою, збільшує собівартість тваринницької продукції. Тому для тваринників актуальним залишається питання оптимізації годівлі: за невеликих витрат отримувати ефективні корми, які сприяли б підвищенню продуктивності тварин. На жаль, цього року в жодній області країни з обласних бюджетів не виділяли кошти на покращання кормової бази. Тому тваринники змушені сподіватися тільки на самих себе. Тож під час своїх виступів на конференції практики ділилися досвідом організації кормовиробництва на власних підприємствах.
Бувають випадки, коли виробник може і не знати, що фальсифікує власний комбікорм, використовуючи невідповідну сировину. Так, під час доповідей лунала інформація про фактичну невідповідність певних кормових добавок встановленим нормам годівлі, хоча на папері все виглядає добре. Або ж відбувалося використання у добавках поживних речовин у важкозасвоюваній для організму тварин формі, що значно зменшує поживність усього корму. Тому важливо зосередитися на питаннях створення незалежних професійних лабораторій якості кормів. Адже ретельний контроль убезпечує поголів’я від захворювань, спричинених мікотоксинами та нестачею поживних речовин у кормі.
Доповідачі рекомендували тваринникам брати питання приготування кормів та комбікормів у власні руки та користуватися рекомендаціями фахівців. Так, для того щоб отримати силос доброї якості, можна змішувати посіви сорго з кукурудзою. Покращити перетравність кормів організму тварини допомагають ферменти. Однак інколи їх не вистачає. Тому виробники часто вводять ферменти у корми. Наприклад, у бобових рослинах, окрім протеїну, є антипоживні фактори: трипсин-інгибітор та лектини. Фермент протеаза частково гідролізує ці речовини до амінокислот. Та це лише стисла інформація, яку можна було отримати на конференції. Тож не зволікайте — наступного разу обов’язково відвідайте цей фаховий захід!