Кліщі — загроза для сільськогосподарських культур

Кліщі — дрібні (0,2–0,4 мм) членистоногі, належать до класу Павукоподібні (Arachnida). У світі відомо близько 7000 видів кліщів, які є шкідниками сільськогосподарських культур. Швидкому поширенню кліщів на сільськогосподарських угіддях сприяють сухе повітря, висока температура, а в деяких випадках, надмірна вологість. Ці шкідники розмножуються дуже швидко, лише сім днів може пройти від стадії яйця до появи дорослої особини. Через їхні мізерні розміри виявити вчасно кліщів, які шкодять рослинам, дуже складно. Якщо стадія ураження рослини шкідником пізня, то нічого не залишається, як позбутися культури.

Близько половини кліщів-шкідників сільськогосподарських культур належить до надродини Eriophyoidea. Значну частину становлять кліщі з надродини Tetranychoidea (павутинні кліщі, плоскотілки), а також шкідники з родини Acaridae — кліщі, які пошкоджують зерно, продукти його переробки і харчові запаси. Кліщі є різними за біологією, морфологією, способом життя та методами контролю чисельності.

З настанням весни в Україні спостерігається значна чисельність кліщів на сільгоспугіддях. Розглянемо основні види цих шкідників та культури, які потерпають від їхнього впливу з року в рік.

Соя

Павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch) заселяє рослини сої у фазі бутонізації у всіх зонах вирощування культури. За даними досліджень у 2019 році цей вид кліща був поширений на 34% обстежених площ у Вінницькій, Тернопільській, Волинській, Закарпатській, Хмельницькій та Чернівецькій областях із чисельністю до 3 особин на листок, при цьому пошкодив близько 7% рослин. Впродовж липня–серпня за переважно теплої, часом жаркої, із невеликими опадами, погоди тривало подальше розмноження та розвиток шкідника. У фазі цвітіння павутинним кліщем було заселено до 40 % площ у Вінницькій, Тернопільській, Закарпатській, Житомирській, Чернівецькій та Київській областях із чисельністю до 10 особин на листок, пошкодженість рослин становила близько 4,5 %. Підвищена шкідливість фітофага в посівах сої спостерігалась у фазі формування та дозрівання зерна. В цей період кліщ заселив майже 100% площ у Дніпропетровській, Київській та Херсонській областях і пошкодив до 12% рослин.

Інтенсивність заселення і розвиток павутинного кліща залежить від погодних умов у період вегетації (оптимальна температура 29-31°С, оптимальна вологість — у межах 35–55%). Сухе спекотне літо сприятиме збільшенню чисельності та шкодочинності кліща. Вирощування сої на зрошувальних землях стримуватиме розвиток фітофага. Глибока зяблева оранка, знищення бур’янів по краях полів дасть змогу знизити його чисельність.

На хмелі павутинний кліщ (Tetranichus urticae Koch.) у 2019 році масово розвивався на початку травня, перш за все, на забур’янених хмелеплантаціях, на нижніх листках хмелю. В травні павутинним кліщем, за середньої чисельності 25–38 (максимум 53) особин на листок, було заселено близько 80 % рослин хмелю та пошкоджено до 33% (максимум 44%) листків. До кінця червня кліщ заселив майже всі рослини, як нижнього, так і верхнього ярусів у кількості від 30–53 особин на листок. Тоді довелося застосувати додаткові обприскування рослин. У липні, в період спеки, павутинний кліщ масово розмножувався та поширювався на всіх досліджуваних хмелесортах. Цикл розвитку шкідника від яйця до дорослої стадії за таких умов скоротився від 4 до 6 днів, за нормального розвитку — 10–12 днів. У господарствах, де обробка акарицидами проводилась не вчасно або неякісно, на рослинах утворились колонії кліща, внаслідок чого пожовтіло й опало листя. Шкідник переходив на стебла, квітки і шишки хмелю та посилено живився на них. У серпні, в період від появи сходів до цвітіння хмелю, кількість павутинного кліща була досить високою — близько 37 особин на листок (ЕПШ 6–8 особин на листок). Після цвітіння рослин хмелю найбільша чисельність кліща спостерігалася на сортах Ксанта та Слов’янка — 32–34 особин на листок, а більш стійкими до заселення цим шкідником виявились сорти Промінь та Заграва, де виявили 28 та 25 особин на листок відповідно. Перед збиранням урожаю встановили, що на хмелю сортів Ксанта та Слов’янка нараховувалось на 6–10 кліщів більше, ніж на сортах Промінь та Заграва.

За умов гарної перезимівлі, теплої й сухої погоди у весняно-літній період, можливий спалах масового розмноження та значної шкодочинності кліща в усіх хмелегосподарствах.

Томати та баштанні відкритого ґрунту

Шкідливість павутинного кліща (Tetranychus urticae Koch) у 2019 році була локальною і спостерігалася в межах 2–25% заселених рослин. Найбільше павутинного кліща виявляли у період дозрівання плодів томатів в окремих осередках Миколаївщини. Там, за щільності 65–150 особин на рослину, шкідник заселяв до 90 % рослин.

На баштанних культурах павутинний кліщ розвивався осередково, заселив і пошкодив 3–15% (максимум 75%) рослин.

Шкодочинність вищезгаданих фітофагів, кількість і розмноження їх у посівах томатів цього року залежатимуть від агрокліматичних умов вегетаційного періоду, своєчасно та якісно проведених заходів захисту.

Овочеві закритого ґрунту

Павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch) — небезпечний шкідник овочевих культур у теплицях та парниках. Найчастіше він шкодить огіркам, дині, кавунам, баклажанам, перцю, квасолі, рідше — томатам. Поширений всюди.

Доросла самка кліща має широкоовальну форму тіла (довжина — близько 0,4 мм). Колір шкідника залежить від стану кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь сірувато- або жовтувато-зеленого кольору з темними плямами по боках. Самці значно менші від самок за розмірами, з видовженим і звуженим до заду тілом. Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком. Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи подібні до дорослих кліщів, але дещо менші за розмірами.

За оптимальних умов (вологість повітря 35–55 %, температура — 29-30 °С) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріонального розвитку шкідника становить 3–5 діб. Личинки після трьох линянь, проходячи через фази пронімфи та дейтонімфи, перетворюються на дорослих кліщів. На розвиток однієї генерації шкідника, залежно від гідротермічних умов, потрібно від 7 до 25 діб. За рік павутинний кліщ може дати до 20 поколінь.

Кліщі живляться соком рослин, знаходячись під павутиною на нижньому боці листків. Першим симптомом пошкодження рослин кліщем є поява окремих світлих плям на листках. У разі інтенсивного пошкодження листки набувають світло-мармурового кольору. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають, рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження врожаю. Втрати врожаю огірка від пошкоджень павутинним кліщем можуть сягати до 60 %.

Діапаузуючі самки шкідника тривалий час зберігаються під рослинними рештками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах тощо. На відміну від активних форм, вони характеризуються яскраво-оранжевим кольором, не потребують живлення і не розмножуються, стійкі до несприятливих умов довкілля. Значна частина таких самок упродовж тривалого часу може витримувати температуру до -27°С, тоді як активні кліщі гинуть за -1…3°С. Основним фактором, що викликає появу діапаузуючих самок, є довжина світлового дня, певний вплив мають також температура та стан кормової рослини. За високих температур повітря (понад 25°С) шкідник продовжує розвиватись незалежно від тривалості світлового дня.

Після перебування в умовах знижених температур (3-6°С) та за подальшого їхнього підвищення до 16-20°С діапаузуючі самки стають активними, живляться і відкладають яйця. У закритому ґрунті шкідник поширюється переважно з одягом обслуговуючого персоналу, а також з інвентарем і тарою.

Крім звичайного павутинного кліща значної шкоди овочевим культурам у теплицях завдає червоний тепличний кліщ — Tetranychus telarius L. (cinnabarinus Boisd.)

Для захисту рослин необхідно підтримувати оптимальний для рослин гідротермічний режим. Застосування хижого кліща фітосейулюса або біологічних препаратів — Фітоверму, Біколу, Бітоксибациліну, дає змогу стримувати чисельність фітофага на економічно невідчутному рівні. Для досягнення максимального ефекту за найменшої витрати фітосейулюса потрібно випускати його в осередки шкідника на самому початку заселення рослин павутинним кліщем. Норма витрати хижого кліща залежить від ступеня заселення рослин павутинним кліщем. В осередках розмноження шкідника, фітосейулюса випускають із розрахунку 10–60 особин на кожну заселену рослину (розкладають від 1 до 6 листків з хижаками). На рослини, значно заселені шкідником, фітосейулюса випускають у великій кількості, у співвідношенні хижак:жертва — 1:50. Акарифаг активно поширюється по всій рослині, живиться і розмножується, при цьому знищує павутинного кліща в усіх стадіях його розвитку. Своєчасне застосування фітосейулюса гарантує ефективний захист огірка від павутинного кліща і прибавку врожаю до 7 кг/м² — у зимових ґрунтових і до 4 кг — у весняних плівкових теплицях. Кожна гривня, витрачена на розведення і застосування хижака, окупається 9–14 гривнями.

Доросла самка бурого помідорного кліща має тіло завдовжки 0,22–0,24 мм, жовтого або іржаво-жовтого кольору, дві пари ніг. Кліщ утворює колонії на листках, стеблах і плодах помідора. Живляться кліщі соком рослин. На розвиток шкідника в теплицях впливає температура повітря. За температури 20-22 °С повний цикл розвитку одного покоління завершується за 15–20 діб.

Пошкоджені частини рослин помідора набувають іржаво-бурого забарвлення, листки в’януть і згодом обпадають. На плодах утворюється кірка, шкірка тріскається і вони стають непридатними до вживання, рослини припиняють розвиток або гинуть.

Для захисту рослин необхідно підтримувати оптимальний для рослин гідротермічний режим. Застосування біологічних препаратів: Фітоверму, Біколу, Бітоксибациліну, допомагає стримувати чисельність фітофага на економічно невідчутному рівні.

Плодові культури

Основні види кліщів, які масово заселяють і шкодять саду:

червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.);

звичайний павутинний (Tetranychus urticae);

глодовий (Tetranychus crataegi H.);

бурий плодовий (Bryobia redicorzeui Reck.).

Значної шкоди, насадженням плодових культур, завдають представники родини бурих кліщів, а саме: бурий плодовий (Bryobia redicorzeui Reck.). Він зимує у стадії яйця на корі пагонів і гілок, переважно біля основи плодушок.

У 2019 році найбільш заселеними були сади у Кіровоградській і Дніпропетровській областях, де навесні і влітку було пошкоджено до 17% бруньок, близько 15% листя на майже 92% дерев на площах до 100%. В середньому в Степу бурий плодовий кліщ заселяв до 41% дерев на 10–40% площ, пошкодив близько 9% бруньок, до 18% листя. Зимуючий запас бурого кліща в Степу — 0,7–6 особин/м.п.г. на 2–42% дерев, на 15–20% площ, в Дніпропетровській — на 100% площ. Максимально — до 9–14 особин/м.п.г. на 32–71% дерев, на 32–65% площ — на Херсонщині, у Запорізькій і Кіровоградській областях.

У звичайного павутинного кліща зимують запліднені діапаузуючі самиці невеликими колоніями під відсталою корою дерев, на бур’янах, під опалим листям. У червоного плодового — діапаузуючі яйця на корі пагонів, у розгалуженнях гілок і біля основи плодушок. У садового павутинного — запліднені самиці в тріщинках кори та штамбів і скелетних гілок дерев. У глодового кліща зимують запліднені діапаузуючі самиці під відмерлою корою.

В Степу щороку вiдчутно шкодять: червоний, бурий плодовий, глодовий кліщі, менше — звичайний павутинний кліщ.

Червоний плодовий кліщ відчутно шкодив на Херсонщині та Дніпропетровщині на майже 47% площ, пошкодив до 7% бруньок на 17–38% дерев. Влітку в Херсонській області шкідник заселяв та пошкоджував до 24% листя. У осінній період заселив у Степу від 16 до 78% дерев у слабкому, середньому і сильному ступенях, зимуючий запас його склав 0,6–1 особин/м.п.г.

Шкодочинність глодового кліща, порівняно з минулими роками, дещо знизилась. Звичайного павутинного кліща виявляли в Херсонській, Одеській і Запорізькій областях, де він пошкодив 3% бруньок на 1–6% дерев. Восени плодовим кліщем було заселено від 22 до 100% площ садів. Загалом в Україні було обстежено 5100 га садів. Заселено кліщами 2000 га, 46% дерев в слабкому ступені, 89% в середньому.

В садах Лiсостепу вiдчутної шкоди завдавав червоний плодовий кліщ, у пiвнiчних i центральних областях — бурий плодовий.

Загалом в Україні було обстежено 10,2 тис га, заселено 6,5 тис га. Заселено кліщами 54%, в слабкому ступені — 99%, у середньому — 1%. Восени плодовим кліщем у зоні Лісостепу було заселено від 17до 59% дерев на 20–76% площ садів.

На Полiссi вiдчутно шкодили червоний та бурий плодові кліщі. Плодовий кліщ на Поліссі восени заселив від 12 до 37% дерев на 10–48% площ, максимально оселився на Закарпатті — 43% дерев на 100% площ.

На Поліссі було обстежено 2600 га, заселено кліщами 1500 га. Заселено 66% дерев, у слабкому ступені — 99%, у середньому — 1%.

В результатi проведеного аналiзу встановлено, що практично всюди є сади з високою чисельнiстю клiщiв. Зимуючий запас клiщiв достатньо високий i становить вiд 0,5 до 12 особин/м.п.г.

В чому полягає проблема регулювання чисельності кліщів у садах?

Основною проблемою регулювання чисельності кліщів у садах є виникнення стійкості їх до пестицидів, що застосовуються. Основним способом подолання цього явища є чергування препаратів з різних класів хімічних груп, а також пошук нових ефективних сполук.

У 2019 році був спалах чотириногих кліщів-еріфіїд (Eriophyoidea Reibev), їх чисельність становила 357–690 особин на листок. Також відмічається поява в садах плодової плоскотілки (Cenopalpus pulcher Can). Вперше її виявили у плодовому саду на Закарпатті у 2000 році. Сьогодні вона зустрічається майже у всіх областях.

В садах всюди зустрічаються види, які раніше були відсутні зовсім, або кількість їх була незначна. Це стосується і плодової плоскотілки і бурого плодового кліща. Шкідники, які із другорядних стали домінуючими — це представники чотириногих кліщів — еріофіїд.

Таким чином, в результаті досліджень 2019 року, можна зробити висновок, що у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України сади були заселені кліщами різних родин і мали високу чисельність. Зимуючий запас комплексу кліщів достатньо високий і становить 0,5–14 особин/ м.п.г.

Для запобігання спалахів чисельності шкідників необхідно ретельно проводити ранньовесняні обстеження, щоб з’ясувати стан кліщів у плодових насадженнях після перезимівлі.

При захисті зерняткових і кісточкових плодових культур перше обприскування проводять мінеральними маслами у фазу набрякання бруньок (температура повітря не нижче 4 °С). У кінці цвітіння, коли опаде 75% пелюсток, проводять друге обприскування специфічними акарицидами. Через 10–12 днів після другого проводять третє обприскування вказаними специфічними акарицидами.

Виноград

Кліщі — звичайний павутинний, виноградний (зудень) повстяний. Практично всі виноградні насадження в різному ступені були заселені кліщами. Чисельність кліщів на різних сортах змінювалась залежно від погодних умов 2019 року, рівня агротехнічних та заходів захисту.

Павутинний кліщ звичайний (Tetranychus urticae). У Херсонській області за посушливих умов в період вегетації, що сприяли підвищенню чисельності шкідника, на 30% обстежених площ заселив 5% кущів та 5% листків у слабкому ступені. У Закарпатській області у літній період погодні умови були з підвищеним температурним режимом, низька кількість опадів сприяли розмноженню кліща. Ним було заселено 65% насаджень винограду, до 30% кущів, до 20% листків за чисельності 2–5 особин на листок. Для недопущення масового спалаху павутинного кліща проводились захисні заходи.

Виноградний зудень (Eriophyes vitis Pgst). Заселення та пошкодження молодих листочків відмічали наприкінці квітня. Влітку на молодому прирості був незначний спалах чисельності зудня. Всюди у Херсонській області, на 5–30% (максимально 65%) обстежених площ виноградників, зуднем було заселено 5–10% (максимально 25%) кущів, 10% листків за чисельності 2–8 особин на листок.

За потреби проти шкідника проводили обробки акарицидами. У період вегетації кущів та розрихлення суцвіть (період цвітіння),  проти кліщів проводяться обприскування специфічними акарицидами за наявності 5–7 кліщів на листок. Одразу після цвітіння обприскують виноград специфічними акарицидами втретє. В період появи 2–3 листків проводять обприскування за наявності 8–10 кліщів на листок.

Використовуючи досвід минулих років, у 2022 році, ще є час встигнути попередити появу кліщів на полях агрогосподарств України, але якщо шкідники вже з’явилися, то варто вже сьогодні розробити механізм їх знищення. Таким чином вдасться захистити рослини і зберегти майбутній урожай від шкідливого впливу кліщів!

Сергій Станкевич, кандидат с.-г. наук, доцент, Харківський НАУ ім. В. В. Докучаєва

журнал "Пропозиція", №5, 2021 р.