Як захистися від гронової листовійки
За матеріалами Державної служби статистики України, площа плодоносних насаджень винограду 2016 року в країні становила 42,7 тис. га, в тому числі: в Одеській області — 27,4, Миколаївській — 5,5, Херсонській — 4,5, Закарпатській — 3,4 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні — 88,4 ц/га (відповідно за вказаними областями — 84,5; 102,4; 75,5; 73,3 ц/га).
Одним із факторів, що перешкоджає реалізації потенційних можливостей виноградних насаджень — 10–15 т/га високоякісного урожаю, — є життєдіяльність шкідливих організмів.
Наразі найбільшої шкоди плодоносним рослинам винограду завдають листовійки. Найпоширеніші на виноградниках Півдня України такі її види: гронова (Lobesia botrana Den. et Shiff.), двовилітна (Eupoecilia ambiguella Hb.), виноградна (Sparganothis pilleriana Schiff.). Вони різняться морфологічними ознаками, біологією та особливостями розвитку.
Найпоширеніша й найшкідливіша з них — гронова. Цей вид листовійки можна зустріти в усіх зонах виноградарства, чисельність і шкідливість її залежить від своєчасних та якісно проведених захисних заходів. Гусениці листовійки пошкоджують зав’язі, зелені та дозрілі ягоди, котрі або осипаються, або загнивають. Втрати врожаю можуть становити 25–30, а за високої чисельності шкідника — навіть 100%. В умовах Північного Причорномор’я листовійка розвивається в трьох поколіннях, в окремі роки частково дає й четверте.
Шкідливість гусениць останніх поколінь полягає в тому, що за вологої дощової погоди пошкоджені ягоди загнивають і стають джерелом розвитку різних видів гнилей, у т.ч. найнебезпечнішої з них — сірої.
Окрім винограду, шкідник може розвиватись на глоді, терені, крушині, малині, калині, смородині та інших рослинах, живлячись їхніми квітками, зав’язями й плодами.
Зимує в стадії лялечки під корою, в тріщинах штамбів, під рослинними рештками, в місцях підв’язування лози. Щільність заселення кущів зимуючими лялечками гронової листовійки коливається від двох-трьох до 15–25 екземплярів. Залежно від погодних умов, частина зимуючих лялечок щорічно гине від природних ентомофагів, ентомофторових грибів та ентомопатогенних мікроорганізмів.
Із появою виноградних суцвіть з’являються метелики зимуючого покоління. Календарні терміни льоту метеликів листовійки залежать від погодних умов поточного року. Так, за ранньої весни виліт метеликів першого покоління може початися в середині квітня, а за затяжної — в другій декаді травня. Тривалість льоту метеликів — 15–25 днів, за холодної дощової погоди цей період подовжується до 30–35 днів.
Після спаровування, через два-три дні після вильоту, самки метеликів відкладають у середньому 80 яєць, із яких через вісім-десять днів народжуються гусениці. Гусениці дуже рухливі, харчуються бутонами, суцвіттями, обплітаючи їх павутиною й стягуючи в так звані кубла або гнізда. Характерна особливість гусениць — за небезпеки залишають гніздо, спускаючись із нього на тонкій павутинці. За період розвитку личинкової стадії, яка триває близько 30 днів, гусениця здатна пошкодити до 70 бутонів.
Метелики другого покоління вилітають у кінці червня — на початку липня. Відродження гусениць відбувається орієнтовно через тиждень після відкладання яєць. Одна гусениця пошкоджує 15–20 ягід.
У серпні розвивається третє покоління шкідника, гусениця якого може пошкодити п’ять-сім ягід винограду, внаслідок чого останні засихають або загнивають.
За даними попередніх спостережень, домінують за кількісним складом та найпоширеніші на всіх виноградних насадженнях Півдня України ентомофаги, що належать до родини Ichneumonidae (справжні їздці): зокрема, види Itoplectis maculator F.; Itoplectis alternans Grav.; Itoplectis europeator Aubert, Nythobia (Angitia) fenestralis H. та вид Rhogas sp., що належить до родини Braconidae. Досить поширені та чисельні на виноградниках ентомофаги з родини Coccinelidea — сонечка, або «божі корівки».
Через високу щільність популяції гронової листовійки на Півдні України практично всі виноградні насадження потребують проведення захисних заходів. На Закарпатті популяція шкідника менш чисельна, але потребує постійного контролю. Про необхідність моніторингу кожного окремого масиву насаджень свідчить неодночасність початку льоту шкідника, що стає на заваді визначення єдиної оптимальної дати, рекомендованої для проведення захисних заходів, як вважали раніше.
За результатами фітосанітарних обстежень на Півдні України перезимувалий запас лялечок гронової листовійки 2017 року достатньо високий, що потребує обов’язкового феромонного моніторингу метеликів першого покоління для вчасного проведення захисних заходів.
Варто нагадати, що спеціальні феромонні пастки вивішують на плодоносних виноградниках, як правило, у другій декаді квітня, за встановлення середньодобової температури повітря 10°С. Зазвичай сигнальні пастки розміщують на відстані 100 м одна від одної та за 25–30 м від краю виноградних насаджень із розрахунку одна пастка на 5 га. Метеликів із пасток видаляють щодня. Пороговим для Північного Причорномор’я є відловлення 10 екз. на пастку за добу — для столових і 20 екз. на добу — для технічних сортів винограду.
Початком масового льоту вважають кількість відловлених метеликів за добу, яка вдвічі-втричі перевищує порогову. Ці величини є загальноприйнятими, однак варто враховувати щільність насаджень винограднику, навантаження кущів гронами та кількість грон на гектар. Якщо щільність насаджень є більшою від рекомендованої, то поріг шкідливості буде дещо вищим. Через малу вивченість загущених схем насаджень такі виноградники потребують від агронома підвищеної уваги.
Як вибрати інсектицид проти листовійки?
Вибір інсектициду залежатиме від низки факторів, однак слід звернути увагу на наявність і щільність у насадженні популяції кліщів та інших сисних шкідників, оскільки водночас із відродженням гусениць гронової листовійки відбувається накопичення чисельності цих шкідників. У такому разі слід визначити пріоритетні види й за високої чисельності кліщів доречно провести обприскування виноградників інсектоакарицидами для одночасного регулювання чисельності й кліщів. Якщо ж популяція шкідників на винограднику складається переважно з лускокрилих (або за значної чисельності гронової листовійки), доцільно застосувати інсектициди з ові-ларвіцидними властивостями, які водночас знищують яйця шкідливих комах та їхні личинки.
Досить часто для забезпечення ретельного контролю розвитку популяції листовійки спеціалісти створюють графіки динаміки льоту метеликів та ведуть фенологічні календарі їхнього розвитку.
Бавовникова совка
Акцентую увагу спеціалістів, що порівняно нова загроза виноградним насадженням, яка також, як і гронова листовійка, належить до лускокрилих шкідників, — бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hbn.). Торік шкодочинність цього ентомофага відзначали в більшості виноградарських господарств Півдня України. Оскільки його шкідливість значно зросла й на інших культурах, виноградарям також слід звернути увагу на моніторинг бавовникової совки на виноградниках.
Бавовникова совка є поліфагом, гусениці шкідника пошкоджують 250 видів рослин. За високої чисельності на винограді кількість яєць може перевищувати 25 екз. на гроно. Гусениці молодших віків, харчуючись, прогризають невеликі округлі отвори на ягодах, а представниці старших віків вигризають у виноградинах крупні отвори або зовсім знищують м’якоть, залишаючи всередині ягідної оболонки екскременти, що провокує розвиток комплексу гнилей та спричиняє значні втрати врожаю. Шкідник розвивається в двох-трьох поколіннях. Метелики літають до листопада, причому літ різних поколінь у часових рамках може частково збігатися. Відповідно, у популяції одночасно розвиваються різні стадії шкідника, що, своєю чергою, ускладнює вибір засобів захисту. Торік початок льоту метеликів першого покоління зафіксовано в кінці другої декади травня. Відродження гусениць розпочалось на початку третьої декади червня.
Захисні заходи проти цього шкідника слід проводити в разі заселення ним 6–8% рослин. За прогнозами Держпродспоживслужби, 2017 року за сприятливих погодних умов слід очікувати на зростання шкодочинності бавовникової совки.
Хімічний метод захисту від листовійки
Наразі у системі захисту виноградників від шкідників переважає хімічний метод. Донедавна теорія й практика захисту рослин наполягали на повній ліквідації шкідливих організмів, чого можна було досягти лише широкомасштабним застосуванням політоксичних пестицидів. А це, своєю чергою, зумовило порушення природних механізмів саморегуляції в агроценозах та стало одним із факторів погіршення екологічного стану довкілля.
Основою сучасної стратегії захисту рослин є управління популяціями шкідливих організмів, що в агроекосистемах реалізується через розробку й створення інтегрованих систем. Один з елементів технології вирощування виноградної лози, який сприяє зменшенню пестицидного навантаження на довкілля, є застосування нових, екологічно пластичних та економічно вигідних, засобів захисту насаджень від шкідливих організмів.
За проведення захисних заходів проти гронової листовійки слід урахувати, що найшкідливішими й найбільш небезпечними є гусениці першого покоління, які відроджуються першими. Оскільки в цей час маса суцвіть культури незначна, вони можуть знищити 25–35% виноградних квіток на заселених суцвіттях, друге покоління шкідника — близько 5% зелених ягід; третє покоління — близько 2% дозріваючих ягід винограду. В межах кожного покоління найжиттєздатніші й найбільш шкідливі перші відроджені гусениці. Захисні обробки проти метеликів першого покоління гронової листовійки проводять у період розрихлення суцвіть відповідно до результатів феромонного моніторингу.
Вибір препаратів проти листовійки
На практиці нерідко складаються умови, що унеможливлюють чітке дотримання строків проведення захисних заходів або ж досягнення їхньої максимальної ефективності (дощі, особливості біології розвитку шкідника, різні господарські фактори суб’єктивного характеру). Слід відмітити, що в деяких господарствах через високий рівень чисельності шкідника проводили повторні обробки, що, звісно, спричинило додаткові матеріальні витрати. Оскільки для застосування на виноградних насадженнях дозволено понад 35 інсектоакарицидів, які мають різні властивості, період захисної дії та цінову політику, виробникам нерідко важко зорієнтуватись у такому різноманітті захисних засобів. Тим більше, що розроблені регіональні системи захисту виноградних насаджень включають від шести до десяти (а в окремих випадках — і більше) обробок пестицидами. Високе пестицидне навантаження спричинює низьку рентабельність галузі та підвищує екологічні ризики.
Вихід із цієї складної ситуації — вирощування адаптованих, із високими показниками стійкості до шкідливих організмів та умов середовища, сортів винограду; застосування прогресивних агротехнічних прийомів; моніторинг фітосанітарної ситуації; застосування екологічно пластичних, економічно виправданих засобів захисту з високим рівнем технічної ефективності та екологічної безпеки. У попередні роки на Півдні України найкраще зарекомендували себе пестициди, які мають ові-ларвіцидні властивості, що контролюють різні стадії розвитку шкідників.
В боротьбі з лускокрилими фітофагами на виноградниках перспективним є продукт нового покоління з унікальним механізмом дії — інсектицид Кораген 20, КС.
Інсектицид Кораген 20, КС рекомендують для захисту багатьох сільськогосподарських культур від лускокрилих комах. Доведена його ефективність і в системі захисту виноградних насаджень від гронової листовійки, особливо — коли внаслідок інтенсивного розвитку популяція шкідника виходить із-під контролю. Важливо, що активний компонент препарату потрапляє в організм шкідника (в шлунок) шляхом споживання рослини (кишкова дія) та через кутикулу (контактна дія). Таке подвійне проникнення забезпечує практично блискавичний параліч м’язів шкідника та загибель протягом перших трьох діб. У результаті миттєвого припинення живлення ентомофаг не встигає завдати рослинам значного пошкодження. На безумовну перевагу препарату вказують його овіцидні властивості, що виражаються смертністю ембріона або личинки всередині яйця. Оптимальним терміном обробки виноградних рослин препаратом Кораген 20, КС проти лускокрилих вважають період масового відкладання яєць.
Проклейм 5 SG, р.г. — новий інсектицид для захисту винограду від усіх лускокрилих шкідників. Препарат швидко проникає у тканини рослин (протягом 2 год), але не має системної дії. Завдяки швидкому потраплянню в рослини, ефективність дії препарату не залежить від високих температур та опадів. Захисний період — до двох тижнів. Препарат ефективно діє на шкідника у будь-якому періоді його розвитку, починаючи від фази яйця — прямий овіцидний вплив (за потрапляння на яйцекладку проникає через оболонку яйця, і личинка гине). Надалі загибель личинок шкідників спричинює їхнє живлення обробленими рослинами, яке припиняється вже через 1–4 год, а повна загибель шкідників настає протягом однієї-чотирьох діб. Оптимальний строк обробки — період масового відкладання яєць — відродження личинок.
Матч 050 ЕС, к.е. — контактний препарат унікальної дії — інгібітор синтезу хітину комах, унаслідок чого припиняється життєвий цикл розвитку шкідника на стадії личинки під час переходу від одного віку до іншого. Також інсектицид має овіцидний та стерилізаційний ефект. Термін застосування — початок відродження гусениць із яєць. Препарат має високу ефективність проти бурого плодового кліща та додаткову дію проти інших видів кліщів у саду, а також захищає від коростяного кліща на винограді. Застосування Матчу 050 ЕС, к.е., гарантує довготривалий захист, позаяк він знищує майже всі шкідливі організми на виноградних ділянках. Додаткова його перевага — препарат не впливає на корисні види ентомо- й акарифауни.
Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ містить у своєму складі інноваційні ад’ювати, завдяки яким поліпшується покриття листкової поверхні й полегшується проникнення всередину тіла шкідників. Препарат забезпечує відмінну ефективність проти широкого комплексу шкідників навіть за прохолодних умов. Так, проти гронової листовійки рекомендують проводити обробку за масового відкладання яєць.
Останніми роками в практиці захисту виноградних насаджень від шкідливих організмів широко застосовують й інші оригінальні препарати, які характеризуються високим рівнем ефективності та безпеки, екологічною пластичністю та бездоганністю впливу.
Висновок
Для організації заходів із захисту виноградників потрібно передбачати обов’язкові спостереження за динамікою льоту метеликів усіх поколінь гронової листовійки, зважати на прогноз чисельності й шкідливості шкідника та визначити оптимальні терміни застосування інсектицидів. Своєчасно проведені захисні обробки забезпечать надійний захист урожаю за зменшення об’ємів застосування інсектицидів до 60%.
М. Константинова, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник
Інформація для цитування
Ефективний захист від гронової листовійки/ М. Константинова// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 136-139