Як закрити «чорну діру» нелегального зерна
Недавно аграріїв розкритикували за їхню незгоду з впровадженням системи контролю за урожаєм через ІТ-схему, запропоновану уряду однією з приватних компаній.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.
Всеукраїнська аграрна рада кілька років добивається ухвалення законодавства, спрямованого на знищення тіньових ринків зерна та оренди земель.
Однак ми справді виступили проти цієї пропозиції, але зовсім не через її вартість, а через абсолютну безрезультатність та марність.
Майже всі аграрні асоціації солідарні в тому, що така пропозиція технічно нездійсненна: неможливо встановити датчики контролю за зібраним урожаєм на всі комбайни в Україні так, щоб вони працювали коректно і враховували такі унікальні особливості як вологість та забрудненість зібраного зерна.
Найбільші технічні та юридичні проблеми виникнуть із установленням таких «фіскальних реєстраторів» на техніку одноосібників, тобто тих, хто виробляє найбільші обсяги тіньового зерна – близько 50% від об'єму легального ринку.
По-перше, вони переважно використовують старі комбайни. Їх конструкція не передбачає встановлення датчика, а його вартість вища за вартість комбайна.
По-друге, одноосібники формально вирощують с/г продукцію для задоволення власних потреб і за законом не повинні вести облік.
Яка різниця, скільки одноосібник зібрав зерна, якщо він має повне право заявити, що все воно було спожите у його власному господарстві?
Нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ чи податку на прибуток за використання активу в негосподарських цілях можна лише юридичним особам.
Така система контролю може працювати лише для легальних підприємств. Отже, нам пропонують шукати не там, де загубили, а там, де все і так прозоро.
Щоб дані про збір урожаю мали сенс, необхідно зробити так, аби можна було продати лише офіційно вироблений та офіційно куплений об'єм зерна.
Іншими словами, потрібно ввести систему відстеження реалізації фізичного об'єму товару, щоб посередник не міг продати зерна більше, ніж він офіційно його купив у тих аграрних виробників, які працюють легально. Наразі це не так.
До речі, ініціатори встановлення датчиків визнали, що без впровадження такої системи відстеження їхня система працювати не буде. Утім, якщо ця пропозиція щодо відстеження фізичного об'єму товару буде врешті реалізована, контроль за об'ємом зібраного врожаю втратить сенс.
Щоб продати нелегально вирощене зерно, його доведеться прибуткувати як куплене у фізичних осіб, а значить – сплатити на суму купівлі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір: 18% та 1,5% до ціни. При подальшій реалізації – ще й 20% ПДВ без зменшення на суму податкового кредиту.
Це робить ціну нелегальності неприйнятно високою. Іншими словами, «тіньовики» почнуть платити державі більше, ніж ті, хто працює легально. Якщо хтось і захоче так вести бізнес, то державі точно не потрібно з цим боротися.