Як німець на Закарпатті розводить буйволів (ВІДЕО)

Мішель Якобі – фермер, відомий на все Закарпаття. Основний вид його фермерської діяльності – розведення буйволів. Більше половини всіх буйволів на Закарпатті належить йому.

Про це повідомляє Ukraїner 

Мішелю 33 роки, він народився і виріс у місті Кієл, що на півночі Німеччини. Отримавши освіту лісника-еколога, він не захотів залишатися в рідній країні, тому й вирушив до України. Йому здалося, що в Україні він зможе знайти ті еко-умови, у яких жили його пращури, тому що у Німеччині їх вже неможливо знайти.

Сім років тому Мішель Якобі приїхав  до Закарпаття. Знайти землю йому допомогли кілька благодійних фондів, та й кілька сільських голів залюбки дали йому землю, яка залишилася від уже нічийних колгоспів.

Традиційному розведенню худоби Мішель навчився від місцевих людей. Коли Мішель тільки починав займатися цією справою, він часто зустрічався із тими, хто раніше тримав буйволів і має певний досвід. Єдине, що він зрозумів - тут взагалі ніхто не знає, як за ними треба доглядати. Хоча в Мішеля є знайома бабуся, яка передала йому безліч знань про місцеве землеробство і тваринництво і яку Мішель називає своєю вчителькою.

Зараз Мішель тримає дві ферми: перша у Чумальово, а друга - у Стеблівці. На літо Мішель виганяє буйволів на полонину Пересліп у Рахівський район. Половина популяції Карпатських буйволів, якщо не більше, знаходиться саме під його наглядом.

Також у Чумальово він тримає стару ферму, де живуть його кози. Там же він тримає і свійську гуцульську корову, і карпатську волохату свиню на ім’я Сашко, яка поводить себе як пес. Карпатських волохатих свиней загалом тут лишилося всього близько п’ятисот, з них 50 – у Мішеля. Також Мішель розводить місцевих коней підвиду Гутан.

Мішель каже, що продавати буйволів – марна справа. За останні 2 роки в нього не купили жодного. А все тому, що буйвол – це не промислова тварина. За його словами, карпатський буйвол – дуже розумна тварина, із якою треба, перш за все, подружитися. Карпатська буйволиця – не дурна коза чи корова. Вона вам ніколи не дасть молока, якщо ви не друг.  Із нею треба спілкуватися, в неї – свій характер.

Мішель вельми розумно підходить до організації процесів на своїй фермі. Нещодавно він створив племінну книгу, генетичний резерв у центрі Закарпаття – на “Салдобоші”, а також активну мережу розплідників із п’ятьма генетичними лініями. Мета  Мішеля - показати людям, як можна тримати буйволів, що для цього потрібно, які умови, намагаючись при цьому відновити історичний ланцюжок.