Як досягти максимальної ефективності ЗЗР?

Ефективна робота із захисту рослин є комплексною і включає декілька пунктів:

• час унесення препарату,
• безпосередньо препарат, який використовується,
• техніка для внесення (обприскувачі). 

На перший погляд, трьох факторів, мабуть, досить для того, щоб отримати високоякісний результат від обприскування, але сьогодні у нас на полях технологія внесення препаратів узагалі не відповідає міжнародному рівню, і це, в першу чергу, означає, що фермери, які не володіють глибокими знаннями щодо ефективного обприскування, втрачають кошти, погіршується екологія. Під час внесення препаратів ефект, який надає діюча речовина, — це лише 50% успіху від її застосування. Решта 50% ефективності залежить від: часу внесення препарату, обладнання, калібрування форсунок на обприскувачі.

Які результати виникають за неякісної технології внесення препаратів?

1. Погана ефективність продукту, що, своєю чергою, призводить до скарг від клієнтів та д о резистентності шкідливих об’єктів.
2. Потенційна проблема із залишками продуктів у ґрунті, які негативно впливають на навколишнє середовище.
3. По-третє, фітотоксичність.

Щоб дізнатися, який же ви отримуєте ефект від внесення препаратів, потрібно знати всі фактори, які впливають на його ефективність. Насамперед, це: час, механізм дії препарату, норма внесення, суміші (важливо – з чим змішуємо, адже деякі препарати можуть виступати антагоністами — для цього обов’язково читайте інструкції), стадія росту та розвитку культури, шкодочинний об’єкт та ступінь його розвитку, погодні умови (температура, відносна вологість, напрям та швидкість вітру), обладнання, техніка для внесення препарату, покриття (поверхня поля, листя культури), якість води та безпека (оператора та навколишнього середовища).

Погодні умови

Вітер — лімітуючий фактор, за якого під час внесення втрачається деяка частина препарату. А це – потенційна загроза для сусідніх посівів, забруднення води, шкода здоров'ю оператора та ін. Слід враховувати можливість використання антизносових форсунок та допустиму силу вітру (не більше 5 м/с).

Відносна вологість — важливий фактор, що впливає на втрату й ефективність засобів захисту рослин та їхню фітотоксичність. Необхідно враховувати час доби, коли коливання відносної вологості й температури повітря є максимально сприятливими для внесення препаратів. У період, коли відносна вологість повітря низька, а температура висока, відбувається інтенсивне випаровування, що призводить до зниження маси крапель до стану, за якого вони легко зносяться під впливом вітру. Таким чином препарат не потрапляє на цільовий об’єкт. Поверхня листка і краплі мають однаковий електричний заряд, але з різним потенціалом. Тому через такі фізичні властивості краплі робочого розчину і листкова поверхня схильні до взаємного відштовхування. Така електрична сила може компенсуватися тільки кінетичною енергією крапель, пропорційною їхній швидкості та масі.

Доцільно зазначити, що для отримання максимальної ефективності від гербіцидів, відносна вологість повітря під час їхнього внесення має перевищувати 55%. За таких умов поверхня листків буде зволожена, разом з тим випаровування розбризканих крапель залишиться низьким. Також доречно враховувати те, що ефективність більшості пестицидів залежить від ступеня гідратації листкової тканини й активності руху речовин у рослині, що визначають надходження та дію хімічних препаратів усередині рослини. Гідратація листя й активність руху речовин у рослині, своєю чергою, залежать від вмісту води в ґрунті.

Встановлено, що втрати інсектицидів в окремих випадках можуть перевищувати 99%. Іншими словами, тільки менше одного відсотка внесеного інсектициду буде спрямовано на обмеження чисельності шкідників. Ефек­тивність таких препаратів знижується в результаті випаровування і знесення розчину під дією вітру, через непотрапляння на цільовий об’єкт та інші  чинники.

Температура — найоптимальнішою для внесення препаратів є температура не нижче +10°С та не вище 25°С. Але, наприклад, в  Африці температура нижче +30°С ніколи не буває, і наші рекомендації зовсім не придатні для африканського регіону.

Як правило, оптимальним періодом для внесення пестицидів є  проміжок часу між 21.00  — 10.00 год. Відповідно, не рекомендовано застосовувати пестициди з 10.00 год до 21.00 год. Слід уникати внесення засобів захисту рослин опівдні, тому що в цей період ризик втрати препаратів через випаровування особливо високий.

Якість води

Сама вода може бути із кислим середовищем (рН<7), нейтральним  (рН7) та лужним (рН>7). Крім того, вода в робочому розчині може бути жорсткою або м’якою (такий стан залежить від вмісту кальцію, магнію та наявності карбонат-іонів); каламутною (містити розчинені органічні матеріали, ґрунт, тверді речовини) або прозорою; мати електропровідність, яка залежить від загального вмісту солей. У цілому стандартів якості води для приготування бакових сумішей немає. Проте потрібно знати, що підвищений вміст солей у воді зумовлює її жорсткість. Надзвичайна жорсткість пов’язана з утриманням бікарбонатів, сульфатів, хлоридів і нітратів кальцію і магнію. Також частина розчинних речовин розпадається на іони, які залишаються вільними для з’єднання з іншими наявними у розчині іонами. Наприклад, іони активного інгредієнта 2,4-Д можуть з’єднуватися з іонами кальцію і магнію, провокуючи аглютинацію часток і випадання осаду на дно резервуара, що призводить до засмічування фільтрів і наконечників форсунок. Це, своєю чергою, знижує концентрацію активної речовини у розчині і підвищує ймовірність фітотоксичності у культур, які обприскують. Зниження жорсткості води можна досягти шляхом додавання різних засобів, наприклад. сульфату амонію, сульфату двовалентного і тривалентного заліза, які вступають у реакцію з лужними компонентами, утворюючи полімери та нейтралізуючи вільні іони у воді.

Результати досліджень доводять, що під час додавання у воду 1–2% сульфату амонію (до розчинення в ній пестицидів) підвищується ефективність активних речовин. Підвищення властивостей засобів захисту рослин відмічено також під час додавання амонію (NH4) і сірки, які сприяють абсорбції препаратів рослинами культури. Водночас додавання зазначених допоміжних речовин, яке зазвичай супроводжується додаванням по­­верхнево-активних речовин (ПАР), потребує обережності, зокрема, необхідно враховувати сумісність препаратів із сульфатом амонію. 

Вплив води на дію пестицидів

У результаті лужного гідролізу висока рН води (рН>8) може зумовитити деградацію деяких гербіцидів. Ступінь розкладання варіює відповідно до рН та температури води, а також залежить від тривалості перебування робочого розчину в обприскувачі. Для того, аби вирішити цю проблему, в робочий розчин сілд додавати речовину, яка понижує його рН.

Як запобігти лужному гідролізу інсектицидів? У першу чергу, звертайте увагу на етикетку продукту, особливо, коли на ній багато застережень щодо рН води. Адже багато інсектицидів групи органофосфати та карбонати  дуже сприятливі до лужного гідролізу.  Бажано знати рН води з того джерела, воду якого ви використовуєте для обприскування, та розуміти, як цей індекс змінюється протягом сезону. Вимірювання рН води перед приготуванням розчину може бути оманливим, адже внесення до робочого розчину додаткового препарату може понижувати або підвищувати рН усього робочого розчину. Значення рН 4–6 рекомендоване для більшості пестицидів. Також шляхом додавання спеціальних буферних речовин у робочий розчин  ви можете «підганяти» його рН.

Чи впливає якість води на дію фунгіцидів? Чисельними дослідженнями було встановлено, що на фунгіциди, наприклад, лужність води менше впливає, аніж на гербіциди. В агровиробництві є кілька препаратів, які не слід підкислювати за будь-яких обставинах. Це розчин фунгіцидів, що містять мідь (у т.ч. бордоська суміш, оксид міді, сульфат міді, гідроксид міді тощо). Якщо на етикетці продукту зазначено, що потрібно уникати лужних речовин або матеріалів, то це означає, що за доведення робочого розчину до рН6 і менше ви отримаєте гарний ефект від застосування.

Правила загального змішування компонентів

• обприскувач заповнюють водою на 1/4 або 1/2  його загального об’єму;
• вмикають мішалку; 
• додають рідкі добрива;
• додають кондиціонери води, підкислювачі, антиспінювачі;
• засипають гранульовані та кристалічні добрива;
• водорозчинні пакети (WSP);
• змочувані порошки (WP);
• вододисперсійні гранули (WG);
• додають антидрифт  (продукт проти знесення крапель);
• олійні дисперсії (OD);
• концентрати суспензії (SC);
• емульсії (мікро- та суспо-) (ME,SE);
• концентрати емульсії (ЕС);
• водорозчинні порошки та гранули (WSP,WSG);
• водорозчинні концентрати та розчини (WSС);
• ад’юванти.

Якщо локально підійти до кожного фа­­к­тора, який впливає на ефективність внесення препаратів, то тільки після цього ми зможемо отримати 100%-ну ефективність від дії застосованого препарату.    

Г. Жолобецький, g.zholobetskiy@univest-media.com

За матеріалами практичних семінарів та Днів поля

Інформація для цитування
Як досягти максимальної ефективності препаратів? / Г. Жолобецький // Спецвипуск. Пропозиція/ Сучасна техніка для захисту с.-г. культур. — 2017. — С. 18-20