Інспектування вантажів

За багатого врожаю експорт зернових, напевно, не обмежуватимуть. Обсяги продажів за зовнішньоторговельними контрактами зростатимуть, а з ними — й кількість суперечок щодо якості товарів.

Для багатьох компаній, що експортують або імпортують сільгосппродукцію, морські порти України — ключова ланка їхніх логістичних ланцюжків. Товар передають із рук у руки: від відправника вантажу перевізникові, від перевізника вантажоодержувачеві. А ще товар можна перепродувати. І якщо виникає суперечка щодо кількості та якості товару, як зрозуміти — хто правий, а хто винен? Може, відвантажили не те, що заявлено в контракті, а можливо, якість погіршилася в процесі транспортування...

Хто винен?
Відповідь на це запитання покликані дати незалежні інспекційні компанії. Їхніми послугами користуються або всі зацікавлені сторони, тоді один і той самий вантаж перевірятимуть інспектори кількох незалежних інспекційних компаній, або сторони домовляються про те, хто і як інспектуватиме вантаж. Зацікавленою в інспекції вантажу може бути кожна структура, що бере участь у ланцюжку купівлі-передання товару: банк, що відкрив акредитив, страховик, власник або капітан судна, відправник вантажу або вантажоодержувач. Так, банк, що виступає гарантом угоди, може не бути замовником перевірки, але наполягатиме на тому, щоб інспекцію замовив продавець, аби упевнитися в тому, що з товаром усе гаразд. Із покупцем і продавцем усе зрозуміло, зі страховою компанією теж, скажете ви, але до чого тут капітан судна? Перевізника можуть звинуватити в недостачі або в погіршенні якості товару за час транспортування, тому він теж може замовити інспекцію, щоб уникнути необгрунтованих претензій.

Хто здійснює інспектування
За часів СРСР інспекцією вантажів у портах займалася держава. Можливість для незалежних інспекційних компаній улаштуватися на українському ринку з’явилася вже після набуття Україною незалежності. Інспекційні компанії експортний товар у країні призначення не приймуть.
На сьогодні в деяких країнах, куди й наша держава експортує свою продукцію, вимагають сертифікати, видані держорганами, а деякі не приймуть товар, якщо його якість не підтверджено сертифікатом незалежної інспекційної компанії зі світовим ім’ям.
Отже, вантажі, які відправляють з України, інспектують торгово-промислова палата або недержавні інспекційні компанії. Інспекційні компанії теж можуть бути членами Торговельно-промислової палати, що дає можливість їхнім клієнтам уникнути дублювання документів.
Зазвичай в інспекційних компаній замовляють такі послуги:
n інспектування трюмів, контейнерів, вагонів на предмет придатності до перевезення вантажів;
n контроль вантажних робіт на судах;
n контроль розміщення вантажу на транспортних засобах;
n огляд вантажу, перевірка тари та маркування;
n контроль ваги (кількості) вантажу;
n оцінка стану вантажу;
n відбір проб, дослідження зразків вантажу;
n пломбування трюмів, контейнерів тощо (зняття пломб);
n оформлення/перевірка документів, видача сертифікатів;
n незалежна експертиза аварійних, страхових випадків, рекламацій;
n консультаційна підтримка.
Скільки це коштує?
Інспекційних компаній на українському ринку працює чимало, проте основні обсяги вантажів перевіряє кілька. Це — SGS, Control Union, Inspectorate, Baltic Control, Cotecna та Eurogal Surveys.
Що більше інспекторів, то нижчі ціни на інспекцію вантажів. Так, якщо кілька років тому послуги інспекційних компаній за ціни на українське зерно $80–100/т коштували близько $1/т, то тепер за більшої ціни на зерно треба платити від 5 до 30 центів за інспектування однієї тонни.

Марина Моісеєва

Фотоматеріал інспекційної компанії “Котекна Україна Лімітед”