Євроінтеграційний законопроєкт про ГМО насправді не відповідає європейським нормам

Аграрії вимагають узгодити з європейськими нормами законопроєкт №5839, який наразі готують до другого читання в українському парламенті. Інакше в Україні можуть з’явитись ГМО продукти, а довіра та переваги української сільгосппродукції можуть бути втрачені, йдеться в спільній заяві  Асоціації «Дунайська соя» та Насіннєвої асоціації України.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ZN.UA.

Найбільше занепокоєння викликає те, що в законопроєкті, який покликаний внормувати державне регулювання генетично-інженерної діяльності, державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки, насправді відсутній механізм заборони ГМО.

«Механізм заборони вирощування ГМО відсутній в цьому законопроєкті. Тож ГМО продукція на українських полицях може стати новою реальністю в Україні», — зазначають в Асоціації «Дунайська соя».

Друга суттєва вада цього документу може призвести до втрати Україною європейських сільгоспринків. Це пов'язано з тим, що механізм заборони вирощування ГМО діє в ЄС вже близько 9 років.

У пояснювальній записці до законопроєкту, що вносився Кабінетом міністрів, якраз широко посилаються на європейські норми та на виконання міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною. Проте, як наголошують в Асоціації «Дунайська соя», реальна європейська практика в цій сфері насправді залишилися за рамками документа.

Так, наприклад, у ЄС існує комплекс норм та цілий перелік Директив та Рекомендацій у цій сфері. Водночас Кабмін чомусь вибірково вибрав європейське законодавство та ще й втулив все це в один законопроєкт.

«Українській законотворці вирішили вибірково усі аспекти регулювання ГМО вмістити в один документ, тоді як у ЄС існує комплекс норм та цілий перелік Директив та Рекомендацій. Документи ЄС містять регулювання як для відкритих та закритих систем, чіткий предмет регулювання, детальні процедури нотифікацій, про вирощування ГМО», — наголошує  виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

Наприклад, у проєкті Закону №5839 відсутнє відображення положень Директиви ЄС 2015/412. Ці положення дають змогу країнам-членам ЄС запроваджувати заборону на вирощування зареєстрованих в ЄС генетично модифікованих рослин виходячи із соціально-економічних чи політичних підстав, на противагу науковим. За час дії Директиви ЄС 2015/412 такою можливістю скористались 19 країн-членів ЄС.

«Врегулювання питань ГМО потрібно робити згідно з практикою Європейською Союзу, до законотворчості потрібно підходити ретельно. Зокрема внести у проєкт №5839 необхідні зміни щодо створення детальних публічних реєстрів місць вирощування ГМО, врегулювати поняттєвий апарат, описати заходи розміщення посівів у прикордонних районах з державами, де ГМО заборонене до вирощування, прописати процедури публічного обговорення з громадськістю, прописати процедуру оцінки екологічного ризику до ГМО й окремо щодо ГМО, що містять стійкі до антибіотиків гени тощо», — йдеться в заяві.

Підкреслюється, що прийняття закону №5839 у незміненому вигляді призведе до втрати українськими виробниками довіри та переваг на ринках ЄС та Китаю, за які боролися багато років.

«Українська продукція ризикує стати неконкурентоспроможною у країнах ЄС, де споживач віддає перевагу неГМО продуктам Ми втратимо ці ринки через недовіру до якості продукції, втратимо надходження до бюджету, і робочі місця», — наголошується в заяві.