Фінансувати треба приріст виробництва

Принаймні в 2003 р. в середньому українець спожив 34,5 кг м’яса: з них яловичини —12,2; свинини — 12,6; птиці — 8,8 кг, трохи баранини та ін. У 2004 р. загальна цифра збільшилася до 38,5 кг в основному за рахунок птиці, якої на душу населення припало 13,8 кг, яловичини — 11,2 кг, свинини — 12,6. Розрахункові дані на перше півріччя 2005 р. свідчать, що із спожитих у середньому 18,5 кг яловичина становила 5,3, свинина — 5,7, птиця — 7,2 кг. Наші далекі нащадки, можливо, і не здогадуватимуться, що вибору як такого майже й не було. Просто лиш одна галузь птахівництва залишалась здатною нагодувати співгромадян. Може, ще й тому, що більшість птахопідприємств мають недержавну форму власності, а отже, дбаючи про власний фінансовий зиск, ефективно працюють над наповненням продовольчого ринку країни. Держава це зрозуміла й певною мірою підтримала.

За 2000–2004 рр. виробництво м’яса бройлерів зросло в 10,5 раза (з 27 тис. тонн до 284 тис. тонн), виробництво яєць курячих харчових — у 1,9 раза (з 3,0 млрд шт. до 5,6 млрд). Такому значному зростанню обсягів виробництва продукції птахівництва на великих промислових підприємствах сприяли приватні інвестиції та державна підтримка галузі. Весь приріст продукції птахівництва здійснювався за рахунок потужних птахопідприємств, які за показниками собівартості, продуктивності й збереженості поголів’я вже впевнено конкурують з імпортною продукцією. Щоб і надалі рухатись уперед, нарощувати виробництво, мати професійні кадри, працювати над законодавчою базою, вирішувати інші питання, більшість представників птахівничого бізнесу вирішила діяти спільно й об’єдналась в асоціацію “Союз птахівників України”.

Тому заходи, які проводить Асоціація, завжди викликають чималий інтерес — і не тільки в її членів. Близько 460 учасників, 65 компаній із 21 країни, керівники й головні спеціалісти 63 птахофабрик — таке представництво зібрала Міжнародна практична конференція з птахівництва, яка відбулась 18–21 вересня цього року в м. Судак АР Крим. Вітальну телеграму учасникам цього заходу надіслав голова Верховної Ради України Володимир Литвин.

Олександр Бакуменко, голова Ради директорів Асоціації, як завжди, відклав убік підготовлену доповідь і без паперів, емоційно-переконливо, чітко й стисло охарактеризував стан речей у птахівництві. Зокрема, він сказав: “Ми перебуваємо в синусоїді підйому. Підйому серйозного. Про це свідчать цифри нашого приросту. І головне, що це зроблено за рахунок великотоварного виробництва”.

На порозі вступу України в СОТ і пов’язаної з цим жорсткої конкуренції на ринку більшість із членів Асоціації готова до чесної боротьби. Вже сьогодні вони працюють на рівні світових стандартів: генетичні програми, системи годівлі, ветеринарний захист, менеджмент тощо. Найкращі птахофабрики мають середньодобові прирости живої маси бройлерів понад 50 грамів.

Олександр Борисович віддав належне “правильно збалансованій державній політиці з підтримки галузі птахівництва”. Позитивно вплинули на ситуацію програми здешевлення коротко- й довгострокових кредитів, введення нульової ставки на ПДВ та 30% компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки, кліткового обладнання (9,6 млн грн у 2004 р.) і придбання його за умовами фінансового лізингу (4,1 млн грн), що дало змогу замінити 56 комплектів обладнання проти 6 комплектів у 2003 р. Серйозно вплинули на поліпшення ситуації прямі бюджетні дотації на виробництво м’яса бройлерів. Якщо в 2003 р. одержали 26 млн грн, в 2004 р. — 83, то в поточному році — 120 млн грн.

Змінюється й підхід до співпраці підприємців із владою. “Ми сьогодні не йдемо слідом за політикою, а формуємо її так, як буде зручно для розвитку птахівництва, — охарактеризував нинішній етап О. Бакуменко. — В чому ж складність сьогоднішньої роботи?”

Украй потрібно зламати старі стереотипи в деяких чиновників щодо надання державних бюджетних дотацій збитковому виробництву. За нашим розумінням, — це гроші в пісок. Фінансувати треба не збиткове виробництво, а пріоритети. Якщо в державі пріоритет — нагодувати власне населення вітчизняною продукцією вищого гатунку й для цього потрібно наростити обсяги виробництва, то й треба фінансувати цей приріст виробництва як у птахівництві, так і в тваринництві. Якщо державі потрібно, щоб річні темпи приросту були не менше 50–70%, це може зробити тільки галузь птахівництва.

Ці нові зміни ідеології мислення, нові підходи, які ми намагаємося привнести і у Верховну Раду, і в уряд, потребують певного часу для того, щоб змінити ідеологію мислення чиновників”.

Для гарантованого динамічного зростання обсягів виробництва, забезпечення науково обгрунтованих норм споживання м’яса птиці населенням України потрібно щорічно вкладати у створення необхідної інфраструктури виробництва м’яса бройлерів від 1120 до 1600 млн грн інвестицій. І якщо держава фінансуватиме всього 5–10% приросту виробництва, бізнес розумітиме, що вони партнери. Тож Асоціація відстоюватиме таку підтримку в бюджеті на 2006 рік.

Серед не менш важливих завдань Союзу птахівників України — боротьба за рівну конкуренцію і захист внутрішнього ринку України як провідної аграрної держави. Одна із важливих перемог на цьому шляху — підписання Меморандуму про узгодження дій Кабінету Міністрів України та великих підприємств — виробників продукції птахівництва. Крім того, Асоціація разом із Урядом України розробила зміни до Митного кодексу в частині, що стосується продукції птахівничої галузі. Вони спрямовані як на наповнення внутрішнього ринку доступним за ціною м’ясом птиці, так і на підтримку та дальший розвиток вітчизняних підприємств.

Нині галузь динамічно розвивається. Тільки за 8 місяців цього року темпи приросту м’яса птиці становили 49%, яйця — 19%. За умов збереження системи податкових преференцій, які є нині, і політики захисту внутрішнього ринку, за розрахунками інвестиційних програм до 2008 р., обсяги виробництва м’яса птиці збільшаться втричі й становитимуть 1млн 200 тис. тонн. А середньостатистичне споживання на душу населення збільшиться до 27 кг, що відповідає фізіологічним нормам споживання в розвинутих європейських країнах. При цьому кожна 1000 тонн приросту виробництва м’яса бройлерів із урахуванням усієї інфраструктури дасть можливість додатково створити близько 800 робочих місць.

Усе це закладено в Програмі розвитку галузі птахівництва України до 2008 р. “Це перша програма, яка носить не декларативний характер, а прикладний, — підкреслив Олександр Борисович. — Це програма партнерства. Бізнес бере на себе зобов’язання щодо інвестування й збільшення обсягів виробництва за роками на певні показники, а держава, відповідно, зобов’язується створити прогнозовану законодавчу базу, прописану мінімум на п’ять років, щоб можна було передбачити, як працюватимуть через п’ять років вкладені сьогодні гроші. Віримо, що будуть враховані наші зауваження і в Державній програмі створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005–2010 рр. Адже нині вже є розуміння того, що документи, які подають на розгляд Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, обов’язково потрібно вивірити з бізнесом. Тому що ми, як ніхто, знаємо, що вкрай потрібно сьогодні для ефективного розвитку бізнес-структур в Україні.

Одне з гострих питань галузі — забезпечення кадрами. Жоден вищий навчальний аграрний заклад не готує спеціалістів-птахівників. Якщо взяти до уваги, що в галузь птахівництва протягом 2005–2008 рр. додатково буде залучено майже 57 тис. працівників, які повинні працювати за найсучаснішими технологіями, то проблема ця постає досить гостро.

Тож поставлені завдання треба вирішувати разом. Для цього й створено Асоціацію. “Ми сьогодні подаємо руку всім колегам-птахівникам і готові прийняти їх у наш Союз”, — запевнив О. Бакуменко. А учасникам конференції голова Ради директорів Асоціації побажав набуті знання застосовувати на практиці.

Цікавою й корисною була доповідь Сергія Мельничука, проректора НАУ, доктора біологічних наук, професора, голови комісії КМУ — “Стандарти, безпека та екологічно чисті продукти”. Він розглянув у всіх аспектах поняття якості продукції АПК. Те, що від неї залежить здоров’я нації, — це вже аксіома. 12 основних законів спрямовані саме на це: регулюють якість та безпеку продукції. А щорічний державний контроль свідчить, що близько 50% м’ясопродукції, 70 — молочних виробів, 60 — хлібобулочних і кондитерських та 72% рибопродукції цим показникам не відповідають. “Ми починаємо оцінювати якість продукції після її виготовлення. І якщо вона не відповідає встановленим показникам, то вирішуємо, що ж робити далі: утилізувати, переробляти чи віддати в роздрібну мережу?” С. Мельничук зазначив, що в птахівництві цього практично немає завдяки тому, що продукцію виробляють великотоварні підприємства. Створене як координуючий центр Національне агентство з питань якості й безпеки продукції АПК дасть можливість упровадити логічну схему контролю та моніторингу якості й безпеки продукції, швидше реагувати на виявлені невідповідності та вести єдину базу даних якості продукції. Всіх присутніх С. Мельничук закликав до співпраці.

Питання якості й збереження продукції було в центрі уваги майже на всіх семінарах упродовж п’яти днів конференції, в рамках якої працювала й виставка “Птахівництво’2005”. У ній взяли участь провідні вітчизняні компанії та світові лідери в галузі ветеринарних препаратів і кормових добавок, вітамінно-мінеральних та пробіотичних продуктів, широкого спектру сучасного обладнання для птахівництва. Кращі експерти ділилися досвідом використання продуктів і технологій, ознайомили з новинками в сфері захисту здоров’я тварин і максимального використання потенціалу галузі.

Особливу зацікавленість фахівців викликала презентація продукту Біо-Мос, який підвищує імунітет птиці. Його виробник — ДП “Оллтек-Україна”  —відомий у світі своїми природно-кормовими добавками для всіх видів тварин. Тут працюють за програмою ТСС, тобто виробництво продуктів:

• сприятливих для Тварин,


• вигідних для Споживачів,


• нешкідливих для Середовища.

Ця компанія і стала генеральним спонсором конференції.

А у вітчизняної компанії “Техна” успіх складається з чотирьох “К”: колективу, кросу, кормів і кліток. Саме кліткове обладнання й випускає це виробниче об’єднання. Воно не поступається обладнанню для птахівництва відомої компанії “Біг Дачмен”.

Людно було біля стендів компаній-виробників ветпрепаратів із світовими іменами: “Інтервет”, “Еланко”, “Сева Санте Анімал”.

На рівні європейських вимог працюють і вітчизняні виробники. Ефективну альтернативу антибіотикам, від яких за рішенням ВОЗ треба відмовитись у птахівництві вже до 2006 р., становитимуть пробіотики Моноспорин ПК та Бацелла виробництва ТОВ “Нива” (колишня Сакська біофабрика). Найвищої якості премікси для курей-несучок, бройлерів і свиней випускає фірма “Текро”. Комбікорми всіх видів за будь-якими рецептами готові виготовити на ДП “Новопокровський КХП”.

Тож цілком закономірно, що одним із результатів конференції стало укладення численних торгових угод. А головне — конференція сприяла поширенню нових знань, застосуванню їх на практиці.

Запропоновано таку науково-практичну конференцію зробити щорічною, міжнародною, з місцем проведення саме в гостинному Судаку, а кількість учасників значно збільшити.

Вікторія ВОЛОШКА