Спецможливості
Новини

ЕТАНОЛ — БІЛЬШЕ НІЖ СПИРТ (повна версія)

05.06.2008
1020
ЕТАНОЛ — БІЛЬШЕ НІЖ СПИРТ   (повна версія) фото, ілюстрація
Проблема вичерпання нафтових ресурсів планети викликає суперечки лише з приводу терміну. Песимісти вважають, що це станеться протягом 20-25 років, оптимісти вказують на термін у 50-70 років. Але всі погоджуються в одному — розвиток людства можливий тільки за умови залучення нових джерел енергії та нових видів енергозберігаючих біотехнологій і сировини.

Країни з потужним агропромисловим комплексом: США, Канада, Бразилія, Австралія, Таїланд — передусім реалізують програми виробництва та застосування біологічних видів енергоносіїв — біоетанолу та біодизельного палива. Обов’язковість використання біопалива країнами ЄС запроваджена директивою, відповідно  до якої вже у 2007 р. все паливо матиме п’ятивідсоткову добавку біоетанолу. Весь транспорт Пекіну під час проведення Олімпійських Ігор 2008 р. працюватиме на біопаливах — сумішевих бензинах та біодизельному паливі.


Для України використання біологічних видів палива, зокрема біоетанолу,  має три позитивні макронаслідки: 


- зменшення залежності від імпорту енергоносіїв, а отже, й зміцнення     енергетичної незалежності держави;
- забезпечення стабільного замовлення на продукцію аграрного сектору та переробної промисловості;
- поліпшення стану довкілля і виконання положень Закону України від 4 лютого 2004 р. “Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату”.
Незважаючи на очевидні переваги застосування біоенергетичних носіїв, в Україні протягом восьми років це питання все ще — тільки теорія. Чому відбувається саме так і як швидко теорія втілиться в практику? Ці питання обговорювали учасники круглого столу,  який організувало Міністерство агрополітики. 
Голова Державного концерну “Укрспирт” Іван Жолнер привернув увагу присутніх насамперед до соціального аспекту зазначеної проблеми. Спиртові заводи, зазвичай, розміщені в сільській місцевості і  переважно є основними платниками податків до місцевих бюджетів, крім того, на їх базі вибудовано соціальну та побутову інфраструктуру сільських населених пунктів. Тому неритмічна робота заводів призводить до проблем у цій сфері. А за підсумками роботи у 2004 р. потужності спиртових заводів використано лише на 38, 6%, а для рентабельного виробництва потрібно мінімум 60%. Торік потреби внутрішнього ринку у високооктанових кисневих добавках (ВКД) становили всього 14,8 млн  дкл, на експорт відправили 8  млн дкл, надлишкові потужності виробництва становили 36,3 млн дкл. Хоча Іван Дмитрович переконаний, що шляхом стабілізації і розвитку спиртової галузі могло б стати  саме товарне виробництво ВКД, українського аналогу “паливного етанолу” чи “біоетанолу”, яке поки що здійснюється тільки на 10 заводах. Незважаючи на те, що існують Указ Президента України від 22 червня 1999 р. “Про організацію виробництва бензинів моторних сумішей”, програма “Етанол” затверджена Постановою Кабміну від 4 липня 2000 р.
Результати  експлуатаційних випробувань сумішевих бензинів з добавкою 6% ВКД підтвердили, що енергетичні та економічні показники роботи були не гіршими, порівняно з роботою на товарних бензинах А-76 та А-92, за загального поліпшення екологічних показників, зокрема за меншої  токсичності вихлопних газів. Як наслідок, розроблено та затверджено галузевий стандарт України на бензини моторні сумішеві.


Станом на 1 січня 2005 р. спиртові заводи Мінагрополітики мають змогу виробити 60 тис. тонн ВКД на рік, а за наявності попиту — близько 100 тис. тонн. У перспективі — близько 280 тонн ВКД на рік. За цими цифрами — гарантований стабільний збут продукції сільгоспвиробників (фуражне й некондиційне зерно, меляса), замовлення на продукцію машинобудівної, хімічної, переробної галузей. Спиртовиробники навіть не наполягають на пільгах для себе, які є в інших країнах, навпаки, вони обіцяють у разі забезпечення споживання 280 тис. тонн ВКД давати до бюджету та цільових фондів щорічно понад 180 млн грн. Для цього потрібно тільки забезпечити економічну зацікавленість нафтопереробних заводів у виробництві сумішевих бензинів.
 “Саме зацікавити, тому що майже всі вони належать приватним структурам”, — погоджується Тетяна Стадник, заступник директора департаменту газової та нафтопереробної промисловості Мінпаливенерго. Для прикладу,  в 1982 р. у США  федеральний податок на бензин збільшено до 9 центів з галон і встановлено знижку на бензин  з етанолом — 5 центів з галона (1,32 цента з літра); у 2000 р. — 5,4 цента з галона (1,43 цента з літра); у 2007 р. планується зниження до 5,3 цента (1,40 цента з літра). Крім цього, окремі штати додатково стимулюють виробництво та використання біоетанолу. Реалізація в 2004 р. програми виробництва етанолу в США забезпечила зростання ВВП на 15,3 млрд доларів. У Канаді діють також федеральні та місцеві податкові пільги для виробників сумішевих бензинів. Проектом Закону України “Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво та обіг акцизних товарів” передбачаються ставки акцизного збору для 1000 кг бензинів моторних сумішевих — 60 євро,  для 1000 кг бензинів моторних — 66 євро. “Різниця у шість євро нічого не вирішує, — переконаний Богдан Кочірко, завідувач лабораторії УкрНДІНП “МАСМА”. — Вона повинна становити як мінімум 20 євро”. А поки що нафтопереробним підприємствам вигідніше відмовлятись від виробництва сумішевих бензинів під різними приводами: збереження такої продукції за ДОСТами всього 3 місяці.; її виробництво та реалізація потребують технічного переобладнання (окремі резервуарні парки, стабілізуючі присадки тощо). Не стала для них керівною вказівкою і Постанова Кабміну від 29 січня 2003 р., у якій   визначено потенційних виробників ЕТБЕ (етилтретбутилового ефіру) та ВКД.


Усі учасники круглого столу погоджуються з потребою економічного заохочення, в т. ч. і транспортників. Для тих, хто використовує біологічне паливо (місцевий громадський транспорт, таксі, швидка медична допомога тощо), — також передбачити механізм повернення частини акцизного збору. При цьому варто зазначити, що на паливо з 5% ВКД без змін конструкції двигунів та додаткового регулювання може їздити весь наявний автопарк нашої країни. Сумішеві бензини придатні і для роботи так званих малих двигунів — моторних човнів, мотоблоків, бензопил, малої авіації.  
Тож питання використання біодобавок до палива сьогодні вже повинно вийти за рамки приватних інтересів і стати пріоритетним інтересом держави. Для цього потрібна не чергова постанова, а закон, який площину розмов переведе у площину дій. Тим більше, що прийняття рішення щодо встановлення рівня використання біологічного палива не потребує додаткових витрат коштів Держбюджету України. 


Вікторія Волошка

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0