Екологічно чисте виробництво “Агроекології”

Керівники та спеціалісти, які дбають про розвиток своїх господарств, про майбутнє своїх колективів і забезпечення населення продуктами харчування, особливо тваринного походження, в змозі в ринкових умовах ефективно впровадити виробництво екологічно чистої продукції. Таким є і ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області, засноване 2000 року.

Станом на 1 січня 2011 року під сільськогосподарськими угіддями тут зайнято 8516 га.
У рослинництві господарство спеціалізується на "чистому" вирощуванні зернових і зернобобових культур, в т.ч. кукурудзи на зерно, соняшнику та кормовиробництві, у тваринництві займається молочним скотарством, виробництвом яловичини та розведенням племінного молодняку ВРХ.
За останні три (2008-2010) роки господарство виробило в середньому близько 12,0 тис. т зерна, в т.ч. 671 т  насіння соняшнику, реалізує на забій 641 т худоби всіх видів, в т.ч. 620 т великої рогатої худоби в живій масі, що становить 96,4% у загальній реалізації.

Молочне і м'ясне скотарство
Сільгосппідприємство з року в рік досягає добрих показників ефективного ведення молочного скотарства та виробництва яловичини. Так, лише за період з 2008 по 2010 рік (включно) середня продуктивність дійного стада корів становила 5370 кг молока. Рентабельність молока тільки за останні три роки становила близько 51%. Відповідно, щодо виробництва яловичини: за останні три роки середньодобові прирости живої маси молодняку ВРХ на дорощуванні становили 721 г та відгодівлі 935 г, рентабельність яловичини за 2010 рік становить 48,3%. Тільки за 2010 рік питома вага прибутку від реалізації ВРХ у ж. м. від прибутку, одержаного від реалізації всієї тваринницької продукції, становила 20%, і рентабельність всієї галузі скотарства становила 52 відсотка.
Худобу вирощують
на чистих кормах
Інтенсифікацію галузей скотарства здійснено завдяки сталій кормовій базі, належній селекційно-племінній роботі, виконанню всіх технологічних процесів виробництва продукції тваринництва, чіткій системі відтворення стада великої рогатої худоби, належному рівню організації праці, якісному ветеринарному забезпеченню та повсякденній роботі з працівниками ферм.
У структурі посівних площ кормові культури за останні три роки в середньому становили 36,6%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводилось 33%, під кукурудзу на силос - 40% та однорічні трави - 27%. Тут слід відмітити, що вже 30 років землі сільгосппідприємства ПП "Агроекологія" не знають хімікатів та гербіцидів, тобто вони екологічно чисті, а останні 15 років в господарстві не використовують мінеральні добрива, а тільки органічні добрива (перегній) та зелені добрива (сидерати).
Урожаї більшості кормових культур у цій лісостеповій зоні дають можливість практично на 100% забезпечити тваринництво високоякісними кормами власного виробництва необхідної структури. Так, за останні три роки, враховуючи несприятливий 2007 рік, середня врожайність зернових з 1 га становила 51,5 ц, відповідно, сіна багаторічних трав - 26 ц і зеленої маси з них - 290 ц, зеленої маси однорічних трав - 180 ц та кукурудзи на силос і зелений корм - 314 ц. У середньому тут одержують 50-52 ц к.од. з 1 га сіяних кормових культур.
Щодо мінеральної підгодівлі корів та молодняку ВРХ, то в годівницях постійно є подрібнена або брикетована кормова сіль та крейда. Крім цього, окремим групам великої рогатої худоби дають із комбікормом власного виробництва монокальційфосфат.
Утримання худоби
Комплектація відгодівельного поголів'я великої рогатої худоби здійснюється лише за рахунок власного відтворення. Закупівлю молодняку ВРХ у сільгосппідприємствах та господарствах населення не проводять.
Новонароджених телят до 20 діб утримують в індивідуальних клітках, у літній період - на свіжому повітрі, а в інший час - в телятнику-профілакторії. З 20-денного віку (середня жива маса - 50-55 кг) телят формують у групи, де їх вирощують до 6-місячного віку. Утримання телят - групове - по 10-12 голів у станку до досягнення середньої живої маси 170-180 кг. За досягнення цих нормативних показників вирощування телят у віці старше 6 місяців переводять на ферму із дорощування молодняку ВРХ і утримують до досягнення ваги 300 кг. Потім бугайців переміщають у відгодівельник на ферму №2. Їх реалізують на забій у віці 18-19 місяців за живої ваги 500-550 кг. Телички вирощуються і осіменяються на молочно-товариних фермах.
У господарстві молодняк ВРХ усіх вікових груп в зимово-стійловий період утримують в приміщеннях по секціях безприв'язно залежно від віку та вагових кондицій, а влітку - групами на літніх вигулах.

Технології
Важливим технологічним прийомом на молочних фермах (господарство має статус племзаводу української червоно-рябої молочної породи) є родильні відділення. Тільних корів за 10 діб до отелення переводять в родильні приміщення (цех розтелення), де раціон тварин складається із 5-7 кг доброякісного силосу, 12-15 кг сінажу та 2-2,5 кг комбікорму, 4 кг сіна. Після отелення корови тут перебувають до 10 діб. Далі тварин переводять у цех виробництва молока.
У доїльних залах підприємства працює доїльна установка типу "Ялинка" фірми "ДеЛаваль" та Westfalia. За одне доїння на такій установці доять 420-500 корів. Здійснюється автоматичний контроль надоїв.
Корми як коровам, так і молодняку ВРХ на фермі №1 (с. Михайлики) та МТФ №5 (с. Ставкове) роздають кормозмішувачем фірми "Тріолет", а на інші молочні ферми та ферму із дорощування молодняку ВРХ завозять гужовим транспортом. Водонапування на всіх фермах автоматизовано за допомогою індивідуальних та групових поїлок зарубіжного виробництва. Прибирання гною на всіх фермах проводиться механізовано за допомогою дельта-скреперних установок, а від приміщень гній вивозять автомашинами на поля, де складають у бурти.

Яскрава особистість керівника - важливий чинник ефективного господарювання
Не можна не відмітити, що запорукою успіхів у досягненні високих показників виробництва сільгосппродукції та, в цілому, підприємства є копітка творча праця керівника, засновника ПП "Агроекологія" С. Антонця, Героя Соціалістичної праці, Героя України, Почесного академіка, члена президії Української академії аграрних наук, дійсного члена Української екологічної академії наук, почесного професора Полтавської аграрної академії, заслуженого працівника сільського господарства України, який очолює господарство.
Цей досвід заслуговує вивчення та подальшого впровадження. Зростання кількості подібних господарств дасть можливість повніше забезпечувати населення України продуктами харчування тваринного походження.

І. Філоненко,
Заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації
В. Лубенець,
генеральний директор ПП "Агроекологія"
М. Геймор,
учений зоотехнік
Автори фотографій:
В.Черкас, Т.Дядечко