Добрива з рідкого гною — це робиться так

Рідкий гній перетворився на бажане добриво, яке ефективно використовують. Так ви оптимізуєте вашу стратегію удобрювання.

Рідкий гній є не лише хорошим основним добривом, багатим на фосфор та калій. У ньому міститься також значна частка азоту, який у рідкому гною представлено аміаком, частково в органічно зв'язаній формі. За внесення без витрат аміак діє так само добре, як і мінеральні добрива. Але органічний азот повинен спочатку змінералізуватися. Тому ця частка азоту з рідкого гною діє з затримкою та лише певною мірою.
На це слід звернути увагу, якщо бажаєте перейти на удобрювання рідким гноєм. Два питання при цьому є дуже важливими для вашої стратегії: які культури сприймають рідкий гній якнайкраще та як застосовувати його так, щоб цінні поживні речовини рослини використовували максимально?

Кукурудза - найкращий "поціновувач" рідкого гною
Найкращим "поціновувачем" рідкого гною однозначно є кукурудза. Отже, якщо ви вирощуєте цю культуру, то щонайперше маєте вивозити на поле рідкий гній. Оскільки кукурудза оцінює органічний азот значно краще, ніж зернові та ріпак. Подібно бурякам та пізній картоплі, вона засвоює запас вивільненого в грунт азоту найповніше.
Це залежить від тривалості росту протягом основного періоду мінералізації. Окрім того, підрихлене посівне ложе та обмежене затемнення "піклуються" про те, щоб грунт швидше нагрівався, а рослини добре засвоювали азот. Хороше використання запасів азоту покриває спроби, коли господарства, вдаючись до багаторічних органічних удобрень, бажають досягнути найвищих урожаїв уже за внесення мінерального азоту в кількості від 30 до 100 кг на гектар.
Оптимальний строк унесення добрив для кукурудзи, зазвичай, квітень. Якщо ви негайно загорнете рідкий гній, то втрати аміаку для багатого на суху речовину рідкого гною ВРХ будуть набагато нижчими, ніж у разі пізнішого внесення на розвинуті посіви. Хоча внесення рідкого гною може бути доречним після висівання на чутливих до ущільнення глинистих грунтах. Там високим є ризик зниження врожайності кукурудзи через ущільнення грунту. Однак на важких грунтах дедалі частіше спершу сіють кукурудзу, а вже потім завозять рідкий гній: за можливості - за прохолодної погоди та перед опадами, застосовуючи для цього волокушні шланги.
Оптимальна кількість внесення рідкого гною під кукурудзу - 150-200 кг загального азоту на 1 га. Це рівнозначно 27-36 м3 5%-ного свинячого рідкого гною або 38-50 м3 8%-ного гною ВРХ.
Тим часом багато організацій, які надають механізовані послуги, готуючись до чергових унесень рідких добрив, налаштовують колеса тракторів та бочок таким способом, щоб їхні колеса проходили між рядками кукурудзи. Така готовність влаштовує й тваринників, які на початок червня планують востаннє спорожнити бочки з рідким гноєм.

Стратегія рідкого
гною під зернові
Дія азоту рідкого добрива на озимих зернових піддається калькуляції. Вимога: вміст аміаку та його втрати мінімізуються завдяки низьким температурам пізньої зими та сучасній техніці для внесення.
Вносити рідкий гній треба перед звичним на Заході періодом внесення мінеральних добрив (у лютому - березні), і тоді ви досягнете найкращої дії азоту. Не орані роками посівні площі такі ущільнені, що ви можете вносити рідкий гній, навіть не чекаючи морозів. Бо вони найчастіше приходять у кінці січня. В кожному разі після такого раннього внесення доведеться чекати кілька тижнів, поки рослини почнуть рости. Потім може статися так, що частина аміаку до травня або червня буде зафіксована мікробами, від чого страждає дія азоту.
Якщо рідкий гній треба внести особливо рано, то ви повинні додати нетрифікційні подразники. Вони стримують накопичення азоту та забезпечують утворення нітратів (солей азотної кислоти) відповідно до потреби рослини на весь період росту. В Північній Рейн-Вестфалії виявлено особливо незадовільну дію азоту тоді, коли рідкий гній вносили вже наприкінці січня.
Незадовільна дія азоту може також проявитися, якщо вносити рідкий гній на початку квітня. Причини: у квітні, як водиться, випадає менше дощів. Якщо рідкий гній засохне у верхніх шарах грунту, то азот не зможе більше засвоюватися. Якщо потім випаде дощ, то добрива додатково вимиються. Що вища вірогідність квітневої засухи, то важливіше внести добрива в березні. Норма внесення, по змозі, має бути такою: від 100 до 120 кг/га амонію-N (24-29 м3 5%-ного рідкого гною від свиней на відгодівлі), бажано поєднувати з мікробнокомпенсуючими речовинами.

Ріпак потребує раннього внесення рідкого гною
Удобрюючи ріпак, ви можете добре заощадити мінеральний азот завдяки рідкому гною. Восени ріпак потребує внесення азоту лише після дощових літніх періодів або після розкидання соломи. Тут, згідно з рекомендаціями, удобрювати можна органічними добривами - максимально 80 кг/га загального азоту або, відповідно, 40 кг/га у формі аміаку.
В основному, згодом рідкий гній загортають разом із соломою. При цьому проблемою може бути нерівномірне розподілення соломи. Тому в місцях з більшою кількістю соломи амонію азоту фіксується більше, ніж там, де її менше. Як наслідок, посіви ріпаку восени неоднакові.
Рідкий гній під ріпак треба внести вже в лютому, до того, як рослини сформують велику кількість бутонів. Бо гній може пошкодити їх. Ріпак добре розвивається, як показує досвід, після одного внесення добрив у кількості 100-120 кг/га азоту аміаку.
Проблема може бути в разі дощової пізньої зими, коли на поле тривалий час не можна заїхати, і ріпак вже увійшов у фазу формування стебла. Тоді вже може сформуватися забагато бутонів, і ви змушені будете відмовитися від внесення рідкого добрива й вдатися до мінеральних добрив.

Спочатку визначити,
а потім вносити
Для того, щоб розрахувати, скільки короткостроково можна заощадити азоту як мінерального добрива завдяки рідкому гною, ви повинні визначити в ньому частку аміаку. За допомогою обладнання для швидкого визначення, наприклад, квантофіксувального приладу, ви зможете від однієї до іншої експлуатації встановити коливальну величину упродовж кількох хвилин. Якщо, приміром, рідке добриво вносити як основне і не загортати, то завдяки цьому можна легко передбачити загальний потенціал урожаю. У цьому разі діє фактично лише аміак, оскільки грунтові мікроорганізми проблемно можуть розщеплювати органічний азот. Коли ж, навпаки, рідкий гній загортають, тоді можна зарахувати також частину органічно наявного азоту. Якщо, наприклад, ви внесете багатий на суху речовину рідкий гній якраз перед висівом кукурудзи, то близько 25% буде засвоєно рослинами ще цього року.
Довгостроково ви можете запланувати щонайвище 40% мінеральної дії органічно зв'язаного азоту. Тоді мінералізація триває не лише протягом періоду росту рослини, а й восени за небезпеки зимового вимивання.

Висновки
Із сучасною технікою внесення добрив і правильно визначеною кількістю у встановлені строки ви можете оптимально використовувати азот з рідкого гною. Рекомендується вносити рідкий гній навесні під час вегетаційного періоду, бажано, з використанням волокушних шлангів. Що ближче при цьому ви наблизитеся до звичного терміну внесення мінеральних добрив, то кращою буде дія азоту. Для якомога максимально чіткого визначення дії останнього радимо визначити вміст аміаку в рідкому гною. Крім того, завдяки дослідженню на мінімум азоту, ви можете визначити мінералізаційний потенціал грунту і таким чином заощадити рідкий гній.

Д-р  Лудгер Лауренц