Детінізація і збільшення оборотних коштів: навіщо Україні знижувати ПДВ в АПК

Зниження ставки ПДВ для аграрного сектора збільшує число платників податків і суми податкових відрахувань. Європейські країни успішно використовують цей інструмент для підтримки національних економік, в тому числі в період коронакризи.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на УНН.

Багато країн ЄС зберігають досить низькі ставки ПДВ — на рівні 7-11%. При цьому дотують сільське господарство і в зв’язку з кризою надають виробникам додаткові податкові преференції. Наприклад, уряд Німеччини знизив ПДВ з 19% до 16% на всі товари терміном на півроку — до грудня 2020 року. Таким чином в країні намагаються стимулювати споживання і підтримати галузі, які найбільш постраждали від пандемії.

У Латвії з початку 2018 року триває податковий експеримент для виробників сільгосппродукції — ставку ПДВ знизили з 21% до 5%. Уже за перші півроку число платників податків збільшилась на 4%, а оборот грошей в овочівництві і плодівництві — на 9%. Такий режим діє до кінця 2020 року.

На думку економіста інвестиційного департаменту FAO Андрія Ярмака, зниження ставки ПДВ стимулює детінізацію агровиробництва: «Легалізація розрахунків і доходів істотно спростить ведення бізнесу та знизить його ризики. Крім того, спроститься доступ до фінансування».

Відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді. Українські аграрії і профільні асоціації неодноразово закликали депутатів прискорити його розгляд.

Зокрема, закон № 3656 пропонує знизити ПДВ з 20% до 14% на велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, суріпки, ріпаку, соняшнику, насіння і плоди інших олійних культур.

Очікується, що законопроєкт стимулює детінізацію АПК, створить рівні податкові умови для агровиробників, дозволить їм збільшити витрати на оновлення техніки і розвиток господарств. Цей крок покликаний трохи компенсувати втрату обігових коштів в результаті скасування спецрежиму ПДВ в 2017 році.