Біомаса може замінити увесь газ, що йде на опалення

- Георгій Георгійович, люди не молоді при слові «біоенергетичний» зазвичай згадують численних екстрасенсів та інших шарлатанів, яких розвелося в часи перебудови… А чим займається ваша асоціація?

- Популяризацією справжньої біоенергетики, науково обґрунтованої – енергетики, пальним для якої виступають не корисні копалини, а біомаса: деревина, солома, гній, біогаз, відходи деревообробки, стебла кукурудзи чи соняшника після збирання врожаю, так звані енергетичні 1-річні культури тощо.

- Наскільки поширений цей вид енергоносіїв?

- У більшості країн це найпопулярніше відновлюване джерело енергії. Наявні у науковців дані переконують, що найпопулярнішим джерелом відновлюваної енергії у світі є біомаса. Далі йде гідроенергетика – спочатку велика, потім мала, а вже потім – сонце, вітер, геотермальна енергія. В Європі частка біоенергетики в усій енергії, що отримується з відновлюваних джерел, становить 62%, в Україні – 65%.

- Чим обумовлена така висока частка біоенергетики?

- Біомаса – найкраще відновлюване джерело для країн із холодним кліматом, де необхідне опалення і, відповідно, великі обсяги саме теплової енергії. Звичайно, в теплих країнах, де багато сонця, ситуація інша.

- Чим воно таке хороше саме для отримання тепла?

- Економічною ефективністю. Наприклад, щоб наростити виробництво електроенергії з відновлюваних джерел (дуже важливими з яких енергія сонця або вітру), і в країнах ЄС, і згодом в Україні було запроваджено т. зв. зелений тариф: електромережа повинна була купувати електроенергію з відновлюваних джерел за спеціальним тарифом, вищим, ніж для електрики з традиційних джерел. Та ще й закріпити розміри цих тарифів на багато років наперед (в Україні розміри зелених тарифів встановлено вже до 2030-го. – Ред.). А от у сфері теплопостачання нічого подібного немає – у Європі винятком є хіба що Великобританія. В Україні наша асоціація лобіює законопроект (і він вже пройшов перше читання), який встановлює подібний тариф на тепло з відновлюваних джерел не вище, а навіть на 10% нижче вартості теплової енергії, отриманої при спалюванні газу. Біоенергетичному бізнесу вигідно продавати теплову енергію навіть дешевше за отриману з газу, аби лише отримати гарантований збут на кілька років (законопроект зобов’язує тепломережі переходити на закупівлю теплової енергії, отриманої на біомасі, її виробник запропонує ціну, не вищу, ніж 90% ціни теплової енергії з газу).

- Яку частку зараз становить біомаса в енергетичному балансі ЄС і який її потенціал?

- Позаяк на всі відновлювані джерела в 2016 році припадало 16%, то на саму лише біомасу – 10%. Зараз частка відновлюваної енергії зростає щороку на 1%: поставлено завдання в 2020 році досягти показника в 20%.

- Які з європейських країн найуспішніші в цьому плані?

- Дуже вразив досвід Литви. Вони теж почали скорочення споживання газу тільки тоді, коли Росія спробувала використати блакитне паливо як інструмент політичного шантажу – років 5 чи 6 тому. Тоді литовці створили ринок теплової енергії, створили конкуренцію на ньому і впровадили простий принцип: теплову енергію купують у того, хто запропонував найнижчу ціну. В результаті за кілька років частка біоенергетики в централізованому теплопостачанні досягла в 2016 р. до 61%, а в 2020 р. її планується довести до 80%. Індивідуальне опалення вже зараз на 80% здійснюється біомасою. Схожа ситуація і в Австрії, Швеції, Фінляндії.

- Чи могли б назвати якісь знакові проекти, що були реалізовані в 2016 році в Європі?

- Кілька тижнів тому завершилося переведення з вугілля на біомасу електростанції електричною потужністю 350 МВт біля Копенгагена. Там використовуватиметься кілька видів біомаси: деревна тріска, солома, побутові відходи, тощо. Ця електростанція посоромила скептиків, які говорили, що великі міста неможливо опалювати соломою. А от Копенгаген вже на 95% опалюється з відновлюваних джерел. Я сам бував у Чехії, у Словаччині в містах із 40-50 тис. мешканців, які повністю опалюються за рахунок біомаси.

- Чи правда, що в Європі вже згортають програми дотацій відновлюваній енергетиці?

- Потроху знижується зелений тариф. Наприклад, у Німеччині електроенергію, вироблену на біогазових установках, мережа забирала спочатку по €0,27, потім по €0,21, а зараз – по €0,17. Бо дійшло до того, що вирощування кукурудзи на силос для біогазових установок стало вигіднішим, ніж вирощування продовольчої пшениці. Через це площі під кукурудзою на силос для біогазових установок зросли до 1 млн га (при загальній площі ріллі 12 млн га), що спричинило ріст цін на землю. Через зростання частки відновлюваних джерел у загальному обсязі виробництва електроенергії зелений тариф спричинився до загального подорожчання електрики.

- Наскільки Україна відстає від Європи в цьому плані?

- Відставання за показниками – приблизно втричі: частка відновлюваної енергії у нас оцінюється в 5%, а біомаси – в 3-3,5%.

- Чим це зумовлено?

- Передусім – часом. В країнах ЄС впровадження промислових установок отримання енергії з відновлюваних джерел почалося ще в 90-х роках ХХ століття. До того ж вони давно живуть з ринковими цінами на газ, а ми – лише перший рік.

- Який потенціал має Україна в сфері біоенергетики?

- Якщо взяти третину соломи від того обсягу, котрий щорічно утворюється на полях України (третину, адже рекомендують 70% соломи подрібнювати і заорювати заради підвищення родючості грунту), 40% маси кукурудзиння і 40% соняшничиння (менш поширені культури ми навіть не стали рахувати), то це дасть змогу замістити 10 млрд м³ газу. Для порівняння: Україна зараз усього використовує 34 млрд м³, з яких 14 млрд м³ імпортує. Тобто можна замістити більшу частину імпортного газу або більшість тих обсягів, що йдуть на опалення зараз.

Нині за рахунок біомаси Україна заміщує приблизно 3 млрд м³ газу, з якої половина – звичайнісінькі дрова, які також є відновлюваною біомасою.

- Скільки часу потрібно на реалізацію цього потенціалу?
- Через десяток років біомаса може перевищити частку викопних енергоносіїв. Останніми роками використання біомаси в енергетиці швидко зростає – десь на 40% щороку. За останніх 2 роки тільки за програмою т. зв. теплих кредитів встановлено близько 20 тис. індивідуальних котлів. Враховуючи, що за допомогою в рамках цієї програми звертається приблизно п’ята частина тих, хто міняє індивідуальні котли, загальна кількість може становити 100 тис.

- Це переважно котли на пелетах?

- Так. Пелетний котел такий же зручний, як і газовий – працює автоматично. У соломи температура плавлення (шлакування) золи дуже низька - 850˚С, тому для її спалювання в тюках потрібні котли спеціальної конструкції, які випускаються тільки великої потужності. Пелети з соломи застосовуються дуже обмежено, бо існує обмаль моделей побутових котлів, здатних на них працювати. Та й сегмент деревних пелет – найбільш розвинутий у всьому ринку палива на основі біомаси.
- А я чув (правда, ще кілька років тому), що з пелетами проблеми – ціни стрибають, не завжди можна купити у великих кількостях?

- Зараз якраз ринок пелет найстабільніший – він найбільше пов’язаний із європейським ринком, оскільки 60% вироблених в Україні пелет експортується в ЄС. Відповідно, коливання цін залежать від ситуації на європейському ринку. Пелети можна зберігати і рік, і два. А от ринків тюкованої соломи або деревної тріски досі немає.

- Чи працюють на біомасі промислові установки?

- Звісно. Насамперед це біогазові установки, яких в Україні до десятка. Крім того, ще кілька років тому всі деревообробні підприємства повністю перейшли з газу на деревні відходи, а ОЕЗи – на лушпиння соняшника. Зараз котли на біомасі встановлюють уже й ті, хто не має відходів власного виробництва і змушений купувати паливо. Так, у 2015 році до нас звернувся супермаркет із проханням встановити котел на пелетах. Рішення виявилося ефективним і зараз воно впроваджується в інших супермаркетах цієї мережі.

- Якої потужності ці проекти, яких інвестицій вони вимагають і який термін їхньої окупності?

- Найбільше цікавляться когенераційними проектами потужністю по електроенергії 6-10 МВт і втричі більше по теплу. Менш потужні проекти окуповуються повільніше. Для будівництва котельні на біомасі потужністю 10 МВт потрібні інвестиції близько 1 млн євро. На кожен мегават потужності потрібно 1000 т тюкованої соломи на рік. Окупитися такі проекти можуть вже за 2-3 роки. Побутовий котел може окупитися за рік.

- Які зараз ціни на паливо з біомаси (окрім дров)?

- Ціна деревних пелет поступово підтягується до рівня європейських. Зараз це 2000-2500 грн/т, тоді як у Польщі гуртова ціна становить €90 євро, а доставка з України – 20 €/т (роздрібна ж ціна у наших західних сусідів – 200-250 €/т). Пелета з соняшника коштує близько 1600 грн/т, солом’яна – 1200 грн/т. Однак пелети з соломи мало поширені – її переважно пакують у тюки, які значно дешевше перевозити, ніж солому в скиртах. Вартість тюкованої соломи зараз – близько 750 грн/т.

- А що представляють з себе біогазові установки, які працюють в Україні?

- Вони розташовані на великих тваринницьких підприємствах – птахофабриках, свинофермах, комплексах для ВРХ. Однак для біогазової установки все одно потрібно більше силосу (зазвичай із кукурудзи), ніж гною. Оптимальним є співвідношення 70:30, але в Європі працюють біогазові установки практично на самому силосі, а гній додається тільки для ферментації. На самому гною установка ніколи не окупиться.

Типова для України біогазова установка працює у фірмі «Даноша», яка утримує 25 тис. свиней. Її потужність – 1 МВт, а обійшлася вона в 4 млн євро. Зелену масу туди скидають всю, яку тільки можуть: силос, жом, гнилі яблука і багато іншого.

- Як агрофірми можуть заробити завдяки біоенергетиці?

- Хіба що продаючи солому в тюках котельням. Адже найефективніша біомаса тоді, коли використовується для виробництва тепла. Найбільше його потребують тепличні комплекси. Їхнім власникам варто вивчити й можливість встановлення біогазової установки, позаяк теплиця двічі на рік викидає зелену масу після збирання врожаю. Але зелена маса повинна бути сухою. Якщо ж є власна електроенергія з відновлюваних джерел, її вигідніше продавати в мережу за зеленим тарифом, натомість забирати за звичайним.

- Наскільки вигідно продавати солому котельням?

- Вважається, що з 1 т соломи з поля забирається стільки поживних речовин, що задля їх компенсації потрібно внести міндобрив на 200-300 грн. А 1 т тюкованої соломи коштує 750 грн (з поля або з доставкою в межах 100 км).

- Окрім соломи і деревних пелет Ви говорили про спеціальні культури?

- Це так звана енергетична верба, що за перших 3 роки формує врожай вологої біомаси на рівні 60 т/га, а потім після зрізу під корінь формує знову такий урожай кожні 2 роки до досягнення 20-річного віку. Є ще подібного типу тополя, перевага якої перед вербою полягає в можливості вирощування всюди (принаймні, в Україні), а не тільки в вологих місцевостях. Ще є такі 1-річні культури, як міскантус, світчграсс. Але площі під ними невеликі: наприклад, у Швеції чи Польщі – десь по 20 тис. га, в Україні – 4 тис. га.

- Георгій Георгійович, дякуємо за розмову і сподіваємося на її продовження.

Розмовлялв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Фото  Даніель Камінський