Бактеріальні хвороби зернових: скринінг, діагностика і профілактика

Збудники бактеріальних хвороб зернових культур уражують насіння і всі органи рослин протягом вегетації, спричинюють часткову або повну їхню загибель, недозрівання врожаю і падіння врожайності, погіршують якість продукції.

Зернові культури уражує велика кількість бактеріальних хвороб: чорний бактеріоз, базальний бактеріоз, бактеріальний опік, ореольний бактеріоз, бактеріальна плямистість, бактеріальна гниль, плямистий бактеріоз, рожевий бактеріоз, жовтий слизовий бактеріоз, біла плямистість, бактеріальна мозаїка, стебловий меланоз, бактеріальна гниль піхв листка, але вони мають різну шкодочинність.

Наведемо характеристики найпоширеніших хвороб зернових культур, які завдають значних економічних збитків сільському господарству.

ЧОРНИЙ БАКТЕРІОЗ  (хвороба зернових культур)

Чорний бактеріоз, або блек-чаф, чорноплівчастість, штрихуватість, бактеріальна смугастість, бактеріальний опік; збудники хвороби зернових культур — бактерії Xanthomonas translucens.

Через різницю у сприйнятливості на пшениці, житі, ячмені штами X. translucens штучно розподілені на патовари: translucens, secalis, cerealis, undulosa, hordei, hordei-avena. Пшеницю уражує Xanthomonas translucens pv. undulosa. Оскільки X. translucens, виділений із жита, специфічний лише для жита і рідко уражує в природних умовах пшеницю, він був названий X. translucens pv. secalis. У природних умовах жито уражують патовари secalis і cerealis, а за штучного зараження видимі ознаки хвороби зернових культур спричинює патовар undulosa. Хоча X. translucens pv. undulosa може уражувати жито і в природних умовах. В усіх випадках симптоми хвороби подібні. Збудники X. translucens pv. undulosa і X. translucens pv. cerealis спричинюють чорний бактеріоз, але несуттєво різняться за швидкістю й інтенсивністю біохімічних реакцій та агресивністю на зернових культурах. X. translucens pv. undulosa зустрічається на пшениці частіше, ніж на ячмені і житі.

X. translucens pv. undulosa уражує хвороба зернових культур всі органи рослин пшениці у стадії вегетації, з утворенням прозорих смуг, які з часом стають жовтими і бурими (фото 1), та водянистих світло-зелених плям, які збільшуються в розмірах, стають хлорозними, темно-жовтими, коричневими з чорною облямівкою. На стеблі біля основи листкової піхви утворюються чорно-коричневі плями або коричневі поздовжні смуги, які можуть поширюватися всією соломиною. Найчастіше хвороба уражує колоски  у вигляді чорних і бурих плям чи смуг у верхній частині лусочок або по всій поверхні лусочки (фото 2). За сильного ураження хворобою колос зменшується, деформується, ості викривляються, розвивається плюскле зерно. У природних умовах у вологу погоду на зерні виступає ексудат у вигляді слизу білуватого або жовтуватого кольору, який під час підсихання перетворюється на гранули або сіру масу. Шкідливість чорного бактеріозу виявляється у зменшенні загальної кількості та довжини колосків, числа зернівок у колосі. Утворення плюсклого зерна призводить до зниження маси 1000 зерен на 60–62%. Урожай зернових культур знижується на 15–90% залежно від сорту, географічного положення і кліматичних умов. Розвитку хвороби зернових культур сприяють висока відносна вологість повітря — 70–80% і температура 25…30°С.

БАКТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ЖИТА  (хвороба зернових культур)

Бактеріальний опік жита, або плямистість листя; збудник хвороби злаків — Xanthomonas translucens pv. secalis.

Розвиток хвороби зернових культур починається від язичка листка. На паренхімі утворюються темно-зелені, водонасичені, маслянисті, дрібні округлі або витягнуті вздовж листка прозорі плями. З часом вони зливаються в окремі ділянки жовто-бурого, бурого чи буро-чорного кольору, обмежені жилками листка. За сильного розвитку хвороби весь лист стає водонасиченим, а потім жовтіє. В кільці стебла утворюється ексудат, який перекриває вихід колоса. Якщо колос розвивається нормально, у фазі дозрівання зерна на листі з’являються чорні широкі плями-штрихи. Збудник хвороби злаків, зернових культур уражує всі частини вегетуючих рослин жита, в тому числі насіння, але частіше — лусочки і верхню частину стебла.

БАКТЕРІАЛЬНА СМУГАСТІСТЬ ЖИТА  (хвороба зернових культур)

Бактеріальна смугастість, хвороба злаків, жита. На житі збудник X. translucens pv. cerealis утворює на листках водянисті темно-зелені плями, які поступово збільшуються, темніють і перетворюються в коричневі смуги. Поверхня смуг в умовах підвищеної вологості зазвичай покривається молочно-білими краплями бактеріального ексудату, а в суху погоду на них утворюється тонка прозора плівка або жовтуваті сухі гранули.

Штами X. translucens pv. cerealis, виділені із жита, патогенні для ячменю, пшениці і вівса.

СМУГАСТИЙ ЛІНІЙНИЙ БАКТЕРІОЗ ЯЧМЕНЮ (хвороба зернових культур)

Смугастий лінійний бактеріоз ячменю, або бактеріальний опік; збудник — X. translucens (фото 3).

Уражує хвороба злаків всі частини рослини, спричинюючи плямистість листя, лусочок, колоса, зерна і зрідка — стебла. Плями забарвлюються в бурий, жовтуватий, коричневий, буро-чорний або світло-коричневий колір. Іноді за підвищеної вологості на листі утворюється бактеріальний ексудат у вигляді сметаноподібних молочних крапель, які під час підсихання перетворюються на жовтуваті крупинки, гранули, сочевички або білувато-сріблясту плівку. Листя засихає, скручується і відмирає. Уражені хворобою рослини ячменю відстають у рості, утворюють плюскле м’яке зерно, а часто взагалі не виколошуються. Виявлено, що за 50%-го ураження ячменю X. translucens вага зерна знижується на 8–13%. На розвиток симптомів хвороби впливають погодні умови. Розвиток інфекції прискорюється за високої вологості і температурі вище 26°С. Збудник, ізольований з ячменю, патогенний для пшениці, вівса, жита, свинорию і кострецю.

БАЗАЛЬНИЙ БАКТЕРІОЗ ПШЕНИЦІ  (хвороба зернових культур)

Базальний бактеріоз пшениці, або базальна гниль лусочок, базальна плямистість лусочок, плямистість; збудник — Pseudomonas syringae pv. atrofaciens.

Характерною ознакою базального бактеріозу пшениці є ураження, в основному, нижньої частини лусочки, а також загнивання вузла кущіння, плямистості різних частин рослин, в’янення окремих листків або всієї рослини. Захворювання зернових культур, злаків характеризується утворенням на листках прозорих, водянистих, маслянистих, коричневих, білуватих або жовтих витягнутих плям з коричневою, коричнево-бурою або червоно-бурою облямівкою (фото 4). Іноді трапляються темні штрихи, які за злиття забарвлюють нижню частину стебла у темний колір. Під час загнивання вузла кущіння на нижній частині стебла і листках з’являються некротичні бурі плями, тканина яких розм’якшується, що призводить до в’янення окремих листів або всієї рослини. Зрідка зустрічається суха гниль обгорткового листка, при цьому верхні листки зморщуються і набувають жовто-коричневого кольору. За  сильного ураження хворобою злаків спостерігається суцільне побуріння майже всіх лусочок, а також остюків і стрижня колоса, який деформується, в ньому розвивається плюскле, буре зерно з більш темним зародком. Ураження з симптомами базального бактеріозу пшениці становить до 15%, але цей показник збільшується в роки, сприйнятливі для розвитку збудника, і може сягати 30–80%. За сильного ступеня розвитку хвороби зернових культур уражується від 10 до 80% колосків. Базальний бактеріоз погіршує товарні якості зернових культур, знижує масу зерен, енергію проростання і схожість насіння. Найбільший розвиток захворювання відмічають у роки з підвищеною температурою навесні і влітку, з великою кількістю опадів і високою вологістю під час колосіння. У природних умовах, крім пшениці, фітопатоген спричинює ураження хворобою жита, ячменю та вівса, але на житі найчастіше розвивається листкова форма хвороби.

БАТЕРІАЛЬНИЙ ОПІК ПШЕНИЦІ (хвороба зернових культур)

Бактеріальний опік пшениці, або бактеріальна плямистість, некроз листя; збудник — Pseudomonas syringae pv. syringae.

Збудник спричинює розвиток сіро-зелених некрозів, водонасичених плям-штрихів і побіління листків (фото 5), колоскових лусочок, обгорткового листка і стебла. По краю листкової пластинки або в середній її частині утворюються буро-коричневі продовгуваті плями без облямівки. Сильніше уражуються хворобою зернових культур листки середніх і нижніх ярусів, які можуть відмирати. Збудник, крім пшениці,  уражує ячмінь, жито та овес.

БАЗАЛЬНИЙ ОПІК ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ (хвороба зернових культур)

Базальний опік зерна ячменю, або смугаста бактеріальна плямистість чи бактеріальний чорний вузол; збудник — Pseudomonas syringae pv. syringae.

Симптоми хвороби зернових культур, злаків проявляються спочатку у вигляді плям на листках і обгортковому листі. З часом вони поширюються вздовж жилки, стають світло-коричневими, а потім темно-коричневими. Найбільше уражується хворобою злаків колос. В основі лузги утворюються водянисті буруваті ураження, які поширюються на колоски, що призводить до їхнього випадіння. Критичний період ураження зерна триває від стадії молочної до воскової стиглості і становить 65–74% відповідно. Оптимальна температура для інокуляції і розвитку хвороби — 28…30°С.

ОРЕОЛЬНИЙ БАКТЕРІОЗ ЖИТА (хвороба зернових культур)

Ореольний бактеріоз жита, або бурий бактеріоз, хвороба злаків; збудник — Pseudomonas syringae pv. coronafaciens.

На листках жита розвивається декілька типів уражень. Перший тип спостерігається на межі здорової тканини і уражених морозом кінчиків листків. Ураження мають круглу або еліпсоподібну форму, світло- або темно-коричневий колір.  Другий тип — лінійний, плями світло- або темно-коричневого кольору, поширені на 5–10 см уздовж листка і захоплюють середню жилку. Коричнева некротична тканина облямована вузькою смугою жовтої зів’ялої тканини.

Типові ураження з симптомами ореольного бактеріозу утворюються, коли температура підвищується до 15…22°С. Спочатку по краю листа або вздовж жилки з’являються коричневі плями з овальними хлорозними зонами навкруги діаметром 15 мм. Через декілька днів колір плям блідне, світлішає, а тканина в центрі стає вдавленою, некротичною. Майже завжди збудник спричинює інтенсивне просвітлення тканини листкової пластинки. Центральна зона облямована світлим жовто-зеленим ореолом завширшки 2–3 мм. Вся тканина нових уражень некротизується і стає світло-коричневою, а старі ураження мають темно-коричневий колір. Уражені хворобою злаків ділянки зливаються і часто покривають весь лист. Пошкоджується також і обгортковий лист, і колос жита. Якщо ураження розвивається в період цвітіння, то весь цвіт гине і насіння не утворюється.

БІЛА ПЛЯМИСТІСТЬ ПШЕНИЦІ (хвороба зернових культур)

Біла плямистість пшениці, збудник — Bacillus megaterium pv. cerealis.

Молоді рослини пшениці, які швидко розвиваються, стійкі до патогену. Симптоми захворювання хворобою злаків з’являються на стадії виходу в трубку у вигляді невеликих жовтих або білих некрозів, які швидко збільшуються і перетворюються на дуже великі білі або світло-коричневі плями і смуги неправильної форми на листі, обгорткових листках і стеблах, рідше спостерігається почорніння лусочок. Розвитку симптомів захворювання зернових культур сприяє підвищена температура та інтенсивне освітлення. За сильного ураження рослин значно знижується урожай. Збудник уражує також ячмінь і овес.

БАКТЕРІАЛЬНА ГНИЛЬ ПШЕНИЦІ  (хвороба зернових культур)

Бактеріальна гниль пшениці, або стеблова гниль; збудник — Pectobacterium carotovorum subsp. сarotovorum.

Характеризується загниванням вузла кущіння і утворенням коричневих, чорних, бурих або жовтуватих з бурою облямівкою невеликих продовгуватих плям. Часто на стеблі з’являються жовті плями з бурою облямівкою, якими поширюються світло-бурі смуги. Згодом один-два перших листка в нижній частині жовтіють, буріють, втрачають форму, в’януть. Уражені хворобою зернових культур рослини відстають у рості, на них розвивається укорочений колос, який іноді стає бурим, із плюсклим зерном, а за сильного розвитку хвороби зерно взагалі не утворюється. Затяжна осінь, часті відлиги взимку з температурою повітря вище +5°С сприяють розвитку бактеріозу. У холодні зими з температурою нижче нуля симптоми ураження розвиваються пізніше — на початку квітня.

СТЕБЛОВИЙ МЕЛАНОЗ ПШЕНИЦІ (хвороба зернових культур)

Стебловий меланоз пшениці, збудник — Pseudomonas cichorii. Рослини уражуються хворобою злаків на різних стадіях розвитку. Всі вони характеризуються знебарвленим порожнім колосом, почорнінням стрижня колоса, квітконіжки і стебла нижче вузлів.

БАКТЕРІАЛЬНА МОЗАЇКА (хвороба зернових культур)

Бактеріальна мозаїка, збудник — Clavibacter michiganensis subsp. tessellarius. У природних умовах уражує лише пшеницю. На листках рослин  утворюються невеликі жовті ураження з нерівними краями, густо і рівномірно розташовані на листковій пластинці, які іноді зливаються в смуги.

ЖОВТИЙ СЛИЗОВИЙ БАКТЕРІОЗ ПШЕНИЦІ (хвороба зернових культур)

Жовтий слизовий бактеріоз пшениці, збудник — Rathayibacter tritici.

Для України та країн Східної Європи збудник жовтого слизового бактеріозу є об’єктом зовнішнього карантину. Зараження хворобою злаків рослин відбувається за допомогою личинок пшеничної нематоди, які у грунті зберігають життєздатність п’ять-сім років, а в сухому зерні — понад два. Хвороба поширюється на посівах пшениці у вигляді вогнищ. На проростках по краю листка і між жилками спостерігаються поздовжні білі або жовтуваті знебарвлення, з часом на них з’являється слиз і вони жовтіють. Сильно уражені хворобою зернових культур листки засихають і відмирають. Слабо уражені рослини відстають у розвитку і утворюють карликові колоски. На наступних стадіях розвитку утворюються білі, рідше — жовтуваті вузькі поздовжні смужки, спостерігається складчастість, скручування і ослизнення листя, стебел і колосся (фото 6). Колос разом із обгортковим листком жовтіє, викривлюється, утворюючи безформну, без насіння потворну масу, яка покривається в’язким жовтуватим слизом. Збудник Rathayibacter tritici уражує тільки пшеницю, а жито уражує Rathayibacter rathayi.

ОРЕОЛЬНИЙ ОПІК (хвороба зернових культур)

Ореольний опік, або бурий бактеріоз вівса; збудник — Pseudomonas syringae pv. сoronafaciens.

Найшкодочинніша хвороба вівса. Ураження культури в роки, сприйнятливі для розвитку хвороби (тепла погода з вологою першою половиною літа), сягає 80–100%. У посушливі роки розвиток захворювання становить 30–40%. Уражені хворобою злаків рослини відстають у рості, утворюють меншу кількість волотей, формування яких затримується на п’ять-сім діб, в уражених колосках утворюється не більше 10 зернівок, тоді як у здорових їх 80–100. Іноді рослини передчасно дозрівають і всихають. За інфікування рослин на ранній стадії розвитку уражується до 37% волоті та зменшується майже у два рази кількість зерен. Ореольний опік уражує листя, стебла, рідше — волоть і окремі колоски. Основні симптоми хвороби вівса — це бежеві, буро-бежеві або буро-коричневі плями, частіше овальної форми, витягнуті уздовж листка і обов’язково з темно-коричневою або коричнево-червоною облямівкою і хлорозною зоною, в основному, на листках нижніх і середніх ярусів (фото 7). Хлороз може швидко поширюватися всією листковою пластинкою, і лист стає повністю жовтим, бурим, набуває вигляду обпаленого. В природних умовах може уражувати жито.

СМУГАСТИЙ ОПІК ВІВСА (хвороба зернових культур)

Смугастий опік вівса, збудник — Pseudomonas syringae pv. striafaciens.

Ураження хворобою злаків являють собою лінійні продовгуваті некротичні зони без ореола на листках вівса (фото 8), рідше — на стеблі, колосі і колоскових лусочках. Вранці на уражених ділянках часто з’являється бактеріальний ексудат, який підсихає і перетворюється на тонку плівку.

ЛИСТКОВИЙ ОПІК ВІВСА (хвороба зернових культур)

Листковий опік вівса, або смугастість листя; збудник — Acidovorax avenae subsp. аvenae.

Хвороба злаків характеризується побурінням листя вівса і утворенням жовтих плям, які швидко розростаються і стають червоно-бурими. Ураження швидше розвиваються в суху погоду. Протягом доби рослини із зелених перетворюються на хлорозні, потім бурі, листя опадає. Відрізняється від ореольного бактеріозу відсутністю облямівки (ореолу). Збудник хвороби не виживає на рослинних рештках.

Менш шкодочинними, але залежно від біотичних і абіотичних факторів можуть завдавати значної шкоди сільськогосподарським посівам наведені нижче хвороби.

ПЛЯМИСТИЙ БАКТЕРІОЗ (хвороба зернових культур)

Плямистий бактеріоз, збудник — Pseudomonas fluorescens. Збудник викликає гниття стебла і зерна пшениці та жита, яке часто втрачає схожість. Ураження P. fluorescens зумовлюють несприятливі кліматичні умови, грунтові та інші фактори, що знижують стійкість рослин та підвищують сприйнятливість до умовно-патогенних бактерій.

БАКТЕРІАЛЬНА ГНИЛЬ (хвороба зернових культур)

Бактеріальна гниль піхв пшениці, збудник — Pseudomonas fuscovaginae. На обгортковому листі пшениці збудник хвороби злаків спричинює утворення неправильної форми кутастих чорно-коричневих некрозів із фіолетово-чорною облямівкою, які можуть сягати 10–20 см завдовжки (фото 9). Крім пшениці, уражує рис, на якому є доволі шкодочинною хворобою.

БАКТЕРІАЛЬНА ПЛЯМИСТІСТЬ (хвороба зернових культур)

Бактеріальна плямистість пшениці та жита, збудник хвороби злаків — Pantoea agglomerans. На здоровому насінні пшениці цей сапрофітний мікроорганізм становить 97–100% загальної мікробіоти. Але P. agglomerans може брати участь у патологічному процесі на пшениці та житі, де викликає хлорозну плямистість листя і лусочок колоса.

Рожевий бактеріоз зерна пшениці та жита, збудник — Erwinia rhapontici. Уражується зерно, процес супроводжується почервонінням. Рожевий колір покриває всю поверхню зерна, результатом чого є пом’якшення ендосперма. Зерно з рожевим пігментом становить незначний відсоток, і хвороба не є економічно важливою.

Штами збудників бактеріальних хвороб зернових культур в експерименті уражують бур’яни.

Головним джерелом бактеріальної інфекції хвороби зернових культур є зерно, в якому збудник зберігається: Xanthomonas translucens —  три-п’ять років, P. syringae pv. аtrofaciens — до трьох років, P. carotovorum subsp. сarotovorum — до 15 місяців. Бактерії виживають тривалий час у стерні і рослинних рештках (до 10 місяців), які слугують резерватором інфекції на наступний рік. Збудники хвороб злаків потрапляють на зерно з уражених лусочок, переносяться з уражених рослин на здорові комахами, дощем і вітром. Тривалий час вони зберігаються на диких видах злаків — пирії і житняку.

ЕПІФІТИ (хвороба зернових культур)

Часто збудників хвороб злаків виявляють на зовні здоровому насінні і рослинах зернових культур (як епіфіти). Нами встановлено екологічні ніші епіфітного виживання фітопатогенних бактерій роду Pseudomonas на рослинах-хазяїнах та імунних рослинах. Так, збудник P. syringae pv. atrofaciens виявлено на поверхні зовні здорових рослин пшениці та жита, а P. syringae pv. coronafaciens — на вівсі і супутніх бур’янах. Крім цього, бур’яни в посівах зернових культур уражуються тими самими збудниками бактеріальних хвороб, що і сільськогосподарські культури.

З-поміж великої кількості бактеріальних хвороб зернових культур основними і найпоширенішими, як у світі так і в Україні, є чорний, базальний бактеріози і бактеріальний опік, які уражаують пшеницю, жито та ячмінь, і ореольний опік вівса. Симптоми прояву бактеріальних хвороб можуть різнитися залежно від агротехнічних прийомів, фази розвитку рослин і факторів навколишнього середовища. Внесення підвищених доз азотних, фосфорних і калійних добрив підсилює ураження зернових збудниками базального і чорного бактеріозів.

Нами встановлено, що зернові культури, вирощені за системою органічного землеробства (без внесення добрив і пестицидів), менше уражуються збудниками бактеріальних хвороб зернових культур.

Симптоми бактеріальних хвороб зернових культур різноманітні, але лише за ними визначити збудника хвороби практично неможливо. До того ж останніми роками розвиток класичних симптомів патологічного процесу нерідко супроводжується появою нетипових плямистостей або некрозів на листках зернових культур, а також часто спостерігається розвиток комплексної інфекції (грибної, бактеріальної, вірусної). Для визначення збудника хвороби злаків необхідно провести бактеріологічний аналіз уражених тканин, вивчити патогенні властивості виділених бактерій та ідентифікувати збудника мікробіологічними, біохімічними, серологічними  або молекулярно-біологічними методами.

ПРОФІЛАКТИКА хвороб зернових культур

Для запобігання поширенню збудників бактеріальних хвороб зернових культур необхідно дотримуватися сівозміни з використанням проміжних культур, звільняти поля від пожнивних решток. Велику увагу слід приділяти якості насіння для висіву. Тому не можна недооцінювати важливість лабораторного аналізу зерна, яке використовують для сівби, на наявність бактеріальної інфекції. Крім цього, зовнішні ознаки ураження насіння зернових культур грибами і бактеріями майже не відрізняються, але дії спеціалістів із захисту рослин повинні бути різними.

Для профілактики жовтого слизового бактеріозу пшениці необхідно проводити глибоку зяблеву оранку, весняну обробку грунту, боротьбу з бур’янами і нематодами, звільняти насіння від гал пшеничної нематоди, дотримуватися карантинних заходів у разі використання імпортного зерна.

З метою виявлення хвороби зернових культур і запобігання її поширенню необхідно дотримуватись карантинних заходів. За виявлення симптомів ураження, які притаманні жовтому слизовому бактеріозу, — відбирати зразки уражених рослин і відправляти в інспекцію з карантину рослин. Вогнище ураження хвороби зернових культур потрібно негайно ліквідувати, якщо хвороба підтверджується, і проводити карантинні заходи для забезпечення її нерозповсюдження.

ЗАХИСТ від хвороб зернових культур

У методах захисту від збудників бактеріозів зернових культур, крім агротехнічних прийомів, важливо також застосовувати препарати, які запобігають масовому розвитку збудника хвороби та обмежують поширення бактеріозу. Однак в Україні немає спеціальних зареєстрованих хімічних препаратів для захисту від бактеріальних хвороб злаків. У захисті рослин від бактеріозів досить часто за відсутності попередньої лабораторної діагностики використовують фунгіциди або інші хімічні препарати. З перевірених нами хімічних пестицидів антибактеріальну активність щодо збудників бактеріозів виявляють лише препарати, що містять як основну діючу речовину манкоцеб. Препарати на основі д. р. беноміл, флудіоксоніл, пенконазол, діфеноконазол, тіофанат-метил у лабораторних умовах зовсім не пригнічують ріст фітопатогенних бактерій і не можуть використовуватися для захисту зернових культур.

Оскільки хімічні препарати часто шкідливі не тільки для патогенів, але й для рослини-хазяїна, погіршують екологічну обстановку, частково накопичуючись в грунті, мають високу токсичність і низьку ефективність щодо збудників бактеріальних хвороб рослин, ми рекомендуємо для захисту зернових культур від бактеріальних хвороб використовувати біологічні препарати, які проявляють антибактеріальну активність. Проти збудника базального бактеріозу зернових культур ефективні сапрофітні штами Pantoea agglomerans, ізольовані з поверхні і внутрішніх тканин пшениці. Проти основних хвороб листя та кореневих гнилей ячменю ярого і пшениці ярої рекомендують біологічний препарат Агат 25 К як протруйник насіння та для обприскування вегетуючих рослин. У методах захисту від збудників бактеріозів ефективні бактерії роду Bacillus. Для захисту від найшкідливіших бактеріальних хвороб пшениці, спричинених P. syringae pv. atrofaciens і X. translucens, рекомендовано тірамвмісні препарати в комплексі з фітолавіном. Фітолавін 300 наразі є єдиним ефективним препаратом для захисту низки зернових культур від збудників бактеріозів.  

Л. Пасічник, Л. Буценко, Інститут мікробіології і вірусології НАНУ