Спецможливості
Новини

Аграрії та вчені Херсонщини поділилися технологіями проти посухи

13.09.2017
1886
Аграрії та вчені Херсонщини поділилися технологіями проти посухи фото, ілюстрація
Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми

Аграрії господарств Півдня України та науковці розповіли про інноваційні технології вирощування зернових і технічних культур, які застосовують в умовах змін клімату, пише propozitsiya.com за матеріалами kherson.ua.

У ДП ДГ ''Аска­нійське'', поля якого розташовані в Каховському районі Херсонської області - епіцентрі зони ризикованого землеробства, в середньому отримали по раннім зерновим 43 ц/га, що є невисоким показником для господарства. Мають й перепади врожайності: якщо гектар на зрошенні дав по 58 ц зерна, то на богарі лише 23 ц. Як розповів директор ДП ДГ ''Аска­нійське'' Віктор Найдьонов, роблячи поправку на зміну клімату, а також фінансові свої можливості, у господарстві вирішили зменшити площі посівів під такими культурами, як гірчиця і льон, а основний акцент зробити саме на ранні зернові, передусім - озимі.

У ДП ДГ ‘’Піонер’’ Інституту зрошу­ваного землеробства, яке господарює у північному Нововоронцовському районі, зрошення немає взагалі. "Тому вихід тут один: спиратися лише на ті технології обробітку грунту, які дозволяють збе­регти найбільшу кількість вологи як при під­готовці грунту до посіву, так і під час догляду за посівами. Під час культивації використовуємо котки, які не розпушують, а ущільнюють грунт. Дискуємо поля на невелику глибину, залишаючи на поверхні максимум мульчі, щоб зберегти вологу. Після збирання врожаю у загінки зразу ж пускаємо грунтообробну техніку, щоб до мінімуму скоротити випаровування. Коли ж дощів мало, то від культивації відмовляємося взагалі і працюємо гер­біцидами. Вводимо у сівозміни культури, які раніше ніколи не вирощували - нут, маш, сорго, інші посухостійкі культури", - ділиться досвідом директор "Піонера" В’ячеслав Бєлов.

І додає: найголовніше - це збереження сівозмін у процентному відношенні до парових площ: "На незрошуваних землях Херсонщини у сівозміні обов’язково мають бути пари. За нашим досвідом, за рекомендаціями учених НААН, Інституту зрошуваного землеробства парові площі у сівозміні мусять займати не менше 20-25%". У господарстві пізні культури ще не збирали, а от на ранні зернові не скаржаться: пшениці і ячменю одержали вище, ніж по 40 ц/га.

Урожайність соняшнику багато в чому залежить від гібридів і технології вирощування, підкреслює головний науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства, д с.-г. н. Микола Малярчук. Хто сіяв культуру на чистих від бур’янів (щириці, пасльону, осоту) полях, той буде "на коні", каже він.

"Не можна у посушливих районах насичувати соняшником сівозміни більше 18-20% угідь. А у нас і до 30 буває! Системи землеробства на Херсонщині мають стихійний характер і спрямовані на окупність технологій і заробіток грошей. Багато товаровиробників просто ігно­рують існуючі закони агрономії. У підсумку ми повернулися до тих сівозмін, які існували 100-150 років тому", - вважає М. Малярчук.

Цікаві висновки зі спостережень за останні 45 років навів завідуючий лабораторії неполивного землеробства Анатолій Коваленко: середньорічна температура повітря підвищилася у межах 1,9°С, потеплішали липень і серпень - на 3,4-1,6°С, квітень і вересень - на 1,5-1,6°С, загальна кількість опадів практично не змінилася.

"Для ранніх ярих культур через зміни клімату строки сівби стали більш ранніми. Швидке наростання весняних температур призводить до значного скорочення і оптимальних строків сівби. Що стосується озимих культур, то тут більше позитивного: продовжуються оптимальні строки сівби і період осінньої вегетації, що забезпечує рослинам нормальний розвиток - створення нормальних кореневої системи і біомаси. Відтак, рослини краще перезимовують", - робить висновок експерт.

За його словами, підвищення температури призвело до зростання випаровування вологи у ґрунті, а отже, умови розвитку рослин стали посушливішими для пізніх культур. Саме тому в останні роки в господарстві приділяють більше уваги таким посухостійким культурам, як просо і сорго. Урожайність сорго торік, залежно від сорту і гібриду, коливалася від 3,5 до 6 т/га, а проса - на рівні 2,5-3 т.

Щодо пізніх культур, то експерт радить взяти курс на посухостійкі культури і гібриди. Особливу увагу слід звертати на зміну строків сівби, на розміщення культур у сівозміні, обробіток грунту і густоту рослин.

Що стосується соняшнику, то А. Коваленко зазначив, що фермери і дрібні землевласники під цю культуру часто-густо не проводять глибокий обробіток грунту, а це однозначно на 30-40% знижує урожайність. На шкоду й надмірне насичення соняшником сівозмін.

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0