Спецможливості
Аналітика

3-я національна конференція «Мільйон з гектара»: нові ідеї для малого бізнесу

14.03.2018
7466
3-я національна конференція «Мільйон з гектара»: нові ідеї для малого бізнесу фото, ілюстрація

Нещодавно в Запоріжжі пройшла чергова щорічна конференція «Мільйон з гектара», яку вже втретє організовує проект «АПК-Інформ: овочі і фрукти». На кожній з них збирають фахівців, переважно практиків, які можуть подати нові ідеї щодо того, як на порівняно невеликій ділянці землі (навіть в межах ОСГ) можна заробити мільйон. Багато з них розповідають про свій практичний досвід, який переконує: часом і на гектарі можна заробити мільйон. Врешті, хіба це так багато? Це ж менше $40 тис.

 

Виноград

Виробникам винограду технічних сортів, які ледве покривають витрати, розмови про мільйон з гектара на винограді можуть здатися знущанням. Але директор ТОВ «Аврора» з Оріхівського району Запорізької обл. Сергій Герман навів розрахунки зі свого господарства, які показують, що з гектару винограду можна отримати більше мільйона.

 Щоправда, для цього знадобились дві умови. Перша — вирощувати столовий виноград, і друга — вирощувати його в теплицях. Теплиця дає змогу, хоч і ненабагато (бо теплиця плівкова і без опалення), але прискорити дозрівання ягід, і, відповідно, продавати їх дорожче, а також захищає їх від дощів, які псують товарність винограду, і від хвороб.

З 1 куща ТОВ «Аврора» отримує вже по 30 кг винограду. В теплиці площею 450 м2 — 90 кущів. Навіть в умовах низької платоспроможності населення торік реалізацію винограду з теплиць господарство почало по 60 грн/кг. Закінчило — по 20. Середня ціна, за словами С. Германа, становила 30 грн/кг. А виручка від продажу винограду з площі 4,5 сотки — 84 тис. грн. Що в перерахунку на гектар дає навіть більше мільйона.

 

Слива

Директор ТОВ "Аврора" Сергій ГерманЩе однією культурою, яка може дати мільйон з гектара, за словами Сергія Германа, є слива. Але й тут, як уточнює директор ТОВ «Аврора», є свій секрет: продавати потрібно не свіжу сливу, а чорнослив. Причому смачний, рецепт якого винайти непросто. Зате якщо продукт удався і сподобався споживачеві, продати його можна по 100 грн/кг. Сушарку для чорносливу, як переконує С. Герман, можна змайструвати і силами власних умільців. При врожайності сливи 40 т/га (щоправда, такого рівня можна досягти тільки на поливі, на богарі врожаї вдвічі нижчі) і виходу чорносливу 50% з гектара теж можна заробити мільйон.

 

Груша

Керівник Академії органічного садівництва «Ekogarden» і власниця сімейного плодорозсаднику Валентина Лановенко доводить, що мільйон з гектара можна заробити й на груші. Причому не просто доходу, а валового прибутку. Для цього достатньо зібрати 60–70 т/га і продати врожай по 25–30 грн/кг. Тоді валовий прибуток може скласти 1,1–1,5 млн грн./га.

Вищезгаданої врожайності можна досягти на карликовій підщепі, що дає змогу висаджувати від 3 до 6 тис. дерев на гектар. Сорти, ясна річ, доведеться використовувати іноземні, скоріше за все — розрекламовану Конференцію.

Додатковий прибуток, як розповіла Валентина Лановенко, можна отримати, вирощуючи органічну грушу. За її словами, органічна премія на цей продукт становить 50–100%, і навіть до 150%.

 

 

 

Кизил

Селекціонер Світлана Клименко (праворуч) і фермер Сергій Ольшанський (ліворуч)Про свій досвід розповів чи не перший в Україні виробник цієї культури в промислових масштабах фермер Сергій Ольшанський з Запорізької області. Його співдоповідачем виступила науковець Київського ботанічного саду ім. Гришка, доктор біологічних наук, селекціонер Світлана Клименко, яка здійснює агрономічний супровід кизилового саду С. Ольшанського — найбільшого кизилового саду в Європі.

Як розповів фермер, його сад тільки входить в плодоношення. Але після входу в повне плодоношення, як зазначає С. Клименко, кизил цілком може давати 15–20 т/га товарного врожаю. Ціна його реалізації, за словами фермера, цілком може становити 70–80 грн/кг. Заморожена ж ягода коштує зараз 140 грн/кг.

 

 

 

Малина

Голова СОК "Файна поляна" Василь ВегаПопри те, що багато виробників малини останнього сезону заробили на цій культурі жалюгідні копійки, керівник сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Файна поляна» з Козівського району, що на Тернопільщині, Василь Вега переконує, що мільйон з гектара малини мати все ж можливо.

Він бачить принаймні два варіанти. Перший — отримати врожайність 20 т/га і продати ягоду по 50 грн/кг. Урожай у 20 т/га він, будучи виробником, вважає цілком реальним, ціну в 50 грн/кг — теж. Але це якщо ягода органічна. «Органічну малину в Україні можна збути по 2 євро/кг, адже в країнах ЄС вона коштує 4 євро. Довезти свіжу ягоду до Європи теж реально, хоч через увесь континент», — запевняє Василь Вега. Щоправда, для цього потрібно охолодити ягоду не пізніше, ніж через 2 години після збирання. До того ж для транспортування згодяться далеко не всі сорти. Другий варіант — вирощування саджанців малини. На 1 га можна виростити 66 тис. касетних саджанців, що за нинішньої ціни 15 грн/шт. теж дає мільйон.

 

Квасоля

Розповідаючи про промислове вирощування квасолі, начальників відділу розвитку землеробства та тваринництва департаменту АПК Львівської ОДА Тетяна Борушок відразу зауважила, що йтиметься про особливу квасолю — так звану Яську. Цей ще не зареєстрований офіційно сорт народної селекції, що вирізнявся великим розміром та красивим білим кольором квасолин, віддавна вирощували в кількох районах Львівщини. І зараз цю квасолю вирощують на присадибних ділянках, продаючи по 25–30 грн/кг, а ті, хто має час і гроші торгувати на ринку «Шувар» у Львові, виручає по 60 грн/кг.

Квасолю, вирощену на експериментальній ділянці, вдалося реалізувати по 80 грн/кг. Експеримент, організований Львівською ОДА, мав на меті показати приклад технології вирощування (посівний матеріал, сорт та ін.). А приклад організації збуту облдержадміністрація разом з французьким проектом підтримки показали, організувавши кооператив «Стрийський ясь», який зміг налагодити постачання до однієї з місцевих мереж ресторанів, роздрібної мережі «Ашан» та на ринок «Шувар», зареєструвати бренд, створити упаковку. Паралельно відбувається державна реєстрація сорту та його реєстрація як локального продукту. Тож після завершення всіх процедур квасоля сорту Яська зможе стати такою ж візитівкою Львівщини, як шампанське — візитівкою Шампані.

 

Лікарські трави

Про можливості заробити на лікарських травах розповів директор компанії «Добротрав» Євген Шумейко. Він навів промовисті дані: Україна експортувала торік лікарських трав на $7,3 млн, тоді як маленька Албанія — на $30 млн, а світовий ринок становить $40 млрд. При цьому цвіт ромашки до нас завозять з Єгипту, корінь валер’яни — з Польщі, кульбабу — з Китаю, а шавлію — з Криму через територію Росії. Причина лежить на поверхні: культурне вирощування лікарських трав в Україні майже зникло. Після втрати Криму, де працював фіторадгосп «Райдуга», в якому лікарськими травами було зайнято 1000 га, площі під цими культурами ледве досягають 2000 га, що розподілені між десятком господарств. А дикорослих лікарських трав збирається з кожним роком усе менше, і не тільки у нас — в усьому світі.

Про вигідність бізнесу на лікарських травах Євген Шумейко розповів на прикладі кульбаби. У світі цією культурою зайнято близько 7000 га, з яких збирається близько 3,5 тис. т листя і 10 тис. т коренів. У грошовому виразі це становить близько $50 млн: наприклад, кілограм листа в ЄС коштує 1,5–2 євро, коріння — 3–4 і навіть до 5 євро, а цвіту — до 1,5 євро.

Урожайність листа, за його словами, становить 5–8 ц/га, коріння — 15–20, а на родючих грунтах зі зрошенням американці збирають до 40 ц/га коріння. Окупність вкладень він оцінює в 3–5 років, а річна рентабельність може доходити до 120%.

 

Також на конференції розповідали про перспективи заробітку на часнику, мікрозелені, козівництві, вирощуванні равликів. У більшості випадків виробники хотіли б вийти на зовнішні ринки, адже там і ціни вищі, і попит більший (на деякі нішеві продукти попит в Україні просто мізерний, а вітчизняні виробники працюють переважно на експорт). Однак вийти на експортні ринки непросто. Про досвід вітчизняних виробників плодоовочевої продукції, які намагались виходити на зовнішні ринки, розповів експерт FAO Андрій Ярмак.

Він спробував розвіяти деякі міфи щодо виходу на зовнішні ринки. Насамперед він зазначив, що якщо хтось вирощує продукцію, яка користується високим попитом за кордоном, то це ще не гарантія того, що господарство зможе налагодити експорт. Якщо керівник господарства зовсім не має досвіду експорту, не володіє англійською, то щоб опанувати все самотужки, у нього піде років п’ять. Якщо ж потрібно швидше, то немає іншого шляху, ніж найняти вже досвідчених людей.

Також Андрій Ярмак нагадав, що експорт починається з інвестицій в насіння, саджанці і технології. А інвестиції в технології обов’язково мусять передбачати інвестиції в людей. «Технологію неможливо скачати, як програму — її необхідно впровадити й відпрацювати в колективі», — пояснив Андрій Ярмак. Таким чином, якщо технологія була з самого початку орієнтована на вирощування продукції для російського ринку, господарству буде важко пробитися на європейський ринок.

Бюджет власне заходів з просування експорту, якщо господарство хоче експортувати напряму, становить не менше 3 млн грн на рік: це участь у закордонних виставках, та інші заходи з підтримки відносин з закордонними клієнтами, адже, як нагадав експерт FAO, бізнес — це насамперед відносини.

А ще експорт неможливий без інвестицій у доробку: зберігання, сортування, упаковку і все, що робить товар привабливим для кінцевого покупця. І для окремого господарства такі інвестиції можуть виявитися не підйомними. Наприклад, якщо господарство з яблуневим садом площею 40 га захоче половину продукції експортувати, то витрати на експорт здорожчать кілограм яблук на 3,3 грн. А це ставить під сумнів економічну ефективність експорту. Натомість якщо садів уже 100 га, фіксовані витрати на організацію експорту підвищують собівартість продукції лише трохи більше, ніж на 1 грн/кг. А якщо об’єднаються 10 господарств зі 100 га саду кожне — то собівартість зросте взагалі на 10 коп./кг. Тож зараз в Україні створюється перша експортна платформа, яка об’єднає господарства на засадах кооперації (не обов’язково оформленої юридично).

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Нині соя — одна з головних культур у структурі посівних площ багатьох господарств в Україні. Чому так? Тому що соя — важлива сільськогосподарська культура, яку вирощують для отримання білка й олії. Унікальні властивості цієї культури... Подробнее
Сучасна українська фармацевтична промисловість за роки незалежності нашої держави зробила величезний крок уперед. підтвердженням цього є цифри від Державної фармакологічної комісії ветеринарної медицини України. Так, у 2023 році кількість... Подробнее

1
0