Чи дасть технологія CRISPR-Cas старт новій «зеленій революції»?

Технологію CRISPR-Cas називають молекулярними ножицями. Протеїн-9 (Cas-9) працює як дослідник всередині генома, відшукуючи ділянки, які вчені можуть видалити, змінити або перемістити. Його роботу порівнюють з редагуванням тексту редактором, пише propozitsiya.com.

Важливість цієї технології для сільського господарства полягає в прискоренні процесу відбору генів, які потім можуть бути використані для покращення генетики сільгоспкультур. Тоді як внесення в генетику потрібних характеристик шляхом традиційної селекції займає 8 років, CRISPR-Cas дає змогу досягти цього за 5 років. Крім того, новітня технологія дає змогу покращити цілу низку генетичних характеристик одночасно.

«CRISPR-Cas – це інструмент, який можна використати для різних цілей. Наша компанія використовує його для селекції», - сказав віце-президент з досліджень і розвитку DuPont Pioneer Ніл Гаттерсон.

Гени можна групувати і вивчати разом або окремо, щоб побачити, який результат може принести їхнє переміщення або редагування.

Наприклад, в Уганді вдалося відредагувати ген кассави так, щоб зробити її стійкою до вірусу коричневої смугастості, який робить продукцію непридатною до споживання. За допомогою CRISPR-Cas-технології вдалося ізолювати і відредагувати ген eIF4E і побороти хворобу. В майбутньому дослідники сподіваються відредагувати 5 інших генів кассави, пов’язаних з вірусом коричневої смугастості.

Технологія вже випробувана не лише на кассаві, а й на банані, просі, сорго й бататі. Намагаючись краще досягти своїх цілей у селекції, DuPont Pioneer уклала угоди про використання технології редагування генів з Массачусетським технологічним інститутом та Гарвардським університетом. Редагування одного гена може зайняти півроку і більше, і співпраця різних інституцій може прискорити процес.

Хоча можливості технології вражаючі, це не чарівна паличка. Впровадження її результатів дрібними виробниками досі є проблемою.

Фахівці відзначають, що громадськість значною мірою невизначена щодо нової технології і значною – дезінформована, а регуляторні рамки нечіткі. Тож вони бачать потребу в роз’яснювальній роботі.

«Потрібно зрозуміти значимість питання. Слід прислухатися до сільських громад, адже йдеться про довіру між фермерами, споживачами і вченими», - говорить Ніл Гаттерсон.