У селі Покровське Шишацької громади на Полтавщині місцеві жителі скаржаться на складування гною з тваринницького комплексу поблизу житлових будинків. За їхніми словами, відходи накопичують уже чотири роки, а після літньої зливи стоки потрапили до ставка, де загинула майже вся риба. Про це повідомляє Суспільне.
За словами місцевої жительки Віталіни Корнієнко, гній вивантажують приблизно за 100 метрів від її будинку та за три метри від городу. Через постійний сморід і велику кількість комах мешканці не можуть відчиняти вікна, працювати на подвір'ї та сушити білизну надворі.
Місцевий житель Микола Савченко розповів, що після сильної зливи в липні стоки з гноєзвалищ потрапили до ставка. За кілька днів вода потемніла й набула неприємного запаху, після чого почалася масова загибель риби. Восени минулого року жителі зібрали 10 тис. грн на зариблення водойми коропом та амуром.
Завідувач кафедри екології аграрного університету Павло Писаренко пояснив, що надмірне накопичення гною може спричиняти забруднення ґрунту та води сполуками азоту, зокрема нітратами й нітритами. Це створює ризики для довкілля та здоров'я людей.
За словами еколога, санітарна відстань від тваринницьких комплексів до житлової забудови залежить від поголів'я худоби та може становити щонайменше 300–500 метрів. Гній необхідно зберігати на спеціально облаштованих майданчиках, а після перероблення протягом трьох–шести місяців використовувати як добриво.
Тваринницький комплекс у Покровському належить приватному підприємству «Агроекологія». За даними YouControl, його керівником є Гліб Лук'яненко. Суспільне 28 жовтня направило підприємству інформаційний запит щодо використання земельної ділянки та дотримання природоохоронних і санітарних вимог, однак на момент публікації відповіді не отримало.
Віталіна Корнієнко повідомила, що після приїзду журналістів частину накопиченого гною почали вивозити чотирма вантажівками, проте згодом на звільнені місця знову почали завозити свіжі відходи.
Павло Писаренко рекомендує жителям звернутися до Державної екологічної інспекції, зокрема через платформу «Екозагроза», щоб фахівці перевірили можливе забруднення території. Мешканці села розглядають можливість подання колективної заяви.