Стан озимої пшениці в Україні наприкінці жовтня 2026 року був значно кращим, ніж торік. Інтенсивні опади в другій декаді місяця поліпшили зволоження ґрунту, сприяли появі сходів і розвитку рослин. Про це свідчать дані Національної академії аграрних наук України (НААН).
За оцінками науковців, сівба озимих зернових культур наближається до завершення. На більшості засіяних площ уже отримано сходи, які розвиваються порівняно добре. Водночас логістичні та цінові проблеми, а також воєнні ризики змушують аграріїв, особливо у степовій зоні, дещо скорочувати посівні площі озимих зернових, насамперед пшениці.
Перша декада жовтня була теплою та майже без опадів, що ускладнювало проростання насіння. Натомість у другій декаді випало 65,9 мм опадів, або 549% кліматичної норми. Середня температура повітря становила 14,1°С, перевищивши багаторічні показники на 4,7°С.
Завдяки дощам запаси продуктивної вологи істотно збільшилися. Зокрема, на полях озимої пшениці після соняшнику у верхньому 10-сантиметровому шарі ґрунту вони становили 19 мм, у шарі 0–20 см — 37 мм, що відповідно на 7 і 13 мм перевищувало середню багаторічну норму.
Загалом середня температура жовтня становила 13°С, що на 3,9°С вище норми. За місяць випало 74,9 мм опадів, або 197% кліматичної норми.
Найкращий стан мали посіви пшениці після чорного пару, які переважно досягли фази кущіння. Після непарових попередників, зокрема соняшнику, рослини перебували у фазах від повних сходів до початку кущіння.
У НААН зазначають, що попри кращий порівняно з минулим роком розвиток озимини, на багатьох полях рослини ще не досягли оптимальних параметрів для успішної зимівлі.
За багаторічними спостереженнями, осіння вегетація озимої пшениці на більшій частині України припиняється у другій–третій декадах листопада. Для успішної перезимівлі рослинам необхідно вегетувати щонайменше 45–50 діб після появи сходів та сформувати 3–5 пагонів.
Через пізні строки сівби частина посівів може увійти в зиму недостатньо розвиненою — від фази появи перших паростків до кущіння. Такі рослини матимуть нижчу морозостійкість через слабку кореневу систему та недостатнє накопичення поживних речовин.
Науковці наголошують, що подальший стан озимих залежатиме від температурного режиму наприкінці осені та взимку, умов загартування рослин і накопичення вологи в ґрунті, необхідної для формування майбутнього врожаю.