Запропонована урядом реформа бронювання потребує доопрацювання

Запропонована Кабінетом Міністрів наприкінці жовтня реформа системи бронювання військовозобов'язаних потребує суттєвого доопрацювання, оскільки не відповідає економічним і безпековим потребам країни. Таку думку висловив засновник і голова групи компаній Advanter Group Андрій Длігач, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Бронювання – це інструмент збереження людського капіталу, необхідного для обороноздатності країни. Економіка не конкурує з армією, вона її фінансує. Саме бізнес забезпечує виробництво, сплачує податки та формує ресурс для оборони», — наголосив Андрій Длігач.

За його словами, українські підприємства перебувають на межі стійкості: їхні середні обороти становлять близько 85% від рівня 2025 року, фінансові резерви вичерпуються, а подальша втрата ключових працівників може призвести до зупинки виробництва.

Длігач пропонує розпочати реформу з аудиту використання людських ресурсів у Силах оборони, оцінки можливостей ротації та оптимізації. Одним із можливих рішень він називає модель «2+2», яка передбачає два роки військової служби та два роки цивільної роботи, паралельно з розвитком рекрутингу й мотиваційних механізмів.

Для протидії корупції у сфері бронювання експерт пропонує дозволити підприємствам бронювати щонайменше 15% ключового персоналу. За його розрахунками, це зменшить попит на корупційні схеми, сприятиме детінізації заробітних плат і може забезпечити економічний ефект близько 250 млрд грн.

Які зміни до бронювання запропонував уряд

23 жовтня Кабмін фіналізував зміни до системи бронювання, відокремивши визначення критичності підприємств від економічних показників та оновивши галузеві й регіональні критерії.

Зокрема, максимальний рівень бронювання для енергетики та оборонно-промислового комплексу запропоновано знизити зі 100% до 95%. За необхідності підприємства зможуть звертатися до спеціального Координаційного центру для обґрунтування збільшення квоти.

Також анонсовано можливість 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання щодо регулярного добровільного залучення працівників до військової служби.

Постановою № 1328 від 23 жовтня уряд утворив Координаційний центр з організації бронювання військовозобов'язаних. Він розглядатиме пропозиції щодо критичності підприємств, збільшення квот і скасування відповідних рішень. Строк розгляду становитиме до одного місяця, а в невідкладних випадках — до семи робочих днів.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький пояснив необхідність змін високими темпами надання відстрочок і ризиками зловживань, зокрема створенням фіктивних підприємств для масового бронювання працівників.

Федерація роботодавців України (ФРУ) запропонувала передбачити двомісячний перехідний період у разі скасування критичності, продовжити чинні рішення, строк яких завершується в листопаді–грудні, та забезпечити рівний доступ підприємств до бронювання.

Спілка українських підприємців (СУП) закликала зберегти чинний статус критичності до завершення його строку, скоротити терміни розгляду документів, уточнити критерії залученості працівників до виробничих процесів та встановити пропорційну відповідальність керівників за порушення військового обліку.

На думку Длігача, Україні необхідна комплексна стратегія управління людським капіталом, яка одночасно забезпечуватиме потреби оборони та збереження економічної діяльності підприємств.