Спецможливості
Новини

Як приватизація врятує державні комбінати хлібопродуктів

10.12.2020
1091
Як приватизація врятує державні комбінати хлібопродуктів фото, ілюстрація

ФДМ готує до приватизації сім комбінатів хлібопродуктів. Чому це вигідно для інвесторів, держави та місцевих громад? Розбирався Тарас Єлейко, заступник голови Фонду державного майна.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на epravda.

Державна власність і заборона на приватизацію часто слугували ширмою для тих, хто наживався на підприємствах, перетворюючи їх на руїни.

Це стосується й комбінатів хлібопродуктів (КХП). Багато колись потужних та прибуткових підприємств ледь жевріють, накопичуючи борги та обростаючи кримінальними справами. Приватизація для них — єдиний порятунок.

КХП створювалися як виробничі майданчики з розвиненою логістичною інфраструктурою і розташовувалися на великих земельних ділянках. Ці підприємства використовувалися для переробки зерна на борошно або комбікорми і для зберігання чи перевалки продукції.

Свого часу КХП були однією з ключових ланок аграрного виробничого процесу, який монопольно контролювала держава. Проте з переходом до вільного ринку держава, на жаль, виявилася не зовсім конкурентною.

Наразі до прозорої приватизації готуються кілька комбінатів хлібопродуктів: Полтавський (Полтавська область), Дунаєвецький (Хмельницька область), Радивилівський (Рівненська область), Неполоковецький (Чернівецька область), Ніжинський (Чернігівська область), Івано-Франківський (Івано-Франківська область) та Новопокровський (Харківська область). Значну частину з них важко назвати успішними.

Типова ситуація на КХП — борги та судові справи. Наприклад, Полтавський комбінат хлібопродуктів, який був збудований наприкінці 19 століття, у найкращі часи перемелював сотні тонн борошна та зберігав понад 20 тис. тонн зерна. Зараз він не працює та накопичує борги, які за підсумками 2019 року перевищили 40 млн грн. Кредитори стягують борги у судовому порядку.

Через відсутність грошей на сплату судового збору підприємство навіть не може оскаржити ці рішення в апеляційному порядку, тому кредиторська заборгованість продовжує збільшуватися. Змінити ситуацію може лише добросовісний інвестор. Тим часом підприємство руйнується та іржавіє.

Настав час визнати, що часто держава — не найефективніший власник активів, які не мають стратегічного значення і працюють на висококонкурентних ринках, де для досягнення позитивного результату потрібно змагатися з багатьма приватними інвесторами та постійно інвестувати в оновлення підприємств.

Одним з найкращих варіантів для таких підприємств є їх продаж інвесторам, які готові дати їм раду: розрахуватися з боргами і модернізувати виробництво.

Самі по собі ці підприємства мають величезний потенціал. Комбінати будувалися як частина великої аграрної інфраструктури. Отримуючи зерно, комбінати перемелювали його на борошно, яке потім використовували для виробництва хліба. КХП мали потужні елеватори та доступ до залізниці.

Підприємство з продуманими розташуванням та інфраструктурою у доброго господаря швидко розквітне. З банкрута з боргами воно перетвориться на заможне підприємство, яке створює робочі місця і платить значні податки.

Для профільних інвесторів — власників аграрного бізнесу — це чудова можливість подовжити ланцюг створення додаткової вартості сільгосппродукції. КХП будуть особливо цікаві для великих та середніх аграрних компаній, які виготовляють продукцію в районах розташування КХП.

Приватизація КХП — це гарантований win-win: держава отримає кошти до бюджету та збільшення податкових надходжень, інвестори — привабливі об'єкти для розвитку бізнесу, місцеві громади — робочі місця та процвітання.

Інтерв'ю
Традиційним джерелом байпасного крохмалю в раціонах корів є зерно кукурудзи. Його особливістю є те, що він не ферментується у рубці і стає доступним вже у тонкому відділі кишечника. Це допомагає збільшити надходження глюкози у кров’яне... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0