Довготерміновий агрометеорологічний прогноз на перше півріччя 2002 року

Загалом очікувані агрометеорологічні умови в першому півріччі 2002 року характеризуються позитивною тепловою аномалією (відхиленням середньомісячної температури від кліматичної норми) у січні, лютому, березні й квітні та помірно теплою погодою у травні й червні.

Найвологішим на переважній частині території має бути березень. Значний недобір опадів прогнозується в січні й травні. Інші місяці цього півріччя перебачаються помірно вологими — середня кількість опадів за місяць коливатиметься найчастіше в межах 80—120% норми.
За перебігом і значенням основних агрометеорологічних показників роками-аналогами для 2002 року можна вважати 1983 і 1989 роки.
Позитивні відхилення середньомісячної температури повітря від середнього багаторічного значення її становитимуть 2—3°С у січні та лютому. За останні 50 років подібний режим упродовж цих двох місяців спостерігався 10 разів: у 1952, 1955, 1958, 1966, 1975, 1989, 1990, 1995, 1998 та 1999 роках.
Кількість опадів не перевищуватиме 80—90% норми у січні та 100—120% її в лютому.
Передбачається, що позитивна теплова аномалія останніх зимових місяців триватиме у березні й квітні, коли відхилення середньомісячної температури від кліматичної норми коливатиметься в межах 1,5—2°С. Як наслідок, весна очікується рання. Розрахунки показують, що середньодобова температура перейде через 0°С у бік підвищення в третій декаді лютого на переважній частині території країни та на початку березня у північних та північно-східних областях, що на два тижні раніше звичайних строків. Весняні процеси, отже, також розпочнуться раніше. Зокрема, перехід середньодобової темперановлення вегетації озимих культур має відбутися у третій декаді березня, тобто на 8-10 днів раніше від середнього багаторічного терміну. У першій декаді квітня в степовій зоні та у другій — на решті території середньодобова температура перейде через 10°С, тобто, відповідно, на 8—9 та 10—12 днів раніше від звичайного. Отже, сподіваємося на ранню й дружну весну.
Стриманим у накопиченні тепла прогнозується травень. Відхилення середньомісячної температури від кліматичної норми коливатимуться від мінус 0,5 до плюс 0,5°С, хоча порівняно з минулим роком останній місяць весни виявиться теплішим на 1—1,5°С. Це зменшує (але не виключає) імовірність інтенсивних заморозків, які за останні два роки настійливо нагадували про себе.
За розрахунками кількість опадів упродовж весни розподілятиметься в часі у такій послідовності. У березні майже на всій території країни середня місячна сума опадів у 15 областях на 20-30%, а місцями й до 40% перевищить середні багаторічні показники, у решті областей коливатиметься в межах 80-100% їхніх значень. У квітні й травні, навпаки, буде більш посушлива погода. На переважній території кількість опадів становитиме 90—120% кліматичної норми. Найменшими (80—90%) місячні суми їх очікується в Донецькій, Тернопільській, Чернівецькій, Житомирській та Івано-Франківській областях. Особливу насторогу викликає очікуваний недобір опадів у травні, коли потреба в них збільшується через значні витрати сформованих на початок весни запасів вологи в грунті.
Помірно теплим з незначними позитивними відхиленнями (від 0,3 до 0,9°С) середньомісячної температури від кліматичної норми очікується червень. Відповідно до прогнозованого теплового режиму передбачається, що в цьому місяці впродовж 18—20 днів у степовій зоні та 12—17 днів на решті території максимальна температура в денні часи сягатиме 25—30°С і вище. Внаслідок цього складатимуться жорсткі умови для наливу зерна колосових та зернобобових культур, тим паче що в червні прогнозується істотний недобір опадів, кількість яких на більшості території коливатиметься в межах 90—110% середніх багаторічних показників.
Природно, що в прогнозовані з великою завчасністю середні обласні показники теплового й водного режиму незалежна природа внесе свої корективи і в окремі періоди позначиться, як це відбувалося вже не раз, непередбаченими явищами погоди, що вплине на справджуваність прогнозу в окремі місяці. Але статистична обгрунтованість методу прогнозування, успішні результати його виробничої перевірки та хороша й задовільна справджуваність прогнозів, які складалися в останні три роки, дають підстави з допустимою вірогідністю оцінювати очікувані агрометеорологічні умови під кутом зору впливу їх на сільськогосподарське виробництво. З певним припущенням можна завбачити відповідні наслідки у землеробстві від перебігу погодних умов.
Зокрема, з огляду на прогноз температури й опадів на січень і лютий (а саме: позитивну теплову аномалію) сподіватимемося на сприятливі умови зимівлі озимих культур, хоча у цей період можливі тривалі відлиги, під час яких на полях утворюватимуться “блюдця” з талою водою. Замерзаючи, вона може пошкодити надземну частину рослин.
Рання весна сприятиме посіву ранніх ярих зернових та зернобобових культур в оптимальні строки, що забезпечить підвищення врожайності.
Достатнє зволоження орного шару грунту після його відтаювання та очікуваний підвищений тепловий режим у березні й квітні створять умови для прискореного темпу розвитку польових культур.
Істотний недобір ефективного тепла у травні та червні стримуватиме розвиток рослин, що поліпшить (оптимізує) умови формування елементів продуктивності зернових колосових та зернобобових культур.
Прогнозована від’ємна теплова аномалія у травні, на жаль, збільшує ймовірність появи заморозків. Тож слід подбати про захист від них овочевих ділянок.
У другій половині весни та на початку літа агрометеорологічні умови помітно погіршаться внаслідок недостатнього забезпечення польових культур грунтовою вологою, що призведе до утворення посушливих явищ. Тому, як завжди, велику актуальність матимуть агротехнічні заходи, спрямовані на збереження продуктивної вологи в грунті (закриття її навесні та боротьба усіма способами з бур’янами).

В. Просунко,
канд. геогр. наук, зав. лабораторією агрометеорологічного та математичного аналізу і досліджень Інституту агроресурсів УААН