Знизимо шкідливість стеблових хлібних пильщиків

У матеріалі йдеться про заходи, які  варто вжити для зниження шкідливості хлібних пильщиків

Зерновим ко­ло­со­вим куль­ту­рам в сте­повій, лісо­сте­повій зо­нах і по­де­ку­ди на Поліссі (Чернігівська об­ласть) Ук­раїни шко­ди за­вда­ють хлібні пиль­щи­ки, з яких най­по­ши­реніши­ми є два ви­ди - зви­чай­ний та чор­ний. В ос­танні п'ять років по­шко­д­женість ни­ми сте­бел пше­ниці, жи­та, яч­ме­ню в се­ред­нь­о­му по країні варіює в ме­жах 0,1-5%. Але ж ма­ють місце осе­ред­ки ви­со­кої чи­сель­ності цих шкідників, де рівень по­шко­д­жен­ня посівів до­хо­дить до 9-14 (За­порізька об­ласть) і навіть до 30-35% (АР Крим, Хер­сонсь­ка об­ласть).
Підви­щен­ня чи­сель­ності хлібних пиль­щиків за­зви­чай пов'яза­не із ком­плек­сом чин­ників: близькі до кліма­тич­ної нор­ми гідро­термічні умо­ви трав­ня-черв­ня, зо­к­ре­ма теп­ла по­го­да в період льо­ту іма­го, розміщен­ня посівів зер­но­вих куль­тур після стер­нь­о­во­го по­пе­ред­ни­ка, мінімаль­ний об­робіток грун­ту.
Зви­чай­ний хлібний пиль­щик по­ши­ре­ний по­всюд­но, aлe най­чис­ленніший у Сте­пу і Кри­му. Чор­ний пиль­щик роз­пов­сю­д­же­ний у Сте­пу на південь від лінії Бал­та - Кре­мен­чук - Чер­во­но­град - Куп'янськ.
Зви­чай­ний хлібний пиль­щик ви­дов­же­ний, бли­с­ку­чо-чор­но­го ко­ль­о­ру. У сам­ця і са­миці 4-й, 6-й і 9-й сег­мен­ти че­рев­ця об­ля­мо­вані жов­ти­ми по­пе­реч­ни­ми сму­га­ми. У самців такі сму­ги є та­кож на 3-му, 7-му, а іноді й на 5-му сег­мен­тах. Гру­ди зни­зу з жов­ти­ми пля­ма­ми. Кри­ла пе­ре­тин­часті, з тем­ни­ми жил­ка­ми, май­же про­зорі. До­вжи­на тіла - 8-10 мм. Ву­си­ки довгі, 5-чле­ни­кові. Чор­ний пиль­­щик по­пе­реч­них жов­тих сму­жок на че­ревці не має. Яй­ця білі, оваль­ної фор­ми, до 0,8 мм. Ли­чин­ки обох видів жов­ту­ва­то-білі, S-подібної фор­ми, го­ло­ва яс­но-бу­ра, ніг не­має; до­вжи­на ли­чин­ки ос­тан­нь­о­го віку - до 15 мм. Ля­леч­ка вільна, спо­чат­ку біла, до кінця роз­вит­ку темніє.
Роз­ви­ва­ють­ся в од­но­му по­­ко­лінні. Зи­му­ють ли­чин­ки ос­тан­нь­о­го віку, що закінчи­ли жив­лен­ня (еонім­фи), в нижній ча­с­тині стерні злаків. Пе­ред зимівлею ли­чин­ка го­тує ви­дов­же­ний ко­кон, який за­хи­щає її від про­ник­нен­ня во­ди, звер­ху за­кри­тий "кор­ком" з тру­хи й ек­с­кре­ментів. На­весні ли­чин­ки за­ляль­ко­ву­ють­ся, й на­прикінці трав­ня - на по­чат­ку черв­ня виліта­ють до­рослі ко­ма­хи. Для ви­хо­ду із стерні іма­го ви­ш­тов­хує "ко­рок" або про­гри­зає отвір збо­ку. Ма­со­вий літ збігається з цвітінням ози­мої пше­ниці та по­чат­ком цвітіння білої акації. Са­миці жив­лять­ся не­кта­ром 5 днів, відкла­да­ють по од­но­му яй­цю все­ре­ди­ну сте­бел злаків, в надріз під ко­ло­сом, ви­би­ра­ю­чи для цьо­го роз­ви­неніші рос­ли­ни, в яких є по­рож­ни­на все­ре­дині верх­нь­о­го міжвуз­ля. Всьо­го са­ми­ця відкла­дає до 50 яєць. Вип­ло­див­шись із яй­ця, ли­чин­ка про­гри­зає вуз­ли в со­ло­мині й по­сту­по­во про­су­вається по ній униз. До­сяг­ши ниж­ньої ча­с­ти­ни стеб­ла, во­на підгри­зає йо­го зсе­ре­ди­ни, роб­ля­чи кільце­ву бо­ро­зен­ку. Такі "підпи­ляні" стеб­ла або па­да­ють на зем­лю, або на­хи­ля­ють­ся й під час зби­ран­ня ча­с­то за­ли­ша­ють­ся на по­верхні землі. Ли­чин­ки за­ли­ша­ють­ся зи­му­ва­ти все­ре­дині "пень­ків" у щільно­му ко­коні. Внаслідок по­шко­д­жень змен­шується ма­са зер­на (від 5 до 25%) та погіршується йо­го якість.
Чи­сельність хлібних пиль­щиків знач­ною мірою ре­гу­лю­ють пе­ре­тин­ча­с­то­крилі па­ра­зи­ти із п'яти ро­дин. Із них найбільше зна­чен­ня має колірія Collyria calcitrator L. (C. coxator Vill.). Та, по­при ці ре­гу­лю­ючі чин­ни­ки, чи­сельність і шкідливість пиль­щиків певні ро­ки до­волі ви­со­ка.

За­хо­ди що­до зни­жен­ня
шкідли­вості
Зва­жа­ю­чи на особ­ли­вості роз­вит­ку й спо­со­бу жит­тя хлібних пиль­щиків, за­хо­ди за­хи­с­ту посівів зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур від по­шко­д­жень прак­тич­но повністю поєдну­ють­ся з аг­ро­технічни­ми за­хо­да­ми що­до от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв зер­на кра­щої якості.
Важ­ли­ве зна­чен­ня має лу­щен­ня стерні. Здійсне­на після цьо­го гли­бо­ка (на 25 см) зяб­ле­ва оран­ка за­гор­тає стер­ню, в якій за­ли­ши­ли­ся на зимівлю ли­чин­ки пиль­щиків, то­в­стим ша­ром грун­ту. Це дає змо­гу знач­но (май­же на 60%) зни­зи­ти чи­сельність цих шкідників. За по­га­но­го за­гор­тан­ня стерні ефек­тивність оран­ки зни­жується. Тільки за вчас­но­го лу­щен­ня та зяб­ле­вої оран­ки мож­на до­сяг­ти ве­ли­кої за­ги­белі пиль­щиків.
Оп­ти­маль­но ранні стро­ки сівби ярих зер­но­вих куль­тур спри­я­ють фор­му­ван­ню у рос­лин стійкості до по­шко­д­жень пиль­щи­ка­ми.
Ве­ли­ке зна­чен­ня має ство­рен­ня стійких сортів зер­но­вих. Так, фор­ми пше­ниці, що ма­ють ви­ко­на­ну по­рож­ни­ну со­ло­ми­ни, пиль­щи­ка­ми не по­шко­д­жу­ють­ся.
Роздільне зби­ран­ня пше­ниці на низь­ко­му зрізі на по­чат­ку вос­ко­вої стиг­лості зер­на і до ви­ля­ган­ня підпи­ля­них пиль­щи­ка­ми сте­бел сприяє зни­щен­ню цих шкідників та збе­ре­жен­ню вро­жаю зер­на.

М. Круть