Біологічне обгрунтування заходів захисту гороху

Вашій увазі пропонуємо результати вивчення стійкості сортів гороху проти пошкодження фітофагами та ураження пероноспорозом.

Багаторічний світо­вий досвід пе­ре­ко­нує: інтен­сив­не за­сто­су­ван­ня хі­мічних пре­па­ратів для за­хи­с­ту рос­лин хо­ча й дає змо­гу в ба­га­ть­ох ви­пад­ках змен­ши­ти втра­ти сільгосп­про­дукції від шкідників і хво­роб, але при цьо­му прак­тич­но завж­ди су­про­во­д­жується побічни­ми не­га­тив­ни­ми яви­ща­ми й про­це­са­ми. По-пер­ше, це на­ко­пи­чен­ня ток­сич­них хімічних ре­чо­вин у про­дук­тах хар­чу­ван­ня та в на­вко­лиш­нь­о­му се­ре­до­вищі. По-дру­­ге, зни­щен­ня ба­га­ть­ох ко­рис­них ор­ганізмів (птахів, ко­мах-за­пи­лю­вачів) і мікро­ор­ганізмів грун­ту, що спри­чи­няє по­ру­шен­ня рівно­ва­ги в еко­си­с­темі.
З ог­ля­ду на це впро­довж 2005-2008 рр. ми вив­ча­ли стійкість сортів го­ро­ху про­ти по­шко­д­жен­ня фіто­фа­га­ми (го­ро­хо­вим трип­сом, зернів­кою, пло­до­жер­кою) та ура­жен­ня рос­лин пе­ро­но­с­по­ро­зом.
Оціню­ва­ли стійкість сортів го­ро­ху про­ти по­шко­д­жен­ня го­ро­хо­вим трип­сом за дво­ма по­каз­ни­ка­ми, а са­ме: по­шко­д­женість (%) і ступінь по­шко­д­жен­ня (%). Аналіз бобів го­ро­ху в період ве­ге­тації (фа­за до­сти­ган­ня бобів) засвідчив, що го­ро­хо­вий трипс не­од­на­ко­во по­шко­д­жує бо­би різних сортів го­ро­ху. Так, найбіль­ше бу­ли по­шко­д­жені бо­би сортів: Ка­т­рин, Льгов­сь­кий 288, Крас­но­обсь­кий, Свія­ж­ний (Росія), Да­мир 2, Хар­ківський 320, Харківський ін­тен­сив­ний, Крас­но­градсь­кий 6, Еле­гант, Ком­­бай­но­вий 1, Уладівський напів­кар­лик (Ук­раїна), Ле­ген­да (Поль­­ща), Акорд (Франція), Ра­ди­мич (Біло­русь), Рон­до 1 (Нідер­лан­ди), Dowrela, Рauli (Чехія). Ча­ст­ка по­шко­д­же­них бо­бів го­ро­ху трип­сом у них ста­но­ви­ла 30-85, а ступінь по­шко­д­жен­ня - 16-36,6%. Слабо по­шко­д­жу­ва­ли­ся трип­­сом такі сор­ти: Спрут, Глоріоза, Ада­гум­­ський, Та­лісман, Дель­та, Кур­ган (Росія), На­пар­ник, Хар­ківський 74 (Ук­раїна). Ступінь по­шко­д­жен­ня бобів у цих сортів ста­но­вив 6,5-9%. Сорт Ко­лібрі (Франція) трипс не по­шко­д­жу­вав зовсім.
Го­ро­хо­ва зернівка найбільше по­шко­д­жу­ва­ла сор­ти: Та­ло­вець 60 (20,5-28%), Спрут (26-36), Орен­да­тор (11,5-24), Норд (26-34), Дель­та (20,6-30), Де­тер­мінант­ний (32,5-35), Про­грес (30-35), Тирос (30-33,3%).
Вив­ча­ю­чи стійкість сортів го­ро­ху про­ти пло­до­жер­ки, ви­я­ви­ли, що най­біль­ше во­на по­шко­д­жує такі сор­ти: Дель­та (35,5-52), Ор­лик (19,2-48), Норд (36-46,5), Па­улі (16,3-40,5), Вінни­чан­ка (39-40), Но­во­куй­би­шевсь­кий (31,5-40%). Умов­­но стійки­ми про­ти пло­до­жер­ки вва­жа­ють сор­ти, по­шко­д­женість бобів яких ста­но­ви­ла 10, а по­шко­д­женість зер­на не пе­ре­ви­щу­ва­ла 15%. До них на­ле­жать: Ун­ди­на (8-9%), Во­ро­незь­кий (8,5-15), Вітра (12,5-15), Ла­да (12,5-15%). Се­ред­нь­остійки­ми сор­­та­ми го­ро­ху про­ти пло­до­жер­ки вва­жа­ють ті, по­шко­д­женість зер­на яких ста­но­ви­ла 10-20%: Не­руч (17-20,5), Ула­дів­сь­кий ювілей­ний (19-22,5%).
В умо­вах Київської об­ласті (НДГ "Ча­ба­ни") по­ява гу­се­ниць пер­шо­го віку го­ро­хо­вої пло­до­жер­ки в бо­бах го­ро­ху спо­с­теріга­ла­ся пе­ре­важ­но на по­чат­ку дру­гої де­ка­ди черв­ня. Гу­се­ни­ця здебіль­шо­го про­то­чує отвір у біб біля квітни­ка по­бли­зу ніжки бо­бу, ча­с­то трап­ля­ють­ся вхідні діроч­ки і в інших місцях бо­бу. Ми вста­но­ви­ли, що че­рез от­во­ри, зроб­лені гу­се­ни­ця­ми в біб, ззовні по­трап­ля­ють конідії гри­ба Peronospora pisi Syd., що про­ро­с­та­ють в умо­вах ви­со­кої во­ло­гості все­ре­дині бо­бу й ура­жу­ють внутрішні стінки сту­лок і май­же все насіння, що ще не встиг­ло ут­во­ри­ти міцну обо­лон­ку. Це по­яс­нюєть­ся тим, що все­ре­дині бо­бу ство­рюється мікроклімат, оп­ти­маль­ний (100%-ва во­логість і тем­пе­ра­ту­ра 14...16°С) для про­ро­с­тан­ня конідій, за­ра­жен­ня насіння й сту­лок бо­бу.
Вплив по­шко­д­жен­ня бобів пло­до­жер­кою на ура­жен­ня насіння го­ро­ху пе­ро­но­с­по­ро­зом найбільше спо­с­терігав­ся у сортів: Харківський 320 (68,6%), Подільський (48), Ундіна (66,5), Норд (78,4), Ор­лик (71,4%). Ця за­лежність бу­ла слаб­­кою в сортів Са­ла­ра (25%), Во­ро­н­езь­кий (26,6), Аг­рарій (18,8), Бітюг (18,7), Ада­гумсь­кий (30%).
Збільшен­ня кількості ура­же­но­го пе­ро­но­с­по­ро­зом насіння в по­шко­д­же­них пло­до­жер­кою бо­бах бу­ло зафіксо­ва­но в сортів: Ал­ма-Атинсь­кий 340 (Ка­зах­стан), Спрут (Росія), Со­пел (Угор­щи­на), Рон­до 1 (Нідер­лан­ди), Харківський 376 (Ук­раїна): кіль­кість ура­же­них хво­ро­бою бобів го­ро­ху з оз­на­ка­ми по­шко­д­жен­ня пло­до­жер­кою в цих сортів ста­но­ви­ла 60-100, а ура­же­но­го насіння - 25,6-45,5% (табл. 2).

М. Рубан,
канд. біол. наук
І. Кошевський,
канд. біол. наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України