Види капуст, які вирощують в Україні, займають близько 16 % усіх площ овочевих культур. Перспективним видом в Україні є капуста брюссельська, яка характеризується високими смаковими властивостями, біохімічним складом, низькою енергетичною цінністю. В головочках містяться легкозасвоювані білкові речовини, вітамін С, РР, К, вітаміни групи В, каротин, мінеральні солі, клітковина, органічні кислоти та інші біологічно активні речовини.
Використання головочок у свіжому вигляді, в кулінарії, консервній промисловості, в дієтичному харчуванні може суттєво розширити асортимент овочів й збалансувати раціон харчування населення. Крім того, брюссельська капуста відмічається здатністю до тривалого зберігання, придатністю до переробки і заморожування, що підвищує її конкурентоспроможність на ринку овочевої продукції.
В Україні капуста брюссельська відноситься до малопоширених видів. Однією з причин є недостатнє вивчення питань удосконалення прийомів вирощування, зокрема схем розміщення, які безпосередньо впливають на ріст рослин та формування врожаю товарної продукції. Саме оптимізація площі живлення рослин сприяє покращенню фотосинтетичної активності, більш рівномірному формуванню головочок, зменшенню ураження хворобами та пошкодження шкідниками, а також підвищенню загальної врожайності культури.
В умовах сьогодення особливу увагу приділяють підвищенню врожайності та якості продукції, що потребує впровадження ефективних агротехнологічних прийомів. Формування врожайності головочок капусти брюссельської залежить від багатьох чинників, серед яких важливе значення має схема розміщення рослин. Незважаючи на окремі наукові напрацювання, питання впливу густоти рослин капусти брюссельської на врожайність і товарність продукції в умовах Лісостепу України є недостатньо вивченими. Виходячи з цього, дослідження у цьому напрямі є актуальним та перспективними.
Метою досліджень було вивчення впливу густоти рослин капусти брюссельської за різних схем розміщення на особливості формування товарного врожаю головочок.
Дослідження проводили на колекційних ділянках кафедри овочівництва і закритого ґрунту в НЛ «Плодоовочевий сад» НУБіП України з гібридом Франклін F1 за «Методикою дослідної справи в овочівництві та баштанництві». Досліджували схеми 70 х 50 см (28,6 тис. шт/га), 70 х 40 см (35,7 тис. шт/га), 70 х 30 см (47,6 тис. шт/га). За контроль було взято схему 70 х 50 см. Розмір дослідних ділянок становив 20 м2, повторність трикратна, на кожній обліковій ділянці відмічали по 10 дослідних рослин, за якими проводили спостереження. Висаджували розсаду в фазу 5–6 справжніх листків у третій декаді травня. Агротехніка вирощування — прийнята в виробничих умовах.
Раціональне розміщення на одиниці площі забезпечує оптимальне освітлення рослин, використання ними площі живлення, вологи, сприяє формуванню високого врожаю товарних головочок. Збирання врожаю головочок капусти брюссельської проводили у два заходи (в останній декаді вересня та останній декаді жовтня). За першого збирання врожаю було зібрано приблизно третю частину врожаю загальної кількості головочок. Частина продукції була пошкодженою шкідниками. Це відповідно негативно вплинуло на товарні якості продукції, а саме спостерігалося зниження однорідності, щільності та зовнішнього вигляду 130 головочок. За другого збирання врожаю в останній декаді жовтня відмічено формування головочок більшого розміру, маси, щільності та однорідності. Важливо зазначити, що ознак пошкодження шкідниками не спостерігалося, головочки мали кращий зовнішній вигляд, що позитивно вплинуло на якість продукції.
За даними спостережень встановлено, що схеми розміщення мали суттєвий вплив на ріст рослин. Незважаючи на те, що різниця між варіантами була незначною, збільшення відстані між рослинами до 50 см дещо прискорювало настання фази формування головочок. Залежно від схем розміщення початок технічної стиглості за густоти рослин 28,6 та 35,7 тис. шт/га спостерігався на 37 та 39 добу після початку формування головочок, а за густоти стояння 47,6 тис. шт/га — на 42 добу.
В результаті проведених досліджень встановлено, що схеми розміщення рослин впливають на кількість головочок на одній рослині, масу окремої головочки та їхню загальну масу з рослини. Найбільшу кількість головочок формували рослини за схеми розміщення 70×50 см (густота стояння 28,6 тис. шт/га) – 75 шт. При цьому вони відзначалися найбільшою масою – 6,3 г та загальною масою з рослини – 472 г. Найменше головочок утворювалося у варіанті за схеми 70×30 см (густота стояння 47,6 тис. шт/га) – 57 шт, з масою однієї головочки – 6,0 г та загальною масою головочок з рослини 417 г.
Отже, найсприятливіші умови для формування більшої кількості та більшою масою головочок створювались за меншої густоти рослин. Залежно від схеми розміщення рослин спостерігалися істотні відмінності у показниках товарності головочок капусти брюссельської. Найвищою товарність було відмічено за схеми 70×50 см – 97 %. У більш загущених варіантах спостерігалося зниження товарності продукції. Найнижчою товарність була за схеми 70×30 см – 86 %.
В. Кутовенко, канд. с.-г. наук, Р. Гавриленко
НУБіП України