Закінчення. Початок у №3/2015
О. Борзих, С. Ретьман,
Т. Неверовська, В. Чайка,
А. Федоренко, О. Бахмут, А. Котова,
Інститут захисту рослин НААН
На площах озимого ріпаку під урожай 2015 р. небезпеку рослинам створювали хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білянки, попелиці, ріпакові пильщик та листогриз, хрестоцвітий та капустяний галовий прихованохоботники, грунтові шкідники, мишоподібні гризуни.
Хворобами (альтернаріоз, пероноспороз, чорна ніжка, бактеріоз коренів, світла плямистість, фомоз, циліндроспоріоз) уражено 1–10% рослин. За перепадів температури у зимово-весняний період із таненням снігу та утворенням крижаної кірки ймовірне поширення бактеріозу коренів. Пероноспороз може мати масовий розвиток у разі прохолодної дощової весни.
Навесні для запобігання загрозі ураження посівів хворобами (у період відновлення вегетації озимого та появи сходів ярого ріпаку) проводять заходи захисту. Проти чорної ніжки, бактеріозу, снігової плісняви вдаються до розпушування міжрядь. Боронують, підживлюють азотними добривами. Обприскують інсектицидами у період появи сходів — утворення 2–4 листків проти хрестоцвітих блішок (3–5 екз./м2), у фазі утворення розетки — початку бутонізації — проти ріпакового пильщика, прихованохоботників, клопів, листогриза, у фазі початку — закінчення бутонізації — проти ріпакового квіткоїда, стеблового хрестоцвітого та насіннєвого прихованохоботників (5–6 жуків на рослину), ріпакового пильщика, капустяної попелиці, клопів із урахуванням строків до початку збирання.
Посіви кукурудзи пошкоджував кукурудзяний (стебловий) метелик, який заселив до 20% рослин за чисельності 0,8–3,0 екз./рослину на 3–52% площ, максимально — 82–100% площ (Дніпропетровська, Львівська, Чернівецька, Полтавська, Запорізька, Хмельницька, Волинська обл.). Повсюдно шкодили попелиці. Хлібна смугаста блішка за чисельності 1,5–9,0 екз./рослину пошкодила до 6% рослин на 3–33% площ, у Донецькій області — осередково до 80% рослин у слабкому ступені. Цикадки заселяли 50% площ. Бавовникова совка пошкодила 1–10% рослин за чисельності 0,2–2,0 гусе-ниці/рослину на 4–60% площ, біль-
ше — у південних областях; лучний метелик, листогризучі совки, саранові на 1–5% площ пошкодили 1–5% рослин. У Закарпатській області відмічали літ західного кукурудзяного жука.
Гельмінтоспоріоз поширювався на 21–50% площ, уразив до 17% рослин у західних, подекуди центральних областях, осередково — до 45% рослин; фузаріоз на 5% і пухирчаста сажка на 4–15% площ уразили 0,5–5% рослин, летюча сажка на 2–10% площ —
1–9% рослин у центральних
і степових областях.
Поточного року найбільшу загрозу для посівів кукурудзи становитиме комплекс грунтових шкідників, чисельність яких достатньо висока. Небезпечним, особливо в зонах Лісостепу та Степу, залишається стебловий кукурудзяний метелик, листогризучі совки. Тому необхідно дотримуватись системи основного обробітку грунту та сівозмін, знищувати бур’яни.
Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для поширення їх поточного року за помірної температури повітря та випадання короткочасних опадів. Для обмеження розвитку хвороб необхідно проводити інкрустацію насіння з включенням протруйників і мікроелементів.
Посіви соняшнику пошкоджували сірий буряковий довгоносик — заселяв 15% площ, пошкодив 1,5–7% рослин; південний сірий довгоносик, піщаний мідляк, совка-гамма на 2–4% площ пошкодили до 4% рослин; попелиці заселяли від 3 до 60% площ, максимально — до 100% у західних областях, пошкодили 2–25% рослин; бавовникова совка, інші листогризучі совки, лучний метелик, саранові на 2–30% площ пошкодили до 10% рослин, більше — у південних областях. Соняшникову вогнівку, тютюнового трипса, соняшникову шипоноску виявляли на 6–30% площ, пошкоджено 5–15% рослин у східних областях. Клопи заселяли 6–47% площ, пошкодили до 14% рослин, максимально — до 80% у Донецькій області; цикадки пошкодили 13–20% рослин. Кукурудзяний (стебловий) метелик шкодив на 3% площ соняшнику.
Пероноспороз поширювався повсюдно на 20–50% площ соняшнику, уразив до 10% рослин, септоріоз — на 30–55% площ, уразив до 13% рослин, осередково — до 40% (Львівська, Харківська обл.), аскохітоз уразив до 7% рослин у західних областях, фомоз — від 6 до 40% рослин, максимально — 70–100% у Миколаївській, Полтавській, Харківській областях. Іржа охопила 15–30% площ, до 25% рослин, осередково — до 50% у Миколаївській області. Білою та сірою гнилями було уражено 3–8% рослин на 6–30% площ у Чернівецькій, Черкаській, Вінницькій областях. Альтернаріозом, несправжньою борошнистою росою, фомопсисом — до 2–5% рослин на 3–8% площ. В осередках Запорізької області виявляли вовчок соняшниковий на 6–22% рослин на 20% площ.
Сою пошкоджували бульбочкові довгоносики, сірий буряковий довгоносик — 2–17% рослин, попелиці — 3–1, трипси — 3–15% рослин, більше — у західних областях. Клопи, зокрема польовий та люцерновий, заселили 11–12% рослин на 48–100% площ. Чортополохівка на 7–25% посівів пошкодила 1% рослин, листогризучі совки, включаючи бавовникову, завдали шкоди 1–8% рослин, акацієва вогнівка шкодила на 10–22% рослин, павутинний кліщ заселяв 3–16% рослин, максимально — до 45% на 60% площ (Херсонська, Чернівецька обл.). Повсюдно на 50% обстежених площ виявляли дротяників. Лучний метелик шкодив на 8–10% площ сої.
Антракнозом, пероноспорозом, бактеріозом, церкоспорозом, септоріозом, фузуріозом, альтернаріозом, зморшкуватою, жовтою та вірусною мозаїкою було уражено близько 2–12% рослин на 15–20% площ, аскохітозом уражено до 25% рослин, максимально — в Івано-Франківській і Запорізькій областях, білу гниль виявляли у Львівській області на 1–2% рослин на 32% площ.
Поточного року на сої розвиток зазначених хвороб та ураження ними рослин слід очікувати у разі тривалих опадів. Розвиток і чисельність фітофагів очікується на рівні минулого року, можливе утворення осередків павутинного кліща та бульбочкових довгоносиків.
На посівах цукрових буряків живилися довгоносики (сірий та звичайний), які на 17–45% площ пошкодили до 16% рослин. Бурякова блішка шкодила в більшості областей зони бурякосіяння на 10–40% обстежених полів, у Вінницькій області на 85% площ пошкодила 18% рослин. Бурякова крихітка, бурякова попелиця пошкодили до 12% рослин на 20–45% обстежених площ, в осередках Вінницької області бурякова попелиця пошкодила до 45% рослин. У Полтавській області шкодив амарантовий стеблоїд, пошкоджено 2% рослин. Посіви також пошкоджують щитоноски (бурякова, лободова), бурякова мінуюча муха, бурякова мінуюча міль. Гусениці озимої совки і совки-гамми пошкодили до 15% рослин. Коренеїдом було уражено до 14% рослин на 10–40% площ у Вінницькій області. Церкоспорозом було уражено 15–65% рослин, пероноспорозом — 26% рослин на 9% площ, фомозом — до 18% рослин, рамуляріозом — 10–22% рослин на 22–30% площ. Коливання вологості грунту сприяли й розвитку хвостової гнилі.
Осінні обстеження вказують на те, що поточного року існує загроза посівам цукрових буряків від цих шкідників, також можливе відчутне поширення хвороби коренеїд сходів у разі надмірної вологи (понад 80%) або сухості грунту (40% і нижче), утворення грунтової кірки, насамперед у Лісостепу та на Поліссі. Наступного року, за наявності теплих дощів, рясних ранкових рос, температури повітря вище 20°С та відносної вологості 70%, можливий інтенсивний розвиток пероноспорозу і церкоспорозу. Хвороби коренеплодів розвиватимуться на ущільнених, перезволожених та пересохлих грунтах, насамперед, за порушення агротехніки.
Таким чином, практично повсюдно є осередки з підвищеною чисельністю шкідників та хвороб, що створюватиме загрозу майбутньому врожаю. Тому важливим є дотримання технологій вирощування с.-г. культур, ретельне проведення діагностики фітосанітарного стану агроценозів після перезимівлі, завчасне планування обсягів та асортименту захисних заходів із урахуванням видового складу шкідливих організмів і визначенням строків та економічної доцільності проведення тих чи інших заходів.
У статті використано матеріали наукових установ НААН
і Держветфітослужби України