ФІТО­САНІТАР­НИЙ СТАН’2015: аналіз та прогнози

Закінчення. Початок у №3/2015

О. Бор­зих, С. Ре­ть­ман,
Т. Не­ве­ровсь­ка, В. Чай­ка,
А. Фе­до­рен­ко, О. Бах­мут, А. Ко­то­ва,
Інсти­тут за­хи­с­ту рос­лин НА­АН
На пло­щах ози­мо­го ріпа­ку під уро­жай 2015 р. не­без­пе­ку рос­ли­нам ство­рю­ва­ли хре­с­тоцвіті блішки, підгри­за­ючі та ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, білян­ки, по­пе­лиці, ріпа­кові пиль­щик та ли­с­тогриз, хре­с­то­цвітий та ка­пу­с­тя­ний га­ло­вий при­хо­ва­но­хо­бот­ни­ки, грун­тові шкідни­ки, ми­шо­подібні гри­зу­ни.
Хво­ро­ба­ми (аль­тер­наріоз, пе­ро­но­­спо­роз, чор­на ніжка, бак­теріоз ко­ренів, світла пля­мистість, фо­моз, циліндро­­споріоз) ура­же­но 1–10% рос­лин. За пе­ре­падів тем­пе­ра­ту­ри у зи­мо­во-вес­ня­ний період із та­нен­ням снігу та ут­во­рен­ням кри­жа­ної кірки ймовірне по­ши­рен­ня бак­теріозу ко­ренів. Пе­ро­но­с­по­роз мо­же ма­ти ма­со­вий роз­ви­ток у разі про­хо­лод­ної до­що­вої вес­ни.
На­весні для за­побіган­ня за­гро­зі ура­жен­ня посівів хво­ро­ба­ми (у період віднов­лен­ня ве­ге­тації ози­мо­го та по­яви сходів яро­го ріпа­ку) про­во­дять за­хо­ди за­хи­с­ту. Про­ти чор­ної ніжки, бак­те­ріозу, сніго­вої плісня­ви вда­ють­ся до роз­пу­шу­ван­ня міжрядь. Бо­ро­ну­ють, піджив­лю­ють азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми. Об­при­с­ку­ють інсек­ти­ци­да­ми у період по­яви сходів — ут­во­рен­ня 2–4 листків про­ти хре­с­тоцвітих блішок (3–5 екз./м2), у фазі ут­во­рен­ня ро­зет­ки — по­чат­ку бу­тонізації — про­ти ріпа­ко­во­го пиль­щи­ка, при­хо­ва­но­хо­бот­ників, клопів, ли­ст­огриза, у фазі по­чат­ку — закінчен­ня бу­тонізації — про­ти ріпа­ко­во­го квіткоїда, стеб­ло­во­го хре­с­тоцвіто­го та на­сіннєво­го при­хо­ва­но­хо­бот­ників (5–6 жуків на рос­ли­ну), ріпа­ко­во­го пиль­щи­ка, ка­пу­с­тя­ної по­пе­лиці, клопів із ура­ху­ван­ням строків до по­чат­ку зби­рання.

   Посіви ку­ку­руд­зи по­шко­д­жу­вав ку­ку­руд­зя­ний (стеб­ло­вий) ме­те­лик, який за­се­лив до 20% рос­лин за чи­сель­ності 0,8–3,0 екз./рос­ли­ну на 3–52% площ, мак­си­маль­но — 82–100% площ (Дніпро­пе­т­ровсь­ка, Львівська, Черні­вець­ка, Пол­тавсь­ка, За­порізька, Хмель­ниць­ка, Во­линська об­л.). По­всюд­но шко­ди­ли по­пе­лиці. Хлібна сму­га­с­та блішка за чи­сель­ності 1,5–9,0 екз./рос­ли­ну по­шко­ди­ла  до 6% рос­лин на 3–33% площ,  у До­нецькій об­ласті — осе­ред­ко­во до 80% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Ци­кад­ки  за­се­ля­ли 50% площ.  Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка по­шко­ди­ла 1–10% рос­лин за чи­сель­ності 0,2–2,0 гу­се­­-ниці/рос­ли­ну на 4–60% площ, біль-
ше — у півден­них об­ла­с­тях; луч­ний ме­те­лик,  ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, са­ра­нові на  1–5% площ по­шко­ди­ли 1–5% рос­лин. У За­кар­патській об­ласті відміча­ли літ за­хід­но­го ку­ку­руд­зя­но­го жу­ка.
Гельмінто­с­поріоз по­ши­рю­вав­ся на 21–50% площ, ура­зив до 17% рос­лин у західних, по­де­ку­ди цен­т­раль­них об­ла­с­тях, осе­ред­ко­во — до 45% рос­лин; фу­заріоз на 5% і пу­хир­ча­с­та саж­ка на 4–15% площ ура­зи­ли 0,5–5% рос­лин, ле­тю­ча саж­ка на 2–10% площ —
1–9% рос­лин у цен­т­раль­них
і сте­по­вих об­ла­с­тях.
По­точ­но­го року найбільшу за­гро­зу для посівів ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ти­ме ком­плекс грун­то­вих шкідників, чи­сельність яких до­стат­ньо ви­со­ка. Не­без­печ­ним, особ­ли­во в зонах Лісо­сте­пу та Сте­пу,  за­ли­шається стеб­ло­вий ку­ку­руд­зя­ний ме­те­лик, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки. То­му не­обхідно до­три­му­ва­тись си­с­те­ми ос­нов­но­го об­робітку грун­ту та сівозмін, зни­щу­ва­ти бур’яни.
На­яв­ний інфекційний за­пас збуд­ників хво­роб до­статній для поширен­ня їх по­точ­но­го року за помірної тем­пе­ра­ту­ри повітря та випадання ко­рот­ко­час­них опадів. Для об­ме­жен­ня роз­вит­ку хво­роб не­обхідно про­во­ди­ти інкру­с­тацію насіння з вклю­чен­ням про­труй­ників і мікро­е­ле­ментів.

   Посіви со­няш­ни­ку по­шко­д­жу­ва­ли сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик — за­се­ляв 15% площ, по­шко­див 1,5–7% рос­лин; півден­ний сірий дов­го­но­сик, піща­ний мідляк, сов­ка-га­мма на 2–4% площ  по­шко­ди­ли до 4% рос­лин; по­пе­лиці  за­се­ля­ли  від 3 до 60% площ, мак­си­маль­­но — до 100% у західних об­ла­с­тях, по­шко­ди­ли 2–25% рос­лин; ба­вов­ни­ко­ва сов­ка, інші ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки,  луч­ний ме­те­лик, са­ра­нові на 2–30% площ по­шко­ди­ли до 10% рос­лин, більше — у півден­них об­ла­с­тях. Со­няш­ни­ко­ву вогнівку, тю­тю­но­во­го трип­са, со­няш­ни­ко­ву ши­по­но­с­ку  ви­яв­ля­ли на 6–30% площ, пошкоджено 5–15% рос­лин у східних об­ла­с­тях. Кло­пи  за­се­ля­ли 6–47% площ, по­шко­ди­ли до 14% рос­лин, мак­си­маль­но — до 80% у До­нецькій об­ласті; ци­кад­ки по­шко­ди­ли 13–20% рос­лин.  Ку­ку­руд­зя­ний (стеб­ло­вий) ме­те­лик шко­див на 3% площ со­няш­ни­ку.
Пе­ро­но­с­по­роз по­ши­рю­вав­ся по­всюд­но на 20–50% площ со­няш­ни­ку, ура­зив до 10% рос­лин, сеп­торіоз — на 30–55% площ, ура­зив до 13% рос­лин, осе­ред­ко­во — до 40% (Львівська, Хар­ків­ська обл.), ас­кохітоз ура­зив до 7% рос­лин у західних об­ла­с­тях, фо­моз — від  6 до 40% рос­лин, мак­си­маль­но — 70–100% у Ми­ко­лаївській, Пол­тавській, Харківській об­ла­с­тях. Іржа охо­пи­ла  15–30% площ, до 25% рос­лин, осе­ред­ко­во — до 50% у Ми­ко­лаївській об­ласті. Білою та сірою гнил­ями бу­ло ура­же­но 3–8% рос­лин на 6–30% площ у Черні­вецькій, Чер­каській, Вінницькій об­ла­с­тях. Аль­тер­наріозом, не­справжнь­ою бо­рош­ни­с­тою ро­сою, фо­моп­си­сом — до 2–5% рос­лин на 3–8% площ. В осе­ред­ках За­порізької об­ласті ви­яв­ля­ли во­вчок со­няш­ни­ко­вий на 6–22% рос­лин на 20% площ.

   Сою по­шко­д­жу­ва­ли буль­боч­кові дов­го­но­си­ки, сірий бу­ря­ко­вий дов­го­но­сик — 2–17% рос­лин,  по­пе­лиці — 3–1, трип­си — 3–15% рос­лин, більше — у західних об­ла­с­тях. Кло­пи, зо­к­ре­ма по­льо­вий та лю­цер­но­вий, за­се­ли­ли 11–12% рос­лин на 48–100% площ.  Чор­то­по­лохівка на 7–25% посівів по­шко­ди­ла 1% рос­лин, ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, вклю­ча­ю­чи ба­вов­ни­ко­ву, за­вда­ли шко­ди 1–8% рос­лин, акацієва вогнівка шко­ди­ла на 10–22% рос­лин, па­ву­тин­ний кліщ за­се­ляв 3–16% рос­лин, мак­си­маль­но — до 45% на 60% площ  (Хер­сонсь­ка, Чернівець­ка обл.). По­всюд­но  на 50% об­сте­же­них площ ви­яв­ля­ли дро­тя­ників. Луч­ний ме­те­лик шко­див на 8–10% площ сої.
 Ан­т­рак­но­зом, пе­ро­но­с­по­ро­зом, бак­теріозом, цер­ко­с­по­ро­зом, сеп­торіозом, фу­зуріозом, аль­тер­наріозом, змор­ш­ку­ва­тою, жов­тою та вірус­ною мо­заїкою бу­ло ура­же­но  близь­ко 2–12% рос­лин на 15–20% площ, ас­кохіто­зом ура­же­но до 25% рос­лин, мак­си­маль­но — в Іва­но-Франківській і За­порізькій областях, білу гниль ви­яв­ля­ли у Львівській об­ласті на 1–2% рос­лин на 32% площ.
По­точ­но­го року  на сої роз­ви­ток  за­зна­че­них хво­роб та ура­жен­ня ни­ми рос­лин слід очіку­ва­ти у разі три­ва­лих опадів. Роз­ви­ток і чи­сельність фіто­фагів очікується на рівні минуло­го ро­ку, мо­­ж­ли­ве ут­во­рен­ня осе­редків па­ву­тин­но­го кліща та буль­боч­ко­вих дов­го­но­сиків.

   На посівах цу­к­ро­вих бу­ряків жи­ви­ли­ся дов­го­но­си­ки (сірий та зви­чай­ний), які на 17–45% площ по­шко­ди­ли до 16% рос­лин. Бу­ря­ко­ва блішка шко­ди­ла в більшості об­ла­с­тей зо­ни бу­ря­ко­сіян­ня на 10–40% об­сте­же­них полів, у Вінницькій об­ласті на 85% площ по­шко­ди­ла 18% рос­лин. Бу­ря­ко­ва крихітка, бу­ря­ко­ва по­пе­ли­ця по­шко­ди­ли до 12% рос­лин на 20–45% об­сте­же­них площ, в осе­ред­ках Вінниць­кої об­ласті бу­ря­ко­ва по­пе­ли­ця по­шко­ди­ла до 45% рос­лин. У Пол­тавській об­ласті шко­див ама­ран­то­вий стеб­лоїд, по­шко­д­же­но 2% рос­лин. Посіви та­кож по­шко­д­жу­ють щи­то­но­с­ки (бу­ря­ко­ва, ло­бо­до­ва), бу­ря­ко­ва міну­ю­ча му­ха, бу­ря­ко­ва міну­ю­ча міль. Гу­се­ниці ози­мої сов­ки і сов­ки-гам­ми по­шко­ди­ли до 15% рос­лин. Ко­ре­неїдом бу­ло ура­же­но до 14% рос­лин на 10–40% площ у Вінницькій об­ласті. Цер­ко­с­по­ро­зом бу­ло ура­же­но 15–65% рос­лин, пе­ро­но­­спо­ро­зом — 26% рос­лин на 9% площ, фо­мо­зом — до 18% рос­лин, ра­му­ляріозом — 10–22% рос­лин на 22–30% площ. Ко­ли­ван­ня во­ло­гості грун­ту спри­я­ли й роз­вит­ку хво­с­то­вої гнилі.
Осінні об­сте­жен­ня вка­зу­ють на те, що по­точ­но­го року існує за­гро­за по­сівам цу­к­ро­вих бу­ря­ків від цих шкід­ників, та­кож мож­ли­ве відчут­не по­ши­рен­ня хво­ро­би  ко­ре­неїд сходів у разі надмірної во­ло­ги (по­над 80%) або су­хості грун­ту (40% і ниж­че), ут­во­рен­ня грун­то­вої кірки, на­сам­пе­ред у Лісо­сте­пу та на Поліссі. На­ступ­но­го року, за на­яв­ності теп­лих дощів, ряс­них ран­ко­вих рос, тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще 20°С та віднос­ної во­ло­гості 70%, мож­ли­вий інтен­сив­ний роз­ви­ток пе­ро­но­с­по­ро­зу і цер­ко­с­по­ро­зу. Хво­ро­би ко­ре­неп­лодів роз­ви­ва­ти­муть­ся на ущільне­них, пе­ре­зво­ло­же­них та пе­ре­сох­лих грун­тах, на­сам­пе­ред, за по­ру­шен­ня аг­ро­техніки.
Та­ким чи­ном, прак­тич­но по­всюд­но є осе­ред­ки з підви­ще­ною чи­сельністю шкід­ників та хво­роб, що ство­рю­ва­ти­ме за­гро­зу майбутньому вро­жаю. То­му важ­ли­вим є до­три­ман­ня тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня с.-г. куль­тур, ре­тель­не про­ве­ден­ня діаг­но­с­ти­ки фіто­санітар­но­го ста­ну аг­ро­це­нозів після пе­ре­зимівлі, за­вчас­не пла­ну­ван­ня об­сягів та асор­ти­мен­ту за­хис­них за­ходів із ура­хуванням ви­до­вого складу шкідли­вих ор­ганізмів і виз­на­ченням стро­ків  та еко­номічної доціль­ності про­ве­ден­ня тих чи інших за­ходів.  

У статті ви­ко­ри­с­тано ма­теріали на­уко­вих ус­та­нов НА­АН
і Держ­ветфіто­служ­би Ук­раїни