Як вивести на ринок смачну, але маловідому ягоду – жимолость

Коли одні висловлюють скептицизм відносно жимолості, до інших стоїть черга замовників. Адже роздрібна торгівля, спробувавши продавати цю ягоду торік, переконалася, що попит на неї є. Бо ягода справді смачна.

Смачна ягода на любителя

Продегустувавши цілу низку сортів жимолості прямо на плантації ФГ «Батьків сад», що в с. Вівсяники Деражнянського р-ну Хмельницької обл., можу підтвердити: ягода справді смачна. Але є нюанси. По-перше, смачною вона видається тим, хто віддає перевагу кисло-солодкому смаку перед чисто солодким. А по-справжньому солодким виявився лише 1 сорт з доброго десятка висаджених у господарстві. «Сорти російської селекції більш десертні, ніж канадські», - говорить голова ФГ Ігор Цибенко. Втім, додає, що нове покоління канадської селекції - кілька сортів, наприклад, Blue Treasure, які фермер щойно купив і зараз дорощує в горщиках – повинні бути солодші за своїх попередників. Чи не в тому секрет популярності лохини порівняно з тією ж жимолостю, що в першому випадку виведено широкий асортимент сортів як кисло-солодких, так і солодких – на будь-який смак?

До того ж жимолость з одного й того самого куща може бути різною на смак. Адже ягода дозріває нерівномірно, і на одному кущі можуть одночасно висіти і повністю дозрілі, і недозрілі ягоди. Особливо висока ймовірність того, що і ті, й інші потраплять в один ящик, коли збирачі намагаються прискорити досить повільний – 3 кг/год (через те, що ягода дрібна) – процес збирання і струшують ягоду, натягуючи гілку однією рукою і б’ючи по ній іншою перпендикулярно.

Шлях на ринок

Шлях ягоди на ринок видався непростим. Як розповів Ігор Цибенко, налагодити збут вдалося за допомогою групи ягідників у Viber. З групою зав’язали прямі контакти роздрібні торгівці з Хмельницького та Києва. «За минулий рік тільки моє господарство так продало 300 кг жимолості. В цьому році буде значно більше, бо ті, хто торік замовляв по 2-3 лотки, зараз замовляє по 20-30», - розповідає фермер.

Проблем зі збутом фермеру поки що не загрожують. «Не встигаємо виконувати замовлення старих клієнтів», - відзначає господар. Можливо, через те, що площі у нього невеликі – всього пів-гектара, засаджених за схемою 3,5х1 м. Та й рослини ще не ввійшли в повне плодоношення: кущам 4-й рік, плодоносять вони 3-й, тоді як у повне плодоношення входять на 6-7-й рік. Цього фермер збирає приблизно по 1 кг з куща, що в перерахунку на гектар дає 3-3,5 т. А от на піку плодоношення, як обіцяють селекціонери, можна буде збирати по 10-12 т/га. Загальна тривалість плодоношення може досягати й 50 років, якщо вчасно омолоджувати пагони.

Та поки що за вибірку в господарстві збирають 50-100 кг. А такі обсяги нецікаві ні оптовикам-перекупам, ні тим більше мережам супермаркетів. До того ж останні бояться брати жимолость, бо споживач її мало знає.

Платять за ягоду станом на середину червня по 80-100 грн/кг, і за ці гроші фермер має завозити ягоду в Хмельницький. При цьому в Києві вроздріб продають жимолость по 200-220 грн/кг.

Зберігається ягода відносно добре завдяки тому, що містить антиоксиданти. За умови своєчасного охолодження жимолость потім спокійно лежить у холодильнику тиждень. Тож, на думку Ігоря Цибенка, професійний виробник жимолості повинен мати потужності для охолодження і, бажано, заморожування ягоди.

Основні центри селекції – Росія й Канада

Під жимолостю у «Батьковому саді» всього пів-гектара ще й тому, що спеціалізація господарства – не товарна продукція, а розсадництво. ФГ вирощує саджанці десятків культур, і щороку господар пробує нові. Почавши з яблуні, на сьогодні освоєно такі культури, як фундук, ірга канадська, годжі та ін.

Плантацію жимолості фермер заклав 4 роки тому сортами російської та канадської селекції. Садив завезені з Польщі контейнерні саджанці в середині літа. Специфіка цієї культури в тому, що вона швидко впадає в стан спокою – вже в середині літа. А якщо саджанці контейнерні, то висаджувати їх можна з березня по грудень. Садив за схемою 3,5х1 м. «Але якщо орієнтуватися на комбайнове збирання, то треба робити міжряддя мінімум 4 м», - коментує фермер.

Обрізка культури нескладна: спочатку формувальна – на 4 пагони, надалі – очистка й омолодження. Плодоносити жимолость почала вже наступного року після посадки. Але перший урожай називають сигнальним – так, на пробу. Проба показала, що російські і канадські сорти мають суттєві відмінності, і смак – лише одна з них, яка випливає з головної: російські сорти – більшою мірою любительські, тоді як канадські – промислові. На російських сортах ягода у 2-3 рази більша. Однак загальна врожайність на 3-й рік плодоношення на плантації ФГ «Батьків сад» на російських сортах – 1 кг з куща, а на канадських – 1,5-2. Російські сорти більш схильні до обсипання, тоді як канадські більш придатні для комбайнового збирання, і тому ягоду мають круглішу, яка не так травмується комбайном, і обсипаються важче. Останнє виступає неабиякою перевагою, бо з російських сортів обсипається стільки, що фермер підбирає їх з поверхні агроволокна (жимолость росте на грядах, укритих агроволокном) і робить вино. У російських сортів ягода м’якша, особливо цього року, коли Хмельниччину місяць заливало під час наливу ягоди, а з початком дозрівання вдарила спека. Тож намучився фермер з нею, особливо якщо враховувати, що майже всю відстань до Хмельницького йому доводиться везти ягоду по жахливих дорогах. Та і взагалі канадські сорти лежкіші й транспортабельніші.

Жимолость – ягода невибаглива

Достигають раніше російські сорти. В цьому році їх збирання почали 6 червня, тоді як канадських – 13-14 червня. Недоліком жимолості виступає те, що ягода відплодоношує за тиждень. Втім, канадські сорти нового покоління, за даними тамтешніх науковців, мають більш розтягнуте плодоношення і достигають іще пізніше – у себе на батьківщині в липні і навіть на початку серпня.

Вирощування жимолості, за словами фермера, має починатися з аналізу грунту майбутньої ділянки на кислотність. Оптимальний рН для цієї культури становить 5,5-6. Якщо грунт кисліший – його слід обов’язково розкислювати. У «Батькового саду» такої проблеми немає.

Неодмінна складова технології вирощування жимолості – краплинне зрошення та удобрення. Добрива господар вносив і мінеральні, й органічні (курячий послід), у рядки, в міжряддя і через краплинну систему. Найважливішим елементом виявився кальцій, який забезпечує твердість та лежкість ягоди. Також за потреби фермер вносить регулятори росту. Використовує також гумати та мікоризні препарати, зокрема, Міковітал, вносячи останні в краплинну стрічку. «Мікоризні препарати дають відчутний ефект: зростає стійкість рослин до морозів та інших несприятливих факторів», - коментує фермер, додаючи: «Годувати треба не рослину, а грунтові мікроорганізми».

Маючи з чим порівнювати, фермер називає жимолость відносно невибагливою культурою – що по зимостійкості, що по стійкості до хвороб, що по технології вирощування. Однак все-таки є хвороби, які чіпляються до жимолості – борошниста роса залежно від року і особливо сіра гниль. Тому на початку сезону фермер робить профілактичну обробку системним фунгіцидом і препаратом проти шкідників (Децис, Моспілан, тощо).

Відтак жимолость можна вирощувати в багатьох місцевостях України. Тож можна сподіватися, що виробники ягід у майбутньому активніше вводитимуть цю культуру в свій асортимент. Особливо коли споживач її розпробує.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com