Як вдалося виростити 100 центнерів сої з гектара

Чинний рекордсмен світу за врожайністю сої працює в Каліфорнії. Однак навряд чи українським сільгоспвиробникам можна брати з нього приклад, адже тамтешні кліматичні умови суттєво відрізняються навіть від наших південних областей. Тому ми вирішили розповісти про попереднього світового рекордсмена — Кіпа Куллерса.

Клімат у його місцевості теж тепліший, ніж в Україні, однак ближчий до нашого, ніж каліфорнійський. Особливо якщо взяти до уваги останню зиму. Так, у південно-західній частині штату Міссурі, де живе Кіп Куллерс, температура січня коливається від -5°С до +6°С, в лютому — від -3°С до +9°С, в березні — від +2°С до +14°С, а липень-серпень — по-справжньому спекотні (19–32°С). При цьому взимку трапляються потепління майже до 20°С. За рік сніг іде в середньому 12 разів, загалом за зиму випадає 43 см снігу. Всього опадів за рік — 1157 мм, найбільш вологі — квітень-червень і вересень (по 110–130 мм), найсухіші — зимові місяці (63–77 мм), в березні випадає 92 мм. За кліматичною класифікацією клімат місцевості визначається як вологий субтропічний. В Європі схожий клімат характерний для північної Італії, Сербії, чорноморського узбережжя Румунії та Росії.

10 років тому Кіп Куллерс зібрав 10,9 т/га сої. Це був уже другий його світовий рекорд. Перший він поставив трьома роками раніше — 10,5 т/га. Тоді як середня по штату врожайність становила 2,7 т/га.

Рекордсмен мав уже 20-річний досвід фермерства і працював на родючих червоноземах, обробляючи 4400 га. Він практикував стандартну американську кукурудзяно-соєву сівозміну. До речі, кукурудзи на зрошуванні теж якось виростив не багато, не мало — 22 т/га. При цьому фермер вважає кукурудзу складнішою в досягненні високих урожаїв: на його думку, соя має необмежений потенціал урожайності.

 Отже, як вирощує сою власник попереднього світового рекорду? Він сіє якомога раніше, щойно грунт стане стиглим. Для фермера ранні строки сівби є критично важливими в отриманні високих урожаїв. Сам він пояснює, що соя повинна цвісти приблизно в час літнього сонцестояння (22 червня), і щоб рядки на цей час майже зімкнулись. Тоді рослини отримають максимум сонячного світла, що максимізує утворення рослиною цукрів у цей період. Фермер додає, що у рано посіяної сої період наливу продовжується на 5–7 днів порівняно з посівами, зробленими наприкінці травня, а це збільшує розмір і вагу бобів. Зазвичай період наливу бобів триває 30–35 днів, а у Кіпа Куллерса — до 45 днів. Відповідно, за середньої ваги соєвого бобу 0,15 г у Куллерса він важить 0,23 г.

Рекордний урожай дав порівняно низькорослий і стійкий до вилягання сорт селекції Pioneer. Соя вирощувалася, ясна річ, на зрошенні, і, що цікаво, — після оранки. Сівба пройшла в середині квітня, а зібрали врожай наприкінці вересня.

Норма висіву становила 350 тис. насінин/га в подвійні вузькі рядки, однак пізніше фермер знизив норму висіву до 312,5 тис. шт./га. Сіє рекордсмен індетермінантні, здебільшого середньопізні, сорти, протруюючи насіння і інсектицидами, і фунгіцидами, і обробляючи його стимуляторами росту.

Соя зрошується за допомогою краплинної системи, через яку проводяться також підживлення протягом сезону. Фермер вносить у краплинну систему курячий послід та поживні елементи, адже 11 т/га соєвих бобів передбачає винесення майже 800 кг/га азоту і 450 кг/га калію. Досліди показали, що тільки 10% азоту рослини сої на полі у Куллерса брали з бульбочкових бактерій.

Насіння було оброблене інокулянтом Optimize 400 і антистресантом Bio-forge (інгібітор синтезу етилену).

Кіп Куллерс вносив гербіцид на початку сезону вегетації з метою впливу на головне стебло і стимулювання гілкування. Протягом сезону вносилися також:

фунгіцид на основі піраклостробіну, який також стимулював засвоєння азоту, ріст рослин і стійкість до сресів;

інсектицид на основі есфенвалерату з доданням бавовникової олії як прилипача;

інсектицид на основі індоксакарбу.

Досвід фермера повторили протягом двох сезонів поспіль на 2-гектарних демоділянках в Університеті шт. Арканзас. Вони вносили 12,5–18,75 т/га курячого посліду, провели глибоку оранку (на 35 см), і в середині квітня посіяли сою з міжряддями 45 см нормою 350 тис. шт./га. За сезон через систему краплинного зрошення внесли 960 кг/га азоту, 280 кг/га фосфору, 680 кг/га калію і 90 кг/га сірки. В результаті зібрали від 58,5 до 78,2 ц/га сої залежно від сорту, а наступного року — від 50,3 до 78,9 ц/га.

Не менш важливим за систему захисту та підживлення фермер вважає впровадження GPS-навігації.

Головний же секрет Кіпа Куллерса: рослини повинні добре почуватись і довго вегетувати — тоді й урожайність буде високою. Він дав 7 порад з досягнення високої врожайності сої:

1. Отримати швидкі й вирівняні сходи. «Моя мета — щоб усі мої посіви зійшли протягом однієї доби».
2. Раннє внесення гербіцидів. «Якщо дозволити бур’янам прорости хоча б на 5 см, ви втратите 10% потенціалу врожайності», — пояснив фермер.
3.  Щоденний огляд полів. «Поля недостатньо об’їхати на машині зі швидкістю 100 км/год — треба  вийти з машини, щоб помітити проблему».
4. Застосування фунгіцидів. «Препарат на основі піраклостробіну додає 13,6 ц/га врожайності», — говорить фермер.
5. Висока густота стояння.
6. Сіяти крупне насіння — це забезпечує вищу врожайність.
7. Не давати рослинам сої переростати в висоту. Інакше рослини затінюватимуть одна одну, що заважає фотосинтезу, а, отже, — формуванню бобів.

«Я вчуся більше на помилках, ніж на успіхах», — підсумував фермер, додавши, що найважливіше — це суцільний системний підхід до вирощування сої.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com