Вигідні ягоди: малина в тунелі та обліпиха

Фірма «Брусвяна» широко відома в Україні власними сортами малини та розсадником ягідних культур. Зараз у родинний бізнес активно включилося молодше покоління з новими ідеями. І хоча основним напрямком діяльності залишається садивний матеріал, створено окреме ФГ, яке спеціалізується на товарній ягоді. Цієї осені засновниця ФГ Катерина Євпак похвалилася здобутками в вирощуванні малини в тунелях та обліпихи.

Малина в тунелі

«Тунель збудовано перш за все аби показати можливості сортів малини, які пропонує розсадник «Брусвяна», — розповідає засновниця ФГ «Катерина Ягідна», аспірантка Інституту садівництва НААН України Катерина Євпак. «А заодно — й порівняти з результатами цих же сортів, висаджених поруч у відкритому ґрунті», — додає вона.

Отже, в плівковому тунелі британської фірми Highgrove експериментальної конструкції площею 5 соток без опалення, а також на прилеглих ділянках відкритого ґрунту вирощується малина ремонтантних сортів Брусвяна, Брусилівська, Брусилівський стандарт, Ремарка і Примара. Як пояснила Катерина Євпак, в тунелі висадили в першу чергу найпопулярніші у клієнтів розсадника сорти. За її словами, найбільшою популярністю користується малина сорту Брусвяна, за ним ідуть Брусилівський стандарт і Примара. Остання більш популярна серед дачників та городників. Вона приваблива тим, що це безшипний сорт з дуже великими ягодами. Разом з тим вони відносно м’які, що не дуже влаштовує товарних виробників ягоди.

Першу продукцію в тунелі отримали 29 липня, а активні вибірки почалися 20 серпня і здійснювалися кожні 4 дні аж до початку листопада. Для порівняння: у відкритому ґрунті остання вибірка відбулася в середині жовтня. Адже перший заморозок трапився 29 вересня, а в відкритому ґрунті ягода перший заморозок ще переживає, але щойно вони стають регулярними, плодоношення припиняється.

Таким чином, плівковий тунель, навіть без опалення, дав змогу продовжити сезон ягоди в період, коли ціни на неї — одні з найвищих протягом року. Так, цього року на момент припинення плодоношення малини в відкритому ґрунті ціна на ягоду становила 150 грн/кг, а через тиждень — уже 200 грн/кг.

Протягом сезону проявилися особливості різних сортів. Так, Брусилівська і Брусилівський стандарт трохи підгоріли, а от Ремарка навіть у спеку не підгоряла. Брусилівська сформувала трохи дрібніші ягоди. Ремарка формує багато ягід, але сильно кущиться і тому вимагає підв’язки пагонів, тоді як Брусвяна такої підв’язки не потребує.

Вже до початку 2-ї декади жовтня з куща було в середньому зібрано 4 кг малини. «Це непогано для першого року», — вважає Катерина Євпак.

Окрім тривалішого сезону плодоношення, в тунелях проявилася й така особливість, як режим вологості повітря. На відміну від відкритого ґрунту, в тунелі не було вітрів, дощів і ранкових рос. Однак в умовах сильних добових перепадів температур «бабиного літа» на внутрішній поверхні плівки утворювався конденсат. Це спричинило до вищих витрат фунгіцидів, ніж у відкритому ґрунті. В середньому ж ягоду обробляли в спеку раз на місяць за потреби, в дощову погоду — мінімум двічі на місяць навіть у тунелі, де дощів не буває.

Надворі вже 21 жовтня, у відкритому ґрунті малина вже в стані спокою, а в тунелі ще багато цвіту і зав'язі

Обліпиха

Ще однією вигідною ягідною культурою цього року для ФГ «Катерина Ягідна» стала обліпиха. «В цьому році ціна на свіжу ягоду з поля доходила до 130 грн/кг, і ми продали до 90% урожаю», — розповідає Катерина Євпак.

Основні сорти обліпихи тут — власні, виведені засновником фірми «Брусвяна» Володимиром Дмитрієвим Либідь та Київський янтар. «Зараз ведеться робота з їх поновлення в Держреєстрі», — зазначила Катерина Євпак. Сама вона займається в аспірантурі якраз обліпихою — розмножує її в культурі in vitro.

Обліпиха сорту Либідь, як розповідає співрозмовниця, добре відростає, придатна до зрізання гілок з ягодами. Київський Янтар відростає трішки важче. «Але на промислові плантації я б рекомендувала Либідь, бо ягода краще відділяється від плодоніжки. Хоча більш привабливо виглядає ягода у Київського Янтарю — яскраво-оранжева, з блиском, натомість у Либеді — більш жовтого відтінку і видовжена», — розповіла господиня. Вирощують у господарстві і пізній сорт Слава, який формує дрібнішу ягоду, формується зазвичай деревом, досить високорослий і тому обов’язково потребує формування крони.

Обліпиха, як розповідає Катерина, складна тільки в збиранні. І основна ця складність — шипи. На сортах, виведених Володимиром Дмитрієвим, шипи справді не відчуваються: вони є, але дуже маленькі. Тому їх можна збирати вручну, на відміну від іноземних сортів, де колючки гострі, а ягоди трохи дрібніші. Ще один дуже важливий нюанс, який стосується вже розсадництва, — правильний вибір строку заготовки живців.

На насадженнях обліпихи бажано організувати краплинне зрошення. Хоча на даній плантації його нема, а ягоди все одно доволі великі.

В даному господарстві обліпиха висаджена за схемою 1х4 м. Оптимальна ширина міжрядь визначається наявною в господарстві технікою. А щодо відстані в ряду, то рекомендації є різні — від 1,5 до 3 м. Також схема посадки залежить від обраної схеми формування та інтенсивності відростання гілок. А схема формування, в свою чергу, залежить від цільового призначення насадження. «Ця ділянка використовувалася як маточник, на живцювання, тому обліпиху формували кущем, щоб отримати більше пагонів. Якби плантацію закладали для отримання товарної ягоди, то формували б деревом», — розповідає Катерина Євпак.

Садять обліпиху дворічними саджанцями. Оскільки це рослина дводомна, тому для плодоношення потрібен запилювач. Тому на даній плантації чергують ряд виключно жіночих рослин з рядом, де через 10 жіночих рослин висаджують запилювач (у даному випадку — сорт Адам).

Обліпиха плодоносить на дворічних пагонах. Тому плантацію ділять на дві частини: на одній гілки зрізують, на іншій нарощують. Відповідно, на одній частині в даний сезон наростають гілки, на іншій відбувається плодоношення. На наступний рік ділянки чергуються.

Перші плоди обліпиха дає на 3–4-й рік. А на 6–8-й рік, коли сформує штамб і крону, вступає в повне плодоношення. Тоді з рослини можна зібрати 13–15 кг ягоди. Плодоносити рослина може до 20–30 років, на деяких інтенсивних плантаціях насадження тримають 15 років. «У нас є трохи насаджень, яким уже 18 років, і вони все ще продуктивні і завдяки регулярним хімобробкам не хворіють», — розповідає Катерина Євпак.

«В цьому сезоні обліпиху тричі обробляли фунгіцидами і двічі інсектицидами», — продовжує вона. Чи не єдиний небезпечний шкідник культури — обліпихова муха. Якщо їй не перешкодити відкласти яйця, то до половини ягід буде червивими. Крім того, необхідно обробити плантацію перед закладкою проти ґрунтових шкідників, якщо вони є. Як додала Катерина Євпак, дошкуляли плантації й зайці, тому довелося одного разу використовувати захисні тубуси в нижній частині стовбура.

Також культура уражується фузаріозом, рідше антракнозом. Тому до розпускання бруньок культуру обов’язково обробляють мідьвмісними препаратами (в даному випадку це був Медян Екстра з прилипачем), згодом вносили Луна Сенсейшн і Світч.

Особливість обліпихи полягає і в тому, що вона досить добре взаємодіє з ґрунтовими азотфіксуючими бактеріями і так може накопичувати певну кількість азоту з повітря. Тому при її удобрення важливо не передозувати азот. Тож навесні тут вносять під обліпиху лише незначну кількість карбаміду. В період цвітіння в господарстві вносять фосфор, а під кінець сезону — калійні добрива (монофосфат калію, калімагнезію).

Першим у господарстві достигає обліпиха сорту Київський янтар. Цього року тут її почали збирати 15 липня, а масовий збір почався 20–21 липня. Через декаду, після того, як зібрали Київський янтар, починає плодоносити Либідь. Її цього року зібрали до 2-го тижня серпня. Сорт Слава достигає в кінці серпня. При цьому обліпиха може триматися на гілці досить довго. Не розкуплена ягода висіла до 2-ї декади жовтня. Але перестигла ягода — вже некондиційна.

Відсутність шипів або їхній дрібний розмір, який дає змогу не відчувати їх під час збирання, дозволяє збирати обліпиху вручну. Найкраще збирати ягоди вручну, коли вони мають так званий сухий відрив. Це генетична властивість сорту, характерна, зокрема, для сорту Либідь.

Під час ручного збирання можна зрізувати цілі гілочки. Але тоді господарство повинно мати морозильник і машину, що відділяє листя від ягід. Також є комбайни, які при збиранні зразу відділяють плодоніжку. Такі машини є безальтернативним варіантом для промислових плантацій.

На даній плантації збирачки демонстрували продуктивність до 30 кг за 8-годинну зміну. Після збирання ягоду заморожували, а тоді фасували в 250- чи 300-грамові панетки і через посередників відправляли в мережі супермаркетів.

Попит на ягоди цього року був великий. Тому зараз Катерина Євпак мріє про розширення плантації. Але не в екстенсивному напрямку (просто розширення площ), а в напрямку створення колекції сортів різноманітної селекції — вітчизняної, канадської, прибалтійської, румунської, німецької, щоб можна було побачити, як той чи інший сорт почувається в наших умовах.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com