Про зрошення та ефективні агротехнології в господарстві на Полтавщині
Підприємство «Полтава Сад» обробляє 6900 гектарів землі. Основна діяльність, на яку зосереджена увага — це овочівництво та гібридизація насіння, яка до 2024 року охоплювала площі до 2,5 тис. гектарів. Для вирощування овочів, зокрема моркви, картоплі та цукрових буряків, у господарстві виділили до 250 гектарів, маючи амбітні плани до 2028 року суттєво збільшити посівні площі овочевих культур. Інші поля використовуються для вирощування соняшнику, кукурудзи, сої та коріандру.
Сільськогосподарські угіддя в основному розташовані в Полтавській області, та частково — в Харківській. Всі ділянки зручно розташовані поблизу водойм, що дозволило легко запустити процеси зрошення.
Як ефективно керувати бізнесом, враховувати потреби рослин та вирощувати смачну моркву, розповів Дмитро Штанько, засновник та власник ТОВ «Полтава Сад».
В умовах глобальних кліматичних змін, зрошення сьогодні набуває особливо актуального значення. Дмитре, розкажіть, будь ласка, про системи зрошення у вашому господарстві. Як ви налаштували всі процеси?
— Мені як директору та власнику господарства цікаво працювати з тими ділянками, де можна заробити більше, довіряючи природі. Тому основну увагу в господарстві я приділяю зрошенню. Ми маємо 2500 га під зрошенням, але плануємо збільшувати площі, залежно від фінансових можливостей. В Диканському районі на Полтавщині з 1400 га землі 450 га знаходяться на зрошенні, в Полтавському районі з 4300 га — 1450 га на зрошенні, а в Лозівському районі на Харківщині з 1200 га землі — 450 га під зрошенням.
В господарстві маємо такі зрошувальні системи:
- Півоти (Zimmatik, Rainke, Otech)
- Дощувальна система Nelson
- Rain 360 (з 2024 року)
Також ми побудували насосну станцію потужністю 2200 м³/год.
Підприємство має свою насосну станцію, потужністю 2200 м3/год
Розкажу більш детально про наші зрошувальні системи. Півоти — це звичайні дощувальні машини, маємо на балансі 28 машин. Дощувальну систему Nelson в основному застосовуємо в овочівництві. Система Rain 360 — це третій вид зрошення, машина яка локально, по рядочках зрошує посіви кукурудзи. Така система підходить і для овочів. Вона втричі економить воду. В загальному, основна перевага Rain 360:
- Потреба води за годину становить 50 м³
- Тиск до машини становить 1 атмосферу
- Бустерний насос на 8 атмосфер
- Зрошує поле будь-якої конфігурації
- Коефіцієнт покриття водою поверхні становить 2,8
- Можливий посів з водою сидератів
- Вносить через воду органічні добрива (гній)
Ми плануємо через цю систему підживлювати посіви сухими добривами, проте додаткове обладнання до дощувальної машини для внесення сухих добрив ми придбаємо тільки цього року.
В господарстві 2500 га під зрошенням, ці площі надалі планують збільшувати
—До 2020 року ми працювали за класичною технологією: плуг, культиватор, звичайні сівалки. У січні 2020 року я відвідав спеціалізовану конференцію з точного землеробства. На цьому заході фермер з США Грег Солдер поділився дуже корисними порадами, які стали вирішальними для впровадження змін у нашому агровиробництві. Саме тоді в нашій компанії вирішили змінити підхід до агротехнологій.
Що ми змінили в наших технологіях:
Переобладнали всі наші сівалки на системи точного висіву від компанії Precision Planting:
— Сівба по картам завдання зі змінними густотами кожного рядка
— Контроль висіву через монітор в кабіні трактора, а також на планшеті агронома — ця функція дала змогу контролювати якість посіву в реальному часі і запобігти всім мінусам, які можуть виникнути під час посіву.2. Перейшли на рідкі добрива
— Стартові добрива РКД
— Азотні добрива
— Біологічні препарати для активації фосфору і азоту з ґрунту3. Зробили аналіз ґрунту та всіх полях з сіткою 10 га
4. Доукомплектували обприскувачі інструментами від 360 Yield Saver
— Y-Drop Sidedress 360
— UNDERCOVER 3605. Купуємо Strip-till культиватори і переводимо майже всі площі на цю технологію обробітку ґрунту.
Ми змінили норму висіву: у посухостійких зонах сіяли менше, а в зонах з хорошим вологозабезпеченням — збільшували норму висіву. На полях зі зрошенням, у кругах, де є вода, висівали велику норму — до 90 000 нас., а за межами цього кола норму зменшували майже вдвічі.
В Precision Planting є монітор 20×20, ми маємо його в наявності, який суттєво допомагає нам контролювати якість висіву. Ми постійно відстежуємо процес висіву, як з офісу, так і з машин, контролюючи кожен етап цього процесу.
Всі сівалки ми перевели на рідкі добрива. Стартові добрива: РКД, азотні — КАС та біологічні препарати. Все це ми вносимо під час посіву за один прохід.
Аналіз ґрунтів ми робили в компанії AgriLab. На більшості площ перейшли з оранки на strip-till і для цього придбали культиватор. Але є близько 1,5 га полів, де залишили оранку, бо не всі компанії, які займаються гібридизацією культур, підтримують використання strip-till технології. Смуги ми зазвичай нарізаємо навесні, але цього року вирішили спробувати зробити це взимку на деяких полях — подивимось на результат. Колеса техніки не наїжджають на рядки, що дозволяє уникнути заминання ґрунту.
На більшості площ перейшли з оранки на strip-till
Для того, щоб швидше розпочати посів, ми використовуємо оранку. Під час посіву вносимо КАС в нормі 150 л/га, це приблизно 200 кг. Наша схема посіву виглядає так: спочатку в насіннєве ложе вносимо добрива РКД — це поліфосфати 11:31:6S, з великою нормою внесення 120 л/га, це близько 180 кг. Потім насіння покриває вологий ґрунт, який сівалка вирізає з бокового насіннєвого ложа. Далі, у посівне ложе потрапляють біопрепарати. Зверху на все це вносимо КАС в нормі 150 л/га та інгібітор КАСу 1 л. Оскільки стартові добрива дуже дорогі — в 2024 році їхня вартість складала 1600 €/га — ми встановили на сівалку агрегат, що дозволяє вносити добрива тільки безпосередньо поруч з насіниною на проміжку 5 см. Це допомагає нам економити близько 500 €/га.
— Свого часу ми проводили дослід з використанням біопрепаратів. Під час посіву ми зменшили норму внесення КАСу з 150 л на 75 л, додали воду та інгібітор КАСу, а також відмовилися від стартових добрив, замінивши їх трьома біопрепаратами. В результаті ці препарати виявились втричі дешевші за звичайні добрива. Для досліду ми посіяли всього одну сівалку кукурудзи за відпрацьованою технологією. Через засушливий рік і піщані ґрунти, стебла кукурудзи виглядали досить погано. Однак, коли ми зібрали врожай і поглянули на карту врожайності, то побачили, що на ділянці з дослідами врожайність була значно вищою — в середньому на 2 т/га більше. Якщо врожайність всього поля становила 3-3,5 т/га, то на дослідній ділянці вона досягала 7 т/га. Цей дослід допоміг нам відкоригувати технологічні процеси, і з 2021 року ми регулярно використовуємо ці органічні добрива.
— В 2024 році ми провели досліди на 1000 га полів: вирощували кукурудзу та сою в бінарному посіві. Було дві схеми посіву: 2 ряди кукурудзи — 5 рядів сої — 4 ряди кукурудзи — 5 рядів сої — 2 ряди кукурудзи.
Друга схема мала такий вигляд: 6 рядів кукурудзи — 10 рядів сої — 6 рядів кукурудзи — 10 рядів сої. Сіяли 16-рядною сівалкою, підбирали для посіву різні гібриди кукурудзи. Моя основна задача цього досліду полягала в тому, щоб з’ясувати чи крайній рядок може дати більшу врожайність за наступний.
На одному з полів, що було на зрошені урожайність сягала в середньому 10 т по полю, максимальна врожайність сягала 16 т. Це при тому, що минулий рік характеризувався великою посухою. Інше поле на зрошенні дало врожайність в середньому по полю в 9,5 т, максимальна врожайність сягала 15 т.
В господарстві практикують бінарні посіви кукурудзи та сої на 1000 га площ
В господарстві практикують бінарні посіви кукурудзи та сої на 1000 га площ
В результаті, ми помітили, що схема 4х2 за врожайністю була краща за схему 6х10 на 1 тону.
Середня урожайність бінарних посівів без зрошення склала 4,7 т, деякі поля демонстрували врожайність 6 т, проте були ділянки де ми змогли зібрати всього 3 т. В результаті на бінарних посівах, там де було зрошення зібрано 750 т кукурудзи на площі 75 га, середня врожайність склала 10 т. На бінарних посівах без зрошення, зібрано 1283 т з площі 275 га, середня врожайність кукурудзи сягала 4,7 т.
Всього зібрано було 2034 т. кукурудзи, середня врожайність склала 6 т. В результаті бінарних посівів кукурудзи та сої ми помітили цікаві результати за врожайністю. Перший та шістнадцятий рядки, по урожайності в качанах з рядка, а це майже 1 га, дали 17,1 кг і 15,5 кг з качана. Сьомий та десятий рядки показали врожайність 13 кг і 15 кг. Внутрішні рядки — восьмий та дев’ятий — мали врожайність 11,6 кг і 13,6 кг. Це свідчить про те, що крайні рядки дали кращий врожай.
Цікавий результат виявили щодо напрямку посіву. Проаналізувавши поле, що було посіяне зі сходу на захід, ми виявили, що рядки, які були повернуті на південь і «дивилися» на сонце, виявились більш врожайними а ніж «північні» рядки. Цього року ми почнемо сіяти бінарні посіви з півночі на південь.
Ми займаємось овочівництвом, це дуже цікава для мене справа. Починали ми в 2012 році з вирощування бейбі-моркви. З 2018 року ми активно просували нашу продукцію, розкрутили потужну рекламну кампанію через соціальні мережі, і бізнес стрімко пішов угору. Потім додали супутні товари: бейбі-картоплю та бейбі-буряк, приготування продуктів в печі СВЧ. Надалі ми плануємо до 2028 року виділити 1000 га під вирощування овочів.
Взагалі, вважаю, той хто хоче працювати і заробляти завжди знайде можливості. Все можна робити якщо є велике бажання і любов до своєї справи.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Читайте також
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
