Північноамериканські ялинкові ферми: 10 секретів

У Північій Америці різдвяні ялинки вирощують тисячі ферм. Побувавши на деяких з них, журналісти видання Mental Floss вивідали деякі секрети ялинкового бізнесу.

1. Фермери вирощують не тільки і не стільки ялинки, а ще й сосни та ялиці. Причому найбільше покупці люблять саме ялицю. Фермери ж вирощують ту породу дерев, яку дозволяють їм місцеві природно-кліматичні умови. Так, першість серед усіх штатів за обсягами вирощування натуральних різдвяних деревець тримає Орегон — 7 млн дерев щорічно. І вологий клімат сприяє саме благородній ялиці. В середньогір’ї Північної Кароліни росте ялиця Фрейзера, а Вермонт — батьківщина бальзамічної ялиці.

Разом з тим ще 40 років тому споживач віддавав перевагу ялинам і шотландським соснам. Торговці згадують, що ці дерева були вищі, веретеноподібної форми, і мали більше простору між гілками, що давало змогу прикрашати їх свічками. Щодо сучасних тенденцій, то директор асоціації виробників різдвяних ялинок штату Мічиган Марша Грей говорить, що виробники останніми роками експериментують з екзотичними видами на кшталт короткохвойної турецької або компактної корейської ялиці.

2. Ялинковий бізнес — це довготермінові інвестиції. Виробники часто дивують пересічних громадян, коли розповідають, що ялинка не виростає з насінини, що впала з сусіднього дерева. Плантація закладається 3–5-річними саджанцями, що купуються в спеціальних питомниках, за схемою 1,5х1,5 м, тобто близько 4250 шт./га. На фермі дерево росте 8–9 років. Нові плантації висаджуються щороку на місце вирубаних ділянок, за 30 см від пенька, який швидко зогниває.

Деякі замовники запитують фермерів, чи слід додавати в місткість із ялинкою «Спрайт» або аспірин, щоб ялинка довше залишалася зеленою. Фермери відповідають, що це міф і що для того, аби подовше зберегти дерево зеленим, потрібно, щоб під час встановлення зріс був іще свіжий, і потім щодня її поливати.

3. Ялинка, як і будь-яка інша культура на фермі, не росте сама по собі. Відповідно, у фермера є робота навколо неї цілий рік. Хіба що взимку після вирубки ялинок настає затишшя. А роботи з посадки і удобрення дерев починаються вже в березні. Заготівля зелених гілочок на вінки починається в жовтні. А грудень — сезон рубки ялинок.

4. Надати дереву конічної форми насправді складно. Адже ця стереотипна форма крони не завжди дається від природи. Це результат важкої ручної праці. Протягом 2 місяців, починаючи з липня, персонал ферм виконує обрізку нових гілок і голочок з метою уповільнити їх ріст і сформувати більш щільну крону. Через це дерева на фермі ростуть до товарної висоти 1,8–2,1 м майже 10 років, тоді як у природі вони можуть дорости і за 4 роки.

5. Бич ялиці Фрейзера — фітофтороз коренів, через який хвоя у дерев жовкне й опадає. Тому фермери-ялинководи змушені застосовувати ЗЗР і прищеплювати модрину Фрейзера на ялицю міцну або тверду (ялицю момі), що походить з Японії і має протигрибкові властивості. Втім, позитивний ефект від таких агроприйомів проявляється повільно.

6. Фермери потерпають від конкуренції від пластикових ялинок, які завозяться в Північну Америку переважно з Китаю. Однак декларована покупцями пластикових ялинок турбота про природу викликає у фахівців тільки іронічну посмішку. «Пластикова ялинка прослужить 9 років, а потім розкладатиметься в природі 900 років», — нагадують вони, зауважуючи, що натуральні ялинки можна повністю переробити, і навіть викинуті ялинки в природі повністю розкладаються. А фермери порівнюють штучну новорічну ялинку зі штучною трояндою на день святого Валентина.

7. Саме натуральні ялинки фермери позиціонують як найбільш дружні для довкілля. Адже їх можна повністю повернути в природу, переробивши на мульчу і внісши в грунт. Також фермери-ялинководи нагадують, що ялинкові плантації захищають грунт від ерозії, і створюють середовище для корисних для природи організмів, таких як сонечка, павуки, птахи, кролі і навіть олені. Цей результат діяльності ялинкових ферм особливо посилився в останні 25 років із впровадженням на багатьох фермах більш дружніх до комах технологій, включаючи зниження обсягів використання пестицидів. «Ми намагаємося створювати на фермах якомога екологічніше середовище», — говорять фермери.

8. У заселенні комахами ялинкових плантацій є й негативний бік. Так звана падь — солодкі виділення комах, які живляться живицею — приваблює ос, які нещадно жалять працівників, що, починаючи з липня, виконують обрізку крон. Тому, як розповідають фермери, часто можна спостерігати картину, як працівники кидають інструменти і тікають з плантації — спочатку один, а за його прикладом — і всі решта.

9. «Жнива» слід провести в стислі строки — за тиждень-два. Адже на сонці й вітрі зрубане дерево починає швидко сохнути і скидати хвою. Тому сезон рубки ялинок на маленьких фермах — гаряча пора для всіх членів фермерської родини. Тоді всі ріжуть дерева бензопилами, струшують відмерлу хвою, замотують ялинки в плівку і несуть їх у прохолодне й темне місце.  На багатьох ялинкових фермах є ділянки вічнозелених дерев, не призначених для продажу, і фермери складають ялинки в їх тіні, щоб зберегти вологу.

Ферми на Північному Заході США, які займають сотні гектарів, де ростуть мільйони дерев, наймають до сотні й більше лісорубів. А для транспортування зрубаних ялинок по території ферми інколи застосовують вертольоти.

10. Під час сезону продажів фермери працюють по 16 годин на добу. «Наш ялинковий відділ у Нью-Йорку працює 12 годин на добу, до того ж я повинен привезти туди ялинки до відкриття і все прибрати після закриття», — розповідає один з фермерів. А всі 12 годин роботи «торгової точки» доводиться стояти на вулиці. Тому фермер повинен тепло вдягатися. А коли тепло й дощить, то фермеру ще гірше. «Рукавиці намокають уже після того, як я відберу перших 10 ялинок», — говорить фермер. До того ж ялинки приваблюють численних собак, яких вигулюють у густонаселеному місці.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com