Особливості господарювання в умовах перезволоження ґрунту та повітря

Глобальні кліматичні зміни дедалі частіше завдають прикрощів аграріям: погодні «гойдалки» то геть висушують посіви, а то, навпаки, вкидають їх «по коліна» у воду. Цієї весни українські лани заливали затяжні дощі. Тому особливостями догляду за посівами в умовах перезволоження ґрунту та повітря з нашими читачами погодився поділитися головний агроном ТзОВ «Агросетон», що на Львівщині, Юрій Кулик.

Пане Юрію, розкажіть про погодні умови в вашому регіоні.

— Почну з того, що клімат місцевості, де ми ведемо своє господарство, помірно континентальний і досить вологий — річна кількість опадів коливається від 700 до 900 мм. Разом із тим, кожен рік у полі особливий, і я, вже маючи за плечима майже 25-річний виробничий стаж в агрономії, сприймаю погодні «сюрпризи» як виклик.

В 2019 р. після зими ми розпочали підживлювати сульфатом амонію озимі ріпак і пшеницю ще в двадцятих числах лютого. Погодні умови на початку весни дали змогу успішно впоратися з цією роботою, сприяли росту та розвитку озимини, її інтенсивному кущенню, активному формуванню кореневої та надземної систем.

Загалом у 2019 р. в нас початок відновлення вегетації рослин після зимівлі було відзначено 8 березня, тобто досить рано. Згідно з технологією, за тиждень після завершення підживлення сульфатом амонію ми розпочали внесення під посіви аміачної селітри, і помірні дощі сприяли засвоєнню мінеральних добрив рослинами. Тож у міні­мальні терміни в першій декаді квітня ми завершили підживлення посівів.

Температурний режим у квітні сприяв проведенню обприскування посівів, і до завершення місяця ми впорались із основними хімічними обробками. Соняшник я ризикнув для економії часу сіяти за понижених температур, але сьогодні на полі я спостерігаю відповідну густоту посівів і належну фазу розвитку рослин.

Отже, майже до останніх днів квітня погода сприяла нашій роботі. Але не все так відбувається, як плануєш! Із 28 квітня наші поля накрило потужними довготривалими дощами з градом. Звідтоді опади були настільки рясними, що згодом ми були змушені зупинити майже всі сільськогосподарські роботи. Зокрема, в першій декаді травня випало 36,7 мм дощів за норми 24 мм (тобто 153% норми!). На деяких площах у посі­вах соняшнику та озимого ріпаку утворилися блюдця води — таких «подарунків» від природи я не спостерігав навіть під час виходу посівів із зими.

До того ж заливні дощі принесли із собою зниження температури повітря, що також вплинуло на розвиток рослин.

Які ризики несе перезволоження ґрунту та повітря для рослин і майбутнього врожаю?

— Вегетація рослин не зупиняється, їхній розвиток за фазами відбувається подекуди навіть швидше завдяки достатку вологи — зараз я вже спостерігаю за сходами соняшнику чи утворенням стручків у рослин озимого ріпаку.

Проте перезволоження загалом негативно впливає на розвиток культури. Найголовніше — збільшується ризик хвороб рослин зернової групи, а також імовірність масової появи хрестоцвітих блішок та квіткоїда на посівах озимого ріпаку в період його цвітіння.

Крім того, я бачу, що на полі озимої пшениці внаслідок затяжних дощів уже починається вилягання посівів.

Які культури найбільше потерпають від перезволоження?

— Тут ідеться про дві групи рослин — озимі та ярі. Перші — вже ввійшли в повноцінну вегетацію. Вплив перезволоження на рослини залежить від типів ґрунту — наприклад, деякі типи торфів не вбирають надлишок вологи, і я спостерігаю, що рослина буквально «сто­їть» у воді. Звичайно, велику роль грає рельєф поля: найважче зараз рослинам у низовині.

Для культур ярого клину основна проблема полягає у вчасній сівбі. Але навіть за оптимальних термінів висіву, яких ми дотрималися, після появи сходів ми на разі спостерігаємо слабкий розвиток культури, пригніченої дощами. Ця обставина тягне за собою зміни в агротехнології, зокрема потребу заміни деяких препаратів.

Одне слово, в агровиробництві все повинно бути зважено, навіть кількість опадів — особливо на старті чи в початкові фази розвитку рослин.

Як ви організовуєте режим праці персоналу на полі за таких погодних умов?

— Ми й так працюємо в полі фактично цілодобово, починаючи від сівби й до етапу обприскування тієї чи іншої культури. Щогодини моніторимо прогноз погоди, враховуємо фази розвитку культури та можливість працювати на полі, знаходимо моменти для ефективного виконання робіт.

На щастя, працівники нашої агрономічної служби та механізатори повністю розуміють проблему, тож підганяти нікого не доводиться. Щоранку в телефонному режимі разом обговорюємо наявні погодні умови та перспективи роботи на поточну добу. Всі мої колеги свідомі того, що за таких погодних умов ідеться про необхідність саме якісного проведення агрономічних операцій, бо результат роботи все одно має спрацювати на врожай.

Про працездатність техніки в нас навіть мови немає — вона в нас завжди готова, бо ж у разі вимушених простоїв через дощі машини негайно отримують відповідний поточний ремонт або належне обслуговування.

До речі, а чи є якісь особливості використання сільгоспмашин на перезволоженому полі?

— Звичайно, для роботи за таких погодних умов найкраще придатна спеціалізована техніка. Ось кілька років тому я вперше побачив у роботі на одному з агропідприємств білоруський самохідний обприскувач Rоsа, який пересувається на широких еластичних шинах, здатних працювати на перезволожених ґрунтах — як тепер у нас — або по мерзлоталому ґрунту. Виходячи з перспектив розвитку нашого господарства, я планую переконати керівництво підприємства в обґрунтованій потребі придбання такої машини.

Також торік у Польщі, в місті Люблін, на Міжнародній виставці-ярмарку AGRO-PARK я познайомився з фірмою, яка займається безпілотними літальними апаратами. Вважаю, що така техніка — це велика перспектива для агробізнесу в Україні в найближчий час. Зокрема, для контролю стану посі­вів за такої-от погоди, коли зайти на поле немає змоги, дрон може реально виручити.

Наскільки слід змінювати звичайну технологію догляду за посівами в умовах перезволоження? Які додаткові заходи догляду ви порадите застосувати?

— Складаючи взимку технологічну карту на новий аграрний сезон, я вже протягом п’яти років — навіть не знаючи, якою буде весна, — планую систему захисту рослин із запасом препаратів фунгіцидної групи і відповідно до фаз зернових культур.

Для прикладу, по озимій пшениці планую застосування гербіцидів, які можна вносити до появи прапорцевого листка, щоб запобігти розвитку бур’янів. До таких, зокрема, належать Гранстар, який уже довгий час є на ринку, і Дербі — він ефективно діє на такий проблемний бур’ян, як підмаренник, що дуже поширений на наших полях.

В 2019 р. весна дала нам широкий спектр щодо прогнозів хвороб рослин, які виникають, коли неможливо зайти на поле, як оце зараз: від борошнистої роси до іржі. А останніми роками спостерігається ще й розвиток гельмінтоспоріозної плямистості під час вегетації. Доводиться думати про використання пропіконазолів, зокрема популярного в нас фунгіциду Тілт.

Хочу підкреслити, що якщо останні років п’ять-сім ми проводили дворазовий фунгіцидний захист посівів, то зараз, на моє переконання, й трьох обробок буде замало. Адже технологія захисту має ефективно працювати на випередження тієї чи іншої хвороби.

Така сама картина й на інших культурах. Наприклад, на посівах соняшнику, я впевнений, на разі потрібне міні­мум дворазове внесення фунгіцидів проти хвороб, бо ж нині ця культура перенасичена в сівозміні в деяких господарствах і перетинається на полі з озимим ріпаком або соєю.

Не варто забувати й про те, що після затяжних дощів і підвищення температури повітря є велика небезпека спалаху кількості шкід­ників на кожній із культур. Отже, слід планувати додаткові витрати в технологіях догляду саме на інсектицидний захист. Також не можу не звернути увагу на ґрунтообробіток. Зокрема, на полях, де працювали дископлуги, проблем із посівами за надмірної вологості ґрунту більше.

Як можуть вплинути такі погодні умови на фінансовий результат діяльності агропідприємства?

— Якщо переведемо сьогоднішню погодну ситуацію в площину економіки, то можна розглядати кілька варіантів сценарію подій, які вплинуть на фінансовий результат.

1. Внаслідок погодних умов можливий недосів рентабельних культур (соняшнику, сої). Це, у свою чергу, відтягне терміни збирання врожаю, а отже, й сівби озимої пшениці, для якої ці культури є попередниками в сівозміні.

2. Заміна на культури з пізнішим терміном сівби (кукурудза та соя) може призвести до падіння ціни на них на ринку, оскільки вони є позаплановими в структурі виробництва.

3. Можливе переведення площ на пар під посіви озимого ріпаку.

4. Науковці також наголошують на ймовірності зменшення виробництва «класної» пшениці, що, у свою чергу, викличе зміни в ціні зерна.