Органічний кооператив «Як бджола» береться за вирощування бузини

28 жовтня оголошено, що переможцем українського етапу міжнародного конкурсу «Екологічно дружній фермер-2021» став виробничий кооператив «Як бджола» з села Боложинів на Львівщині. Нагородження повинно було відбутися на щорічному екологічному ярмарку, який традиційно проходив у Львові. Але через чергові карантинні заходи його скасували. Тож нагороджувати переможців представники організаторів (коаліції «Чиста Балтика» та львівської ГО «Екотерра») приїхали прямо на поле за 70 км від Львова.

Додаткова цінність: туристична локація

«Організатори конкурсу, які разом з нагородою вручили нам грант у 1000 євро, відзначили те, що окрім роботи за звичайними органічними стандартами ми несемо додаткову цінність у вигляді навчання дітей та організації туристичної локації», — розповідає Олег Бачинський, один з трьох засновників кооперативу, ведучи гостей через затиснуті між лісами ягідники до чималого майданчика. Тут стоять будиночок з піччю, скульптури з трави на дротяному каркасі, причіп, а на дальньому кінці — стайні для свиней, овець і кіз та поні. «Позаторік, коли відкривали сезон полуниці (наразі — основної культури кооперативу), сюди з’їхалося до 1000 осіб. Тут для них організовували дозвілля — натягнули волейбольну сітку, ввімкнули музику, катали дітей на поні та трактором у причепі, влаштували їм «контактний зоопарк» з нашими свинками, вівцями та козами. І, ясна річ, показували, як росте ягода. Бо нинішні міські діти вже й не уявляють, як ягоди ростуть — думають, що їх на 3D-принтерах друкують», — жартує пан Олег.

З початком карантину про подібні заходи тимчасово довелося забути. Зараз групами привозять тільки школярів на екологічні екскурсії, де розповідають про органічне сільське господарство, про дику природу, яка починається відразу за ягідними плантаціями, про червонокнижні рослини області, одна з яких (пролісок) прямо на узліссі біля ягідника розрослася обширною колонією — так, що на 8 березня сюди приїздять на фотосесії зі Львова, прямо як у Долину нарцисів на Закарпатті. Крім того, члени кооперативу, а їх близько 300 і серед них переважають городяни, і зараз привозять дітей подивитися, як виглядає сільське господарство. А заодно — й по ягоду: її члени кооперативу мають право викуповувати за зниженою ціною.

До кооперативу може вступити кожен, хто сплатить внесок (мінімум 10 тис. грн.). Але склалося так, що серед членів кооперативу багато тих, хто не просто інвестували кошти, а зацікавлені саме в органічній продукції, мають певну екологічну свідомість і розуміння переваг продуктів, вільних від пестицидів, та екологічно дружнього землеробства. А справи ведуть троє засновників — Олег Бачинський, Тарас Баландюк та Василь Чучмин.

«Серед членів кооперативу є один любитель рибалки, приїжджає з вудками до ставка, з якого беремо воду для краплинного зрошення ягідників — ми завели там коропа, товстолобика, тощо», — додає О. Бачинський. Для любителів шашлику є мангал, де можна засмажити м’ясо кооперативних свиней, яке за дієтичністю прирівнюється до кролячого завдяки тому, що їх тут тримають на вільному вигулі на тих землях, де ще не насадили ягідників. «У нас в оренді 110 га землі, частину з яких засадили полуницею садовою, суницею альпійською, малиною, ожиною, бузиною, а частина ще залишається в такому стані, в якому дісталася нам — заросла самосійним лісом ще з тих часів, коли почав занепадати місцевий колгосп. Для «органіків» такі землі — просто знахідка, адже це значить, що тут більше 20 років не вносилися ні міндобрива, ні синтетичні ЗЗР, тоді як для тих, хто працює за інтенсивними агротехнологіями — зайва морока з корчуванням. Так от, свині нам допомагають — їдять шкідників, бур’яни і підривають коріння дерев, після чого їх легше корчувати трактором», — розповідає пан Олег.

Допомагає органічним виробникам і дика природа, сусідство з якою відчувається на кооперативних плантаціях. Сови та яструби, що живуть поруч у лісі,  знищують гризунів, а завдяки бобровим греблям вода в ставках, з яких поливають ягідники, не пропадала навіть в один з останніх років, який видався настільки посушливим, що в Боложинові криниці пересихали.

З самого початку на ягідних плантаціях працюють бджоли. На сьогодні в кооперативі живе 41 бджолосім’я, з яких 23 — у спеціальному будиночку, де можна спати на вуликах (зовсім як у Межигір'ї). І за увесь час роботи кооперативу загинуло всього 2 бджолосім’ї, та й то через те, що вулики прогризли миші. «Коли робили ветеринарний паспорт пасіки, мені сказали привезти підмор. А підмору немає, з бджолами все в порядку. Я їм так і відповів — що мені, навмисне бджіл губити, чи що?», — розповідає пан Олег.

Господарі цим завдячують тому, що ягідник вирощується за органічними технологіями, а навколо ягідника — ліс. До речі, від нього є користь і в плані запилення: коли погода для бджіл була прохолодною, на ягіднику бачили осмій, які живуть на болоті неподалік.

Чотири секрети органічного ягідництва

Кооператив займається вирощуванням органічної ягоди вже 4 роки. Почали з полуниці садової, потім додалися суниця альпійська, 6,5 га малини на шпалері і 6 га ожини.

Шпалеру для малини влаштували на вживаних стовпчиках для виноградників, які купили на Півдні. Пропонували шпалеру й для ожини. Але запропонована Y-подібна шпалера здалася засновникам кооперативу занадто дорогою. Однак без шпалери гілки під вагою ягід попадали на землю, а оскільки ґрунти на ягіднику торфові, тобто чорні і дрібнозернисті, то ягода значно забруднилася. Оскільки таку м’яку ягоду зазвичай не миють, то значна частина продукції виявилася нетоварною.

Разом з тим ожину в кооперативі назвали найменш вибагливою серед вирощуваних культур. Єдине, з чим доводиться попрацювати на ожині, — укриття агроволокном на зиму. Тут застосовують агроволокно щільністю 50 г/м², яке укладають, коли температура повітря падає нижче 5–10°С.

Полуниця садова представлена повним «конвеєром» сортів: раннім, середньостиглим, пізнім і ремонтантним. Малина — ремонтантним Джоан Джей, який на зиму скошується, щоб на пагоні не накопичувалися патогенні мікроорганізми, з якими за органічної технології боротися особливо складно. Ожина представлена сортами Чачанська бестрна та Лох Тей. Перший, як розповів О. Бачинський, йде переважно на заморозку, другий — в основному на реалізацію в свіжому вигляді завдяки солодкому смаку.

За міжнародними стандартами для органічного ягідника і саджанці повинні використовуватися органічні. Але таких в Україні поки що не вирощують. Проблему вдалося вирішити з представниками органів сертифікації: купують саджанці у «ФруТек», а кожну посадку щоразу узгоджують з «Органік Стандарт».

Малина і ожина ще не вийшли на повне плодоношення, а на полуниці господарство хоче досягти врожайності 5 т/га. За інтенсивною технологією можна було б збирати всі 8. Але тоді, наприклад, полуницю в розпал сезону довелося б цього року продавати по 35 грн/кг. А свіжу органічну ягоду вдавалося продати по 70. При цьому клієнти відчували суттєву різницю в смаку, звісно, на користь органічної. Не кажучи вже про абсолютну токсикологічну безпечність такої продукції. «Якби ми продавали свою полуницю по 35 грн, то мали б тільки збитки», — коментує Олег Бачинський.

Органічна технологія, за словами ще одного засновника, Тараса Баландюка, який відповідає за агрономічні питання, за врожайністю мало відрізняється від інтенсивної лише за сприятливих погодних умов. Якщо ж літо дощове, врожайність на органічній плантації буде значно меншою. Адже гнилі становлять основну проблему навіть на конвенційних ягідниках, то що вже говорити про випадок, коли хімічні препарати заборонені.

Звісно, тут рано навесні використовується Медян Екстра, потім біопрепарати фірми «БТУ-Центр» та інших виробників на основі бактерій та грибів, наприклад, Райс Пі, або на основі триходерми. Специфіка цих препаратів полягає, по-перше, в тому, що ними доводиться працювати частіше, ніж хімічними, а, по-друге, в тому, що вони мають повільнішу, та разом з тим більш пролонговану дію. За словами Тараса Баландюка, обробітки біопрепаратами в дощову погоду доводиться проводити щотижня і навіть частіше. Рішення про обробку приймають на основі щотижневого моніторингу рослин та прогнозу погоди. Біопрепарат Метаризин проти ґрунтових шкідників більш довготривалої дії: внесеш через краплинну систему один рік, другий — і кілька років не маєш проблем.

А роль гербіцидів в органічному ягідництві відіграють сидерати або ж мульчувальна плівка. Також чимало залежить від підготовки поля. А з цим на полях кооперативу, які він узяв зарослими самосійним лісом, важко. Тому після корчування доводилося орати, дискувати, а потім сіяти озиме жито, щоб воно заглушило бур’яни. Також жито допомагає формувати оптимальну структуру ґрунту. Хоча переважно ґрунт тут сприятливий для ягідних культур — легкий торфовий. Під суницю альпійську після жита сіяли на сидерат іще й гірчицю, яка окрім боротьби з бур’янами допомагає ще й шкідників побороти і фіксує азот. Мульчувальну плівку застосовують на грядах, на які садять бузину.

Сидерати також виконують функцію добрив, особливо після обробітку їх перед заробкою в ґрунт певними біопрепаратами на основі грибків. Адже свого гною в кооперативі бракує, і на стороні купити ніде. Річ у тім, що застосування в якості добрива в органічному землеробстві гній повинен теж бути з органічного господарства, тобто без вмісту антибіотиків і хімічних речовин, що є в складі корму. Тому в кооперативі на поля вносять не гній, а компост — гній, перешарований рослинними рештками. Оскільки в господарстві є кобила і поні, то в компості застосовується й кінський гній, що має настільки високу температуру, що восени й навесні біля компостних буртів збираються грітися працівники. Не замерзає він і взимку.

Також під посадку ягоди вносять 50–100 кг/га гранульованого попелу з лушпиння соняшнику, який містить багато фосфору й калію. А по листку — кальцій та інші мікроелементи з лінійки Брексіл.

Швидке псування ягоди — основна проблеми органічного ягідництва. В кооперативі «Як бджола» вирішують її не тільки за рахунок стандартних рецептів, а й завдяки кільком рішенням, до яких прийшли на власному досвіді:

1. Зріджена посадка, щоб перешкодити поширенню хвороб. Висадивши полуницю садову з густотою, прийнятою в інтенсивному ягідництві, в кооперативі переконалися, що слід було садити рідше — 25–30 тис. кущів/га. На суниці альпійській із самого початку застосували зріджену посадку — і побачили, що не прогадали.
2. Підживлення кальцієм. Саме цей мікроелемент відіграє головну роль у забезпеченні твердості ягоди. Але для твердості необхідний не тільки він, а й, наприклад, калій.
3. Якомога швидше охолодження. Кооператив купив 10-тонний авторефрижератор, який приганяють прямо на поле і підключають до сонячної батареї. В результаті ягода починає охолоджуватися не пізніше, ніж через 20–30 хв після збирання.
4. Реалізація в день збирання. Бо на наступний день після збирання органічна ягода вже нерідко втрачає товарний вигляд. Тому свіжу ягоду намагаються продати ще заздалегідь. Для цього пропонують кінцевим споживачам купувати ягоду за передоплатою за фіксованою (і вигідною) ціною. Цього року уклали угоду й з мережами супермаркетів. Це давало змогу реалізовувати на «свіжому» ринку не 10% ягоди, як раніше, а 20–30%. Однак виконати угоду не вдалося через град, після якого спека змінилася дощами, і через різкий перепад температур «зварилася» навіть вціліла після граду ягода, а через дощі поширилися хвороби, які уразили ягоду, що з’являлася після граду. Більшу ж частину ягоди везуть на заморожувальне підприємство за 30 км від поля, а в вересні цього року кооператив відкрив іще й власну сушарку.

Напрямки розвитку — сушіння і бузина

Те, що сільське господарство не може бути успішним, якщо продавати лише сировину, засновники кооперативу зрозуміли давно. А в серпні з цією метою вони викупили закинутий колгоспний корівник. З цим кооперативу пощастило: у корівника ще був дах, хоч і дуже дірявий, а місцями й каркас загрозливо прогнувся. Відремонтувавши корівник, кооператив отримав достатньо простору і для складу, і для сушарки.

«Серцем» сушарки виступає котел, виготовлений умільцями з Миколаївської області. «Вивчали ми різні варіанти, в т. ч. котли провідних світових виробників. У останніх конструкція однозначно хороша, але зависока для нас. Тому віддали перевагу котлу, розробленому чоловіком, що сам має сушарку і вже 20 років виготовляє котли», — розповів Олег Бачинський. Котел працює на пелетах і нагнітає повітря температурою 95°С до сушильної камери. Заклавши до такої камери 7 тонн свіжої бузини, через добу отримують 1 тонну висушеної. Сушать потроху і іншу свою ягоду (полуницю садову, суницю альпійську, малину) і широкий асортимент (шипшину, терен, яблука, моркву, картоплю, гарбузи та ін.) на замовлення. Сушену продукцію фасують у біг-беги або в роздрібну упаковку.

Другий напрямок, який зараз розвивають у кооперативі, — бузина. Саме зараз її висаджують у гряди, вкриті агроволокном. Це щоб бур’яни не глушили культуру, адже гербіцидами в органічному землеробстві не попрацюєш.Ширина міжряддя 3,5 м, відстань між рослинами в ряду — 1 м. «Оптимальна відстань у ряду 1,5 м, але раптом якась рослина випаде», — пояснює О. Бачинський.

Бузиною в кооперативі хочуть засадити значні площі і зробити цю культуру своєю «фішкою». Під неї відвели площі, які спочатку хотіли засадити лікарськими травами. До цього кооператив спонукав чималий попит на цю культуру, який вони відзначили, коли заготовляли дикорослу бузину у населення. Ціна на ягоду протягом сезону коливалася від 8 до 16 грн/кг, приблизно стільки ж платили і за цвіт бузини. «Наприклад, у США вже сформувалася культура споживання бузини, багато її використовують у сушеному вигляді для приготування чаю, який вважається імуностимулюючим. А під час нинішньої пандемії збільшився попит на будь-які імуностимулятори», — розповів Олег Бачинський.

В кооперативі вже знайшли й консультанта з її вирощування — агронома, який кілька років працював на плантаціях культури в Польщі. Той розповів, що культура сама по собі невибаглива і виходить на промислову врожайність на 4–5-й рік після посадки. Цвіт можна збирати вже на третій рік. Збирати можна до третини загального обсягу цвіту, і це лише допоможе рослині наростити вегетативну масу і сформувати більшу ягоду. Достигає бузина в вересні.

Допомога від держави

Відчутною підтримкою для кооперативу стали дотації з державного та обласного бюджетів. Так, позаторік було отримано близько 1 млн грн у рамках програми компенсації 80% посадкового матеріалу. Вже третій рік поспіль обласний бюджет відшкодовує вартість органічного сертифіката. «Цьогоріч сертифікація обійшлася нам у 23 тис. грн, і 18 тис. з них компенсував обласний бюджет», — розповідає Олег Бачинський. Інша обласна програма відшкодовує вартість лізингу трактора. Також є обласна програма відшкодування вартості основних засобів, якою скористалися під час придбання навісної техніки.

«При цьому все прозоро, з корупцією не стикалися ні разу. Обласне управління АПК завжди підкаже, як документи підготувати, навіть самі нагадають, коли підходить строк їх подачі. Для фермера, який ніколи не працював з документами, можливо, це і складно. Але я не вважаю це клопітним, треба тільки бажання», — говорить Олег Бачинський, який до кооперативу займався бізнесом з виготовлення землевпорядної документації.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Грядоутворювач

Формування гряд

Свіжовисаджена бузина

Авторефрижератор кооперативу

Сушена шипшина

Сушені яблука

Продукція кооперативної сушарки

Мед - другорядний продукт для пасіки, головна її функція - запилення ягідних культур

Кобила Майя, куплена кооперативом раніше, ніж будь-яка техніка

Озиме жито, посіяне на сидерат перед закладанням ягідника

Ожина

Ліхтарі на сонячних батареях по периметру плантації