Молоді та амбітні. ТОП-3 селищних голови України

Олександр Топорівський, 26 років, економіст

смт Благодатне, Волинська область

Населення: 4800 мешканців, половина мешкає у багатоквартирних будівлях.

Бюджет сільської громади у 2016-му становив 1 млн грн (5% від акцизів і земельного податку).

До роботи селищним головою Олександр Топорівський 5 років був депутатом селищної ради. На виборах впевнено обійшов трьох конкурентів. Переконаний, що єдиний варіант змінити ситуацію на краще – брати відповідальність на себе і працювати, не сподіваючись на чиюсь допомогу.

Основна проблема смт Благодатне – безробіття. Здебільшого люди їздять працювати до Нововолинська, що за 12 км від селища, та до Польщі. Комунальним мережам Благодатного вже понад 60 років, відтак на порядку денному чи не найголовніше питання – капітальний ремонт мереж опалення і водопостачання.

Досягнення. О. Топорівський знайшов і залучив до відновлення занедбаної териконової шахти на території Благодатного інвестора. «Знайшлося підприємство, що володіє технологією видобування і розробки корисних копалин. Обіцяють, що вже весною почнуть працювати, а це декілька десятків робочих місць», – похвалився О. Топорівський чи не найбільшим своїм досягненням.

Крім того, 2016 року в Благодатному було асфальтовано 3 вулиці, встановлено освітлення на 25 точках, проведено кабельний інтернет 3G та розчищено озеро. Хоча водний об’єкт не на балансі селищної ради, проте гроші на благоустрій водойми збирали всією громадою (близько 3 тис. грн пощастило накопичити за допомогою розставлених у селищі скриньок).

Звідки гроші. У першу чергу громада залучає гроші з міського та обласного бюджету. «Кошти селищного бюджету не витрачаємо, а прицільно інвестуємо. Приблизно половина селищного бюджету спрямовується на адміністративні витрати (комунальні послуги, заробітна плата), решта – на благоустрій смт (прибирання території, вивезення сміття). Близько 200 тис. грн залишається на розвиток», – розказує керівник Благодатного.

Окрема стаття фінансових надходжень – гранти. Торік смт Благодатне виграло два мікрогранти на будівництво спортмайданчиків з вуличними тренажерами. Заявок на гранти було дуже багато: з 54 прохань лише 6 було задоволено. «У кожного фонду свої вимоги: проблема мусить бути реальною, стосуватися всіх мешканців і вирішити її без залучення коштів ззовні не можливо. Важлива також кількість бенефіціарів: чим більше людей отримають користь від реалізації проекту – тим більше у нього шансів стати прохідним. Головне – уважно вивчити положення про конкурс. Для цього зазвичай сама аплікаційна форма є підказкою», – ділиться секретами виборювання грантів О. Топорівський.

Гроші на майданчики надавали і благодійні фонди: «Прибужжя» Ігоря Гуця (20 тис. грн) і фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» (22 тис. грн). Повна вартість обох проектів приблизно по 50 тис. грн. Решту коштів докладали з бюджету селища.

Один майданчик уже облаштовано, для іншого придбано обладнання. «Весною майданчик обов’язково радуватиме і дітей, і їхніх батьків», – обіцяє молодий селищний голова і тішиться, що на побудованому спортивному майданчику завжди є люди – і молодь, і старше покоління – це головна подяка за роботу.

Плани на майбутнє. У Благодатному продовжать асфальтувати дороги та викладуть тротуари бруківкою, замінять енергощадні лампи на свідодіодні. Вже подано декілька грантових заявок на встановлення системи відео нагляду та придбано контейнери для впровадження в смт роздільного збору сміття. Окрема мрія молодого голови – будівництво футбольного майданчику зі штучним покриттям.

Особиста мотивація. Із лютого у Благодатному запроваджено диференційований розмір премій для співробітників сільради, який залежить від ефективності роботи: обсяги залучених коштів до місцевого бюджету, зміни у підході до надання адмінпослуг (селище підключено до єдиного порталу електронних послуг (iGov).

«Працювати важко, але цікаво. Коли бачиш на результати роботи, це надихає. Найбільша проблема в роботі, що з будь-яким питанням люди звикли йти до селищного голови, як до уособлення влади. Потроху привчаємо односельчан до того, що є відповідальні за конкретні об’єкти, звернення потрібно самостійно направляти до компетентних органів. Але, як кажуть, не все відразу», – ділиться О. Топорівський.

Кадрові питання. «Молодь не дуже хоче працювати у сільрадах. Наші головний бухгалтер, секретар, спеціаліст по реєстрації військозобовязнах – люди передпенсійного віку, дуже досвідчені і мудрі. У них є чому повчитися. До формування виконкому ми спробували залучити більше молоді. У роботі з інвестпроектами допомагають місцеві волонтери. Мотивація проста і зрозуміла кожному: ми все робимо для себе та своїх родин», – розповів сільський голова смт Благодатне.

Віталій Дяків, 22 роки, політолог

Давидівська сільська рада, Львівська область

Населення: 5 тис. зареєстровано, а фактично проживає 7 тис., із яких близько 2 тис. осіб молодь віком до 30 років.

Бюджет сільської громади у 2016-му становив 6 млн грн (2 млн акцизних надходжень і земельний податок).

Досягнення. Реалізовано низку інфраструктурних проектів: викладено дорогу бруківкою, проведено освітлення та відремонтовано каналізаційні мережі, реконструювали сквер (поставили лавочки та смітники). Отримано гранти на розвиток соціальної галузі – Центр активності та дозвілля та підтримка літніх людей. «Уперше на рівні області нами було розроблено і впроваджено програму підтримки людей похилого віку. 400 тис. грн грантових коштів спрямували на організацію гуртків для пенсіонерів. Також у нас запрацювала патрульна допомога. Повернули у Давидів культурне життя – відновили «Фестиваль сирника», – розповів В. Дяків.

Кадрові питання. За попереднім головою пішло декілька чоловік (юрист, помічник бухгалтера, керівник комунального підприємства). Були проблеми з депутатським корпусом, лояльним до попередньої влади. «Вони звикли працювати за старими схемами, їм важко було пристосуватися до змін. Часто чинили супротив ініціативам, підозрювали мій власний інтерес у деяких питаннях. У таких випадках апелював до громади, проводив збори раз на квартал», - сказав політолог.

Плани на майбутнє. Будівництво військово-промислового заводу.

Особиста мотивація. «Хотілося змінити рідне селище Давидів. Коли навчався в університеті, завжди згадував у якому прекрасному селі народився. Його можна вважати справжнім українським Монако», – розказав В. Дяків.

Він очолював Давидівську сільську раду рік і один місяць. На початку 2017 року у результаті об’єднання Давидова з довколишніми меншими селами, було сформовано нову селищну раду, очолив яку інший кандидат.

Артем Кухаренко, 22 роки, викладач історії

село Подільське, Черкаська область

Населення: 765 осіб, із яких половина – пенсіонери.

Бюджет сільської громади у 2016-му становив 678 тис. грн, у 2017 році - 972 тис. грн (акцизні збори та земельні податки).

Досягнення. Про свої успіхи Артем говорити не захотів: «За рік роботи зрозумів, що людям видніше, нехай вони говорять про те, що зроблено. У мене особисто принципово змінилося бачення проблем сільської громади. Початкові цілі (дороги, освітлення) виявилися лише верхівкою айсберга. Найбільше треба працювати з людьми, з них все починається і ними закінчується. Варто менше балакати, а більше робити».

Плани на майбутнє. Тема освітлення для Подільського залишається актуальною. Після цього є мрія довести до ладу занедбане підприємство з вирощування бройлерів, що займає 25 га землі, за яку ніхто нині не платить кошти, а вони б зовсім не завадили громаді.

Особиста мотивація. Молодий сільський голова захоплюється спортом й охоче організовує для дітей змагання. «Хочу щоб молодь долучалася до здорового способу життя. Це те, що змушує людей довше жити, боротися і бути оптимістами», – переконаний А. Кухаренко.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com