Готові практичні рішення для сої за no-till

«У справі підвищення врожайності ми повинні думати як економити кошти», – каже Вадим Дробітько, фермер з 24-річним досвідом господарювання на землях Миколаївщини. Загалом південні та східні регіони країни мають досить екстремальні погодні умови – трапляються періоди з високими температурами, як наприклад цього спекотного літа, та понад місяць без дощів. 

«Сьогодні спостерігаємо на полях дуже сильні пошкодження соняшника кліщем, перші прояви шкідника вже є й на кукурудзі. Середньорічна норма опадів у нас в регіоні 330 мм, гумус в межах від 2,4 до 3,1, інколи проскакує 4 %» — ділиться Вадим Дробітько, керівник ФГ «Відродження-100» та ФГ «Аркадія». В екстремальних умовах господарювання аграрій має свої правила, перевірені часом та практикою. 

 

 

Потрібно правильно підбирати сорти цієї культури. В південних регіонах я б краще порадив використовувати індетермінантні сорти сої, які демонструють поступовий ріст, цвітіння і утворення бобів. Сорти такого типу дозрівають в один і той самий період, коли б ви їх не посіяли, якщо в його генетиці закладено дозрівання за 90–120 днів, сорт дасть відповідний результат. Такими сортами можна коригувати збирання сої. 

Неодноразово колеги-аграрії говорили як правильно підібрати насіння сої. Звичайно, сортів дуже багато — і зарубіжної, і вітчизняної селекції. Краще взяти 5–6 і більше сортів і починати з ними працювати. Звісно, за рік ви не побачите потрібних результатів. Проте можна вибракувати 1–2 сорти, які вам не підходять, попрацювати кілька років з відібраними сортами та відібрати той базовий, під який підсівати інші сорти. 

 

В південних регіонах стоїть дилема: протравлювати насіння чи ні. Здайте в лабораторію насіння, і результати покажуть, що там багато захворювань, там же дадуть рекомендації протравлювати чи ні. Особисто я протравлюю на свій розсуд. Я кілька разів закладав досліди, сильних змін по врожайності в наших південних умовах я не спостерігав. Але якщо ви плануєте ранні посіви, початок чи середина квітня, я б рекомендував провести неоднокомпонентне протруювання насіння. Холодний ґрунт, розвиток хвороб на ґрунті та сої можуть спричинити зменшення врожайності. За пізніх посівів, якщо немає фінансової чи технічної можливості, протруювання насіння я б не проводив. Я не бачу чіткої вимоги для протруювання насіння. 

 

Я висіваю 200 тис. насінин, скільки зійде — стільки й буде. Якщо соя зійшла 90 тис., я залишаю. В минулому році у мене загальна норма висіву по факту була 90 тис., середня врожайність по господарству становила 20 ц/га, максимальний урожай — 27 ц/га, маса 1000 насінин становила 121 г в середньому. Цей показник для сої в нормальних умовах і до 200 г доходить, якби були опади я міг би отримати 30–35 ц/га. Прошу не боятися низьких норм — в дощовий період вона це компенсує, адже культурі притаманна висока компенсаторна здатність. В засушливі роки ви зможете отримати стабільний урожай, а не просто сіно. 

 

В південному регіоні у мене часто питають, яке міжряддя я встановлюю під час сівби сої. Сію сівалкою, яка у мене вільна: починаючи від 17 см і закінчуючи 70 см. 

Вузький ряд дає кращу розстановку і розподілення по поверхні поля, навіть за зниженими нормами висіву, при цьому на низьких нормах висіву прикріплення нижнього боба доволі низьке і за збирання потрібно буде прискіпливо налаштовувати жатку. 

Посів на 70 см дає загущення в ряду і більш високе кріплення нижнього боба. Практичний досвід різниці врожайності в моїх умовах — а це за останні 10 років в середньому 16 ц на круг — я не спостерігав особливої різниці в урожайності. 

 

Я не просто акцентував, що гумус на наших полях в межах 3 %, фосфор і калій середній і високий. Тому під сівбу я додаю тільки інокулянт. Досліди з азотним живленням у вигляді КАСу чи інших форм типу карбаміду привели до нульових результатів. Тому ми повністю відмовились від синтетичних добрив і акцентуємо увагу на внесенні інокулянтів. Це єдине добриво, яке ми використовуємо, так само чинять американці в своїй технології по вирощуванні сої. Хочу зробити акцент, що на сьогодні на ринку дуже багато пропонується інокулянтів. Я працював різними: канадськими, бразильськими, американськими, вітчизняними тощо. Іконулянти відрізняються. Знайдіть свій. Варто взяти препарати двох-трьох виробників, закласти дослід на стерильному полі, де ніколи не було сої. І ви отримаєте результат. Здаєте зібране зерно в лабораторію, щоб перевірити вміст білка. Я сміливо стверджую, що інокулянт може на 20 % підвищити врожайність сої за вкладені невеликі кошти на купівлю препарату — буквально 200–300 грн/га. Крім того, інокуляція може суттєво підвищити вміст сирого протеїну в зерні сої. Це буде додатковим бонусом під час продажів зерна. 

 

Ми проводили багато дослідів за дощових погодних умов. Я використовував препарат Абакус®, адже певні ознаки захворювання проявлялись на сої. Але після того, як інтенсивно йшли дощі і ми вносили фунгіциди, починалась спека 28…32 °С, ефективність препаратів практично дорівнювала нулю. Натомість високі температури зводили нанівець грибні захворювання, якими уражувалась рослина. Свого часу ми застосовували і генерики — зовнішній ефект був, але результату не було. Тому на Півдні України я не застосовую фунгіцидний захист. Ми економимо за рахунок того, що не застосовуємо те, що не ефективно. 

А от зі шкідниками потрібно боротись, вони дуже полюбляють високі температури і можуть активно знищувати посіви сої. Павутинний кліщ — це дуже потужний шкідник, з ним надзвичайно складно боротися. Мій 10-річний досвід не дав 100 % результатів у боротьбі зі шкідником. Можна зменшити його чисельність, але повністю знищити шкідника неможливо. На сьогодні я працював і біопрепаратами, і хімічні засоби застосовував. Можу виділити декілька препаратів, якими користуюсь: серед хімічних препаратів, непогано себе показують препарати на основі гекситіазоксу, що належить до групи інгібіторів росту кліщів, можна застосовувати Нурел-Д. Непогано працюють біопрепарати, їх активно застосовують в теплицях — Актофіт і Бітоксибацилін. Єдиний недолік біопрепаратів — потрібно застосовувати великі об’єми на гектар, до 5–6 л. Звісно, й обробок препаратами потрібно зробити декілька. Не маючи на своїх складах запасу біопрепаратів, інколи доводиться чекати по кілька тижнів на їхнє виготовлення. Якщо у мене 500 га сої і потрібно 5–6 л/га препарату, поставки можуть добряче затриматись.

 

 Натомість хімічні препарати частково закладаємо на складах і застосовуємо їх для боротьби з першими спалахами шкідників у посівах.

Другий відчутний шкідник сої — бавовникова совка, яка може знищити 70 % урожаю. Треба вчасно провести моніторинг посівів і застосувати відповідні препарати. Тут допоможуть інсектициди Кораген®, Белт®, які добре працюють і забирають практично до 100 % шкідників. 

 

Важливий етап у вирощуванні сої, особливо в посушливих південних регіонах, де соя зазвичай дуже низька. Я використовую жатки flex, які допомагають ефективно контролювати рівень зрізу стебла. Жатки різних виробників по-різному працюють. Якщо ви почули про жатку flex – зверніть, в першу чергу, увагу на виробника. Збирання цією жаткою нівелює втрати врожаю і дає можливість зібрати на 2,25, ц/га більше, ніж за збирання звичайною жаткою.