Досвід використання аграрних розписок. Кейс від "Глобал Агро Інвест"

— Ко­ли впер­ше Ви дізна­ли­ся про аг­рарні роз­пи­с­ки та їхні мож­ли­вості?

— Моє підприємство не­ве­ли­ке. В об­робітку пе­ре­бу­ває близь­ко 1 тис. га зем­лі. Тут я пра­цюю з 1998 ро­ку. На­ша аг­рофірма бу­ла за­реєстро­ва­на в Ди­кансь­ко­му рай­оні ще до по­яви пре­зи­дентсь­ко­го ука­зу про пе­рехід на нові ме­то­ди зем­ле­роб­ст­ва. Цей указ впро­ва­д­жу­вав Інсти­тут при­ват­ної влас­ності в аг­­рар­­но­му сек­торі. 

Весь цей час ми впев­не­но зро­с­таємо. Підви­щу­ють­ся не ли­ше ви­роб­ничі по­каз­ни­ки, а й онов­лю­ють­ся ос­новні за­со­би. Сьо­годні, приміром, за однією з про­грам за­вер­шуємо будівництво ком­плек­су на 2 тис. т зберіган­ня, очи­щен­ня та сушіння зер­­­на. Це пер­ший подібний ком­плекс не ли­ше на Пол­тавщині, а й в Ук­раїні. На будівництво ком­плек­су та онов­лен­ня техніки виділя­ють ве­ликі гроші. То­му на по­чат­ку цьо­го ро­ку відчув не­ста­чу обіго­вих коштів. Тре­ба бу­ло ку­пи­ти посівний ма­теріал, міне­ральні до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, па­ли­во. Сло­вом, усе, що потрібно для успішно­го про­ве­ден­ня вес­ня­ної посівної кам­панії.

Як ро­зумієте, йшло­ся про ве­ли­ку по­зи­ку. В той мо­мент ме­не хви­лю­ва­ло навіть не те, на яких умо­вах я її от­ри­маю, а як зго­дом по­вер­та­ти­му. Си­ту­а­цію ус­клад­ню­ва­ла од­на об­ста­ви­на — гро­ші мені бу­ли потрібні терміно­во, а на офор­­­м­лен­ня зви­чай­но­го банківсько­го кре­ди­ту ча­су не за­ли­ша­ло­ся. Звер­нув­ся за кон­суль­тацією до Де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Пол­тавсь­кої ОДА, де уваж­но вис­лу­ха­ли й по­ра­ди­ли по­пра­цю­ва­ти з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми.

У пев­но­му ро­зумінні мені по­ща­с­ти­ло. Спра­ва в тім, що на­ша об­ласть ще 2014 ро­ку ста­ла впро­ва­д­жу­ва­ти цей но­­вий інстру­мент фінан­су­ван­ня- аграрні розписки ма­лих і се­ред­ніх сільгосппідприємств, фер­мер­сь­ких гос­по­дарств. Тож на той час уже встиг­ла на­ко­пи­чи­ти пев­ний досвід ро­­бо­­ти з ним. Я мав цим ско­ри­с­та­ти­ся, що, влас­не, й зро­бив.

— Ви­хо­дить, що форс-ма­жор зму­сив Вас ско­ри­с­та­ти­ся кре­дит­ною но­вацією- отриманням аграрної розписки?

— На­справді жод­но­го форс-ма­жо­ру не бу­ло. На пев­но­му етапі я опи­нив­ся в си­ту­ації, ко­ли зму­ше­ний був за­лу­ча­ти до­дат­кові ко­ш­ти. Мені й раніше до­во­ди­ло­ся пра­­цю­ва­ти з банківськи­ми кре­ди­та­ми, тож спра­ва звич­на. Та цьо­го ро­ку мені впер­­ше ви­па­ло «по­знай­о­ми­ти­ся» з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми, ско­ри­с­та­ти­ся їхніми мо­ж­ли­во­с­тя­ми. І з вла­сного досвіду ска­жу — аграрні розписки потрібно впро­ва­д­жу­ва­ти як­найш­вид­ше. До то­го ж впро­ва­д­жу­ва­ти аграрні розписки не ли­ше в ок­ре­мих об­ла­с­тях, а по всій країні.

— Чим Вас «підку­пи­ли» аг­рарні роз­пи­с­ки?

— Аграрні розписки спро­щу­ють до­ступ до фінан­со­вих та ма­теріаль­но-технічних ре­сур­сів. Це особ­ли­во важ­ли­во для ма­лих і се­­­ред­ніх сільсько­го­с­по­дарсь­ких під­приємств, фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Більшість із них скар­жать­ся на гос­тру не­ста­чу обіго­вих коштів. Для них ця про­бле­ма вже дав­но пе­ре­тво­ри­ла­ся на хронічну. Й що­­ра­зу на­га­дує про се­бе на­пе­ре­додні по­­льо­вих робіт. А чи пов’я­за­ні во­ни з вес­ня­ною посівною кам­па­нією, зби­ран­ням уро­жаю чи висівом ози­мих куль­тур — не­має зна­чен­ня.

Про­бле­му обіго­вих коштів по­ро­д­жує безліч об­ста­вин, та зу­пи­ню­ся на одній. На відміну від ве­ли­ких, малі та се­редні сільгосппідприємства, фер­мерські гос­по­дар­ст­ва не ма­ють до­стат­нь­о­го за­став­но­го май­на. З цієї при­чи­ни бан­ки до­кла­да­ли зу­силь, щоб їх не поміча­ти, й ко­ли мо­ва за­хо­ди­ла про кре­ди­ту­ван­ня, то пе­­ре­ва­гу на­да­ва­ли аг­ро­хол­дин­гам.

Нині на рин­ку з’явив­ся но­вий інст­ру­мент фінан­су­ван­ня - аграрні розписки, при­сто­со­ва­ний до по­треб ма­лих і се­редніх сіль­госпви­роб­ників. А це оз­на­чає, що гос­тро­та пи­тан­ня, пов’яза­на з їх кре­ди­ту­ван­ням, знач­но змен­шить­ся.

— Ек­с­пер­ти рин­ку ствер­д­жу­ють, що з пев­но­го ча­су бан­ки зміни­ли став­лен­ня до ма­лих та се­редніх сіль­госп­підприємств і фер­мерів. Ба­га­то хто хо­че на­ла­го­ди­ти тісну співпра­цю з ни­ми.

— Це прав­да: як­що раніше ми їзди­ли до них на по­клон за кре­ди­та­ми, то те­пер нерідко во­ни приїздять до нас із про­по­зиціями. Та не завжди во­ни про­кла­да­ють шлях до се­ла за вла­сним ба­жан­ням. До цьо­го ча­с­то їх підштов­хує еко­номічна кри­за, яка відчут­но за­го­ст­ри­ла бо­роть­бу за клієнтів.

Але тре­ба ро­зуміти, що банкіри від­да­ють пе­ре­ва­гу дов­го­терміно­вим кре­ди­там, а не аграрним розпискам, бо во­ни га­ран­ту­ють їм три­ва­лу спів­­пра­цю із сільгоспви­роб­ни­ка­ми. Який це має ви­гляд на прак­тиці? Пе­ре­важ­но ви ку­пуєте ос­новні за­со­би й то­му по­тре­буєте ве­ли­кої кількості гро­шей. Банк іде вам на­зустріч і дає потрібну су­му. Але ча­с­то фер­мер по­тре­бує ко­рот­ко­терміно­во­го кре­ди­ту. Йо­го прин­цип про­стий — ви бе­ре­те гроші, приміром, на вес­ня­ну посівну, а після зби­ран­ня вро­жаю роз­ра­хо­вуєте­ся із кре­ди­то­ром за своїми зо­­бов’язан­ня­ми. І мо­же­те далі спокійно зай­ма­ти­ся своїм гос­по­дар­ст­вом, пла­ну­ва­ти йо­го діяльність.

Аг­рарні роз­пи­с­ки за­без­пе­чу­ють ко­рот­ко­терміно­ве кре­ди­ту­ван­ня. Це не оз­на­чає, що во­ни ма­ють витісни­ти з рин­ку інші, уже діючі кре­дитні про­гра­ми, які про­по­ну­ють бан­ки. Аг­рарні роз­пи­с­ки ма­ють до­пов­ни­ти їх, а сільгоспви­роб­ник сам вирішить, ко­т­ра з них за­без­пе­чить йо­му мак­си­маль­ну ви­го­ду.

— Скільки аг­рар­них роз­пи­сок Ви офор­ми­ли?

— Ми офор­ми­ли три аг­рарні роз­пи­с­ки. За­га­лом за ни­ми от­ри­ма­ли 3 млн грн. Гроші надійшли з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ку». Сьо­годні це по­ки що єди­ний банк у країні, який пра­цює з аг­рар­ни­ми фінан­со­ви­ми роз­пи­с­ка­ми. І це при то­му, що по­пит на них зро­с­тає.

Відмінність фінан­со­вих роз­пи­сок від то­вар­них по­ля­гає в то­му, що кре­дит за ни­ми на­да­ють або в гро­шовій, або в то­варній формі, а от роз­ра­ху­нок за ни­ми відбу­вається ли­ше в гро­шовій формі.

За­ста­вою став май­бутній вро­жай трьох сільгоспкуль­тур — сої, со­няш­ни­ку та ку­ку­руд­зи, під посів яких ми й бра­ли по­зи­ку. При цьо­му банк брав до ува­ги се­ред­ню вро­жайність цих сільгоспкуль­тур за ос­танні три ро­ки. Та­кож виз­на­ча­ла­ся їх се­ред­ня рин­ко­ва ціна. За ци­ми по­каз­ни­ка­ми ми ма­ли ду­же до­б­рий ви­г­ляд. Це по­зи­тив­но по­зна­чи­ло­ся на за­с­тав­но­му ко­ефіцієнті. Кре­ди­тор не взяв­ся йо­го за­ви­щу­ва­ти.

Так вий­ш­ло, що кож­на із трьох сіль­госпкуль­тур — соя, со­няш­ник та ку­ку­руд­за, от­ри­ма­ла ок­ре­му аграрну роз­пи­с­ку. Та­кий підхід знач­но спро­с­тив наші відно­си­ни з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком».

Будь-яка сільгоспкуль­ту­ра має свою спе­цифіку. Во­на пов’яза­на з ба­га­ть­ма фак­то­ра­ми, зо­к­ре­ма, з тер­міна­ми посіву, особ­ли­во­с­тя­ми до­гля­ду за нею, терміна­ми дозріван­ня, зі зби­ран­ням уро­жаю. Ми як по­зи­чаль­ни­ки уваж­но слідкуємо за всім цим. Та ці пи­тан­ня цікав­лять і на­ших кре­ди­торів. Во­ни мо­жуть кон­тро­лю­ва­ти якість на­шої ро­бо­ти, до­три­ман­ня всіх тех­но­логічних ви­мог, усь­о­го то­го, що за­без­пе­чує ви­со­ку вро­жайність, а з нею — й по­вне ви­ко­нан­ня на­ми взя­тих пе­ред бан­ком зо­бов’язань.

— Як ба­га­то ча­су та зу­силь Вам зна­до­би­ло­ся для оформ­лен­ня трьох аг­рар­них роз­пи­сок?

— Я вже ка­зав, що в сфері кре­ди­ту­ван­ня я — не но­ва­чок. Є банк, з яким співпра­цюю вже пев­ний час. Це Євро­пейсь­кий банк, і я за­до­во­ле­ний йо­го ро­­бо­тою. Він до­сить швид­ко вирішує пи­­тан­ня кре­ди­ту­ван­ня. За­га­лом на це йде від двох до трьох тижнів. Більша ча­с­ти­на ча­су ви­т­ра­чається на підго­тов­ку відповідних до­ку­ментів та на про­хо­д­жен­ня кре­дит­ної ра­ди.

І це при то­му, що банк до­б­ре знає ме­­не. За весь час я жод­но­го ра­зу не підвів йо­го. З «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком» я мав ли­ше ділові відно­си­ни. Тим не менш, для от­ри­ман­ня кре­ди­ту під аг­рарні роз­пи­с­ки мені зна­до­би­ли­ся всьо­го два тижні.

Єди­не, що на мо­мент на­шої до­мо­вле­ності та оформ­лен­ня в Пол­тавській об­ласті ли­ше один но­таріус реєстру­вав аг­рарні роз­пи­с­ки, і пра­цю­вав він за 100 км від Пол­та­ви. Аби мак­си­маль­но спро­с­ти­ти ро­бо­ту з цим но­таріусом, я пе­ре­слав йо­му всі не­обхідні до­ку­мен­ти в еле­к­трон­но­му ви­гляді. За два дні мені та пред­став­ни­кові «Аг­ро­про­с­періс Бан­ку» при­зна­чи­ли зустріч. Ми приїха­ли у вка­за­ний час і бу­ли зди­во­вані швид­ким ви­­ко­­­­нан­ням ро­бо­ти по отриманню пакету по аграрним розпискам. На оформ­лен­ня трьох аг­рар­них роз­пи­сок, їх реєстрацію та під­пи­сан­ня до­го­ворів у ціло­му бу­ло ви­т­ра­че­но ли­ше дві го­ди­ни.

На­ступ­но­го дня 3 млн грн ле­жа­ли на моєму ра­хун­ку, і я міг вільно роз­по­ря­д­жа­ти­ся ни­ми.

— Які до­ку­мен­ти Вам до­ве­ло­ся го­ту­ва­ти для от­ри­ман­ня аг­рар­них роз­пи­сок? 

— Це стан­дарт­ний па­кет до­ку­ментів. До ньо­го, зо­к­ре­ма, вхо­дять ста­тутні до­ку­мен­ти, звітність за ос­танні три ро­ки. Всі ці до­ку­мен­ти по­винні бу­ти в бух­гал­терії кож­но­го сільгосппідприємства. То­му зібра­ти їх ду­же про­сто. Ма­ю­чи досвід ро­бо­ти з бан­ка­ми, я вже знаю, які до­ку­мен­ти не­обхідно на­­да­ва­ти їм. То­му зберігаю їх в еле­к­трон­но­му ви­гляді. У разі по­тре­би, будь-ко­ли мо­жу їх ро­з­д­ру­ку­ва­ти і пе­ре­сла­ти кре­ди­то­ру.

Ба­га­то за­ле­жить від то­го, як на­ла­го­ди­ти ро­бо­ту. Вза­галі в умо­вах сьо­го­ден­ня про­блем зі зби­ран­ням до­ку­ментів і ро­бо­ти з ни­ми не по­вин­но бу­ти.

— Уявімо, що Ви не змо­же­те вчас­но роз­ра­ху­ва­ти­ся з кре­ди­то­ром. Чи пе­ред­ба­чи­ли в аг­рар­них роз­пи­с­ках мож­ливість відтерміну­ван­ня пла­тежів?

— У нас та­кої си­ту­ації не мо­же бу­ти. Ми вже зібра­ли весь вро­жай. Маємо не­ре­алізо­ва­ну про­дукцію. Во­на пе­ре­бу­ває у складсь­ких при­міщен­нях. Тож з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком» роз­ра­хуємо­ся вчас­но.

Од­нак, від не­пе­ред­ба­че­них си­ту­ацій ніхто не за­ст­ра­хо­ва­ний, то­му на са­мо­му по­чат­ку ми пе­ред­ба­ча­ли ймовірність форс-ма­жо­ру та, відповідно, роз­г­ля­ну­ли до­дат­кові умо­ви мож­ли­вої про­лон­гації пла­тежів за кре­ди­та­ми на рік. Во­ни цілком вла­ш­то­ву­ва­ли нас як по­зи­чаль­ників.

— Чи оформ­ля­ти­ме­те аг­рарні роз­пи­с­ки на­ступ­но­го ро­ку?

— По­ди­ви­мо­ся, як за­вер­ши­мо ни­ніш­ній рік, якою бу­де еко­номіка країни най­б­лиж­чим ча­сом. У будь-яко­му ви­пад­ку, ми те­пер маємо досвід ро­бо­ти з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми й у разі не­об­хідності не­одмінно ско­ри­с­таємо­ся ним. 

М. Лу­го­вий, Національ­ний пресс-клуб «Ук­раїнська пер­спек­ти­ва»