Вирощування суниці садової: перспектива сезону 2017

Весняні заморозки: збитки і порятунок

— Цієї весни виробники суниці сконцентровані на втратах. «Одні господарства недобрали 10–20% врожаю, інші — більше половини, — розповідає керуючий партнер фірми «ФруТек» Олег Босий. Наприклад, одне з найбільших ягідних господарств України — «Аграна Фрут Лука», яке під самою лише суницею має близько 100 га, за чутками, втратило 30% урожаю. Крім того, холоди відтягли початок сезону на 10–15 днів: перші великі партії ягоди з’явилися аж у середині травня.

— Якщо на поверхні грунту -7 °С, суницю можна хоча б частково врятувати, тільки накривши її агроволокном, — стверджує технічний експерт зі спеціальних культур компанії Syngenta Володимир Воєводин.

Виробники підтверджують, що використання агроволокна давало відчутний ефект.

— Останні 2 роки ми захищаємося від заморозків агроволокном. На 11 га, закритих агроволокном, за температури -4 °С втрати врожаю становили 5% — загинула лише найбільша ягода. На 10 га, що відведено під сорти пізнього терміну дозрівання, які не накривали агроволокном, перший цвіт загинув повністю. Ці втрати складають близько 3 млн грн, — розповідає директор із виробництва господарства «Адана-3» Ерман Ероглу.

Однак, як продовжує Олег Босий, навіть під агроволокном суниця вціліла не вся. Тож, за його прогнозами, валовий збір суниці нинішнього року знизиться до 62 тис. т порівняно з 70 тис. т у 2016-му. Аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» очікують, що валовий збір становитиме менше 60 тис. т, тоді як торішній урожай вони оцінюють трохи більше ніж у 60 тис. т.

Рекордний експорт свіжої суниці

І справа не тільки в морозах. Причина ще й у ліквідації старих насаджень, тоді як нові на великих площах після 2013-го не закладалися, бо в розпал сезону на ринку спостерігався надлишок ягоди. «В попередні 2 роки були моменти, коли в південних областях на ринках суниця в панетках продавалася дешевше за вартість самої панетки», — розповідає О. Босий.

У сезоні-2016 почав відчуватися дефіцит ягоди високої якості. Експерти пов’язують це з проривом української суниці на експортні ринки. Статистика зовнішньої торгівлі різко контрастує з тими плачами, які дехто здіймав спочатку з приводу російського ембарго на імпорт української плодоовочевої продукції, а потім з приводу торгової блокади Криму. Так, якщо в 2013 році було експортовано 183 т свіжої суниці, в 2014-му — 252 т, то 2016-го вже 2271 т.

Минулого року Україна вперше за останні роки стала нето-експортером свіжої суниці і вперше здійснила поставки цього товару до ЄС. Щоправда, основним іноземним покупцем залишалася Росія, куди товар везли через Білорусь, на яку й припадають основні обсяги відвантажень української суниці, згідно митної статистики.

Експорт замороженої суниці теж зріс: у 2013-му він склав 234 т, а в 2016-му — 754 т. Щоправда, рекорд припадає на 2015-й — 1329 т. А от експорт наповнювачів та пюре з суниці, на жаль, знизився, але менше ніж удвічі: з 1550 т у 2013-му до 900 т у 2016-му.

Цінові перспективи сезону-2017/18

Зниження валового збору мало б підтримати ціну на ягоду. «АПК-Інформ: овочі і фрукти» взагалі прогнозує рекордну за останнє десятиліття (щоправда, не в валюті, а лише в гривнях) ціну на суницю: в середньому за сезон 27 грн/кг в опті на свіжий ринок і 15 грн/кг на переробку.

Щоправда, не всі експерти настільки оптимістичні. Олег Босий наприклад, висловлює лише обережне сподівання, що навіть у сезон суниця не продаватиметься нижче собівартості. Річ у тім, що досить високі середні за сезон ціни не виключають обвалу в жнива, передусім у період масового дозрівання ягоди в домогосподарствах.

Затримка дозрівання на 10–15 днів через холодну погоду може зумовити більш дружне, ніж зазвичай, достигання на початку сезону і відповідний обвал цін, нехай і короткостроковий. «Рання ягода дешевша, ніж суниця основного сезону — цілком можливий на українському ринку сценарій», — вважає Олег Босий. А от на сировину для переробки високої якості за прийнятними для переробників цінами однозначно буде попит.

Інвестиційна привабливість

Пожвавлення ринку, зростання цін і збільшення експортних можливостей знову стимулюють інвесторів. Однак, на думку експертів, зараз мають сенс інвестиції не в розширення площ, а в інтенсифікацію. Як відзначає Олег Босий, останнім часом готуються проекти з вирощування суниці в високих плівкових теплицях, зокрема, ремонтантних сортів за інтенсивними технологіями (на стелажах на субстраті) з прицілом на експорт. У зв’язку з цим зростає попит і на саджанці «європейського» типу, що здатні дати перший товарний урожай уже в рік посадки. Однак в Україні їх поки що не вирощують, а імпортувати з-за кордону — дорого.

На перший погляд, експортний потенціал України міг би бути великим, оскільки наша країна має чималі можливості з нарощування валового збору суниці. Так, у 2014-му, за оцінками FAO, Україна зібрала 66 тис. т суниці, що є 15-показником у світі. Для порівняння: Великобританія зібрала майже 105 тис. т, Марокко — 137 тис. т, Польща — 202,5 тис. т. Остання посідає 8 місце у світі за валовим збором, хоча за площею — 2-ге. Тобто, інтенсивні технології дали б змогу українським виробникам ягід конкурувати навіть із Польщею.

Водночас голова ГО «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна нагадує про високу конкуренцію на європейському ринку свіжої ягоди. «Не варто забувати, що на європейський ринок надходить середземноморська суниця з сезоном плодоношення 8 місяців, врожайністю 40–60 т/га і з країн, де вартість робочої сили подекуди співставна з нашою. Відповідно, собівартість там дуже низка», — пояснює вона.

Стримують експорт не тільки обмежені резерви робочої сили, а й недорозвинена інфраструктура. І мова не тільки про автошляхи. Наприклад, партію ягід до Катару торік довелося відправляти з пасажирським літаком, де не було потрібних можливостей для охолодження: вантажні авіаперевезення з Україні здійснюються нерегулярно.

Олег Босий нагадує, що досить вигідним могло б бути вирощування суниці на заморозку — щоправда, певних сортів, зокрема, Зенга Зенгана, Діп Ред, Ренесанс.

Так, вирощування Зенга Зенгана на гребені з мульчуванням плівкою на краплинному зрошенні в 4-річній культурі (перший урожай на 2-й рік після посадки — 22 т/га, на 3-й — 18 т/га, на 4-й — 16 т/га) дозволило б вийти на собівартість 0,44 €/кг (з яких 18 — вартість збирання). Для порівняння: ремонтантна суниця на стелажах у плівкових теплицях навіть за врожайності 70 т/га мала б собівартість 0,86 €/кг.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами виступів і бесід у кулуарах конференції "Ягоди України-2017: заморозка і свіжий ринок", проведеної компанією "АПК-Інформ: овочі і фрукти" в Запоріжжі, травень 2017