Захист саду від оленки волохатої

 Оленка волохата (Epicomites hirta Poda) — шкідник, який в останні роки все частіше нагадує про себе. Раніше вважалося, що цей фітофаг завдає шкоди садовим масивам лише в Степу. На даний час цей небезпечний шкідник зустрічається по всій території нашої держави, а за останні десятиріччя набув широкого розповсюдження по всьому світі: як у Європі,  так і Австралії, Північній Америці, Азіїї, країнах Африки.

Оленка волохата – жук чорний довжиною 8-12 мм, чорного кольору, на крилах має білі плями різної величини, а все тіло вкрите покритий густими сірувато-жовтими волосинками. Зимують жуки в ґрунті. Із місць зимівлі виходять наприкінці березня. Заселення насаджень плодових культур розпочинається з фази «рожевого пуп’янка» і триває впродовж цвітіння дерев. Згодом цей шкідник активно заселяє і пошкоджує посіви соняшнику, багаторічних трав та сої. Жуки живляться генеративними органами в денний час, приблизно з 10 години ранку і до 16–17 години вечора. Впродовж червня-першої декади липня відбувається відкладання яєць шкідником в ґрунт на глибину до 35 см. Личинки  живуть у ґрунті до кінця серпня-початку вересня і живляться рослинними рештками. Заляльковування починається наприкінці серпня і триває до половини вересня. Через 16–28 днів з’являються молоді жуки, що залишаються зимувати в ґрунті до весни наступного року  (Ю.П. Яновський, 2015).

В промислових насадженнях плодових культур Правобережного Лісостепу України останнім часом значної шкоди завдають шкідники ряду Coleoptera, які шкодять у фазу «цвітіння», що призводить до значного зниження їх врожайності. Захист насаджень від шкідника Оленки волохатої значно утруднений, оскільки вони шкодять саме в фазу цвітіння садів, коли багато ентомофагів і комах-запилювачів живляться на квітучій рослинності, а застосування інсектицидів в цей період може завдати відчутної шкоди запилювачам і довкіллю в цілому. Тому уточнення особливостей біології Оленки волохатої та вивчення дії препаратів сучасного асортименту пестицидів проти них є надзвичайно актуальним питанням на сьогодні. Якщо на присадибних ділянках плодових дерев в якості боротьби з шкідником можливо використовувати ручне збирання жуків або виловлювання їх за допомогою кольорових пасток, то в промислових садах необхідно застосовувати ефективні інсектициди нового покоління.

Спостереження за біологічними особливостями Оленки волохатої (Epicomites hirta Poda) проводили в насадженні яблуні Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва, закладеного у 2004 році за схемою 4х2 м. Догляд за насадженнями проводили відповідно до загальноприйнятих агротехнічних заходів, система утримання ґрунту в міжряддях – «чистий пар».

В нинішньому, 2018 році  початок льоту жуків відмічено 27 квітня за середньодобової температури повітря 15,6 ⁰С. Масове заселення дерев – з 2 травня по 30 травня за середньодобової температури повітря 17,8 ⁰С в час цвітіння трав’янистих культур (кульбаби лікарської, мати-й-мачухи звичайної), на 1 погонний метр квітучих гілок яблуні в цей час налічувалось максимально до 15 особин.  Літ імаго шкідника тривав 91 діб – з кінця ІІІ декади квітня до кінця ІІІ декади липня. Встановлено, що жуки літають в теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно – з 10 до 16 години дня, після 19 годин вечора – ховались в ґрунт на глибину 0,5-2 см. Період яйцекладки Оленки волохатої у звітному році відмічено з 11 травня по 12 червня за середньодобової температури повітря 19,3 ⁰С (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка льоту Оленки волохатої в промислових насадженнях яблуні (Дослідна станція помології ім. Л.П.Симиренка Інституту садівництва НААН, 2018 р.)

Надзвичайно важливий елемент інтегрованого захисту рослин – систематичний моніторинг агроценозів, діагностика видового складу збудників хвороб та шкідників, прогнозування рівнів їх потенційної шкідливості в кожному кварталі насаджень, визначення доцільності захисних заходів та вчасне застосування раціональних методів.

За результатами проведених досліджень в Дослідній станції помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН встановлено, що  ефективним прийомом обмеження чисельності Оленки волохатої є обприскування яблуні в фазу цвітіння інсектицидами Моспілан, ВП (0,2 кг/га) та Маврік, ВЕ (0,7-0,8 л/га). Дані препарати характеризувались високою технічною ефективністю, що становила  91,7 - 95 %  (табл. 2).

Таблиця 2. Технічна ефективність застосування інсектицидів проти Оленки волохатої (Дослідна станція помології ім. Л.П.Симиренка Інституту садівництва НААН, 2018 р.)

Сортимент пестицидів проти основних шкідників досить великий, але серед них є багато препаратів, які використовуються досить тривалий час. В останній час ефективність їх застосування значно знизилася, і існує реальна загроза виникнення в шкідників стійкості до цих сполук. За останні роки Оленка волохата завдає значних збитків плодовим насадженням, а особливості її біології розвитку змушують до пошуку нових інсектицидів нового покоління, до яких і належать препарати Моспілан та Маврік (табл.3).

Таблиця 3. Характеристика високоефективних інсектицидів Моспілан, ВП та Маврік, ВЕ для заходів захисту від Оленки волохатої

Є.П. Постоленко, кандидат сільськогосподарських наук,
завідувач відділу захисту рослин та аналітичних вимірювань,
Дослідна станції помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва НААН