Захист кукурудзи від бур’янів

Cтабільний по­пит на зер­но ку­ку­руд­зи, а та­кож її пе­ре­ва­ги в аг­ро­тех­но­логічно­му плані (стро­ки сівби, спо­со­би та час зби­ран­ня, новітні тех­но­логії у гібри­ди­зації, рівень ви­роб­ни­чих ви­т­рат та ін.) спри­я­ють істот­но­му зро­с­тан­ню площ цієї куль­ту­ри як у світо­во­му мас­штабі, так і в Ук­раїні. Посіви куль­ту­ри ак­тив­но «про­су­ва­ють­ся» у північні регіони Ук­раїни, зо­к­ре­ма Північний Лісо­степ і Полісся.

На­уко­ви­ми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що різни­ця в уро­жаї зер­на куль­ту­ри на варіан­тах посівів без бур’янів і на засміче­них ни­ми про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації ста­но­вить 40–60%. Найрізкіше зни­жен­ня вро­жаю відбу­вається, як­що бур’яни в посівах ак­тив­но ве­ге­ту­ють в інтер­валі 30–40 днів від по­яви сходів ку­ку­руд­зи. На­явність цих «кон­ку­рентів» на по­чат­ко­вих ета­пах ор­га­но­ге­не­зу зму­шує куль­ту­ру прак­тич­но не­зво­рот­но за­кла­да­ти ниж­чу про­дук­тивність. Зни­щен­ня бур’янів після про­хо­д­жен­ня цьо­го кри­тич­но­го періоду ли­ше ча­ст­ко­во віднов­лює по­тенційну вро­жайність. За суцільно­го ма­со­во­го за­бур’янен­ня цілком мож­ли­ва си­ту­ація, що куль­ту­ра прак­тич­но не ут­во­рює по­вноцінно сфор­мо­ва­них ка­чанів.

Яд­ро бур’яно­во­го це­но­зу у посівах ку­ку­руд­зи фор­му­ють пе­ре­важ­но ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), гірчак бе­рез­ко­подібний (Polygonum convolvulus L.), та­ла­бан по­льо­вий (Thlaspi arvense L.), пло­с­ку­ха зви­чай­на (Echinochloa crus-galli L.), галінсо­га дрібноквітко­ва (Calinsoga parviflora L.), зіроч­ник се­редній (Stellaria media L.), гри­ци­ки зви­чайні (Capsella bursa pastoris L.), паслін чор­ний (Solanum nigrum L.), ро­маш­ка не­па­ху­ча (Matricaria perforata Merat.), ку­ко­ли­ця біла (Melandrium album Mill.). Се­ред ба­га­торічних най­по­ши­реніши­ми є осот жов­тий по­льо­вий (Sonchus arvensis L.), пирій по­взу­чий (Elytrigia repens L.), хвощ по­льо­вий (Eguisetum arvense L.), по­до­рож­ник лан­це­то­ли­с­тий (Plantago lanceolata L.), куль­ба­ба лікарсь­ка (Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.). По­ру­шен­ня на­уко­во об­­грун­то­ва­но­го чер­гу­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у про­сторі та часі (роз­ши­рен­ня площ під зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми, мо­но­куль­ту­ра) знач­но збільшує за­бур’яненість полів, зо­к­ре­ма ба­га­торічни­ка­ми — пирієм по­взу­чим, осо­том ро­же­вим і по­льо­вим та ін.

Зміна кліма­ту у бік по­тепління сприяє зро­с­тан­ню за­бур’яне­ності посівів ку­ку­руд­зи і її по­пе­ред­ників унаслідок пе­ре­зимівлі зи­му­ю­чих бур’янів, а та­кож про­су­ван­ня на північ видів, що вва­жа­лись ха­рак­тер­ни­ми для півден­них регіонів, а са­ме: щи­риці зви­чай­ної (Ama­ranthus retroflexus L.), пас­ль­о­ну чор­но­го (Solanum nigrum L.), ам­б­розії по­ли­но­ли­с­тої (Ambrosia artemisiifolia L.) та ін. При цьо­му прак­тич­но не спо­с­терігається міграції північних видів на південь.

Ме­ханічний ме­тод захисту кукурудзи від бур’янів

Виз­на­чаль­ним у зни­женні за­бу­р’яне­ності посівів аг­ро­технічни­ми за­хо­да­ми є ме­ханічний ме­тод, перш за все — ос­нов­ний об­робіток грун­ту, про­ти­бур’яно­ва ефек­тивність яко­го ста­но­вить 60–70% за­галь­ної си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва. Раціональ­ний і своєчас­ний об­робіток грун­ту за­без­пе­чує знач­не погіршен­ня умов про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів та по­даль­шо­го їхньо­го роз­вит­ку. Ба­га­то на­уковців та ви­роб­нич­ників схо­дять­ся на думці, що для зни­жен­ня за­бур’яне­ності посівів ку­ку­руд­зи най­раціональнішою є ди­фе­ренційо­ва­на за гли­би­ною, за­хо­да­ми і спо­со­ба­ми си­с­те­ма об­робітку грун­ту в сівозміні. У період, ко­ли аг­ро­техніка бу­ла виз­на­чаль­ною у бо­ротьбі з бур’яна­ми, у на­уко­вих ре­ко­мен­даціях та на ви­роб­ництві най­по­ши­реніши­ми бу­ли два кла­сичні ме­то­ди, спря­мо­вані, го­ло­вним чи­ном, про­ти ба­га­торічних бур’янів. Пер­ший, ме­тод «пригнічен­ня», бу­ло ре­ко­мен­до­ва­но за знач­но­го по­ши­рен­ня ко­ре­не­вищ­них бур’янів — він пе­ред­ба­чав дво­разове лу­щен­ня дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми на 10–12 см із по­даль­шим за­орю­ван­ням подрібне­них ко­ре­не­вищ бур’янів плу­га­ми на мак­си­маль­но до­пу­с­ти­му гли­би­ну; дру­гий — ме­тод «вис­на­жен­ня» — за­сто­со­ву­ва­ли про­ти ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів. Він скла­дається з лу­щен­ня та після по­яви ро­зе­ток ли­с­тя у бур’янів — двох-трьох об­робітків лемішни­ми лу­щиль­ни­ка­ми на гли­би­ну від 8 до 16 см для підрізан­ня но­во­у­тво­ре­них ро­зе­ток бур’янів. Потім — про­ве­ден­ня гли­бо­кої оран­ки плу­га­ми із пе­редплуж­ни­ка­ми на гли­би­ну ор­но­го ша­ру. Нині ці ме­то­ди або їхні еле­мен­ти та­кож за­сто­со­ву­ють у різних мо­­дифікаціях, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи су­часні грун­то­об­робні аг­ре­га­ти. У після­­висівний період ме­ханічний об­­робіток мо­же пе­ред­ба­ча­ти до­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня або од­не чи кілька міжряд­них об­робітків куль­ти­ва­то­ра­ми. До­сить по­ши­ре­ною та­ка си­с­те­ма кон­тро­лю­ван­ня бур’янів є в ор­ганічно­му зем­ле­робстві.

Хімічний ме­тод захисту кукурудзи від бур’янів

В інтен­сив­но­му зем­ле­робстві із про­гре­сив­ним роз­вит­ком аг­ро­хімічної про­мис­ло­вості вже три­ва­лий час домінує хімічний ме­тод за­хи­с­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур із ви­ко­ри­с­тан­ням гербіцидів син­те­тич­но­го по­хо­д­жен­ня. Пе­релік ре­ко­мен­до­ва­них до за­сто­су­ван­ня на ку­ку­рудзі пре­па­ратів містить знач­ну кількість по­зицій і постійно онов­люється. Ви­роб­ни­ки ЗЗР про­по­ну­ють різно­манітні пре­па­ра­ти — за діючи­ми ре­чо­ви­на­ми, стро­ка­ми вне­сен­ня, до­зою ви­ко­ри­с­тан­ня (від де­сятків грам до кількох літрів чи кіло­г­рамів).

Так, для зни­щен­ня од­норічних зла­ко­вих та дворічних бур’янів у до­схо­до­вий період на ку­ку­рудзі за­сто­со­ву­ють низ­ку грун­то­вих гербіцидів, се­ред яких най­по­ши­реніші такі: Хар­нес, к. е.

(1,5–3,0 л/га); Ду­ал Голд 960 ЕС (1,0–1,6 л/га); Трофі 90 ЕС, к. е. (2,0–2,5 л/га); Фроньєр Оптіма, КЕ (0,8–1,4 л/га); Аценіт-А 880, к. е. (2–2,5 л/га); Аден­го 465 SC, КС (0,35–0,5 л/га); При­мек­с­т­ра TZ Голд 500 SC, к. с. (4,0–4,5 л/га);

При­мек­с­т­ра Голд 720 SC, к. с. (2,5–3,5 л/га). Два ос­танні пре­па­ра­ти мож­на за­сто­со­ву­ва­ти і по ве­ге­ту­ючій куль­турі — у фазі трьох-п’яти її листків.

За­сто­су­ван­ня грун­то­вих гербіцидів на ос­нові д. р. ме­та­зах­ло­ру, ди­ме­те­наміду або аце­тох­ло­ру не завжди га­ран­тує за­хист посівів, бо їхня дія знач­ною мірою за­ле­жить від по­год­них умов по­чат­ку ве­ге­тації ку­ку­руд­зи — тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му та ви­па­дан­ня опадів. Ос­танні впли­ва­ють як на інтен­сивність по­яви сходів і ріст куль­ту­ри, так і на де­с­т­рукцію са­мих гербіцидів.

Ри­зик вто­рин­но­го за­бур’янен­ня кукурудзи бур’яна­ми

То­му мо­же ви­ни­ка­ти ри­зик вто­рин­но­го за­бур’янен­ня од­норічни­ми та ба­га­торічни­ми бур’яна­ми, особ­ли­во за надмірно­го ви­па­дан­ня опадів. У та­ко­му разі доцільне за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів по ве­ге­ту­ю­чих рос­ли­нах, тоб­то стра­хо­вих гербіцидів. Більшість їх ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти по­чи­на­ю­чи із фа­зи трьох-п’яти листків куль­ту­ри, що дає змо­гу про­сте­жи­ти ефек­тивність дії грун­то­вих пре­па­ратів і в разі її низь­ко­го рівня вжи­ти до­дат­ко­вих за­ходів.

За засмічен­ня посівів ку­ку­руд­зи пе­ре­важ­но од­норічни­ми дво­доль­ни­ми бур’яна­ми за­сто­со­ву­ють гербіци­ди гру­пи 2,4-Д, зо­к­ре­ма 2,4-Д 500, ВК (0,9–1,7 л/га); Дез­ор­мон 600, в. р. (0,8–1,4 л/га); Діко­пур Ф 600, РК (0,8–1,4 л/га).

Од­норічні та де­які ба­га­торічні дво­дольні бур’яни у фазі 3–5 листків куль­ту­ри зни­щу­ють пре­па­ра­та­ми: Діален Су­пер 464 SL (1,0–1,25 л/га); Ес­те­рон 60, к. е. (0,7–0,8 л/га); Амінка, в. р. (0,7–1,2 л/га); Ди­кам­ба Фор­те, РК (1,0–1,2 л/га); Май­сТер Па­у­ер OD, о. д. (1,25–1,5 л/га); Пік 75 WG, ВГ (15–20 г/га), Ште­фаніка, КС (1,0–1,25 л/га).

За на­яв­ності в аг­ро­це­нозі ку­ку­руд­зи бур’янів, стійких до пре­па­ратів гру­пи 2,4-Д та три­а­зинів, а са­ме: гірча­ку бе­рез­ко­подібно­го, рут­ки лікарсь­кої, зіроч­ни­ка се­ред­нь­о­го, підма­рен­ни­ка чіпко­го, пор­ту­ла­ку го­род­нь­о­го, ро­маш­ки не­па­ху­чої та ін. — ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі суміші пре­па­ратів: Хар­моні 75, ВГ + ПАР Тренд 90 (10 г/га+0,2 л/га або 15 г/га без ПАР); Тіфі, в. р. г. + ПАР Мікс (10–20 г/га + 0,5–1,0 л/га); Фор­му­ла, в. г. + ПАР Тан­дем (10 г/га + 0,2 л/га) та ін.

Про­ти од­но- та ба­га­торічних зла­ко­вих і дво­доль­них видів бур’янів у фазі 1–7 листків куль­ту­ри мож­на за­сто­со­ву­ва­ти Тітус 25, в. г. + ПАР Тренд (40–50 г/га + 0,2 л/га); Ба­зис 75, ВГ + ПАР Тренд (20–25 г/га + 0,2 л/га); Май­сТер 62 WG, в. г. (150 г/га) та ін.

У фазі 3–10 листків куль­ту­ри за доміну­ван­ня у посіві куль­ту­ри од­но­- та ба­га­торічних зла­ко­вих ефек­тив­ни­ми є Міла­г­ро 040 SC, к. с. (1,0–1,25 л/га), Міла­но, КС (1,0–1,25 л/га); Са­лют 40, МД (1,0–1,25 л/га); Сам­сон Ек­с­т­ра 6 OD, о. д. (0,75–1,0 л/га).

Слід за­сте­рег­ти, що гербіци­ди, які вно­сять у пізніші стро­ки (за­зви­чай після ут­во­рен­ня п’ято­го ли­ст­ка у куль­ту­ри) мо­жуть ма­ти низь­ку ефек­тивність про­ти бур’янів, бо в них спраць­о­вує біологічний за­хист у міру ут­во­рен­ня на ли­ст­ках відповідно­го по­кри­ву у ви­гляді вос­ку то­що. Крім то­го, роз­ро­с­тан­ня ли­ст­ко­вої по­верхні куль­ту­ри різко зни­жує ймовірність по­па­дан­ня на по­верх­ню бур’янів ро­бо­чо­го роз­чи­ну.

Гербіциди про­ти бур’янів 

За ви­со­ко­го рівня за­бур’яне­ності зла­ко­ви­ми і, особ­ли­во, ба­га­торічни­ми дво­доль­ни­ми бур’яна­ми, зо­к­ре­ма осо­та­ми, бе­рез­кою по­льо­вою, ефек­тив­ним є комбіно­ва­ний пре­па­рат Таск 64, в. г. (307–385 г/га) у суміші з ПАР Тренд 90 (0,2 л/га). Так, власні досліджен­ня свідчать, що за­сто­су­ван­ня ви­щої нор­ми цьо­го пре­па­ра­ту зни­жу­ва­ло на­явність зла­ко­вих видів бур’янів на 89%, а дво­доль­них — на 95%, що за­без­пе­чи­ло при­бав­ку вро­жаю куль­ту­ри (до кон­тро­лю без гербіцидів) — 83%.

Про­ти осотів, що до­сяг­ли фа­зи ро­зет­ки, ефек­тив­ни­ми є гербіци­ди на ос­нові клопіраміду — Лон­т­рел 300, в. р. (0,16–0,66 л/га); Лон­т­рел Гранд, в. г. (0,2 л/га). Для зни­щен­ня бе­рез­ки по­льо­вої доцільно за­сто­со­ву­ва­ти Ста­ра­не Преміум 330 ЕС, к. е. (0,5–0,6 л/га) у фазі 3–7 листків у куль­ту­ри.

За­побігти втра­там уро­жаю ку­ку­руд­зи, спри­чи­не­ним на­явністю у її посівах бур’янів, мож­на і зро­би­ти це — обов’язок кож­но­го зем­ле­ро­ба. 

Ф. Бру­халь, канд. с.-г. на­ук, С. Га­в­ри­лов, канд. с.-г. на­ук, В. Ко­ломієць, Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут зем­ле­роб­ст­ва НА­АН»

Інформація для цитування
За­хист ку­ку­руд­зи від бур’янів / Ф. Бру­халь, С. Га­в­ри­лов, В. Ко­ломієць // Спецвипуск ж. Пропозиція. Кукурудза: від насіння до прибутку / — 2016. — С. 3034