Кукурудза належить до найслабших конкурентів із бур’янами в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро слабкіше, ніж пшениця озима, і втричі – ніж соняшник.
У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біологічних груп бур’янів. Крім того, оскільки вона є теплолюбною культурою, за низьких температур повітря її рослини можуть призупиняти свій ріст і розвиток, що створюватиме також сприятливі умови для засмічення посівів бур’янами.
Посіви кукурудзи засмічують переважно злакові та двосім’ядольні бур’яни. Найбільшої шкоди вони завдають культурі в перший період розвитку, коли культурні рослини ростуть порівняно повільно. Залежно від видового складу, густоти забур’янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур’янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20–70 %. У посівах кукурудзи досить шкідливими є багаторічні коренепаросткові бур’яни. За умов надмірної забур’яненості посівів осотом рожевим і жовтим, березкою польовою, гірчаком степовим звичайним урожайність кукурудзи знижується на 50–55 %, за середньої — на 35–40 та за слабкої – на 20–30 %.
У різних зонах вирощування культури відмічаються відмінності щодо видового складу бур’янів. Наприклад, у Поліській зоні найбільш поширеними однорічними бур’янами є просо куряче, редька дика, гірчиця польова, капуста польова, лобода біла, а багаторічними – пирій повзучий, хвощ польовий. У Лісостепу домінуючими є осоти, березка польова, молочай верболистий, Дескурайнія Софії, мишій сизий та зелений, просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла, звичайна та жминдовидна, амброзія полинолиста. У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти - осот рожевий та жовтий, гірчак березковидний, хрінниця круповидна, гречка татарська, просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, паслін чорний, дурман звичайний, амброзія полинолиста та інші.
Найбільш шкідливими бур’янами у посівах кукурудзи є осот рожевий та жовтий, березка польова, гірчиця польова, лобода біла, щириця біла і звичайна, пирій повзучий, а також амброзія полинолиста, які знижують її врожайність на 30–50 %.
Бур’яни проростають за порівняно низьких температур повітря і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні – одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за культуру і сильно пригнічують її на початкових етапах її росту й розвитку. Тому на початкових етапах росту й розвитку кукурудзи рекомендовано здійснювати до- і післясходове боронування для знищення максимальної кількості бур’янів.
Для отримання й збереження максимального врожаю кукурудзи необхідно поєднувати агротехнічні й хімічні заходи контролю бур’янів у її посівах.
Агротехнічні заходи контролю бур’янів
На весні після появи сходів бур’янів рекомендовано здійснити першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур’янів краще знищувати за допомогою передпосівного обробітку, який здійснюють на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, здійснюють 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі бур’янів, які проросли.
Бур’яни проростають за порівняно низьких температур повітря і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні – одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за культуру і сильно пригнічують її на початкових етапах її росту й розвитку. Тому на початкових етапах росту й розвитку кукурудзи рекомендовано здійснювати до- і післясходове боронування для знищення максимальної кількості бур’янів.
Досходове боронування здійснюють за 3-4 дні до появи сходів кукурудзи, коли молоді ростки ще добре прикриті грунтом. У цей період масово проростає насіння ранніх (редька дика, гречка татарська, гірчиця польова) і частково пізніх (лобода біла, мишій сизий і зелений, щириця звичайна) ярих бур’янів. Їх проростки і сходи, які не укорінилися, добре знищуються боронами. Якщо у післяпосівний період внаслідок похолодання сходи кукурудзи затримуються, бур’яни проростають і утворюється ґрунтова кірка, досходове боронування рекомендовано здійснювати двічі: через 7-10 днів після сівби і за 3-4 дні до появи сходів. При цьому знищується 85-90 відсотків проростків і сходів ранніх та 45-65 відсотків пізніх ярих (пожнивних) бур’янів.
Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращуватиме контакт насіння з грунтом, підвищуватиме польову схожість кукурудзи і забезпечуватиме дружнє проростання насіння бур’янів. Досходове боронування здійснюють через 5-6 днів після сівби, коли бур’яни проросли і знаходяться у фазі “білої ниточки”. Боронують впоперек рядків легкими або середніми боронами. Під час здійснення 2-3 досходових боронувань можна знищити 70-80 відсотків проростків бур’янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи. При цьому швидкість руху агрегату повинна бути 4,5-5,5 км/год.
Згідно з результатами досліджень вітчизняних науковців встановлено, що після одноразового боронування посівів за 3-5 днів до появи сходів культури знищувалося 52 відсотки бур’янів, оскільки основна частина насіння пожнивних однорічних бур’янів (мишій сизий і зелений, куряче просо, щириця) до того часу ще не проростає. Боронування у фазу 2-3 листків знищує 70 відсотків (частина сходів укорінюється), а трьохразове (за 3-5 днів до появи сходів кукурудзи, у фазі 2-3-х і 4-5 листків) забезпечує загибель 95 відсотків бур’янів.
Після інтенсивного боронування (3-4 рази) на полях, які мало забур’яненні, відпадає необхідність внесення страхових гербіцидів.
Бур’яни знищують також міжрядними обробітками за допомогою культивації. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) доцільно здійснювати з лапами підгортальниками для присипання бур’янів у рядках. Під час цього агротехнічного заходу швидкість руху агрегату повинна бути не менша 8-9 км/год., інакше не будуть присипатися бур’яни. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур’яни у захисній зоні рядка.
Хімічні заходи контролю бур’янів
Щоб забезпечити стартові умови для росту й розвитку культури та ефективний контроль однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів, застосовують ґрунтові гербіциди. Обприскування ґрунту виконують до висіву, під час висівання та після сівби, але до появи сходів культури.
Причому важливо враховувати те, що період для застосування досходових гербіцидів досить обмежений — він триває від висіву до появи проростків культури. Крім того, технічна ефективність гербіцидів під час досходового внесення напряму залежить від погодних умов, як, власне, й сама можливість проведення цього заходу. Адже ефективність препаратів знижуватиметься через посуху, яка призводитиме до пересихання верхнього шару ґрунту. А через тривалий дощовий період або високі температури повітря та ґрунту (вище як 20…24 °С) оптимальні строки обприскування будуть упущені.
Під час використання для захисту посівів кукурудзи від бур’янів ґрунтових препаратів важливо враховувати те, що за наявності рослинних решток на поверхні ґрунту та за проекційного покриття ними понад 50 % площі гербіциди, що локалізуються на цих рештках, не проникатимуть у ґрунт, а отже, не забезпечуватимуть своєї дії. Також більша частка активних речовин препаратів під впливом сонячного проміння, вітру та інших факторів підлягатиме деструкції. За таких умов втрати гербіцидів можуть досягати 25–30 %, відтак технічна ефективність їхньої дії на бур’яни послаблюватиметься.
У зв’язку з цим особливого значення набувають технологічні регламенти застосування гербіцидів (норма витрати робочої рідини, рівномірність унесення розчину, перекриття струменя розпилювачів, регулювання висоти штанги обприскувача, якісне перемішування препарату з ґрунтом). Внесення ґрунтових гербіцидів із дотриманням регламентів і вимог застосування дає змогу більше ніж на місяць відстрочити появу бур’янів. Але бувають ситуації, за яких ґрунтові препарати не забезпечують достатньої ефективності контролю сегетальної рослинності. В такому разі неможливо уникнути заходів із контролю бур’янів у посівах кукурудзи в післясходовий період.
Переваги післясходового внесення гербіцидів полягають у тому, що після сходів є можливість ідентифікувати видовий склад бур’янів і їхню чисельність, виконати обприскування в ранні фази росту бур’янів, тобто на початку активного їхнього розвитку. А головне, що, знаючи поширеність шкідливих об’єктів, цілеспрямовано можна дібрати відповідні хімічні засоби захисту культурних рослин, що забезпечить максимальну ефективність проведення заходу, допоможе зменшити затрати й збільшити врожайність культури.
В сучасних умовах агровиробники все частіше надають перевагу застосуванню післясходових гербіцидів. Варто відмітити, що, окрім усього, період закладання майбутнього врожаю в кукурудзи триває до появи восьмого листка. Тож буде помилкою недооцінювати негативний вплив забур’янення посіву в цей період. Технічна ефективність післясходових гербіцидів залежить від поглинання активної речовини, фізіологічної активності рослин і від погодних умов, які настають після внесення гербіцидів.
Температура, відносна вологість повітря, наявність чи, навпаки, брак опадів, висока сонячна активність, вітер — це абіотичні, або природні, чинники, які впливають на ефективність гербіцидів різних хімічних груп. Фітотоксичність гербіцидів буде найвища за температури повітря 18…24 °С, низька — за 25…30, а за температури 8…10 °С — практично не проявлятиметься. За високої температури повітря й, особливо, за низької відносної його вологості гербіциди потрібно вносити вранці, а в холодну погоду — вдень. За таких умов вони краще транслокуватимуться в рослини бур’янів.
Під час низької відносної вологості повітря, високої сонячної активності, вітру та спеки рослини після виходу проростків на поверхню ґрунту покривають свої листки й стебла шаром захисного епікутикулярного воску. Таким чином вони застосовують свої захисні механізми за несприятливої зміни навколишнього середовища. Такий процес досить динамічний. Наприклад, у рослин лободи білої у фазі двох листків шар епікутикулярного воску, порівняно із фазою сім’ядоль, зростав у середньому у 2,3 раза; у фазі чотирьох листків — уже в 4,5 раза, а у фазі восьми листків — у 7,1 раза. Цей епікутикулярний віск захищає рослину від висихання.
Проте через утворення на поверхні рослин захисного шару епікутикулярного воску, цього захисного покриву, знижується проникність робочого розчину гербіцидів у тканини та провідні системи бур’янів.
Одним із важливих факторів, що обмежує технічну ефективність гербіцидів, є здатність рослин із фазами розвитку нарощувати запаси органічних пластичних речовин у своїх тканинах. Пластичні речовини у клітинах рослин виконують багато функцій. Серед головних — створення запасу енергетичного матеріалу в організмі рослини, який особливо потрібен у стресових ситуаціях, зокрема за порушення фотосинтезу в результаті дії гербіцидів, і здатність пластичних речовин хімічно зв’язувати діючі речовини препаратів і впливати на їхню активність. У молодих рослин запаси пластичних речовин (насамперед сума вуглеводів) швидко збільшуватимуться. Наприклад, у рослин щириці звичайної у фазі двох листків уміст пластичних речовин, порівняно із фазою сім’ядоль, зростав у середньому у 1,6 раза, а у фазі чотирьох листків — у 2,2 раза. У рослин лободи білої у фазі двох листків вміст пластичних речовин збільшився, порівняно з фазою сім’ядоль, у 2,6 раза, а з фазою чотирьох — у 3,3 раза. До формування в рослин восьми листків вміст пластичних речовин зростав у 4,6 раза.
Із урахуванням вищевикладеного обприскування посівів доцільно проводити в період, коли більшість сходів бур’янів перебуватимуть у фазах сім’ядоль — двох листків. Під час обприскування бур’янів у ці фази розвитку висока технічна ефективність проявиться навіть за умов застосування мінімальних норм витрати гербіцидів.
Опади змивають препарати з поверхні листя, через що їхня технічна ефективність значно зменшується. Для збереження технічної ефективності гербіциди слід вносити за відсутності опадів або коли їхнє випадання після обприскування прогнозується через 5–6 годин. Цього часу буде достатньо для транслокації гербіцидів у тканини листя сегетальної рослинності.
На формування розміру крапель робочого розчину впливає випаровування, дефіцит насичення і відносна вологість повітря. Знання такої залежності буде корисним під час внесення гербіцидів, для розчинення яких потрібна невелика кількість води (наприклад, для післясходових препаратів).
Для контролю бур’янів у посівах кукурудзи рекомендовано застосовувати гербіциди на основі поєднання таких діючих речовин, як римсульфурон, нікосульфурон і дикамба. Препарати на основі цих діючих речовин рекомендовано застосовувати у посівах кукурудзи (на зерно та силос) на етапах розвитку від трьох до шести листків. Завдяки синергізму від поєднання трьох діючих речовин із різних хімічних класів, такі гербіциди вирізняються розширеною технічною ефективністю щодо контролю сегетальної рослинності.
Зокрема, діюча речовина дикамба поглинається через листя та кореневу систему, транслокується в усі органи рослин, у тому числі до точок росту та кореневих волосків, що надає переваги цим препаратам під час контролю багаторічних дводольних бур’янів. Додавання активної речовини дикамби забезпечує високу ефективність гербіцидів у обмеженні шкідливості однорічних дводольних і багаторічних дводольних бур’янів, серед яких: амброзія, березка польова, осоти жовтий і польовий та багато інших.
Наступні дві діючі речовини, римсульфурон і нікосульфурон, поглинаються переважно надземною частиною бур’янів і після потрапляння в рослину швидко транслокуються до самих кінчиків коренів і листя.
Впливаючи на ензимну систему, препарати з умістом цих діючих речовин припиняють поділ клітин у чутливих до дії гербіцидів бур’янів. Чутливі бур’яни через декілька годин припиняють ростові процесів, у рослин відзначають прояви хлорозу, а через декілька днів — відмирання пагонів і некроз. Повна загибель бур’янів відбувається впродовж 10–20 днів. Стійкіші, а також ті бур’яни, що перебувають у пізніших фазах розвитку, зупиняють своє зростання. Наявність у складі гербіцидів римсульфурону та нікосульфурону дає можливість ефективно знищувати всі злакові бур’яни, у тому числі пирій повзучий, види мишію, просо волосоподібне, плоскуху звичайну, вівсюг та інші.
Важливою перевагою гербіцидів з умістом цих двох діючих речовин є те, що вони швидко інактивуються в ґрунті й безпечні для наступних культур у сівозміні. Норма витрати, залежно від видового складу, рівня забур’яненості, фази розвитку бур’янів та погодних умов, різна й коливається від 40–50 г/га, норма витрати ПАР Тренд® 90 (як обов’язкового компонента робочого розчину) має становити 200–300 мл/га. За посушливих умов доцільно збільшувати норму витрати ПАР Тренд® 90 до 300 мл/га. У разі надмірної забур’яненості слід застосовувати максимальну норму витрати — 50 г/га і норму витрати робочого розчину 300 л/га.
Для контролю однорічних і багаторічних широколистяних бур’янів у посівах кукурудзи пропонують застосовувати селективні системні гербіциди з умістом діючої речовини дикамба, диметиламінна сіль, 480 г/л. Найчутливішими до її впливу такі бур’яни, як: дурман звичайний, галінсога дрібноквіткова, види гірчаку, горошок мишачий, амброзія полинолиста, канатник Теофраста, березка польова, курячі очка польові, види лободи, лутига розлога, осоти городній, жовтий і рожевий, паслін чорний, ториця польова, череда трироздільна, чина бульбиста, празелень звичайна, види щириці, падалиця соняшнику.
Під час контролю бур’янів, різноманітних за видовим складом, а також із переважанням у структурі багаторічних злакових і багаторічних двосім’ядольних упродовж останніх декількох років знаходить широке застосування бакова суміш з умістом діючих речовин нікосульфурон, 30 г/л, у поєднанні з мезотріоном, 75 г/л.
Важливо відмітити, що, оскільки ця суміш нефітотоксична, це створює переваги, за яких такі препарати допустимо застосовувати і в пізніші фази розвитку культури: 2–10 листків у кукурудзи. Але за рекомендаціями кращим терміном для обприскування посівів є все ж таки фаза розвитку від двох до п’яти листків у культури, за умови, що рослини бур’янів сформували не більше як чотири справжні листки. Оптимальна норма витрати становить 1,5 л/га. Для контролю перерослих бур’янів або в разі домінування багаторічних (злакові чи дводольні) норму витрати збільшують від 1,75 до 2,0 л/га.
Завдяки підсилення однією речовиною механізму дії іншої речовини, ці дві активні речовини спільно забезпечують щонайбільше обмеження шкідливості слабочутливих або стійких до дії інших гербіцидів двосім’ядольних бур’янів. Наприклад, ваточника сирійського, який на сьогодні належить до бур’янів, що стійкі до дії традиційних препаратів, а його поширення у посівах кукурудзи щодалі збільшується. Ці препарати, завдяки стримуванню росту й розвитку ваточника сирійського, попереджають утворення його насіння та, відповідно, поширення.
Важливо відзначити, що ці гербіциди обмежують шкідливість також хрестоцвітих, видів щириці, лободи, пасльону чорного, галінсоги дрібнокіткової, видів осоту, видів фіалки, дурману звичайного, портулаку городнього, нетреби звичайної, падалиці соняшнику й ріпаку та багато інших шкідливих об’єктів.
Крім широкого діапазону застосування, перевагою таких препаратів є також їхня посилена ґрунтова дія завдяки наявності в їхньому складі мезотрону. Адже останній створює умови для ефективного контролю декількох наступних «хвиль» двосім’ядольних бур’янів, які можуть проростати в посівах, наприклад після випадання частих опадів.
У сучасних інтегрованих системах захисту рослин, що передбачають управління внутрішньо- та міжпопуляційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод. Контроль бур’янів за допомогою хімічних засобів захисту збережеться і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно з іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну та економічну ефективність.
Вибір дієвого гербіциду та внесення його в оптимальні строки забезпечать знищення або пригнічення бур’янів, поширених у посівах культур, що запобігатиме продукуванню сегетальною рослинністю насіння.
Гербіциди, рекомендовані для використання у посівах кукурудзи
Препарат (діюча речовина) | Норма витрати, г, кг, л/га | Спектр дії | Строки обприскування посівів |
S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазін, 187,5 г/л | 4,0–4,5 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 500 г/л | 0,9–1,7 | Однорічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота у формі диметиламінної солі, 600–730 г/л | 0,7–1,2 | Однорічні та деякі багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2,4-Д, 344 г/л + дикамба, 120 г/л | 1,0–1,5 | Однорічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д та МЦПА, та деякі багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2,4-Д – дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 500 г/л | 0,6–0,7 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2,4-Д – дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 850 г/л | 0,6– 0,8 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 905 г/л | 0,6– 0,7 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452,42 + флорасулам, 6,25 (г/л) | 0,4–0,6 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | З фази 3 до фази 7 (включно) листків культури |
2-етилгексиловий ефір 2,4-Д- дихлорфеноксиоцтової кислоти, | 0,3–0,5 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
Амікарбазон, 280 г/кг + мезотріон, | 0,25–0,3 + ПАР | Однорічні та багаторічні двосім’ядольні та однорічні злакові бур'яни | У фазі 2–6 листків у кукурудзи |
Амідосульфурон, 750 г/кг | 20–30 г/га | Однорічні та багаторічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни | Обприскування посівів, починаючи з |
Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот мефенпірдиетил, 250 г/л | 0,1 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–7 листків у культури |
Амінопіралід, 300 г/кг + флорасулам, 150 г/кг | 33 г/га | Однорічні злакові та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–7 листків культури |
Ацетохлор, 900 г/л |
| Однорічні злакові та дводольні бур’ни | До появи сходів культури |
Бентазон, 480 г/л | 2,0–4,0 | Однорічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д та 2М-4Х, бур’яни | У фазі 3–5 листків культури на ранніх стадіях росту бур’янів |
Біциклопірон, 200 г/л | 0,25–0,75/ 0,25–0,75 + ПАР/ 0,25–0,5 + ПАР | Однорічні дводольні бур’яни | До появи сходів кульутри/ Від початку сходів до 3 листків культури/ Від початку сходів до 8 листків культури |
Дикамби натрієва сіль, 600 г/кг + тифенсульфурон-метил, 60 г/кг | 0,2–0,25 | Однорічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни | У фазі 3–7 листків у культури |
Дикамби амінна сіль, 480 г/кг | 0,8 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
Диметенамід-П, 720 г/л | 0,8–1,2 | Однорічні злакові та деякі дводольні бур’яни | До появи сходів культури |
Диметиламінна сіль дикамби, 970 г/кг | 0,2–0,4 | Однорічні та багаторічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д, бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
Дифлуфензопір, 170 г/кг + дикамба, | 0,3–0,4 + ПАР Метолат, 1,0 | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 3–8 листків культури |
Ізоксафлютол, 750 г/кг | 0,1–0,15 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | До появи сходів культури |
Ізоксалютол, 50 г/л + ципросульфамід, 50 г/л + тербутилазин, 375 г/л | 1,75–2,0 | Однорічні широколисті та злакові бур’яни | До сівби, після сівби, але до появи 3-го листка культури |
Клопіралід, 300 г/л | 1,0 | Однорічні дводольні, у т.ч. стійкі до 2,4-Д, та багаторічні коренепаросткові бур’яни | У фазі 3–5 листків культури |
Клопіралід, 750 г/л | 0,2 | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | Обприскування вегетуючих бур’янів у фазі “розетки” (за висоти осотів 15–20 см) від фази 3–4 листків до появи квіткових бутонів у культури |
Мезотріон, 480 г/л | 0,2 – 0,25 + 0,25 ПАР | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–8 листків культури |
Мезотріон, 90 г/л + піридат, 300 г/л | 1,0 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 3–5 листків у культури |
Метобромурон, 600 г/л | 1,67-2,5 | Однорічні дводольні та деякі злакові бур'яни | До появи сходів культури |
Нікосульфурон, 40 (45) г/л | 1,0–1,25 | Однорічні та багаторічні злакові та деякі дводольні бур’яни | У фазі 4–10 листків культури |
Нікосульфурон, 750 г/кг | 0,04–0,08 або 0,05–0,06 + ПАР | Однорічні і багаторічні злакові та деякі дводольні бур’яни | У фазі 4–10 листків культури |
Нікосульфурон, 630 г/кг + тифенсульфурон-метил, 120 г/л | 0,06–0,08 + 0,25 ПАР | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 4–10 листків культури (2–6 листків у однорічних та за висоти 10–15 см багаторічних бур’янів) |
Пендиметалін,455 г/л | 2,0–4,0 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | До появи сходів культури |
Просульфурон, 750 г/кг | 15–20 г/га | Однорічні та багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 8 листків культури |
Пропізохлор, 720 г/л | 2,0–3,0 | Однорічні злакові та двосім’ядольні бур’яни | У фазі 3–4 листків культури |
Римсульфурон, 250 г/кг | 40–50 + ПАР | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 1–7 листків культури (у фазі кущіння однорічних злакових бур’янів і за висоти багаторічних 10–15 см) |
Римсульфурон, 32,5 г/кг + | 307–385 + 200 мл/га ПАР | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 2–6 листків, на ранніх стадіях розвитку бур’янів: 1–3 листки у однорічних і за висоти 10–15 см у багаторічних злаків; 2–4 листки у однорічних дводольних та 4–6 листків (або розетка) у багаторічних дводольних |
Римсульфурон, 25 г/кг + | 0,4–0,5 + ПАР Флокс, 0,2 | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 2–5 листків |
Римсульфурон, 500 г/кг + тифенсульфурон-метил, 250 г/кг | 20–25 + 200 мл/га ПАР Талант | Однорічні та багаторічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 2–5 листків |
Темботріон, 200 г/кг + ізоксадіфен-етил, 100 г/кг | - | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | Обприскування посівів у фазі 2–8 листків культури: 0,4–0,5 + ПАР Меро®, 1,0–2,0 л/га або 0,35 + Аспект Про 533 SC, КС, 1,5 л/га |
Тифенсульфурон-метил, 750 г/кг | 10–15 г/га + ПАР | Однорічні дводольні бур’яни, у т.ч. стійкі до 2,4-Д та триазинів | У фазі 2–7 листків культури |
Тієнкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 г/л + ципросульфамід, 150 г/л) | 0,35–0,5 0,35–0,44 | Однорічні дводольні та злакові бур’яни | До появи сходів культури У фазі 2-х листків культури |
Толпіралат, 100 г/л | 0,4 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | У фазі 2–5 листків культури |
Топромезон, 50 г/л + дикамба, 160 г/л | 1,0–1,25 + ПАР 1,0–1,25 | Однорічні та багаторічні дводольні і однорічні злакові бур’яни | У фазі 3–5 листків (бур’яни у ранній фазі їх росту) |
Тритосульфурон, 250 г/л + дикамба, 500 г/л | 0,2 + ПАР | Однорічні та багаторічні дводольні | У фазі 3–5 листків культури |
Флорпірауксифен-бензил, 5 г/л + нікосульфурон, 40 г/л + тифенсульфурон-метил, 10 г/л + антидот ізоксадифен, 10 г/л | 1,25–1,5 | Однорічні злакові та дводольні бур’яни | Від 2-х до 8-ми розгорнутих листків у кукурудзи, на ранніх етапах розвитку бур’янів |
Форамсульфурон, 300 г/кг + йодсульфурон-метил натрію, 20 г/кг + антидот-ізоксадифен-етил, 300 г/кг | 150 г/га | Однорічні та багаторічні дводольні та злакові бур’яни | У фазі 2–7 листків кукурудзи (фаза 3–4 листків у однорічних злакових бур’янів) |
Флуміоксазин, 480 г/л | 0,1–0,12 | Однорічні дводольні та однорічні злакові бур’яни | До появи сходів культури |
Флуроксипір, 250 г/л | 0,7–0,8 | Однорічні та окремі багаторічні дводольні бур’яни | У фазі 3–7 листків у культури |
Циклоксидим, 100 г/л | 1,0–1,5 л/га + ПАР Метолат/ 2,0–2,5 л/га + ПАР Метолат | Однорічні/ багаторічні злакові бур’яни | За 2–4 листків у бур’янів/ За висоти бур’янів 10–15 см |
О. Єрмоленко, o.yermolenko@univest-media.com