Чому посухи стають новою “нормою” для України і як адаптуватися до змін: рекомендації від WWF-Україна

WWF-Україна підкреслює необхідність розробки стратегічних рішень — таких як План управління посухами, що має на меті пом’якшити негативний вплив кліматичних змін на річкові екосистеми, сільське господарство та громади.

Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода — не безкінечний ресурс, а родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає все менше у світі. За прогнозами ООН, до 2050 року посуха може вразити понад три чверті населення світу. А кількість і тривалість посух з 2000 року зросла на 29% у порівнянні з двома попередніми десятиліттями. У період з 1998 по 2017 рік посухи спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярдів доларів США.

Всесвітній фонд природи WWF-Україна зауважує, що для України ця проблема набуває особливої актуальності. Попри свою світову славу як "житниця" з родючими чорноземами, країна стикається з реальною загрозою опустелювання та посиленням посух. Через зміну клімату наша країна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Ситуація значно погіршується через повномасштабне вторгнення Росії, що спричиняє стрімке збільшення ерозії, забруднення та зневоднення ґрунтів, а також руйнує критичну водну інфраструктуру.

У чому різниця між опустелюванням і посухою?

Опустелювання та посухи становлять одні з найбільш тривожних глобальних процесів деградації навколишнього середовища, що загрожують сталому розвитку та здатності людства виживати в багатьох регіонах світу. Ці явища призводять до втрати родючих земель, зниження біорізноманіття, зменшення водних ресурсів та погіршення умов життя для мільйонів людей, особливо в сільських районах.

За даними ООН, сьогодні у світі деградовано вже п’яту частину всієї суші — це понад 2 мільярди гектарів. Із них більше половини — сільськогосподарські землі, які мали б давати нам їжу. Щороку ми втрачаємо понад 12 мільйонів гектарів через опустелювання. При цьому майже 95% продуктів, які ми їмо, залежать від стану ґрунту. Щороку світ втрачає 24 мільярди тонн ґрунту, що напряму б'є по врожаях і економіці.

●    Опустелювання — це процес, коли родючі землі поступово деградують і втрачають свою родючість. Це не обов’язково поява справжньої пустелі, але земля дійсно “вмирає” — втрачає вологу, структуру та живі організми. Серед основних причин опустелювання: вирубка лісів (знеліснення), надмірне розорювання і перевипас худоби, нераціональне зрошення, посухи та ін.

●    Посуха — це тривалий період, протягом якого спостерігається значна нестача або повна відсутність опадів (дощу, снігу). Це явище супроводжується підвищеними температурами повітря та низькою вологістю. Внаслідок посухи знижуються запаси вологи в ґрунті, що негативно впливає на рослинність, сільське господарство та доступність води для споживання.

Ці два явища тісно пов'язані, адже посуха є однією з головних причин опустелювання.

Яка ситуація в Україні?

В умовах зміни клімату посухи стають частішими, а опустелювання — загрозою навіть для країн, які раніше з цим не стикалися, зокрема й для України (особливо південних областей).

●    Підвищення температури

2024 рік був найтеплішим за всю історію метеорологічних спостережень (тобто з кінця 19 століття) – і не тільки для України, а й для всієї планети. Ба більше, швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні та європейські темпи.  

Дані Українського Гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47-0,59°С/10 р., а в північній півкулі та Європі – 0,34 і 0,47°С/10 р. відповідно.

●    Опустелювання та деградація орних земель

Україна є однією з найбільш інтенсивно розораних країн не лише Європи, а й світу: орні землі займають 54% її території. У деяких районах Херсонської та Запорізької областей цей показник перевищує 90%. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, близько 58% українських земель зазнають деградації, а 20% – забруднення. Серед причин – зміна клімату та військові дії.

●    Зміни в опадах

Спостерігається дефіцит опадів та збільшення тривалості бездощового періоду. Минулий рік додав нових доказів кліматичних змін. Один із найпомітніших — зміщення сезонного розподілу опадів: у літній період їх кількість різко скорочується. Водночас зростає не лише кількість днів із високими температурами, а й тривалість періодів безперервної спеки. Це призводить до активнішого випаровування вологи з поверхні грунту та водних об'єктів. Літні дощі, якщо й випадають, перетворюються на короткочасні зливи. Але така волога не встигає вбиратись у пересохлу землю: вода швидко стікає з поверхні, не поповнюючи запаси ґрунтових і підземних вод.
Усе це спричиняє глибоку посушливість, обміління річок і зниження рівня вологи у ґрунті — і ми вже бачимо наслідки цього в багатьох регіонах України.
●    Найбільш вразливі регіони
Проблема опустелювання проявляється переважно в областях степової зони. Південь України включено до регіонів з дуже високим рівнем вразливості до опустелювання. Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська області — ці регіони найбільше постраждали від посух, що знищили десятки тисяч гектарів посівів. Тенденції до збільшення тривалості та інтенсивності посух спостерігаються також у центральних та північних регіонах України, де раніше такі явища не були проблемою.
●    Зниження доступності води:

Очікується зниження доступності води по всій країні, що посилить проблеми з водопостачанням та сільським господарством.

При цьому Україна має один із найнижчих серед європейських країн показників забезпеченості власними водними ресурсами — лише одна тисяча кубометрів місцевого стоку на одного жителя, тоді як, наприклад, у Канаді цей показник становить 94,3 тис. куб. м, США — 7,4 тис. куб. м, Німеччині — 1,9 тис. куб. м. Забезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях країни відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3/рік у Херсонській області до 7,92 км3/рік – у Закарпатській.

Через зміну клімату наша країна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів

“Основною рушійною силою цих процесів є глобальне потепління (тривале підвищення середньої температури Землі), що, в основному, зумовлено антропогенними викидами парникових газів. Спалювання викопного палива (вугілля, нафти, газу) призводить до викидів парникових газів (вуглекислого газу, метану тощо) в атмосферу.
Ці гази створюють "ковдру" навколо Землі, затримуючи тепло і спричиняючи підвищення глобальної середньої температури. Україна, як і інші регіони світу, відчуває на собі наслідки цього процесу. Як наслідок, збільшення атмосферного випаровування через підвищення температури призводить до посилення посух в усьому світі”, — пояснює керівниця напряму "Вода" WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.