КРЕМНІЙ ТА БОР ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ

У технологіях вирощування сільськогосподарських культур мікродобрива відіграють дедалі більшу роль. Незначні обсяги внесення гною, застосування концентрованих форм мінеральних добрив, зростання продуктивності сільськогосподарських культур істотно зрушили баланс елементів живлення в бік його дефіциту, що збільшило потребу у широкому застосуванні мікродобрив у позакореневі підживлення сільськогосподарських культур. І хоча комерційна пропозиція представлена переважно композиційними формами мікродобрив, які містять шість і більше мікроелементів, проте залишаються білі плями щодо ширшого застосування окремих мікроелементів, до яких належить кремній.

Кремній недостатньо вивчений сьогодні, проте зарубіжні публікації вказують на високу його ефективність в посівах сільськогосподарських культур.

Метою наших досліджень було вивчити ефективність застосування кремнію у позакореневе підживлення буряків цукрових. Добриво вносили окремо та у комбінації з бором у фази змикання листків у рядках та міжряддях.

Результати досліджень показали, що в середньому за 2021–2023 рр. внесення кремнію у позакореневе підживлення у фазі 6–8 та 10–12 листків підвищило врожайність буряків цукрових до фону мінеральних добрив на 3,2–5,5 т/га за абсолютного показника 65,1–67,4 т/га. Підвищення врожайності коренеплодів було статистично достовірним за сумарної дози кремнію 1,0 та 1,4 л/га, тоді як доза 0,6 л/га внесена у позакореневе підживлення впливала на врожайність неістотно.

Результати досліджень показали, що в середньому за 2021–2023 рр. внесення кремнію у позакореневе підживлення у фазі 6–8 та 10–12 листків підвищило врожайність буряків цукрових до фону мінеральних добрив на 3,2–5,5 т/га за абсолютного показника 65,1–67,4 т/га

Ефективність позакореневих підживлень кремнієм зростала за поєднаного внесення з борним мікродобривом. Внесення кремнію у два позакореневі підживлення сумарною дозою 0,6–1,4 л/га та бору в дозі 1,0 кг/га підвищило врожайність коренеплодів до фону мінеральних добрив (N₉₀P₆₀K₉₀) на 4,5–6,4 т/га, що було статистично достовірним і засвідчило ефективність такого заходу.

Найвищу врожайність буряків цукрових забезпечило внесення кремнію у позакореневе підживлення в дозі 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га дворазово — у фазі 6–8 листків та 10–12 листків: урожайність коренеплодів — 68,3 т/га зі зростанням до фону мінеральних добрив на 6,4 т/га, до контролю без добрив – на 23,8 т/га.

Застосування кремнієвих і борних мікродобрив неістотно впливало на вміст цукрів у коренеплодах буряків цукрових. На контролі без добрив вміст цукрів у коренеплодах становив 18,4 %, за внесення N₉₀P₆₀K₉₀ — 18,3 %, за внесення позакоренево кремнію на фоні мінеральних добрив — 18,4–18,5 %, поєднання кремнію і бору —18,5–18,6 %.

Найвищий уміст цукрів у коренеплодах спостерігали за внесення кремнію в дозі 0,5 та 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 листків та повторно у фазі 10–12 листків: цукристість коренеплодів 18,6 % зі зростанням до фону мінеральних добрив на 0,3 %.

Збільшення врожайності коренеплодів та підвищення їхньої цукристості за застосування кремнію та бору значно підвищило біологічну продуктивність буряків цукрових.

Збільшення врожайності коренеплодів та підвищення їхньої цукристості за застосування кремнію та бору значно підвищило біологічну продуктивність буряків цукрових. За дворазового позакореневого підживлення кремнієм сумарною дозою 0,6 л/га збір цукру підвищився порівняно з фоном мінеральних добрив (N₉₀P₆₀K₉₀) на 0,6 т/га, дозою 1,0 л/га — на 0,8 т/га, дозою 1,4 л/га — на 1,1 т/га; за додаткового дворазового внесення бору в дозі 1,0 кг/га — відповідно на 0,9, 1,1 та 1,3 т/га.

Найефективнішим визначено внесення кремнію позакоренево в дозі 0,7 л/га та бору в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 листків та повторно у фазі 10–12 листків по фону N₉₀P₆₀K₉₀: збір цукру становив 12,7 т/га зі зростанням до фону мінеральних добрив на 1,3 т/га, до контролю без добрив — на 4,5 т/га.

Застосування кремнієвих та борних мікродобрив покращило технологічну якість коренеплодів буряків цукрових. Дворазове позакореневе підживлення кремнієм сумарною дозою 0,6 л/га обумовило вміст кондуктометричної золи в коренеплодах — 0,324 %, вихід меляси — 2,43 %, втрати цукру в мелясі – 1,22 %, що порівняно з фоном мінеральних добрив було меншим – відповідно на 0,023 %, 0,17 % та 0,09 %. Подальше збільшення сумарної дози кремнію у позакореневе підживлення до 1,0–1,4 не впливало істотно на технологічну якість коренеплодів.

Незначно технологічна якість коренеплодів покращилась за поєднаного внесення у позакореневе підживлення кремнію і бору. Так, внесення бору в дозі 1 кг/га на фоні доз кремнію 0,6 та 1,0 л/га + N₉₀P₆₀K₉₀ обумовило вміст кондуктометричної золи в коренеплодах – 0,321 %, вихід меляси – до 2,41 %, втрати цукру в мелясі – 1,21 %, порівняно з внесенням лише кремнію втрати цукру в мелясі зменшились на 0,01–0,03 %.

Найвищої продуктивності буряки цукрові досягали за проведення дворазового позакореневого підживлення кремнієм в дозі 0,7 л/га та бором в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 та 10–12 листків по фону N90P60K90

Отже, найвищої продуктивності буряки цукрові досягали за проведення дворазового позакореневого підживлення кремнієм в дозі 0,7 л/га та бором в дозі 1 кг/га у фазі 6–8 та 10–12 листків по фону N₉₀P₆₀K₉₀: урожайність коренеплодів — 68,3 т/га, збір цукру — 12,7 т/га з перевищенням фону мінеральних добрив на 6,4 та 1,3 т/га, відповідно. Проведення двох позакореневих підживлень кремнієм та бором покращило технологічну якість коренеплодів, зменшило втрати цукру в мелясі та збільшило на 0,2–0,4 % вихід цукру на заводі порівняно з фоном мінеральних добрив N₉₀P₆₀K₉₀.

В. Іваніна, доктор с.-г. наук, професор; В. Гурська, аспірантка Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН