Чому бурякам буває погано на родючих ґрунтах?

Дефіцит або надлишок мікроелементів може призвести до проблем у вирощуванні будь-якої культури, у тому числі й цукрових буряків. Ось чому важливо знати ґрунтові особливості поля та мати свою власну програму як внесення добрив, так і вапнування.

Консультантами з рослинництва з компанії Eurofins Agro (Нідерланди) розповідають про агрономічне розслідування поганої схожості цукрових буряків на, здавалося б, родючому полі.

Фермер вибрав вирощування цукрових буряків на багатих органічними речовинами глинистих ґрунтах річкової долини.

Він вирішив, що на такому ґрунті буряки «почуватимуть» себе відмінно і можна заощадити на мінеральних добривах. Але щось пішло не так... На понижених ділянках поля з’явилося менше 50 % сходів, рослини буряків розвивалися дуже погано, старе листя пожовтіло і відмерло. А от у верхній частині поля розвиток рослин культури був нормальним, буряки виглядали напрочуд добре.

Дефіцит або надлишок мікроелементів може призвести до проблем у вирощуванні будь-якої культури, у тому числі й цукрових буряків

Фермер звернувся по допомогу до професійних консультантів. Під час бесіди з’ясувалося, що раніше він ніколи не досліджував ґрунт на наявність мікроелементів, бо був впевнений, що річкові глинисті ґрунти від природи багаті на поживні речовини.

Співробітники консультаційної компанії для виявлення проблеми взяли дві ґрунтові проби: одну на «хорошій» частині, іншу — на «поганій» частині поля. Виявилося, що «погана» частина мала дуже низький pH і надлишок деяких мікроелементів – головним чином цинку. Крім того, був помітний дефіцит молібдену. Як відомо, цей елемент відіграє важливу роль у розвитку цукрових буряків. Так, молібден посилює надходження азоту в рослини, прискорює синтез амідів, амінокислот і білків, підвищуючи їхню стійкість проти стресів; збільшує в листках уміст хлорофілу, чим підвищує інтенсивність фотосинтезу.

Зрештою основною причиною поганого розвитку рослин виявилося отруєння цинком, надлишок якого дослідники пояснювали тим, що річкова долина періодично затоплювалася водою і це призвело до акумулювання цинку в ґрунті. Дуже високі рівні цинку можуть конкурувати з молібденом за засвоєння рослинами. Крім того, іони цинку пов’язуються з молібденом, що призводить до дефіциту молібдену у буряках.

Цинк є важливим компонентом ряду ферментів і бере участь у синтезі амінокислот та білків. Цинк є компонентом дихальних ферментів у рослин. Він посилює процеси запліднення. Цинк бере участь в утворенні хлорофілу та визначає стійкість зв’язку хлорофілу з білком, запобігаючи передчасному його розпаду. Цинк впливає на процеси засвоєння елементів мінерального живлення, а саме на поглинання кореневою системою і транспорт у надземні органи рослин. Цинк посилює поглинання рослинами бору, міді, але зменшує надходження калію, заліза і марганцю, та кадмію і свинцю, регулює обмін.

На доступність цинку рослинам дуже впливає рівень pH. За pH вище 6,5 доступність часто буває низькою, але за ще нижчого pH картина дуже різноманітна і варіює від високої до низької. За низькому pH – нижче 5,2 – доступність стає настільки високою, що це створює відчутні проблеми, зокрема отруєння рослин цим елементом. Високі рівні цинку виявляються, зокрема, в піщаному ґрунті, але доступний рослинам цинк також може бути наявним у великих кількостях у глинистих ґрунтах.

Вапнування виглядає логічним рішенням проблеми, але вапнування ґрунтів під цукрові буряки необхідно проводити з обережністю, адже занадто високий рівень pH також може негативно вплинути на доступність рослинам інших поживних речовин.

За матеріалами компанії Eurofins Agro