30 червня 2017

Бо­р у ви­ро­щу­ван­ні сої

Цей мікро­е­ле­мент сприяє ефек­тивнішо­му ви­ко­ри­с­тан­ню кальцію та по­си­лює ут­во­рен­ня буль­бо­чок на ко­ре­нях бо­бо­вих. Та­кож ча­с­то ігно­ру­ють те, що бор потрібен рос­ли­нам про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації, адже са­ме він ре­гу­лює син­тез і транс­порт вуг­ле­водів, рос­то­вих ре­чо­вин та ас­корбіно­вої кис­ло­ти від ли­с­тя до ор­ганів пло­до­но­шен­ня й коріння. За­вдя­ки йо­му рос­ли­ни раніше зацвіта­ють і да­ють насіння, до того ж насіннєва про­дук­тивність різ­ко підви­щується. А ще бор зміцнює рос­ли­ни — рівень ура­жен­ня хво­ро­ба­ми від­чут­но зни­жується. Жо­ден із про­цесів об­­міну ре­чо­вин не відбу­вається без участі цьо­го життєво зна­чи­мо­го для рос­лин мікро­е­ле­мен­та.

Бор, ана­логічно калію, прак­тич­но не ре­у­тилізується в рос­ли­нах. Тоб­то він не зда­тен пе­ре­роз­поділя­ти­ся між ста­ри­ми та мо­ло­ди­ми ор­га­на­ми. Перші, нижні, ли­ст­ки не відда­ють за­оща­д­же­ний та на­ко­пи­че­ний бор верхнім, мо­ло­дим, а та­кож він не над­хо­дить до то­чок рос­ту. Найбільш яв­но та ак­тив­но брак цьо­го еле­мен­та про­яв­ляється са­ме у верхніх яру­сах рос­ли­ни. Най­частіше не­ста­ча бо­ру спо­с­терігається на кар­бо­нат­них, за­бо­ло­че­них, а та­кож про­вап­но­ва­них ґрун­тах, по­си­люється за умов по­су­хи та надмірно­го вне­сен­ня азот­них до­б­рив чи вап­на. 

У ґрунті бор містить­ся в різних спо­лу­ках, ступінь до­ступ­ності яких для рос­лин і мікро­ор­ганізмів не­од­на­ко­вий. Рос­ли­ни мо­жуть за­сво­ю­ва­ти бор із йо­го во­до­роз­чин­них спо­лук та та­ких, що здатні роз­чи­ня­ти­ся в слаб­ких кис­ло­тах. На ру­хомість бо­ру в ґрунті не­га­тив­но впли­ває вап­ну­ван­ня. Вап­ня­кові до­б­ри­ва, що містять CaCO3, змен­шу­ють ґрун­то­вий уміст во­до­роз­чин­но­го бо­ру, тоді як пи­ло­подібна слан­це­ва зо­ла, що скла­дається пе­ре­важ­но з CaO, підви­щує йо­го фіксацію за­вдя­ки руй­ну­ван­ню міне­раль­них та ор­ганічних спо­лук бо­ру. Про­те в ос­тан­нь­о­му ви­пад­ку спо­с­тері­гає­ть­ся ви­ми­ван­ня з ґрун­ту роз­чин­них йо­го спо­лук. От­же, в про­вап­но­ва­них кис­лих ґрун­тах містить­ся ду­же ма­ло во­до­роз­чин­но­го бо­ру, то­му во­ни по­тре­бу­ють вне­сен­ня бор­них до­б­рив. 

Роз­чинні фор­ми бо­ру лег­ко­до­с­тупні для рос­лин. За­своєння цьо­го мікро­е­ле­мен­та корінням відбу­вається в декілька етапів (від трьох до ше­с­ти стадій про­це­су) і виз­на­чається, го­ло­вним чи­ном, пе­ре­не­сен­ням во­ди в коріння. То­му по­гли­нан­ня еле­мен­та про­порційне до йо­го кон­цен­т­рації у ґрун­то­во­му роз­чині та інтен­сив­ності йо­го по­то­ку.

Одним із най­важ­ливіших фак­торів, що впли­ва­ють на біологічну до­ступність бо­ру для рос­лин, є pH ґрунтів. Най­ниж­чий ко­ефіцієнт ру­хо­мості бо­ру спо­с­терігається за pH — 7. У луж­них ґрун­тах до­ступність мікро­е­ле­мен­та зро­с­тає з підви­щен­ням pH. По­гли­нан­ня бо­ру за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри й збільшується за теп­лої по­го­ди.

Для бо­ру ха­рак­тер­ним є нерівномірний роз­поділ йо­го рос­ли­ною: він більшою мірою на­ко­пи­чується в ли­ст­ках, бу­то­нах, квітках, втім, ос­нов­не міс­­це йо­го ло­калізації — пи­лок, за­­в’язь, ти­­чин­ки. Мен­шу кількість бо­ру містить коріння й ду­же ма­ло — стеб­ла. У ли­ст­ку найбільше бо­ру — у ли­ст­ко­вих пла­с­тин­ках, тоді як па­ренхіма та су­дин­но-во­лок­нисті пуч­ки не ха­рак­те­ри­зу­ють­ся як аре­а­ли йо­го ло­калізації. Бор, як уже зга­ду­ва­лось, не зда­тен до ре­у­тилізації, од­нак, за­вдя­ки пе­ремі­щен­ню кси­ле­мою, на­ко­пи­чується в ста­рих ли­ст­ках, до того ж най­ви­щий йо­го вміст — по їхніх кра­ях.

Функції бору пов’язані з та­ки­ми ос­нов­ни­ми про­це­са­ми, як:

  • ме­та­болізм вуг­ле­водів і транс­пор­ту­ван­ня цукрів рос­лин­ни­ми мем­б­ра­на­ми;
  • син­тез нук­леїно­вих кис­лот (ДНК і РНК) та фіто­гор­монів;
  • ут­во­рен­ня клітин­них стінок;
  • роз­ви­ток рос­лин­них тка­нин (пе­ред­ба­чається участь йо­го як аген­та транс­пор­ту­ван­ня).

Низь­ка за­без­пе­ченість рос­лин бо­­ром зу­мов­лює по­ру­шен­ня ана­томіч­ної бу­до­ви рос­лин, слаб­кий роз­ви­ток кси­ле­ми, ро­з­д­роб­леність фло­е­ми ос­нов­ної па­ренхіми й де­ге­не­рацію камбію. Ко­ре­не­ва си­с­те­ма роз­ви­вається сла­бо, ура­жується гни­ля­ми, бак­теріозом та інши­ми ко­ре­не­ви­ми хво­ро­ба­ми.

Для більшості ґрунтів бор — дефі­цит­­ний еле­мент, і для де­я­ких видів рос­лин ха­рак­терні йо­го гло­бальні про­яви. Бор­не го­ло­ду­ван­ня для низ­ки с.-г. куль­тур, на­при­клад цу­к­ро­вих та кор­мо­вих бу­ряків, се­ле­ри, со­­няш­ни­ку, бо­бо­вих (особ­ли­во сої), а із са­до­вих — для яб­­лунь — пред­мет го­ло­вно­го бо­лю аг­ро­но­мів і садівників. З-поміж спе­цифічних симп­томів не­стачі бо­­­ру пер­ши­ми про­яв­ля­ють­ся галь­му­ван­ня й не­нор­маль­ний роз­ви­ток то­чок рос­ту, бла­кит­но-зе­ле­не за­барв­лен­ня мо­ло­до­го ли­с­тя й по­­гіршен­ня ут­во­рен­ня плодів. Візу­аль­но спо­с­те­рі­гається де­я­ка схожість симп­томів дефі­ци­ту бо­ру й ре­акції рос­лин на їхню об­­роб­ку гор­мо­на­ми рос­ту, на­при­клад, аук­си­ном або гібе­реліно­вою кис­ло­тою.

Аналізи вмісту во­до­роз­чин­но­го бо­ру в ґрун­тах і рос­лин­них тка­ни­нах до­по­ма­га­ють діаг­но­с­ту­ва­ти й пе­ред­ба­ча­ти дефіцит цьо­го еле­мен­та. Де­які ви­ди рос­лин ма­ють низь­ку по­тре­бу в борі й мо­жуть бу­ти чут­ли­ви­ми до підви­ще­но­го йо­го вмісту, навіть як­що він ли­ше тро­хи пе­­ре­­­ви­щує не­обхідну кількість для нор­маль­но­го рос­ту куль­ту­ри.

На­ко­пи­чен­ня бо­ру та об­ся­ги йо­го ви­не­сен­ня з уро­жаєм знач­ною мірою за­ле­жать від термінів ви­ро­щу­ван­ня сої. Зафіксо­вані ви­пад­ки, ко­ли той са­мий сорт сої, висіяний у різний час, відчут­но різнив­ся по­каз­ни­ка­ми на­ко­пи­чен­ня бо­ру. Так, рос­ли­ни, які ма­ли до­вший термін ве­ге­тації, місти­ли йо­го в на­зем­ній масі в півто­ра ра­зу більше. Це дає підста­ву зро­би­ти та­кий вис­но­вок: по­­гли­нан­ня бо­ру рос­ли­на­ми сої — до­сить па­сив­ний про­цес, який, в ос­нов­но­му, за­ле­жить від транспірації. От­же, найбільша за­гро­за «спійма­ти» дефіцит бо­­ру — за­тяжні ту­ма­ни чи ви­со­ка віднос­на во­логість.

Оскільки цей мікроеле­мент, на відміну від фо­с­фо­ру, азо­ту чи молібде­ну, зде­більшо­го по­трап­ляє у рос­ли­ни па­­сив­но, ду­же важ­ли­во, аби під час ви­ро­щу­ван­ня сої йо­го кон­цен­т­рація в ґрунті бу­ла на на­леж­но­му рівні. За не­до­стат­нь­о­го за­­без­пе­чен­ня бо­ром буль­боч­кові бак­терії ма­ти­муть про­бле­ми з фіксацією азо­ту з повітря. При­чи­на цьо­го — слаб­кий роз­ви­ток су­дин­но-транс­порт­ної си­с­те­ми і, як наслідок, не­по­трап­лян­ня вуг­ле­водів до буль­бо­чок. Ще більше на зни­жен­ня ак­тив­ності бо­ру в ґрунті впли­ває вап­ну­ван­ня ос­тан­нь­о­го, і в та­ко­му разі вне­сен­ня бор­них до­б­рив — обов’яз­ко­вий еле­мент тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня сої. 

Для нор­маль­но­го роз­вит­ку сої потрібен су­во­рий кон­троль за рівнем за­без­пе­чен­ня рос­ли­нам без­пе­ребійно­го жив­лен­ня, у то­му числі й мікро­е­ле­мен­та­ми. Над­зви­чай­но важ­ли­вою скла­до­вою ефек­тив­но­го ви­ро­щу­ван­ня сої є за­без­пе­чен­ня рос­ли­ни бо­ром. Соя відчу­ває по­тре­бу в цьо­му мікро­е­ле­менті впро­довж усь­о­го періоду рос­ту й роз­вит­ку. Йо­го не­ста­ча особ­ли­во згуб­но впли­ває на мо­лоді ор­га­ни соєвих рос­лин, які пе­ре­бу­ва­ють у фазі ак­тив­но­го рос­ту. Як і молібден, бор має по­зи­тив­ний вплив на ве­ли­чи­ну сим­­біотич­но­го апа­ра­ту. Досліджен­ня під­твер­д­жу­ють, що вне­сен­ня бо­ру сприяє збільшен­ню ма­си буль­бо­чок на 30–40%.

 

Бор відіграє ду­же важ­ли­ву роль у роз­вит­ку ре­про­дук­тив­них ор­ганів рос­ли­ни. Він бе­ре без­по­се­ред­ню участь у про­цесі запліднен­ня, сприяє кра­що­му про­ро­с­тан­ню пил­ку, ліквідує імовір­ність опа­дан­ня зав’язей і по­си­лює роз­ви­ток ре­про­дук­тив­них ор­ганів. Бор по­ліпшує по­ста­чан­ня кис­ню рос­лин­ним тка­ни­нам, особ­ли­во корінню. Спо­с­те­рігається та­кож йо­го по­зи­тив­на дія в разі по­ру­шен­ня оп­ти­маль­но­го співвід­но­шен­ня ос­нов­них еле­ментів жив­лен­ня, на­при­клад азо­ту та калію. 

Бор сприяє син­те­зу й транс­пор­ту­ван­ню асимілянтів у ви­щих рос­лин і, та­ким чи­ном, ство­рює оп­ти­мальні умо­ви для симбіозу рос­лин сої з буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями. І на­впа­ки, за не­­стачі або не­до­стат­ньої кількості на­яв­но­го бо­ру буль­боч­кові бак­терії відчут­но втра­ча­ють у тем­пах та інтен­сив­ності роз­вит­ку.

По­льові досліди підтвер­ди­ли важ­ливість мікро­е­ле­ментів для фіксації ат­мо­сфер­но­го азо­ту та фо­то­син­те­тич­ної діяль­ності сої. Пер­ший важ­ли­вий по­каз­ник — ма­са ак­тив­них буль­бо­чок — на кон­тролі ста­но­вив 45 кг/га, у той час як за вне­сен­ня ли­ше бо­ру — 57 кг/га, а бо­ру ра­зом з молібде­ном — 60 кг/га. Ча­ст­ка фіксо­ва­но­го з повітря азо­ту на кон­тролі ста­но­ви­ла 43%, за вне­сен­ня бо­ру — 48%, а за взаємодії бо­ру з мо­ліб­де­ном — 50%. Та­кож вар­то звер­ну­ти ува­гу на пло­щу ли­ст­ко­вої по­верхні рос­лин: на кон­тролі во­на бу­ла 32,3, а за вне­сен­ня бо­ру — 33,5 м2/га. 

Ви­не­сен­ня бо­ру із зер­ном та со­ло­мою у сої при­близ­но дорівнює тій кількості еле­мен­та, що за­ли­шається на полі з по­жнив­ни­ми решт­ка­ми. Бор є аг­рохімічно се­ред­нь­о­ак­тив­ним еле­мен­том. З ог­ля­ду на таке вне­сен­ня бор­них до­б­рив — ре­гу­ляр­на по­тре­ба в ньому не обов’яз­ко­ва, швид­ше, цей аг­ро­прий­ом має бу­ти адек­ват­ною ре­акцією на не­ста­чу еле­мен­та для ви­ро­щу­ван­ня певної куль­ту­ри в умо­вах кож­но­го кон­крет­но­го се­зо­ну.

Для за­без­пе­чен­ня жив­лен­ня рос­лин бо­ром ри­нок ЗЗР про­по­нує кілька бо­румісних до­б­рив. 

Чи­с­та бу­ра (11,3% бо­ру) і бор­на кис­ло­та (17,1–17,5%) — еле­мент жив­лен­ня містить­ся у лег­ко­роз­чинній формі, яка є ду­же до­ступ­ною для рос­лин. Оскільки такі спо­лу­ки до­сить до­ро­го­вартісні, вно­сять їх ма­ли­ми до­за­ми і най­частіше — у формі пе­ред­посівно­го об­пу­д­рю­ван­ня насіння або по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня. Чи­с­та бу­ра й бор­на кис­ло­та мо­жуть бу­ти ком­по­нен­та­ми склад­них зміша­них до­б­рив. Для об­пу­д­рю­ван­ня насіння сої ви­ко­ри­с­то­ву­ють 250–300 г бор­ної кис­ло­ти на тон­ну насіння. Для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня — 15–20 г на 10 л во­ди. 

Бо­ра­то­вий гра­ну­ль­о­ва­ний су­пер­фо­с­фат ут­во­ре­ний за­вдя­ки до­да­ван­ню до су­пер­фо­с­фа­ту під час гра­ну­ляції роз­чи­ну бор­ної кис­ло­ти. Це до­б­ри­во най­кра­ще при­дат­не для вне­сен­ня бо­ру в ґрунт за ви­ро­щу­ван­ня сої. Під ос­нов­ний об­­робіток ґрун­ту нор­ма вне­сен­ня ста­но­вить 200–400 кг/га, в ряд­ки під час сівби — 100–120, у разі ви­ко­ри­с­тан­ня ло­каль­но як ос­нов­но­го до­б­ри­ва — 100–200 кг/га.

Бор­магнієве до­б­ри­во мож­на вно­си­ти під час пе­ред­посівно­го об­робітку ґрун­ту — нор­мою 50–60 кг/га. У цьо­му до­б­риві бор пе­ре­бу­ває у во­до­роз­чинній формі, то­му мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­ний як для пе­ред­посівно­го об­пу­д­рю­ван­ня насіння — 10 кг/т, так і для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня — 20–25 кг/га.

Бо­румісний по­ро­шок — своєрідна суміш тон­ко­подрібне­ної бор­ної кис­ло­ти та технічно­го таль­ку. За­сто­су­ван­ня на посівах сої не ре­ко­мен­дується, по­за­як вва­жається, що він ма­ло­ефек­тив­ний, а от­же, не­о­куп­ний. 

А. Чу­мак, Інсти­тут жив­лен­ня рос­лин

Інформація для цитування

Бор у вирощуванні сої/ А. Чумак// Пропозиція / — 2017. — №6. — С. 88-89

Banner
Banner

Читайте також

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів
20 листопада 2020

0,01% річних — ALFA Smart Agro та провідні банки України оновили умови агрокредитів

Чотири провідні банки України — Raiffeisen Bank Aval, ОТП Банк, ПроКредит Банк та Альфа-Банк — пропонують аграріям фінансування на купівлю продуктів ALFA Smart Agro на більш вигідних умовах.
Агробізнес 4.0 має на увазі масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво (промисловість 4.0), обслуговування всіх людських потреб, таких як праця і дозвілля
6 липня 2017

Агробізнес 4.0 і його наслідки для України

Farming 4.0 або Агробізнес 4.0 - нова тема для дискусії в світовому аграрному співтоваристві.

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар
14 лютого 2025

Земля в Україні подорожчала: скільки коштує гектар

З липня 2021 року в Україні діє відкритий ринок землі, який дозволяє продавати та купувати земельні паї.

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди
30 травня 2025

Жнива-2025: старт може зміститися через примхи погоди

Жнива озимої пшениці в Україні цього року почнуться з відхиленням від звичних термінів.

БЕБ викрило шахрайство з аграрними грантами на 80 мільйонів гривень
8 червня 2025

БЕБ викрило шахрайство з аграрними грантами на 80 мільйонів гривень

Детективи Бюро економічної безпеки України виявили масштабну схему привласнення коштів, виділених у межах державної грантової програми на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства.

Banner

Наші партнери